Контагіозний молюск

Контагіозний молюск – вірусне захворювання шкіри (рідше слизових), викликає його один з вірусів віспи. Відомо 4 типи таких вірусів. У людей частіше зустрічається (віруси 1 і 2 типів).

На замітку читачеві: майте на увазі контагіозний молюск передається статевим шляхом!

Поширеність серед дітей обумовлена його передачею (передається при контакті). Але хворіють люди різного віку і статі.

Причиною хвороби виступає вірус один з поксвірусів: molluscum contagiosum (Molluscipoxvirus).

Так як вірус «перескакує» (переходить) від хворої людини до здорової під час прямого контакту найбільш схильні до нього люди з несформованим імунітетом (діти) і особи з імунодефіцитами (ВІЛ, СНІД).

Завдяки особливостям імунітету сучасні люди, навіть будучи зараженими, не так часто і хворіють, а якщо хворіють, наступає самолікування.

Особливості хвороби

Якщо ми говоримо зовсім правильно ця патологія – доброякісне захворювання шкіри. Вірус синтезується в клітинах епідермісу і наша імунна система досить довго не визнає себе хворою (тобто вважається імунно-толерантною). Блокує вироблення хелперів і Т-лімфоцитів і дає «зелене світло» збудника.

Вид самої поразки специфічний і схожий на пупок (тільки дуже маленький). І коли ви на нього натискаєте, бачите неприємну білу субстанцію.

Ось ця субстанція або секрет заразні (містять вірус), і саме їх потрапляння на шкіру здорової людини її інфікує. Ця хвороба висококонтагіозна. Тобто легко передається від хворої до здорової людини. І це основний мінус хвороби.

Коли ми говоримо про дитячу симптоматику, то подивіться на:

  • обличчя;
  • тулуб;
  • кінцівки.

Папули знайдуться саме там.

Якщо мова заходить про дорослих пацієнтів, шукаємо прояви хвороби (висипання) – в інтимній зоні, в області живота і на внутрішній поверхні стегна. Самі елементи безболісні і схожі на … горбки, родимки папіллоди. Щось, що здається нешкідливим.

Як виглядає молюск, якщо не придивлятися
Як виглядає молюск, якщо не придивлятися

Вони характеризуються такими ознаками:

  • відносно малі (приблизно 2,5 мм);
  • не болять, але часом провокують свербіж;
  • в середині розташовується ямка;
  • центр з білою, нагадує віск субстанцію;
  • спо

Якщо у людини нормальний імунітет через певний час настає самозцілення. При наявності СНІДу чи інших хвороб, що послаблюють імунний захист, самозцілення сумнівно, вогнищ зазвичай більше.

Особливі ситуації – коли зони зараження розташовані у дорослих в області повік. Тоді медичне втручання обов’язково, щоб попередити захворювання очей через негативний вплив вірусу на слизову.

Якщо зона зараження розташовується на обличчі, краще дочекатися природної регенерації, інакше після операції залишаться рубці і сліди від ранок, і тоді виникне проблема косметичного характеру.

У разі, коли зона ураження поширення в області ануса або геніталій, процедура видалення обов’язково показана: після сексуального контакту є ризик зараження інших областей шкірного покриву і посилення негативної симптоматики.

Це цікаво: контагіозний молюск – НЕ венеричне захворювання, але … За даними ВООЗ включає його до переліку інфекцій, що передаються саме статевим шляхом.

Перебіг хвороби за періодами

Латентний період хвороби триває від 14 днів до декількох місяців. Спочатку на шкірному покриві з’являються невеликі, плоскі вузли (1-2 мм) жовто-білого кольору, що відливають перламутровим тоном. Потім вони збільшуються (до 5-7 мм) і стають півкулями з пупкообразним вдавленням посередині. Вони розташовуються окремо, але часом зливаються, створюючи досить великі бляшки до 1-2 см або розміщуються на тонкому відростку.

Контагіозний молюск на шкірі дорослої людини
Контагіозний молюск на шкірі дорослої людини

Кількість вузлів зазвичай від 1-2 до 10. У виняткових випадках вони обчислюються десятками. Якщо вони розташовані не в зоні геніталій і не на повіках, спеціально виліковувати їх немає необхідності, тому що імунна система справляється з ними сама протягом пари місяців або років (це обумовлено індивідуальною специфікою).

