Коліт

Коліт (лат. Colitis, від грец. Kolon (товстий кишечник) і itis (запалення) – збірне поняття, яке включає велику групу захворювань з єдиною спільною ознакою: запаленням товстого кишечника.

Коліти зустрічаються в практиці гастроентерологів, інфекціоністів, терапевтів, колопроктологів, хірургів та інших фахівців.

Основні форми колітів можна описати тільки окремо, в залежності від етіологічного фактора. Розміри статті не дозволяють торкнутися всіх видів коліту. Розглянемо лише основні з них.

Визначення хвороби

Інфекційний коліт – це захворювання кишечника, що виникає через активізацію умовно-патогенних мікроорганізмів у кишечнику або потрапляння нових хвороботворних мікробів із зовнішнього середовища.

Інфекційний коліт має дуже широке поширення: немає людини, що  жодного разу не переносила дане захворювання. Кількість хворих збільшується в жаркий період, коли створюються сприятливі умови для поширення інфекції. Тому частіше хворіють люди в регіонах з жарким кліматом (Африка, Південно-Східна та Середня Азія). Захворювання частіше зустрічається в дитячому віці, особливо у дітей, які відвідують навчальні заклади (дитячі садки, школи і т. д.). Гастроентерологи і проктологи можуть зустрічати в практиці хворих з даною патологією, але вона не є профільною. Лікують захворювання зазвичай інфекціоністи.

Причини захворювання

Інфекційний коліт

Причини інфекційного коліту

  • бактерії (шигели, ешерихії, сальмонели, клостридії, ієрсинії, брюшнотифозна паличка, кампілобактерії, протеї, стафілококи);
  • віруси (аденовірус, ентеровірус, ротавірус);
  • найпростіші (амеби, лямблії та ін.);
  • збудники туберкульозу та сифілісу;
  • грибки (кандида, актиноміцети). Виникнення грибкового коліту свідчить про зниження імунітету і часто проявляється у осіб, які страждають на СНІД, які отримують хіміотерапію, стероїдні гормони;
  • дисбактеріоз.

Форми інфекційного коліту:

  • катаральна;
  • фіброзна;
  • катарально-геморагічна;
  • флегмонозна;
  • флегмонозно-гангренозна;
  • некротическа.

Запальні явища можуть мати стадійний характер, а можуть відразу мати картину запущеного запалення. Його вираженість безпосередньо залежить від характеру інфекції. Некротичні і флегмонозно-гангренозне запалення зустрічається при клостридіальній інфекції. Катарально-геморагічне – при дизентерії. Катаральне запалення зустрічається частіше при вірусних захворюваннях.

Ішемічний коліт

Ішемічний коліт – запалення стінки товстого кишечника, що виникає через порушення процесів кровообігу. Існує хронічне і гостре порушення кровообігу.

Причиною порушення кровообігу є повне припинення або критичне зниження припливу крові до товстої кишки, внаслідок чого виникає запалення. При тяжкому перебігу може призводити до некрозу стінки кишечника. Причиною закупорки судин можуть бути тромби, але найчастіше до звуження просвіту судини призводять атеросклеротичні бляшки. Тому хвороба частіше проявляється в осіб похилого віку. Близько 79% хворих на ішемічний коліт старше 48 років. Частота захворювання не має зв’язку зі статевою приналежністю і регіоном. Вперше відкритий в 1966 році. Ішемічний коліт є профільним захворюванням для колопроктологів, але їм також займаються загальні хірурги та гастроентерологи.

Причини ішемічного коліту:

  • атеросклероз судин;
  • закупорка брижових судин внаслідок емболії або тромбоемболії (в результаті алергічних реакцій, травм, ускладнень операцій, системного васкуліту, ДВС-синдрому);
  • зниження тиску крові може призводити до порушення харчування стінки кишки.

Закупорка просвіту судини призводить до ішемії стінки кишки, а як наслідок – до некрозу і далі перфорації.

Обсяг ураження залежить від розміру живильної артерії, тривалості закупорки. Якщо закупорка судини відбувається поступово (при утворенні атеросклеротичних бляшок в судинах), то говорять про хронічне порушенні кровообігу, що в свою чергу призводить до стриктур.

При критичних станах і зниженні тиску крові (наприклад, анафілактичний шок, ДВС-синдром і т.д.), відбувається централізація кровообігу, при цьому різко знижується приплив крові до кишечнику, що призводить до ішемії і некрозу.

При атеросклерозі частіше страждає сигмовидна і поперечна ободова кишка. Запалення починається зі слизової оболонки, потім переходить на всі верстви.

За характером ураження виділяють:

  • транзиторну форму (коли ішемічні процеси зворотні);
  • стенозуючу (коли формуються стриктури);
  • гангренозну (коли утворюються виразки з подальшим розвитком некрозу, ураження носить незворотній характер).

