Кров

Тканина організму, що складається з плазми і зважених в ній формених елементів – еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів. Здійснює транспорт газів і речовин в організмі, а також виконує захисні, регуляторні та деякі інші функції.

Кров людини становить приблизно 8% від всієї маси тіла. Це особлива сполучна тканина, життєво необхідна біологічна рідина.

Кров постійно циркулює по нашому організму і без цього руху життя просто неможливе. Вона проникає в усі органи і тканини і може змінювати склад залежно від стану організму. Саме тому по одному аналізу крові нерідко можна отримати інформацію про перенесені та існуючі хвороби, загальний стан організму і порушеннях в різних органах.

Як же правильно розуміти отримані результати? З чого складається кров і чим важливі її компоненти? Що таке групи крові, в чому їхня відмінність і чому так важливо знати їх при переливанні? Відповіді на ці та багато інші запитання ви знайдете в цій статті.

Кров у дорослих

Обсяг крові в організмі людини становить від 4 до 6 літрів. Це багатокомпонентна сполучна тканина, що складається в основному зі специфічних клітин і рідкої плазми. Співвідношення елементів умовно стабільно і може змінюватися в залежності від віку, стану здоров’я, перенесених інфекцій та інших факторів.

В організмі кров виконує кілька важливих функцій:

• Транспорт речовин.

Завдяки руху крові органи отримують необхідні поживні речовини і позбавляються від продуктів метаболізму. Зокрема, саме кров постачає всі відділи організму киснем. Постачання і очищення відбуваються безперервно, а припинення цього процесу, наприклад, при закупорці судини всього на 10-15 хвилин може привести до необоротних наслідків для голодуючої тканини – розвитку некрозу.

• Гомеостаз (забезпечення постійного внутрішнього середовища в організмі).

Кров людини відповідає за життєзабезпечення і регенерацію тканин, водно-електролітний баланс. Також вона контролює температуру тіла.

• Імунітет.

Саме в крові знаходяться захисні клітини (лейкоцити) і антитіла до різних антигенів. Без цієї тканини ми не змогли б боротися з різними видами хвороботворних мікроорганізмів.

• Тургор.

За рахунок постійного припливу крові органи зберігають свою форму і напругу тканин.

Кров у чоловіків

У чоловіків обсяг крові більше, ніж у жінок – доходить до 6 літрів. При цьому в ній вище концентрація еритроцитів, а значить, і гемоглобіну (135-160 г / л), який відповідає за транспорт кисню. Це вкрай важливо для витривалості організму, адже при фізичних навантаженнях потреба в цьому газі у органів і тканин зростає. Особливість чоловічої крові дозволяє доставляти його швидше, а значить, і витримувати навантаження вдається довше.

Швидкість осідання еритроцитів у чоловічий крові нижче – складає до 10 мм / год. У жінок цей показник може доходити до 15 мм / год, що в чоловічому аналізі буде свідчити про розвиток запального процесу. Також на відміну від крові жінок, чоловіча відносно постійна за складом на протязі всього життя.

Кров у жінок

Обсяг загальної крові в жіночому організмі менше – 4-5 л, і вона може змінюватися за складом. Найяскравіше це відбивається на нормі гемоглобіну, який може істотно знижуватися при менструаціях або вагітності. В середньому кров жінок містить 120-140 г / л, проте представниці слабкої статі можуть переносити і більш низькі показники. Наприклад, недокрів’я до 90 г / л може проявлятися лише невеликою стомлюваністю.

Кров у вагітних

Вагітність істотно відбивається на показниках крові жінки. Перш за все, підвищується рівень гормонів – естрогену, прогестерону, пролактину. Змінюється і об’єм циркулюючої крові, адже до материнського організму підключається кровоносна система зростаючого плода. Збільшення обсягу позначається на насиченості крові: так, наприклад, зменшується кількість білка в плазмі, падає рівень гемоглобіну, креатиніну.

А ось інші показники в загальному аналізі крові можуть підвищуватися:

• Рівень інсуліну часто перевищує норму, лікарями навіть виділений окремий діагноз – діабет вагітних. Стан цей тимчасовий і проходить після пологів.
• Оскільки в організмі вагітної помітно прискорюються обмінні процеси, кров жінок насичується холестерином. Його рівень у цей період, як правило, більше норми.
• Підвищена концентрація сечової кислоти може бути показником збою в роботі нирок, навіть інтоксикації.
• Незначне перевищення норми калію, хлору, фосфору і натрію спостерігається у здорових вагітних і не є небезпечним симптомом.

Ще одна особливість крові жінок під час вагітності – значне підвищення показників згортання. Це природний процес підготовки організму до збільшення рівня крові і певний захист при можливих крововтратах під час пологів.

Анемія вагітних

Організм вагітної жінки потребує підвищеної надходженні заліза, тому одним з найпоширеніших діагнозів в цей період є залізодефіцитна анемія. Найчастіше вона проявляється в другій половині вагітності, але при ослабленому організмі або низькій вазі недокрів’я може спостерігатися вже з перших тижнів.

Анемія діагностується, якщо рівень гемоглобіну в крові падає нижче 110 г / л. Тканини і органи недоотримують кисень, який транспортується гемоглобіном, і жінка відчуває загальну слабкість, стомлюваність, запаморочення і головні болі, з’являється задишка. Але найнебезпечніше при недокрів’ї вагітних – кисневе голодування плода, яке позначається на зростанні і розвитку, в важких випадках може спровокувати викидень або відшарування плаценти.