Діагностика

Якщо хвороба протікає за класичною моделлю, діагностика досить проста. Що важливо для діагноста? Віковий період, наявність хворих молюском в оточенні дитини, прояв безлічі кулястих новоутворень на шкірі з пупкоподібним поглибленням.

Якщо хвороба протікає атиповой, тоді виявити захворювання складніше, але і тоді дерматоскопія допомагає чітко побачити ущільнення в середині вузлів.

Диференційно діагностують захворювання з наступними:

  • піодермією (гнійниками на шкірі),
  • вітряну віспу,
  • ниткоподібними папіломами,
  • вульгарними бородавками,
  • загостреними кондиломами в інтимній зоні,
  • Міліумами.

Бувають ситуації, коли лікарям необхідно в діагностичних цілях здавити папули пінцетом. Коли при цьому з неї виходить крошковидна маса, це явний симптом контагіозного молюска.

Рідше використовують мікроскоп для виявлення зараження. З цією метою крошковидну масу аналізують в лабораторних умовах, під мікроскопом. На користь позитивної відповіді – наявність в клітинній цитоплазмі еозинофільних елементів.

Лікування (медикаментозний і загальний догляд)

Зараз контагіозний молюск, виявлений у жінок, коли вузли розміщуються не в області очного яблука і не в зоні геніталій, не рекомендують спеціально лікувати. Так як зазвичай протягом якогось періоду, завдяки імунному захисті, вірусна активність може бути ефективно пригнічена, і всі новоутворення підуть природним шляхом, без слідів (рубців, ранок і т.і.).

Щодо збудника організм виробляє імунітет, хоча не відразу, поступово, ось чому період самолікування розтягується за часом: від декількох місяців часом до декількох років.

Після видалення вузликів контагіозного молюска до моменту їх самовільного зникнення, на шкірі залишаються рубцевидні сліди, що підвищує небезпеку рецидиву, причому в більш активному появі, тому що зберігається активність вірусу. З цієї причини, з урахуванням того, що мимовільне лікування спостерігається в будь-якому випадку, тільки довго, рекомендовано не лікувати хворобу, а почекати.

Виняткові випадки, коли вузлики контагіозного молюска потрібно видалити, – їх прояв в області геніталій або повік або відчутні дискомфортні відчуття носія вірусу. За інших умов вузлики залишають і вичікують моменту їх зникнення.

Захворювання у дітей лікується за тією ж схемою, що і у дорослих. Іншими словами, краще відмовитися від втручання, почекавши час, поки імунний захист впорається сам. Інша справа, якщо дитині дискомфортно, вона розчісує вузлики – тоді потрібно обробити їх мазями з вмістом саліцилової кислоти, третіноіна, кантаридину або бензилового перекису. Ці склади слід наносити до 2 разів на день до їх повного зникнення. Добре допомагає оксолінова мазь, за відгуками батьків. Її накладають щільним шаром до 2 підходів щодня.

У разі необхідності хірургічного втручання дитині обов’язково потрібно підібрати адекватний анестетик: хороший вибір – шведський крем ЕМЛА 5%. Їм обробляють зони ураження, поміщають під плівку приблизно на годину, потім залишки речовини видаляють за допомогою стерильного тампона і приступають до хірургічного втручання.

Є ще народні способи боротьби з цим захворюванням. До числа найбільш результативних способів відносять:

  • Часникові ванночки. 1-2 зубці часнику змішують з вершковим маслом до стану однорідності, локально наносять на зони ураження і заклеюють пластиром або щільно зав’язують. Протягом дня слід зробити 2-3 підходи, і так до повного усунення вузлів.
  • Сік часнику. Очищені зубці перемелюють, сік віджимають і протирають їм проблемне місце приблизно 5-6 разів щодня.
  • Сік черемхи. Листя рослини перемелюють в м’ясорубці, з отриманої маси вичавлюють сік. Перемішують з вершковим маслом в приблизно однаковому співвідношенні і роблять аплікацію на ніч.
  • Відвар череди. Заливають окропом 2 ст. ложки трави, повторно доводять до кипіння і залишають наполягати. Зони поразки протирають настоєм до 4 підходів в день, до усунення вузлів.
  • Настій календули на спирту. Його можна з легкістю знайти в аптеках. Їм обробляють області зараження приблизно 3-4 рази на день.

