Ентеробіоз

Серед численних паразитів, вивчених гельмінтологами, а їх на сьогодні відомо понад двісті видів, гострики – один з найбільш широко відомих гельмінтів, а ентеробіоз – одне з найпоширеніших паразитарних захворювань в усьому світі, виправдано зване хворобою «брудних рук». Ентеробіозом людина може захворіти в будь-якому віці, оскільки сприйнятливість до інвазії загальна, але основною «групою ризику» є, все-таки, діти дошкільного та молодшого шкільного віку. Зрозуміло, що в цьому віці дитина активно пізнає навколишній світ, спілкується з однолітками, використовуючи загальні іграшки або предмети побуту. Але багато разів підвищують ризик зараження глистами шкідливі звички: підвищений інтерес все спробувати на язик, смоктання пальців, обгризання нігтів, а також порушення правил особистої гігієни. Гострики – збудники ентеробіозу проникають в організм людини тільки через рот, а джерелом захворювання є тільки хвора на ентеробіоз людина.

Що являє даний вид паразитів

Остриця, як вид – це порожнинний черв’як дрібного розміру, веретеноподібної форми відноситься до групи круглих черв’яків білого або сіро-білого кольору. Виправдовує свою назву його зовнішній вигляд – загострена хвостова частина у самки, яка майже вдвічі більша за самця і досягають в довжину до 12 міліметрів. Головні везикули утворені гострими бічними кілями, що проходять по всій довжині гельмінта. Травна система паразита влаштована так, що ротовий отвір переходить в циліндричної форми стравохід, який разом з везикулами утворює присмоктувальний апарат, що забезпечує фіксацію гельмінта до стінки кишечника людини. Стравохід гостриків далі переходить в кишечник і закінчується анальним отвором. Запліднені самки не можуть відкладати яйця в місці свого проживання, тому що м’язовий жом вагіни паразита в безкисневому середовищі кишечника людини знаходиться в спазмованому стані. Тому для відкладення яєць самкам доводиться виповзати назовні. Яйця гостриків мають довгасту форму, захищені тонкою і гладкою оболонкою. Сприятливе середовище для росту і розвитку дорослих особин – нижній відділ тонкої кишки, сліпа кишка і верхній відділ товстого кишечника людини. Середня тривалість життя гельмінта – трохи більше п’яти тижнів, протягом яких, як правило, паразитують тільки самки. Самці ж після копуляції виділяються з організму з каловими масами. Чисельність паразитів в кишечнику людини може обчислюватися декількома десятками, а при повторній інвазії (самозараження) – тисячами дорослих особин.

Як відбувається зараження гостриками

Виповзаючи в періанальні складки, на шкірні покриви промежини людини і отримавши доступ до кисню, доросла самка гострика відкладає величезну кількість яєць, які вже через чотири – шість годин набувають інвазійних властивостей, перебуваючи безпосередньо на тілі господаря. При розчісуванні сверблячих областей на руки людини, особливо, в піднігтьові ложа, потрапляють відкладені самкою паразита яйця, в яких знаходяться рухливі личинки, вже здатні заразити іншу людину. Яйця гостриків можуть перебувати на нижній і постільній білизні хворого ентеробіозом, а також на побутових предметах, до яких торкаються його руки. Таким чином, факторами передачі захворювання є ті предмети, на яких знаходяться яйця паразита (білизна, дверні ручки, кришка унітазу, меблі у ванній кімнаті та ін.). При ковтанні зрілих яєць паразита відбувається зараження людини ентеробіозом. Часто трапляється повторне зараження самого хворого, коли він проковтує яйця гостриків, і кожен такий випадок – це новий цикл розвитку паразитів в його організмі. Проникнувши в організм людини по шлунково-кишковому тракту, вже в тонкому кишечнику під дією травних ферментів відбувається звільнення личинок з яєць, де вони швидко ростуть, розвиваються і перетворюються в статевозрілих особин. Після завершення каплиці самці залишають кишечник з випорожненнями, а самки, використовуючи присмоктувальний апарат, прикріплюються до слизової оболонки кишечника. У матці заплідненої самки відбувається формування яєць, вони, збільшуючись, розтягують матку, яка, в свою чергу, здавлює присмоктувальний апарат гостриків. Таким чином, самка втрачає здатність утримуватися в тонкому кишечнику і під дією перистальтики кишечника опускається в нижню його частину (товстий кишечник). Коли яйця дозріють до стадії пуголовки подібної личинки, починається активна міграція гельмінта – виповзання самки назовні для відкладання яєць, які вже через кілька годин придбають інвазійні властивості, чекаючи нове проникнення в організм людини і новий цикл свого розвитку. Під час засипання або в стані сну сфінктер заднього проходу у людини максимально розслаблений, що і використовують самки паразита для більш швидкої і безперешкодної міграції назовні, результатом якої є відкладання від 5 до 17 тисяч яєць однією самкою. Після відкладання яєць самки гостриків гинуть.