Кров у жінок, що годують

Молоко годуючої жінки виробляється зі змісту плазми крові. Тому її склад може позначатися на молоці. Так, зокрема, певні види ліків можуть передаватися малюкові. При цьому грудне вигодовування безпечно при хворобах, які передаються через кров: гепатит В і С, ВІЛ. Тому при позитивних аналізах крові на ці інфекції годування грудьми, як правило, можна не припиняти.

Кров у дітей

Склад крові у дітей відрізняється своєю нестійкістю – в процесі росту співвідношення основних компонентів постійно змінюється. Крім цього, показники сильно залежать від зовнішніх чинників: способу харчування, режиму дня, фізичної активності. Рівень лейкоцитів в дитячій крові підвищений, оскільки саме в цей період йде активне формування імунітету – клітини крові постійно стикаються з новими антигенами, продукуються антитіла. Після народження і до підліткового віку кров у дітей поступово приходить до показників дорослої людини: поліпшується згортання, підвищується швидкість осідання еритроцитів, приходить в норму загальне число формених елементів.

Кров у новонароджених

У процентному співвідношенні кількість крові у новонародженого значно вище, ніж у дорослого – становить близько 14% від маси тіла, виходить, що на 1 кг ваги припадає близько 150 мл. У перші 12 годин кров у дітей відрізняється підвищеним рівнем не зрілих еритроцитів і гемоглобіну. Однак вже за першу добу ці показники значно падають. Справа в тому, що еритроцити в крові новонароджених живуть набагато менше, ніж в дорослому організмі – руйнуються в середньому за 12 днів.

У недоношених дітей в перші місяці життя часто спостерігається анемія. Якщо при подібному зниженні гемоглобіну загальний стан здоров’я не викликає занепокоєння, не виявляються додаткові симптоми, то рання анемія недоношених не рахується небезпечною і є звичайною реакцією на адаптацію до нових умов.

Після народження дитини в плаценті і пуповинній вені зберігається до 150 мл крові зі специфічними характеристиками. Раніше їй не надавали особливого значення, проте сьогодні все частіше пуповинну кров зберігають. У ній міститься велика кількість стовбурових клітин, які можуть застосовуватися в лікуванні різних захворювань. Вони унікальні за своїми характеристиками, оскільки не диференційовані, можуть давати потомство будь-яких спеціалізованих типів клітин.

Кровоносна система людини

Кровоносна система складається з серця, яке перекачує кров, і порожніх судин, по яких вона тече. У людському організмі кров рухається по двум колам:

• Мале коло проходить тільки через серце і легені. Тут кров збагачується киснем і віддає вуглекислий газ – саме тому ми його видихаємо.
• Велике коло починається в серці і проходить через всі інші тканини і органи. З цього кола кров забезпечує транспортування корисних речовин в усі відділи організму.

Судини – порожнисті трубки різного діаметру, по яких безперервно і під тиском тече кров.

Кров з артерії

Артерії – судини, по яких кров тече від серцевого м’яза до різних органів. Це збагачена киснем кров, очищена від продуктів метаболізму, яка доставляє необхідні речовини. У малому колі артеріальна кров, навпаки, тече по венах до серця.

Артерії пульсують в ритмі скорочень серця – ці поштовхи добре промацуються, якщо трохи притиснути судину пальцями. Тому саме по артеріях вимірюється пульс. Також по силі струму крові в них визначається артеріальний тиск – один з ключових показників роботи серцево-судинної системи.

Судини відрізняються по діаметру, найбільшим в організмі людини є аорта. Стінки артерій досить щільні і еластичні, здатні витримати великий тиск. При цьому саме пошкодження артерій, особливо великих, викликають швидкі крововтрати великого обсягу, оскільки кров виливається з судинного русла під тиском. Артеріальна кров яскраво червона за кольором.

Кров з вени

Вени – судини, які переносять кров від органів до серця. Вона позбавлена кисню, збагачена вуглекислим газом та іншим продуктами метаболізму. Головна функція крові з вени – транспорт відходів, вироблених органами.

Рух крові по артеріях забезпечується поштовхами серця. А ось по венах вона проходить за рахунок венозних імпульсів і просувається за допомогою спеціальних венозних клапанів. Тиск тут менший, ніж в артеріях, до того ж їм потрібно піднімати кров з нижніх кінцівок, тому це судини з розвиненою мускулатурою стінок. Якщо ж з якихось причин судини слабкі, а клапани працюють недостатньо ефективно, розвивається варикозне розширення вен.

Серед найбільших за діаметром вен – яремна, верхня і нижня порожнисті вени. Їх пошкодження також призводить до серйозних крововтрат.

Кров з вени – темна, густа, в нормі вона тепліша артеріальної. Всі вени і артерії пов’язані капілярами, розташованими в органах – саме проходячи через них, кров віддає кисень та інші поживні речовини, а також забирає вуглекислий газ.

Кров: загальна характеристика складових

Кров людини – багатокомпонентна рідина. 40-45% припадає на формені елементи: еритроцити, лейкоцити, тромбоцити. Решта 55-60% займає плазма – рідка частина, що складається в основному з води, по якій і рухаються клітини. Співвідношення елементів і плазми називається гематокритом. У нормі крові у чоловіків воно коливається в межах 0,40-0,48, а у жінок нижче – 0,36-0,46.

Кожна складова крові виконує свої функції, її підвищений або знижений рівень в аналізі свідчить про наявність хвороб, може загрожувати життю. Формені елементи виробляються кістковим мозком, тому їх нестача або бракована форма може говорити про порушення його роботи.

