М’язова слабкість: причина і профілактика

М’язова слабкість – досить поширена скарга серед людей різного віку і статі. Однак це загальне поняття може також включати в себе втому, зниження м’язової сили або навіть повну втрату працездатності. Існує величезна кількість причин, що викликають дане явище. Деякі з них легко піддаються усуненню, а інші – вимагають тривалого лікування. Як же визначити причину постійної слабкості м’язів.

Причини виникнення м’язової слабкості

Справжня м’язова слабкість – це нездатність людини виконати потрібні дії. Вона викликається ослабленням здатності м’язів до скорочення. При виникненні такої проблеми вони втрачають звичний тонус і зменшуються в об’ємі, а хворий насилу може переносити звичні навантаження.

З м’язовою слабкістю іноді можна сплутати м’язову втому (може спостерігатися після інтенсивних фізичних навантажень, при розладах сну, частих стресах або деяких хронічних захворюваннях) і підвищену стомлюваність (супроводжує такі захворювання, як міастенія і міотонічна дистрофія).

Різниця між цими різновидами м’язової слабкості досить незначна, і один з видів може поступово переходити в інший. Однак для правильного лікування стану слід правильно визначити його першопричину.

Найчастіше м’язова слабкість виникає з наступних причин.

  • Недостатня фізична активність

Малорухливий спосіб життя призводить до того, що м’язові волокна виснажуються і частково замінюються жировою тканиною. Хоча сильна слабкість відсутня, людина втомлюється при таких фізичних навантаженнях, які у більш підготовлених людей не викликають труднощів. Відновити м’язову силу можна за допомогою регулярної і правильно підібраною фізичної активності.

  • Старіння організму

Природні процеси старіння призводять до зменшення маси і сили м’язів. Щоб їх постійна слабкість не турбувала якомога довше, слід вести здоровий спосіб життя і приділяти увагу посильним заняттям спортом.

  • Інфекційні захворювання

Інфекції – одна з найбільш частих причин виникнення тимчасової втоми м’язів. Вона виникає через запальні процеси в організмі, а її тяжкість залежить від інфекційної природи захворювання. В особливо важких випадках (наприклад, при туберкульозі або інфекційному мононуклеозі) розвивається постійна слабкість, що важко піддається корекції.

  • Вагітність

Період виношування дитини характеризується підвищеним рівнем стероїдних гормонів, а також дефіцитом заліза в організмі жінки. Тому вагітні часто відчувають м’язову втому, яка зазвичай проходить незабаром після пологів.

  • Наявність деяких хронічних захворювань

М’язова слабкість характерна для багатьох хронічних захворювань, які викликають погіршення кровообігу і подачу поживних речовин до м’яких тканин організму. До таких хвороб відносять діабет, захворювання серцево-судинної системи, хронічну обструкцію легенів і залізодефіцитну анемію.

  • Розлади нервової системи

Тривожні розлади, депресія і часті стреси цілком здатні викликати стомлюваність через підвищене вироблення гормону адреналіну організмом. Однак такий стан не можна класифікувати, як справжню м’язову слабкість.

  • Травми

М’язи можуть бути послаблені через різні травми або розтягування, які призводять до їх набряклості і запалення. Вони стають менш сильними і болючими під час виконання будь-яких дій.

  • Прийом деяких лікарських препаратів

Антибіотики, стероїди, препарати для зниження рівня холестерину або протизапальні ліки цілком можуть викликати ослаблення м’язової сили. Це може бути як побічним ефектом від їх прийому, так і відповіддю організму на алергічну реакцію. Тривалий прийом зазначених препаратів може поступово погіршувати стан м’язової тканини і привести до незворотних наслідків.

Симптоми постійної слабкості м’язів

Незважаючи на велику кількість можливих причин розвитку м’язової слабкості, можна виділити наступні її основні симптоми:

  • зниження сили м’язів кінцівок (визначається за допомогою спеціальної медичної апаратури або за допомогою певних фізіологічних тестів на м’язову силу);
  • труднощі у виконанні повсякденних завдань (ходьба, письмо, підйом по сходах, підйом предметів середньої тяжкості);
  • збої в роботі деяких органів і систем (проблеми з ковтанням і жуванням їжі, порушення мови, опущення нижньої повіки).

При м’язовій слабкості люди часто відчувають сонливість, озноб, апатію, а також відзначають підвищення температури. Кожен із зазначених симптомів може бути наслідком серйозних проблем в організмі.

Профілактика сильної слабкості м’язів

Для полегшення стану хворого, у якого спостерігається сильна слабкість м’язів, а також допомоги у відновленні звичної активності, можна рекомендувати звернути увагу на наступні прості заходи профілактики.

  • Прийом теплої ванни з сіллю Епсома

Ця приємна водна процедура відмінно знімає м’язову втому і сильну слабкість. Велика кількість магнію, що міститься в солі Епсома, сприяє якісному розслабленню і відновленню м’яких тканин. Слід також зазначити, що часті спазми і судоми м’язів, що супроводжуються зниженням їх сили, є прямим наслідком дефіциту магнію в організмі. Приймати таку теплу ванну рекомендується раз на тиждень протягом 15-20 хвилин.

  • Підвищення фізичної активності

Посильні вправи необхідні для підтримки і нарощування м’язової маси, а також для поліпшення кровообігу. Одне з найбільш дієвих з них – ходьба, повинна займати не менше півгодини в день. Також ефективна йога, біг, плавання і їзда на велосипеді.

  • Самомасаж

Регулярний масаж допомагає підсилити кровообіг і поліпшити харчування ослаблених м’язових тканин. Для полегшення процедури і посилення ефекту слід використовувати теплу оливкову або кокосове масло.

  • Прийом вітаміну D

Дефіцит цього вітаміну безпосередньо пов’язаний із засвоєнням кальцію і розвитком м’язової слабкості. Для компенсації його нестачі слід вживати продукти, багаті вітаміном D (червону рибу, незбиране молоко, злаки і цитрусові), а також щодня приймати нетривалі (10-15 хв) сонячні ванни, уникаючи сильного полуденного сонця. Слід зазначити, що встановити дефіцит того чи іншого вітаміну в організмі може тільки лікар.