Патогенез захворювання

Життєвий цикл паразита безпосередньо залежить від санітарних умов житла людини, і дотримання ним правил особистої гігієни. Інвазійня гострицями людина представляє величезну небезпеку для оточуючих, оскільки тільки вона є джерелом зараження. Брудні руки хворого можуть залишити яйця глистів де завгодно, як в місцях загального користування, так і на грошах, харчових продуктах, предметах шкільного вжитку та ін. До того ж, мухи дуже часто є рознощиками яєць гельмінта.

Стійкість у зовнішньому середовищі, особливо в умовах з оптимальною температурою і вологістю, дозволяє яйцям гостриків протягом до трьох тижнів зберігати активні інвазійні властивості. А ось підвищена сухість і сонячна радіація діють на них згубно. В даний час широко вивчено вплив інвазії гостриками на організм людини.

  1. Механічний вплив на слизову оболонку кишечника людини лежить в основі патогенезу інвазії гостриками. В результаті присмоктування до поверхні слизової кишечника, як і проникнення в неї глибше, гострики порушують її цілісність, що небезпечно приєднанням вторинної інфекції і виникненням вогнищ запалення. Часто гострики повністю занурюються в товщу слизової оболонки кишечника, при цьому навколо них формуються гранульоми, описані випадки виникнення перитоніту, як наслідок перфорації (прориву) гострицями стінки тонкої кишки і виходу їх в черевну порожнину. Механічний вплив паразитів дратує рецептори кишечника, що є причиною рефлекторного порушення моторної і секреторної функцій травного тракту з подальшим розвитком ентериту, гастродуоденита і інших захворювань. Гострики порушують нормальний склад мікробної флори кишечника людини, що неминуче призводить до дисбактеріозу.
  2. Статистичні дані свідчать про те, що часто гострики є причиною виникнення апендициту, заносячи кишкову інфекцію при заповзанні в апендикулярний відросток. Таким же чином гострики стають причиною багатьох гінекологічних захворювань, як у жінок, так і у дівчаток (наприклад, вульвовагініт), а також захворювань сечовивідних шляхів (циститів). В результаті болісного свербежу на шкірних покривах в області анального отвору, промежини, статевих органів з’являються численні розчухи, які в разі приєднання вторинної інфекції, запалюються, ускладнюються дерматитами, екземою.
  3. Виділяючи продукти метаболізму (токсини), гострики можуть стати причиною інтоксикації організму, що особливо часто проявляється у дітей, а у жінок в період вагітності – причиною важких токсикозів.
  4. Загальновідомо вплив паразитів на нервову систему людини, оскільки відсутність повноцінного нічного відпочинку, негативно позначається на його загальному самопочутті, працездатності, активності, настрої.
  5. Присутність паразитів знижує імунні сили організму, результатом чого є почастішання випадків вірусних і бактеріальних захворювань серед інвазованих гостриками.
  6. В результаті численних спостережень в останні роки встановлено імуносупресивний вплив гостриків на організм дитини, тобто, паразити здатні пригнічувати розвиток поствакцинального імунітету проти дифтерії. Згідно зі статистичними даними, у 18% дітей, щеплених трикратно вакциною АКДП протидифтерійні антитіла просто відсутні, а ще у 14% антитіла присутні в дуже низьких титрах.

Симптоми при інвазії гостриками

Виразність клінічних проявів інвазії гостриками безпосередньо залежить від інтенсивності зараження паразитами, частоти повторних заражень і індивідуальної реакції людини на присутність в організмі паразита. При первинній інвазії гостра фаза триває до семи днів, протягом яких спостерігаються незначні кишкові розлади (прискорений, але оформлений стілець до чотирьох разів на день), нудота, відчуття дискомфорту в животі в ранкові години. Наступна за нею хронічна фаза (паразитологічна інкубація) триває від 35 до 70 днів. У цей період самки гостриків починають виповзати назовні і відкладати яйця, причому, чим інтенсивніше інвазія, тим важчі її клінічні прояви. При незначній інвазії спостерігається тільки один основний симптом ентеробіозу – свербіж в області заднього проходу, що з’являється, як правило, у вечірній і нічний час доби. Через кілька днів свербіж зникає і може повторитися вже в результаті реінвазії в міру дозрівання чергового покоління самок гостриків (приблизно через чотири тижні). Крім свербежу, може турбувати дискомфорт в області живота.