Еритроцити

Еритроцити – червоні кров’яні клітини, які відповідають за транспортування кисню і вуглекислого газу. Виконують вони цю функцію за рахунок гемоглобіну – залізовмісного білка, який може приєднувати до себе кисень, коли кров проходить по малому колу кровообігу. Цитоплазма здорової клітини крові на 98% складається з цього білка. Саме він надає їй характерний червоний колір.

Брак еритроцитів є головною причиною анемії. Однак в деяких випадках виявляється і брак в самих клітинах – при достатній кількості червоних кров’яних тілець вміст гемоглобіну в них знижений. Такі відхилення від норми викликають кисневе голодування органів і тканин, можуть призводити до інших хвороб.

Еритроцити – це найбільш численні формені елементи, вони складають близько 99% від їх загального обсягу, а також ¼ всіх клітин в людському організмі.

За формою еритроцити нагадують увігнутий по центру диск. Якщо ж з якихось причин їх форма змінюється, це також стає причиною захворювань крові.

• Функція: транспорт газів.
• Кількість в літрі крові: у чоловіків – 3,9-5,5 х 1012, у жінок – 3,9-4,7 х 1012, у новонароджених – до 6,0 х 1012.
• Розмір: діаметр – 6,2-8 , 2 мкм, товщина – 2 мкм.
• Час життя: 100-120 днів.

Лейкоцити

Лейкоцити – білі кров’яні клітини, різні за розміром і зовнішнім виглядом. При цьому всі вони не мають забарвлення і є ядерними клітинами. Виділяють такі види лейкоцитів: лімфоцити, базофіли, нейтрофіли, еозинофіли і моноцити. Незважаючи на різницю в розмірах і типах, всі вони виконують одну й ту ж функцію – захист організму від різних антигенів. Ці клітини здатні проникати через капіляри в тканини органів, де і атакують чужорідні мікроорганізми.

Різні види лейкоцитів – це вузькоспеціалізовані клітини крові, які з’являються при конкретних захворюваннях. Тому їх наявність, тип, кількість в загальному аналізі крові може підказати лікарю, яка саме інфекція присутня в організмі і на якій вона стадії. Початок перебігу захворювання і гострий період відрізняються підвищеним рівнем молодих лейкоцитів, при одужанні, навпаки, в крові переважають клітини еозинофіли. При вірусних інфекціях збільшується кількість лімфоцитів, при бактеріальних – різних видів нейтрофілів, а при уповільнених інфекціях в крові підвищений вміст моноцитів. Розшифровка крові по лейкоцитам також допомагає зрозуміти, наскільки ефективно прописане лікування.

Лейкоцити здатні захоплювати чужорідні тіла і поглинати їх, проте в процесі боротьби більшість білих клітин крові гине. У цих місцях накопичуються продукти розпаду – утворюється гній.

• Функція: фагоцитоз – захисна реакція організму.
• Кількість в літрі крові: дорослі – 4-9×109, діти до року – 6,5-12,5×109.
• Розмір: залежить від типу лейкоцита.
• Час життя: 2-4 дні, деякі форми – 10-12 днів, лімфоцити можуть залишатися протягом усього життя.

Тромбоцити

Тромбоцити – безбарвні і без’ядерні клітини, які відповідають за зупинку кровотеч на першому етапі. Одна з головних особливостей цих формених елементів – активізація від найменшого подразника. У нормальному стані тромбоцити подорожують по руслу крові, проте як тільки надходить імпульс, вони видозмінюються і набувають здатність склеюватися між собою і приклеюватися до стінки судини. Завдяки цьому вони закупорюють навіть найдрібніші пошкодження стінок судин, не дають виникати кровотечі.

Подібні процеси відбуваються в організмі постійно, однак при деяких захворюваннях утворенню тромбів небезпечно. Наприклад, при атеросклерозі – зменшенні діаметра артерій через холестеринові відкладення на їхніх стінках. В цьому випадку тромб, що відірвався може і віднестися потоком крові в іншу ділянку серцево-судинної системи, і перекрити хвору артерію. Саме це найчастіше є головною причиною інфаркту міокарда.

• Функція: згортання крові.
• Кількість в літрі крові: аналіз крові в нормі може показувати від 180 до 400 тис. Клітин.
• Розмір: 2-4 мкм, здатні змінювати розмір в залежності від необхідності.
• Час життя: 5-7 днів.

Плазма крові

Плазма крові – рідке середовище, в якому рухаються формені елементи. Вона на 90-92% складається з води і на 10% з органічних і неорганічних речовин. Таке співвідношення компонентів забезпечує нормальний потік крові, якщо ж кількість води зменшується, істотно знижується і реологія. А це може призводити до застійних процесів, збільшення навантаження на серце.

10% плазми крові припадає на:

• Білки – альбуміни, глобуліни і фібриноген.
• Неорганічні солі, які відповідають за підтримання рівня рН і регулюють кількість води – кальцій, хлор, натрій, калій, магній, та інші.
• Інші речовини – глюкоза, сечовина, амінокислоти, сечова кислота, вітаміни та інше.

Плазма часто використовується для переливань крові як окремий компонент.

Аналіз крові: норма

Оскільки станом крові можна визначити наявність інфекцій, а також протікання різних хвороб, існує безліч спеціалізованих аналізів. Наприклад, кров може перевірятися на наявність вірусів і антитіл до них. Аналіз крові на онкомаркери визначає специфічні білки, які виробляються злоякісними клітинами. Перевірка змісту гормонів може розповісти про стан ендокринної системи, а для жінок під час вагітності – про розвиток плода. Підвищений цукор в крові є підтвердженням наявності діабету.