Перераховані способи добре зарекомендували себе, особливо актуальний цей дбайливий підхід по відношенню до дітей. Він дозволяє уникнути потенційно стресового хірургічного втручання. Однак слід пам’ятати, що будь-який настій або розчин, приготовлений вдома, своїми руками, можна використовувати не довше 1-2 діб. Потім потрібно зробити нові ліки.

Яким чином видаляють контагіозний молюск?

Оскільки захворювання інфекційне, все-таки його лікують. Наприклад, аплікаціями туберкуліну. Ця практика може бути застосована в дитячій дерматології у вакцинованих дітей. Найчастіше люди звертаються з проханням видалити молюск з міркувань естетики. Процедура передбачає кілька хірургічних способів для цього:

  1. Кріодеструкція (усунення рідким азотом заважаючі вузли).
  2. Кюретаж – ця процедура передбачає використання спеціального інструменту «кюретки» для вискоблювання горбків.
  3. Лазерна операція (ця процедура взагалі стала нам звичною). Все одно що шрам «пропрасувати”.
  4. Електрокоагуляція або вплив струмами високої частоти. Ним просто припікають хворе місце.
  5. Вилущування (усунення центру тонким пінцетом).

Іноді на зони, схильні до вірусного зараження, впливають спеціалізованими складами і мазями, проте це неофіційні, які не пройшли схвалення МОЗ методи. Однак вони результативні і менш болючі в зіставленні з хірургічним втручанням.

Група ризику – хто найбільш схильний до хвороби

До цієї групи відносять пацієнтів з ослабленою імунною захистом (з синдромом ВІЛ, онкологічними захворюваннями), осіб, які приймають імуносупресивні лікарські засоби.

Профілактика

Щоб запобігти хворобі проводять ряд дій:

  • проводять профілактичні обстеження в дитячому колективі в установах освіти;
  • ізолюють зараженого від колективу на період терапії;
  • постійно роблять вологе прибирання в приміщенні, тому що пил містить мікрочастинки вірус;
  • обстежують тих, хто проживає з зараженим;
  • кожен день міняють натільну білизну;
  • строго індивідуально застосовують засоби особистої гігієни;
  • дорослим рекомендують вибірковоі вибирати статевих партнерів;
  • приймають душ після будь-яких колективних водних процедур, басейну і після сексуальної зносини;
  • виключають походи в масажні кабінети, басейн, сауну в період терапії;
  • уникають розчісування вузлів, а якщо випадково зачепили, проводять антисептичну обробку;
  • при наявності характерних вузлів на обличчі відмовляються від жорстких скрабів, при голінні чоловікам рекомендовано бути особливо обережними;
  • ізолюють пацієнта і предмети його особистого використання в сім’ї;
  • зміцнюють імунітет (загартовуються, помірно займаються спортом, гуляють, плавають).

Наслідки хвороби

Захворювання фактично проходить без ускладнень і легко лікується. Гірше, якщо виявлено стан імунодефіциту, тоді виявляються генералізовані форми хвороби з великими вузлами, і вони не виліковуються.

При типовій динаміці контагіозного молюска не виникає ускладнень, і в цій ситуації вузли поступово зникають з шкіри, практично безслідно, навіть без спроб лікувати хворобу. Термін їх самовільного усунення – до 4 років або менше. До яких наслідків потрібно бути готовим в крайніх випадках?

  • Після застосування певних терапевтичних методів залишається шрам на шкірі.
  • Бувають випадки повторної активації, з поразкою ще великої площі шкірного покриву, якщо порівнювати з попереднім проявом.
  • Якщо сильно ослаблений імунітет, динаміка хвороби може прийняти генералізовану і виявлену форму.

Якщо вузлів багато на обличчі й тілі, або вони великі, з зовнішніми трансформаціями – терапія утруднена. Тоді рекомендована інтенсивна медикаментозна терапія, як засобами локальної дії, так і для активізації загальної імунного захисту.