При масивній інвазії паразитами болісний свербіж і подразнююче печіння в області заднього проходу, промежини, статевих органів може тривати навіть в денні години, завдаючи хворому на ентеробіоз масу незручностей, акцентуючи на них увагу людини, доводячи його до вкрай неврівноваженого стану. Відсутність повноцінного нічного відпочинку позначається негативно на працездатності людини. Приєднуються симптоми: болі у животі, що нагадують напад апендициту, метеоризм (здуття живота), діарея (частий рідкий стілець). У інвазованих гостриками дітей неврологічні симптоми більш виражені і виявляються нервозністю, плаксивістю, перепадами настрою, частими головними болями, порушенням сну, відсутністю апетиту, зниженням успішності в школі. У переважній більшості випадків приводом для звернення за медичною допомогою є скарги на погане самопочуття, підвищену втому, порушення сну, головні болі, проблеми з травленням. У широкому спектрі клінічних проявів ентеробіозу важко знайти основну причину симптомів і тільки в результаті проведеного обстеження лікарем виставляється правильний діагноз.

Як виявити ентеробіоз

З огляду на те, що свербіж в області заднього проходу може спостерігатися при багатьох інших захворюваннях, таких, як геморой, цукровий діабет, трихомонадний кольпіт, і інші, проте, наявність даного симптому – привід для обстеження на ентеробіоз. В даний час найбільш інформативним діагностичним методом є зішкріб на ентеробіоз з метою виявлення яєць гельмінта. Проведення діагностичної маніпуляції (забір матеріалу) рекомендується в ранкові години після сну, коли на шкірних покривах навколо заднього проходу самки гостриків відклали яйця. Для цього використовують спеціальний ватяний тампон (для дорослих) і поліетиленову стрічку з липким шаром на одній стороні (для дітей). Взятий матеріал в умовах лабораторії поміщають на предметне скло, після чого проводиться його мікроскопічне дослідження. Для виключення ймовірності інвазії при підозрі на неї проводиться не менше трьох досліджень.

На гемограмі (клінічний аналіз крові) відзначається помірний лейкоцитоз, еозинофілія, яка досягає максимуму до 16 дня інвазії.

Диференціальна діагностика ентеробіозу

Диференціальна діагностика ентеробіозу проводиться з тими захворюваннями, симптомом яких є періанальний свербіж, наприклад, захворювання прямої кишки, геморой, клімакс та ін. Для постановки діагнозу часто необхідна консультація фахівців:

  • хірурга (при болях в животі);
  • гінеколога (при свербінні в області статевих органів);
  • гастроентеролога (при кишкових розладах).

Лікування ентеробіозу

Лікування інвазії гостриками не вимагає госпіталізації в стаціонар і проводиться в амбулаторних умовах, включає цілий комплекс заходів:

  • позначення кола контактних осіб (в родині, на роботі, в дитячому колективі);
  • подальше обстеження на ентеробіоз всіх контактних;
  • всі особи, інвазовані гострицями, підлягають одночасній дегельмінтизації;
  • проводиться комплекс профілактичних заходів, покликаних унеможливлювати повторне зараження;
  • після повного завершення курсу лікування через п’ятнадцять днів проводиться контроль його ефективності.

Основна ланка лікувальних заходів – ретельне дотримання правил гігієни:

  1. необхідно коротко підстригти на руках нігті, виключити шкідливу звичку гризти їх, а також ретельно з милом мити перед їжею і після туалету руки;
  2. інвазійним гострицями на ніч рекомендується надягати закриті труси з гумками вгорі і внизу, в обов’язковому порядку – щоденна зміна натільної білизни;
  3. обов’язкове двох кратне (після сну і перед сном) обмивання періанальної області водою з милом, а для купання краще використовувати душ;
  4. у випадках масивної інвазії рекомендується проводити очисні клізми (на склянку кип’яченої води кімнатної температури половина чайної ложки соди) на ніч з метою видалення самок паразита з прямої кишки, таким чином, попереджаючи болісний нічний свербіж. Добре знімає завзятий свербіж анестезинова мазь, яку наносять перед сном на область заднього проходу;
  5. для попередження заповзання самок паразита в вагіну (у жінок), а також зменшення свербежу рекомендується на ніч в область заднього проходу закладати невеликий ватний тампон, змащений вазеліном;
  6. з метою профілактики повторного зараження рекомендується проводити щодня вологе прибирання житлового приміщення з використанням мильно-содового розчину, а потім дезінфікувати ганчірки, ретельно протирати дверні ручки, предмети загального користування, дитячі іграшки і т. д;
  7. випрану білизну повинно прасувати гарячою праскою.