Практично будь-яка діагностика здоров’я починається з фундаментальних досліджень, серед яких одним з ключових є загальний аналіз крові. Саме за його показниками лікар і судить, яку діагностику призначати далі.

Загальний аналіз крові

Загальний аналіз крові – це дослідження всіх формених елементів, їх кількості і параметрів, плазми і гематокриту. Окремо перевіряється гемоглобін, вираховується лейкоцитарна формула і інших важливих показників.

Основні дослідження:

• Гемоглобін і еритроцити – параметри, які є головними для визначення анемії.
• Кольоровий показник – наскільки еритроцити насичені гемоглобіном. Необхідний для уточнення діагнозу недокрів’я і вибору лікування. Аналіз крові в нормі буде відзначений в діапазоні від 0,80 до 1,05.
• Лейкоцити – показник інфекції та наявності імунітету до конкретних видів патогенних мікроорганізмів. Вираховується лейкоцитарна формула (лейкограма), яка показує процентне співвідношення різних видів білих кров’яних клітин.
  • Паличкоядерні (п / я) нейтрофіли.
  • Сегментоядерні (с / я) нейтрофіли.
  • Еозинофіли – можуть свідчити про одужання після інфекційної хвороби, а також алергіях або глистових інвазіях.
  • Базофіли.
  • Лімфоцити – клітини, що відповідають за придбаний імунітет. Їх наявність говорить про те, що людина перенесла інфекцію в минулому.
  • Моноцити.
• ШОЕ (швидкість осідання еритроцитів) може говорити про розвиток запального процесу.
• Тромбоцити – знижений рівень говорить про погіршення згортання крові. У деяких випадках це є нормою, наприклад, під час менструацій, а також при прийомі ліків, які впливають на утворення тромбів.

Для аналізу береться кров з вени або з пальця.

Біохімічний аналіз крові

Це більш складне дослідження, яке дає розширену картину про стан здоров’я людини. Завдяки біохімічному аналізу крові лікар може судити про функціональний стан органів і тканин, запідозрити розвиток патологічних процесів (наприклад, злоякісних новоутворень). Також з його допомогою перевіряється ефективність терапії, вносяться коригування в призначене лікування.

Основні показники біохімії:

• Глюкоза ( «цукор в крові») – основний параметр для діагностики цукрового діабету.
• Холестерин перевіряється за двома типами: ЛПНЩ (низької щільності, LDL), ЛПВЩ (високої щільності, HDL). Небезпечно підвищення першого, оскільки воно є непрямим підтвердженням наявності атеросклерозу. При розшифровці крові увагу звертають, перш за все, на нього.
• Коефіцієнт атерогенності (Ка) – розрахунковий показник ступеня ризику розвитку атеросклерозу у людини.
• Сечовина і креатинін показує роботу нирок, підвищений показник говорить про порушення фільтрації.
• Ліпіди, зокрема тригліцериди і фосфоліпіди, які відповідають за структурну і енергетичну функції організму.
• Білірубін і загальний білок в крові говорять, перш за все, про хвороби печінки.
• Амілаза і ліпаза важливі для визначення стану підшлункової залози. Підвищена амілаза говорить про запалення.
• Альбумін – головний білок плазми. Використовується для уточнення інших показників.
• Фермент АСТ потрібен для оцінки роботи серця.
• Фермент АЛТ показує, як працює печінка.
• Ревматоїдний фактор – певні антитіла, наявність яких говорить про різні аутоімунні захворювання.
• Лужна фосфатаза відповідає в основному за стан кісток. За допомогою цього показника біохімічного аналізу крові можна визначити рахіт та інші захворювання.
• Натрій і хлор регулює водний і кислотно-лужний баланс крові.
• Кальцій і калій показує стан серцево-судинної системи.

Цей аналіз дуже важливий для діагностики загального стану здоров’я. Тому лікарі рекомендують здавати кров на біохімію хоча б 1 раз на рік.

Розшифровка аналізу крові

Норми крові сильно залежать від віку і статі. У бланку ці показники найчастіше вказані окремої колонкою, проте розшифровка аналізу крові – завдання виключно лікаря. Оскільки відходження від норми може бути викликано не проблемами зі здоров’ям, а умовами, при яких здавався аналіз. Наприклад, після фізичного навантаження може підвищуватися рівень тромбоцитів. А цукор в крові залежить від того, коли і що людина їла напередодні, чи хвилювалася під час здачі аналізу, чи приймала алкоголь. Нікотин також може змінити показники.

Коли здавати кров: підготовка до аналізу

Склад крові і рівень деяких показників залежать від продуктів, які з’їла людина, тому дослідження проводиться натще в ранковий час. Строго кажучи, від останнього прийому їжі до аналізу повинно пройти 8-12 годин.

Крім цього, за кілька днів, перед тим як здати кров, потрібно виключити алкоголь, смажені або занадто жирні страви, прийом медикаментів (наприклад, аспірину). Мінімум 1 годину до обстеження не варто палити.

Також на результати може вплинути і фізична активність, тому перед здачею крові необхідно 10-15 хвилин посидіти спокійно, відновити дихання, а до цього максимально скоротити можливі навантаження. В ранок здачі аналізу краще скасувати ранкову пробіжку і зарядку.

Тим, хто здає кров на холестерин, важливо за 2 тижні скасувати препарати, що впливають на цей показник. Приймати їх можна лише в тому випадку, якщо розшифровка аналізу крові необхідна для перевірки ефективності лікування.