Променевий коліт

Променевий коліт – утворюється в результаті іонізуючого впливу на стінку товстого кишечника.

Симптоми захворювання

Інфекційний коліт

Клініка інфекційного коліту безпосередньо залежить від збудника.

Для будь-якого інфекційного коліту незалежно від етіології характерно:

  • початок захворювання, як правило, має гострий характер;
  • рідкий частий стілець з домішками слизу в калі;
  • болі локалізуються частіше в лівому підребер’ї, але можуть також поширюватися по всіх відділах живота;
  • біль має періодичний, спазматичний характер;
  • висока температура;
  • відчуття слабкості, нездужання;
  • сухість шкірних покривів і слизових;
  • білий наліт на корені язика;
  • блювота як перша ознака захворювання (якщо в запальний процес залучений шлунок).

Для первинної оцінки етіології інфекційного коліту оцінюють характер дефекації, обсяг і особливості калових мас.

  • при дизентерії стілець дуже частий, малими порціями (до 20 разів за день) зі слизом і прожилками червоної крові (ректальний «плювок»);
  • при амебіазі кал має вигляд малинового желе;
  • при сальмонельозі кал нагадує болотну твань, має неприємний запах;
  • при псевдомембранозному коліту (викликається клостридіями) часті рідкі випорожнення з запахом гнилі.

Ішемічний коліт

Симптоматика дуже варіабельна, характерно швидке прогресування.

  • хворобливі відчуття в животі;
  • кров і слиз в калі;
  • нестійкий, часті випорожнення;
  • виражені болі в навколопупковій і лівій клубовій області;
  • при ректальному огляді можна помітити кал з кров’ю, слизом або гноєм;
  • при хронічній формі болі мають низьку інтенсивність, зазвичай виникають після їжі;
  • при тривалій хронічній ішемії з’являються стриктури в товстій кишці, які в подальшому можуть бути наслідком непрохідності або малігнізації (ракового переродження).

Променевий коліт

Зазвичай коліт формується в осіб, які перенесли курс променевої терапії з приводу новоутворень, що локалізуються в області малого тазу або черевної порожнини.

  • велику чутливість до випромінювання має тонкий кишечник, формується променевий ентерит, який клінічно проявляється порушенням абсорбції в тонкому кишечнику;
  • пошкодженню кишечника властивий виборчий характер, зазвичай запалення локалізується в прямій і сигмовидній кишці, при цьому клініка порівнянна з клінікою виразкового і ішемічного коліту. При впливі великих доз радіації клініка розвивається не відразу, проявляється рясним, рідким стільцем, при цьому порушується всмоктування в товстому кишечнику.

Патогенез

Товстий кишечник дуже сприйнятливий до іонізуючого випромінювання. Променевий коліт виникає при впливі малих доз опромінення: відбувається атрофія слизової оболонки (відразу після опромінення).

  1. Посилюються процеси ділення клітин, зменшується довжина ворсинок.
  2. Активізуються запальні процеси з нейтрофільною реакцією. Найчастіше ці процеси локалізуються в прямій і сигмовидній кишці.
  3. При впливі великих доз (більше 40 Гр.) Запальні процеси можуть виникати через тривалий час після опромінення (до декількох років), в даній ситуації відбувається запалення дрібних судин кишечника, що призводить до ішемізації кишечника. Розвиваються виразки і стриктури. Можуть вражатися всі відділи товстого і тонкого кишечника.

Класифікація та стадії розвитку захворювання

За перебігом:

  • гострий;
  • хронічний.

За етіологією:

  • виразковий коліт і хвороба Крона (запальні захворювання кишечника з невідомою етіологією);
  • інфекційний (етіологічний фактор бактеріальний, вірусний, грибковий, паразитарний);
  • ішемічний (розвивається внаслідок зниження припливу крові до товстої кишки);
  • токсичний (при застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів);
  • променевий (при ураженні радіацією).

За локалізацією:

  • проктит – запалення прямої кишки;
  • панколіт – тотальне ураження кишечника;
  • тифліт – запалення сліпої кишки;
  • трансверзит – запалення поперечної ободової кишки;
  • сигмоїдит – запалення сигмовидної кишки.

Діагностика коліту

Інфекційний коліт

  1. аналіз калу на віруси, бактерії, паразити (дозволяє точно поставити діагноз);
  2. серологічне дослідження (визначають антитіла до вірусів, паразитів);
  3. аналіз крові на стерильність (при підозрі на сепсис);
  4. загальноклінічний аналіз крові (висока ШОЕ, збільшення кількості лімфоцитів при вірусній етіології);
  5. ректороманоскопія використовується як додатковий метод для диференціальної діагностики;
  6. ультразвукове дослідження використовується для виключення ускладнень.