При слабкій інвазії паразитами виконання даних заходів буває достатнім для самолікування. Доцільність призначення медикаментозної терапії визначає тільки лікар. У випадках масивної інвазії довела свою ефективність схема; медикаментозна терапія і суворе виконання санітарно-гігієнічного режиму. З метою дегельмінтизації призначаються препарати:

  • пирантел памоат (комбантрин) 5-10мг \ кг всередину, одноразово після сніданку;
  • мебендазол (вермокс) 10 мг всередину, одноразово. При повторній інвазії лікування повторюють через два і чотири тижні;
  • албендазол (400 мг) всередину, одноразово;
  • карбендацим (10 мг) всередину, три прийоми протягом одного дня;
  • піперазин (добова доза становить 3 грама) приймається в три прийоми за півгодини до їжі протягом п’яти днів. При необхідності курс лікування препаратом повторюють через десять днів.

При лікуванні дітей дозування протиглистових препаратів призначається з урахуванням ваги і віку дитини. Не слід забувати про небезпеку самолікування. При призначенні медикаментозного лікування лікар враховує наявність супутніх захворювань або важких ускладнень у пацієнта, а також взаємодія протиглистових препаратів з іншими ЛЗ, наприклад, вермокс знижує потребу в інсуліні, що важливо знати хворому на цукровий діабет. До того ж, існує ряд протипоказань до застосування протиглистових препаратів: вагітність, період лактації, індивідуальна чутливість, вік (наприклад, дітям до двох років не рекомендується призначати вермокс), печінкова недостатність, виразковий коліт. Лікарські засоби хворому повинен призначати тільки лікар. Прогноз при ентеробіозі сприятливий.

Профілактика ентеробіозу

Профілактичні заходи, що проводяться медичними працівниками, спрямовані на виявлення осіб, інвазованих гостриками, їх оздоровлення, проведення заходів для виключення механізмів передачі яєць паразита, тобто, на попередження поширення ентеробіозу. Міністерством охорони здоров’я РФ розроблені накази про заходи щодо боротьби з паразитарними захворюваннями в країні.

Відповідно до нормативних документів один раз в рік обстеження на ентеробіоз підлягають особи:

  • діти і персонал дитячих дошкільних установ;
  • школярі з першого по четвертий класи.

При надходженні обстеження на ентеробіоз підлягають:

  • хворі, що проходять лікування в стаціонарах будь-якого профілю;
  • працівники харчової промисловості та прирівняні до них особи;
  • особи, які відвідують плавальні басейни.

У дитячих консультаціях і поліклініках за направленням лікарів обстеження на ентеробіоз проводиться за клінічними показаннями.

При виявленні хворого в дитячому колективі всі, включаючи обслуговуючий персонал, підлягають обстеженню на ентеробіоз; діти методом зіскрібка, дорослі методом опитування. На весь період часу (лікування і проведення контрольного обстеження) дитина відсторонюється від відвідування дошкільного або освітнього закладу. Відповідно до вимог, викладених в нормативних документах, при виявленні в колективі більше 15% інвазованих гостриками всім дітям, включаючи персонал, проводиться двох кратне з інтервалом в два тижні протигельмінтне лікування. Інвазовані працівники харчової промисловості до моменту одужання переводяться на іншу роботу, не пов’язану з готуванням продуктів харчування. Санітарний контроль за обсягом і якістю проведення протиепідемічних заходів в осередках ентеробіозу в ДНЗ, освітніх установах здійснює санітарно-епідеміологічна служба; проводяться дослідження змивів зі столів, посуду, меблів, іграшок, постільної білизни, дверних ручок, горщиків, а також з рук працівників харчоблоку і т. д. У басейнах для дослідження проводиться забір проб води.

З метою профілактики глистової інвазії величезне значення належить санітарно-освітній роботі, яку проводять медичні працівники, як дошкільних установ і шкіл, так і дитячих консультацій, поліклінік, сімейні лікарі. Підвищення рівня знань населення якісно позначається на зниженні захворюваності паразитарними хворобами.

Виконання правил особистої гігієни має виховуватися в сім’ї з самого раннього віку дитини з роз’ясненням їх значимості з метою попередження всіх глистових інвазій. Ентеробіоз – хвороба «брудних рук» і показник культурного рівня населення.