Переливання крові

Переливання крові (гемотрансфузія) – складна операція з трансплантації тканини, тому проводиться вона в крайніх випадках і з урахуванням всіх можливих ризиків. На сьогоднішній день вироблені чіткі стандарти щодо доцільності даної процедури. Адже ускладнення від несумісності можуть призводити до серйозних наслідків, аж до летального результату.

При цьому переливання крові є життєво важливим лікуванням для багатьох пацієнтів. Деяким гемотрансфузія необхідна щодня.

Донорська кров найчастіше ділиться на компоненти – еритроцитарна маса, плазма, кріопреципітат і тромбоцитарна маса. Саме їх лікарі використовують для планових переливань. Це не тільки зменшує ризик ускладнень, але і дає можливість використовувати одну порцію донорської крові для різних реципієнтів. Цілісна кров також застосовується в гемотрансфузії, але рідше.

Причини переливання крові

Один з головних показань до переливання крові – масивна крововтрата. Відбутися вона може внаслідок травм, нещасних випадків, при хворобах судин, а також під час пологів. Кровотечі небезпечні тим, що зменшення рівня крові в руслі позначається на гомеостазі, тургорі органів і здатності крові переносити кисень. Часто крововтрата пов’язана саме з кисневим голодуванням, яку можна ліквідувати лише переливанням цільної крові або еритроцитної маси.

Гемотрансфузія призначається і при таких діагнозах:

• Анемія різного ступеня важкості і етіології.
• Порушення згортання крові.
• Лейкопенія.
• Сепсис.
• Інтоксикація організму.
• Хронічні і гострі гнійні процеси, наприклад, в разі великих опіків.
• Онкологічні захворювання, хіміотерапія.

При деяких інфекціях, хворобах печінки, ДВС-синдромі використовується плазма.

Ще одна можлива причина переливання – планові операції. Якщо у хворого показники і рівень крові в нормі, можливо проводити так зване аутодонорство – заготівля власної крові. Це повністю усуває ризик несумісності.

Норма крові

В нормі кров в організмі перерозподіляється на циркулюючу і депоновану. Перша становить приблизно 60% від усього обсягу і рухається по серцево-судинній системі. Саме вона виливається при крововтратах. Депонована кров – це певний запас, 40% від загальної кількості, яка знаходиться в печінці, селезінці, сполучних тканинах. У критичних ситуаціях вона може заміщати циркулюючу.

Таким чином, крововтрата до 20% не загрожує життю – кров перерозподіляється, артеріальний тиск в кров’яному руслі не падає. Звичайно, такий стан призводить до анемії, однак якщо показник гемоглобіну не падає нижче 80-70 г / л, переливання крові недоцільно. В кров’яне русло можуть вводитися фізіологічні розчини, і тільки в тому випадку, якщо стан не поліпшується, переливаються еритроцити.

Групи крові I, II, III, IV

В сучасній медицині існує кілька систем класифікацій типів крові, найпопулярніші з них – 0АВ (4 групи крові) і резус-фактор. Саме на них орієнтуються лікарі при визначенні сумісності донора і реципієнта.

Ще на початку. ХХ століття австралійським імунологом Карлом Ландштейнером було помічено, що в деяких випадках змішання крові двох пацієнтів призводить до злипання еритроцитів, так званої аглютинації. Процес цей незворотній і призводить до летального результату. В ході досліджень лікар виявив, що на поверхні червоних кров’яних тілець можуть знаходиться антигени А і В, а також антитіла до них α і β в плазмі. Одночасна наявність антигену і антитіла до нього неможливо, тому було виділено 4 групи крові:

• 1 група (0) – тільки антитіла α і β.
• 2 група (А) – А і β.
• 3 група (В) – α і В.
• 4 Група (АВ) – тільки антигени А і В.

Ці показники не змінюються все життя – група крові залишається постійною від народження і до смерті.

До аглютинації призводить введення антигену, до якого в крові є антитіло. Наприклад, для 2-ї групи крові (наявність β) переливання 3 групи (наявність В) призведе до ускладнень. Тому донори з кров’ю 1 групи вважалися універсальними, а ось власники АВ, навпаки, були вузькоспеціалізовані. За сучасними стандартами подібні правила сумісності не застосовуються, а переливання крові допускається лише в рамках однієї групи.

Резус-фактор

Ще один важливий показник для сумісності крові – білок D, який може бути присутнім або відсутнім на поверхні еритроцита. Саме його наявність і визначає резус-фактор – позитивний RH + і негативний RH-.

За застарілою системою донори з негативним резус-фактором вважалися універсальними, оскільки їх кров не сприймалася як чужорідна у всіх пацієнтів. Тобто, кров 1 групи з негативним резус-фактором могла переливатися будь-якому пацієнтові. Зараз таке сумісництво неприпустиме – використовується тільки кров з відповідним реципієнту резус-фактором. Тому сьогодні при проведенні гемотрансфузії виділяють 8 груп крові – 4 позитивних (0 Rh +, A Rh +, B Rh +, AB Rh +) і 4 негативних (0Rh-, A Rh-, B Rh-, AB Rh-).

Аналіз крові донора

Оскільки з кров’ю донора в організм реципієнта потрапляють всі компоненти, в тому числі інфекції, Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує обов’язково перевіряти всі донації. Перш за все, мова йде про хвороби, які передаються через кров та її компоненти:

• Гепатити В і С.
• ВІЛ.
• Сифіліс.