Ішемічний коліт

  1. Ректороманоскопія дає можливість оцінити стан слизової оболонки. При огляді можна відзначити наявність точкових крововиливів, згладженість судинного малюнка, блідість слизової. При виявленні цих ознак показано взяття біопсії.
  2. Іригоскопія – найнеобхідніше дослідження. Виявляється симптом пальцевих вдавлень. Ознаки дефектів слизової свідчать про наявність виразок, звуження просвіту при стриктурах.
  3. Колоноскопія показана для уточнення поширеності запалення, також показана біопсія в області зміненої ділянки.
  4. Ангіографія дозволяє визначити ступінь звуження судини і її локалізацію.

Диференціальна діагностика

  • Злоякісні новоутворення. Пухлини розвиваються досить тривалий час, протягом багатьох років.
  • Інфекційний коліт. Переважають симптоми загальної інтоксикації (слабкість, лихоманка і т. д.). Крім того, має місце епідемічний анамнез.
  • Виразковий коліт і хвороба Крона. Для них характерно досить повільне прогресування. Проявляються зазвичай в ранньому віці.

Променевий коліт

  1. При зборі анамнезу враховують наявність факту опромінення іонізуючою радіацією.
  2. Ректороманоскопія і колоноскопія з біопсією дозволяють виявити запалення слизової оболонки товстого кишечника. При променевому ентериті запалення поєднується з атрофією слизової. Крипти стають менш глибокими, зменшується довжина ворсинок. При променевому коліті на слизовій виявляють виразки, стриктури.

Диференціальна діагностика

  • Ентерит променевого генезу слід диференціювати з хворобами тонкої кишки, при яких страждає функція всмоктування (целіакія), при даних захворюваннях відбувається атрофія по гіперрегенераторниму типу, а при променевому ураженні переважають гіпоррегенераторні процеси слизової.
  • Радіаційні ураження товстого кишечника диференціюють з виразковим колітом, хворобою Крона, новоутвореннями товстого кишечника.

Лікування коліту

Інфекційний коліт

  • антибактеріальні, протигрибкові засоби з урахуванням чутливості мікроорганізмів. Перевагу віддають таблетованим формам препаратів;
  • заповнення втраченої рідини і мінералів: розчинами для прийому всередину (Регідрон і ін.), внутрішньовенне введення (розчин Рінгера, Трисоль і ін.);
  • прийом сорбентів;
  • пробіотики і пребіотики;
  • ферменти (креон, фестал);
  • симптоматична терапія (протизапальні засоби, спазмолітики і ін.)

Ішемічний коліт

  • консервативне лікування (щадна дієта, препарати, що пом’якшують стілець, ліки для поліпшення кровотоку, дезагреганти, вітамінні препарати, дезінтоксикаційне лікування, заповнення балансу електролітів і рідини, гемотрансфузія (при показаннях), антибактеріальні препарати);
  • хірургічне лікування.

Показаннями для термінового хірургічного лікування служать:

  • перфорація, товстокишечна непрохідність. В такому випадку видаляється ділянка кишки, з наступною санацією і дренуванням черевної порожнини.
  • планове оперативне лікування показано хворим у разі звуження (стриктури) товстого кишечника без явищ гострої кишкової непрохідності.

Терапія променевого коліту схожа з терапією виразкового коліту і хвороби Крона:

  • ліки, що містять 5-аміносаліцилову кислоту (месалазин, салофальк);
  • антибактеріальна терапія.

Прогноз. Профілактика

На сьогоднішній день добре відомі причини виникнення інфекційного коліту , розроблені сучасні методики лікування. Тому при неускладненому перебігу і вчасно розпочатій терапії вдається досягти повного одужання. Менш сприятливий прогноз у осіб з явищами імунодефіциту і ослабленою імунною системою (наприклад, у людей похилого віку). Прогноз сприятливий.

Основними методами профілактики є:

  • гігієнічні заходи (ретельне миття рук);
  • використання тільки свіжих продуктів, чистої води;
  • приділення особливої ​​уваги термічній обробці їжі.

При транзиторній формі ішемічного коліту прогноз сприятливий. При гангренозній формі – залежить від вчасно поставленого діагнозу і проведеного лікування.

Так як ішемічний коліт є ускладненням інших хвороб, то для його профілактики необхідно:

  • своєчасне лікування супутніх захворювань;
  • збалансоване харчування.

Променевий коліт призводить до постійних, незворотних змін кишкової стінки, тому прогноз несприятливий.

При радіаційному коліті можуть з’являтися виразки і стриктури на слизовій оболонці товстого кишечника, що може привести до кишкової непрохідності. В такому випадку необхідно хірургічне лікування, від своєчасності якого залежить прогноз. При правильному і вчасно проведеному лікуванні прогноз сприятливий. Спеціальних методів профілактики променевого коліту не існує.