Переливання крові ще недавно було одним з головних шляхів передачі гепатитів, сьогодні відсоток заражених знизився. Але ризик все ж залишається. Тому якщо реципієнту необхідна систематична гемотрансфузія, найкраще вибрати постійних донорів і зробити щеплення від гепатиту В.

Якщо необхідно здати кров для реципієнта зі зниженим імунітетом, вона повинна додатково перевірятися на ряд інших інфекцій. Навіть в тому випадку якщо у донора вони не впливають на здоров’я, у пацієнта можуть призвести до серйозних ускладнень. Для донорства береться кров з вени, в середньому 400 мл.

Хвороби крові

Під хворобами крові об’єднують різні види захворювань, що вражають формені елементи і плазму. Нерідко вони стають наслідком патологій кісткового мозку, адже саме в ньому утворюються лейкоцити, еритроцити і тромбоцити. У деяких випадках в цю ж категорію відносять і хвороби інших органів, які суттєво впливають на рівень крові, її склад, кровотік і роботу серцево-судинної системи. Наприклад, кисневе голодування може бути викликано як проблемами з червоними кров’яними тільцями, так і закупоркою судин через холестеринові бляшки.

Клінічні симптоми хвороб крові

Симптоми цієї групи захворювань безпосередньо пов’язані з тим, який саме формений елемент страждає. Так, при зниженні рівня гемоглобіну в крові люди відзначають такі зміни самопочуття:

• Загальна слабкість.
• Запаморочення.
• Втома.
• Ломота в тілі.

Недолік тромбоцитів виражається в ранах, що погано гояться, швидкому утворенні синців, неможливістю зупинити кров, внутрішніх кровотечах.

Нерідко хвороби крові людини проходять без специфічних симптомів, характеризуються загальним погіршенням самопочуття і протікають для пацієнта на перших етапах непомітно. При їх розвитку може підвищуватися температура тіла, з’являтися болі в кістках, запаморочення та інші важкі симптоми.

Лабораторні ознаки хвороб крові

За одним симптомів визначити хворобу неможливо, тому остаточний діагноз ставиться на підставі розшифровки аналізу крові. Причому для початкової діагностики цілком достатньо стандартного загального дослідження.

Рівень еритроцитів

Еритроцити відповідають за транспорт кисню до клітин і своєчасне виведення вуглекислого газу. Тому якщо в загальному аналізі крові їх число нижче норми – це ознака анемії (малокрів’я).

Якщо в крові підвищений рівень червоних кров’яних тілець, це також є можливим симптомом захворювання – поліцитемії. Це пухлинний процес, який протікає досить важко і лікується набагато складніше анемії.

Також з аналізу можна виявити атипові форми еритроцитів, які теж позначаються на їх функціях. Наприклад, зменшують тривалість життя клітини.

Гемоглобін

Буває, що кількість еритроцитів не змінюється, але ознаки недокрів’я все одно присутні. Найчастіше це говорить про те, що в червоних клітинах крові недостатньо гемоглобіну – компонента, який і відповідає за прикріплення атомів кисню. Тому в аналізі крові визначення кількості цього білка виділено в окремий пункт. Оскільки саме гемоглобін робить еритроцити червоними, при розшифровці крові враховується колірний фактор – за насиченістю забарвлення можна визначити вміст білка.

Рівень тромбоцитів

Тромбоцити забезпечують нормальне згортання крові, і їх знижений рівень, тромбоцитопенія, є прямою загрозою для життя людини. Адже при такому захворюванні невелика ранка може стати причиною масивної крововтрати. На тлі низького рівня тромбоцитів може погіршуватися стан стінок судин – вони втрачають еластичність, стають крихкими. Якщо в крові підвищений рівень тромбоцитів, це може призвести до утворення тромбів, закупорки невеликих судин і таких наслідків, як розвиток некрозів, в тому числі нирки, міокарда, клітин головного мозку.

Рівень лейкоцитів

Лейкоцити відповідають за імунітет, і їх знижений рівень (лейкопенія) загрожує небезпечними наслідками для здоров’я. При незначному відходження від норми пацієнт більше схильний до інфекцій, часто хворіє сезонними захворюваннями, може важче переносити хвороби, отримувати ускладнення. Лейкопенія може проявлятися на тлі медикаментозного лікування, часто вона супроводжує такі інфекційні хвороби, як кір, краснуха. У таких випадках рівень лейкоцитів відновлюється після лікування. Однак низький показник цих компонентів крові може говорити про серйозні захворювання: туберкульозі, злоякісних пухлинах, ураженні кісткового мозку, наявності ВІЛ-інфекції.

Лейкоцитоз (підвищений рівень білих кров’яних клітин) може бути ознакою розвитку сильного запального процесу. Кров у дітей може містити підвищену кількість лейкоцитів, що є нормою і не позначається на самопочутті.

Інші лабораторні показники крові

Деякі показники не пов’язані безпосередньо із захворюваннями крові, проте сильно позначаються на функціонуванні серцево-судинної системи та інших органів, що беруть участь в процесі кровообігу.

У крові підвищений холестерин

Аналіз крові на холестерин береться для визначення ризику розвитку атеросклерозу або ішемічної хвороби серця. Таке обстеження бажано проводити раз на рік, в комплексній профілактичній діагностиці у кардіолога. Сам по собі цей ліпід не є небезпечним, адже допомагає артеріям підтримувати еластичність і цілісність стінок. Однак це стосується так званого «хорошого» холестерину – ЛПВЩ. А ось інший показник, ЛПНЩ, може призводити до його налипання на стінках судин і утворення бляшок, які звужують просвіт артерії. Аналіз крові в нормі за загальним холестерином – 3,6-7,8 ммоль / л.

У крові підвищений білірубін

Білірубін утворюється в результаті руйнування гемоглобіну. Це жовтий пігмент крові, підвищення рівня якого і дає жовтяницю – один з важливих симптомів ураження клітин печінки. Причому тяжкість хвороб може бути різною. Наприклад, збільшення білірубіну відзначається при звичайних отруєннях, але може свідчити також про цироз, гепатит і навіть онкологічний процес.

Виділяють прямий білірубін, який з’являється в крові при порушенні відтоку жовчі, і непрямий – результат посилення розпаду еритроцитів. Печінка – важливий орган для крові, оскільки тут зберігається найбільший запас її депонованої складової.

Норма крові по білірубіну:

• Загальний – 3,4-17,1 мкмоль / л.
• Прямий – 0-7,9 мкмоль / л.
• Непрямий – до 19 мкмоль / л.

У крові підвищений креатинін

Креатинін – метаболіт, кінцевий продукт розпаду обмінних процесів, які відбуваються в м’язах. І хоча його невелика кількість завжди знаходиться в плазмі, основний відсоток виводиться нирками. Якщо в крові підвищений креатинін, це говорить про можливий розвиток хвороб, зокрема ниркової недостатності. Також висока концентрація метаболіту говорить про можливі проблеми з м’язами. Однак правильно розшифрувати аналіз крові може тільки лікар, оскільки креатинін легко підвищується і знижується від фізичної активності, вживання певних продуктів харчування і навіть на тлі стресу.

Нирки вкрай важливі для нормального стану крові, оскільки саме тут відбувається її фільтрація. В добу здорові нирки можуть обробити 1700 л крові, тобто, приблизно за 3 хвилини через них проходить весь її загальний обсяг. У тому випадку якщо нирки не справляються зі своїми функціями, кров забруднюється, продукти розпаду починають циркулювати по кровоносній системі і можуть шкодити іншим органам.

Норма крові по креатиніну:

• Чоловіки – 62-115 мкмоль / л.
• Жінки – 53-97 мкмоль / л.

Рівень цукру в крові

Перевірка рівня глюкози – головний спосіб діагностики цукрового діабету. При підвищенні цукру в крові істотно збільшується ризик розвитку захворювань серцево-судинної системи. У тому числі і інфаркту міокарда, який на тлі діабету 1-го типу може траплятися навіть в дитячому віці. Також виникає небезпека перекриття периферичних судин, а це в свою чергу призводить до нагноєння, виразок і навіть втрати кінцівок. Занадто низький цукор у крові позначається на загальному стані, розвивається гіпоглікемія, яка без медичної допомоги призводить до коми і смерті.

Сьогодні аналіз на цукор в крові – один з найпростіших. Діабетики контролюють цей показник за допомогою домашніх глюкометрів, які видають результат менше, ніж за хвилину. Здоровим людям такий аналіз рекомендується проводити не рідше разу на рік. Розшифровка аналізу крові залежить від багатьох факторів, зокрема, враховується останній прийом їжі.

Нормальний рівень глюкози натще:

• Діти до 14 років – 3,33-5,55 ммоль / л.
• Дорослі – 3,89-5,83 ммоль / л.
• Люди похилого віку – 4,44-6,38 ммоль / л.

Анемія

Найпоширеніша хвороба крові – анемія (недокрів’я), яка характеризується зниженням гемоглобіну / еритроцитів. Причини нестачі цього білка можуть бути викликані різними факторами. Найбільш часто зустрічається залізодефіцитна форма, спровокована нестачею або поганим засвоєнням заліза. Найбільш серйозні види анемій пов’язані з порушенням роботи кісткового мозку і патології формених елементів: гемолітична викликана швидким руйнуванням еритроцитів, апластична – пригніченням росту або повним припиненням продукування клітин крові. В окремий вид виділяють постгеморагічні анемії, що розвиваються на тлі різного типу крововтрат, в тому числі і внутрішніх крововиливів.

Однак незважаючи на різну етологію хвороб, вони представляють подібну небезпеку – кисневе голодування організму і наслідки, викликані ним. За ступенем тяжкості виділяють три стадії анемії:

1. Легка (гемоглобін вище 90 г / л).
2. Середня (90-70 г / л).
3. Важка (менше 70 г / л).

Найважчі форми вимагають лікування з переливанням крові, і якщо анемія викликана патологіями або хворобами кісткового мозку, то гемотрансфузії проводяться курсом.

Залізодефіцитна анемія

Серед всіх діагностованих анемій залізодефіцитна стоїть на першому місці. Справа в тому, що найчастіше вона розвивається не на тлі патології, а внаслідок неправильного харчування. Низький рівень гемоглобіну в крові може проявлятися у вегетаріанців, населення, що живе далеко від моря, людей, які часто сидять на строгих дієтах.

Залізодефіцитна анемія розвивається і тоді, коли організм потребує підвищеної споживанні заліза. Прикладом може бути період вагітності і менструацій.

Недокрів’я легкого ступеня, викликане способом життя, регулюється без використання медикаментів, а за допомогою коригування харчування. У раціон вводяться такі продукти:

• М’ясо, печінка.
• Риба, морепродукти.
• Зелені овочі.
• Бобові (соя, сочевиця, горох).
• Мед.
• Яблука.

У рідкісних випадках рівень заліза в крові падає через те, що організм просто не може засвоювати цей елемент. Причиною стають різні хвороби шлунково-кишкового тракту, зокрема, атрофічний гастрит, запальні захворювання, рубцеві процеси в тонкій кишці. У такому випадку лікування анемії буде направлено на усунення головної причини недокрів’я.

В 12-дефіцитна анемія

Друга за поширеністю анемія викликана нестачею вітаміну В12. Перш за все, він необхідний для нервової системи, проте впливає і на кістковий мозок – при його дефіциті сповільнюється вироблення еритроцитів. Анемія розвивається дуже повільно, часто переходить в хронічну форму з постійними рецидивами. На відміну від залізодефіцитної анемії, головною причиною розвитку цієї форми недокрів’я є якраз порушення всмоктування вітаміну В12. Тому лікування спрямоване, насамперед, на усунення хвороб шлунково-кишкового тракту.

Проявляється це захворювання крові такими симптомами:

• Хиткість ходи.
• Загальна слабкість.
• Оніміння та поколювання в пальцях.
• Набряки кінцівок.
• Печіння і свербіж на кінчику язика.

Гемолітична анемія

Гемолітичні анемії пов’язані зі швидким руйнуванням еритроцитів – гемоглобіну в крові не вистачає, тому що клітини, що його містять його просто не встигають відтворюватися. У нормі еритроцити живуть близько 120 днів, при деяких видах подібних анемій вони можуть вмирати вже на 12-14-й день. З огляду на те, що гемоглобін швидко руйнується, у хворого на тлі загальних симптомів може проявлятися жовтяниця, а в біохімічному аналізі крові обов’язково буде підвищено білірубін – продукт розпаду гемоглобіну.

Однією з причин такого нетривалого життя еритроцитів може стати їх неправильна форма. Так, серповидно-клітинна анемія відрізняється витягнутими, загостреними на кінцях клітинами. Такі еритроцити не можуть нормально функціонувати і швидко руйнуються. Крім цього, неправильна форма клітин крові може привести до того, що вони заблокують судини.

Ще один тип гемолітичної анемії викликаний аутоімунної реакцією. При ній еритроцити руйнуються клітинами свого ж організму, які сприймають червоні кров’яні тільця як чужорідні елементи.

Апластична анемія

Апластична анемія виникає в результаті порушення роботи кісткового мозку, який з різних причин не може виробляти клітини крові. Вона відрізняється від попередніх форм недокрів’я тим, що страждають не тільки еритроцити, але також лейкоцити і тромбоцити. До таких порушень можуть призвести перенесені інфекції, опромінення або спадковість. Апластичні форми недокрів’я зустрічаються рідко, легко визначаються за загальним аналізом крові, де вказані всі формені компоненти.

Гемофілія

Гемофілія – хвороба порушення згортання крові, однак її причини лежать не в недостатньому виробництві тромбоцитів, а в порушеннях плазми. У рідкому середовищі спостерігається знижений рівень або відсутність білка згортання крові VIII (Фактора VIII). Якщо при розшифровці аналізу крові виявлено таке відхилення, діагностується гемофілія А, або класична гемофілія. Існує ще і В, але на неї приходиться лише 20% від усіх випадків цієї патології. Обидва захворювання є спадковими, причому нащадкам передається не тільки тип, а й тяжкість хвороби. Симптоми проявляються виключно у чоловіків, а ось носіями є тільки жінки, оскільки захворювання пов’язане зі зміною гена в Х-хромосомі.

При гемофілії А кровотеча може не проявлятися в перший момент, оскільки тромбоцити, які блокують рану, працюють в нормі. А ось через добу з пошкодженої ділянки може почати виливатися кров, причому в деяких випадках зупинити її неможливо місяцями. Особливо небезпечні в цьому плані невеликі внутрішні кровотечі, які хворий може довгий час просто не помічати.

Головним аналізом крові для діагностики гемофілії служить фактор згортання, який не тільки показує наявність хвороби, але і її ступінь тяжкості.

Захворювання вроджене і хронічне, тому пацієнту призначається замісна терапія концентратами антигемофільного глобуліну на все життя. Таке лікування дозволяє повністю позбутися від симптомів гемофілії. Однак починати його потрібно якомога швидше, оскільки постійні кровотечі можуть позначитися на здоров’ї суглобів, м’язів, внутрішніх органів.

Лейкоз (лейкемія)

Лейкози – група онкологічних хвороб крові, при яких ракові клітини копіюють кістковий мозок або виробляють видозмінені формені клітини крові. У першому випадку переродження тканини кісткового мозку призводить до того, що він не може в достатньому обсязі продукувати еритроцити, лейкоцити і тромбоцити. У другому ракові клітини поступово заміщають здорові в загальній масі крові.

Причини такого переродження до кінця не з’ясовані, проте його безпосередньо пов’язують з порушенням імунітету. Для розвитку хвороби досить однієї стовбурової клітини, яка починає виробляти патологічно змінені формені елементи.

Лейкози бувають гострими і хронічними. Перші протікають дуже складно і вимагають негайного лікування. За типом це різні захворювання, оскільки пов’язані з утворенням ракових клітин різного типу. Тому гострий лейкоз не може стати хронічним, і навпаки.

На початковому етапі симптоми раку крові подібні з ГРВІ:

• Підвищення температури.
• Ломота в тілі.
• Блідість.
• Запаморочення.
• Можлива поява червоних плям, як результат підшкірних крововиливів.

Діагностується хвороба за загальним і біохімічним аналізом крові, а також дослідженням кісткового мозку. Хворому призначається хіміотерапія, а якщо вона не допомагає – пересадка кісткового мозку.