Гепатит

Зміст Сховати

Загальна назва гострих та хронічних дифузних запальних захворювань печінки різної етіології.

Гепатит – загальна назва для запалень печінки різної етіології. Так, наприклад, хвороба може бути спровокована токсичним ураженням організму, в тому числі і постійним впливом алкоголю. Але все ж найчастіше до захворювання призводить специфічна вірусна інфекція. При різних її формах даються різні прогнози щодо одужання – одні проходять самі, інші потребують лікування, треті слабо піддаються терапії і часто переходять у хронічну форму.

Ми допоможемо розібратися в різних формах цієї хвороби, з’ясуємо, чим небезпечний гепатит С і як передається цей вірус. Розповімо, як правильно боротися з хворобою, захистити від інфекції себе і своїх дітей.

Гепатит у дорослих

Гепатит у чоловіків

Найбільш небезпечним з усіх причин запалення печінки вважається вірус гепатиту С, який в переважній більшості випадків (до 85% за різними даними) призводить до хронічної хвороби. Також небезпеку становить і гепатит В. Захворювання хоч і має більш сприятливі прогнози, все ж являє істотну небезпеку для життя і здоров’я дорослої людини. Оскільки ризик зараження цими вірусами сьогодні досить високий, а протікати вони можуть в безсимптомній формі, рекомендується періодично здавати аналізи крові на гепатити.

У чоловіків часто спостерігаються невірусні, токсичні форми запалення печінки, які пов’язані зі шкідливими звичками, зокрема, надмірним споживанням алкоголю.

Гепатит у жінок

Частота зараження вірусними гепатитами у жінок і у чоловіків однакова, а ось невірусні зустрічаються у представниць слабкої статі рідше. Найбільшу небезпеку інфекційне ураження печінки представляє в період вагітності. В цей час організм перебудовується, можуть спостерігатися інші порушення здоров’я, з’являється додаткове навантаження на печінку, а значить, хвороба може стрімко прогресувати.

Гепатит у вагітних

Одна з головних проблем гепатиту С і В у жінок при вагітності – це ймовірність зараження дитини. Таке інфікування лікарі називають «вертикальним» шляхом передачі. У більшості випадків ризик представляють самі пологи – малюк підхоплює вірус, проходячи через родові шляхи, проте зустрічаються випадки проникнення мікроорганізмів і через плаценту.

Таким чином передаються віруси В, С і D. Але найбільшу небезпеку в цьому плані являє гепатит В. Він не тільки найчастіше передається від матері до дитини, а й при «вертикальному» зараженні має вкрай несприятливий прогноз. За статистикою, 90-95% людей справляються з цією інфекцією, однак якщо зараження відбулося внутрішньоутробно або під час пологів – відсоток різко впаде, і шанси одужати отримують лише 5% дітей. Саме тому аналіз на вірус гепатиту В має здаватися усіма вагітними, щоб мати можливість вчасно розпочати лікування та звести ризики зараження дитини до мінімуму.

Гепатит С у жінок може інфікувати дитину в 8% випадків, і лише якщо на момент пологів вірусне навантаження в організмі матері досить високе. В цьому випадку гепатит С передається через невеликі ушкодження на тілі дитини і при ковтанні їм біологічних рідин.

До недавнього часу гепатит Е для вагітних не розглядався як важкий. Однак останні дослідження показали, що саме цей вірус представляє серйозну небезпеку для життя і здоров’я самої жінки. До того ж саме з цією інфекцією лікарі пов’язують загибель плода і викидні. Оскільки гепатит Е ніколи не проходить в хронічній формі, небезпеку становить зараження ним під час вагітності.

Гепатит у годуючих жінок

Віруси, що передаються через кров, не передаються з грудним молоком. Тому гепатит С у жінок, як В і D, не повинні ставати приводом для відмови від грудного вигодовування. Однак потрібно дотримуватися правил профілактики – не годувати малюка, якщо є ушкодження соска, мастит, в молоці з’явилися домішки крові. Оскільки інфекції присутні в сироватці крові, вони можуть передаватися навіть через тріщини і невеликі ранки.

Гепатит у дітей

Хвороба Боткіна (гепатит А) фіксується в 75% випадків всіх гострих гепатитів в дитячому віці. Найчастіше такий діагноз ставиться дітям від 3 до 9 років, до того ж ця інфекція відрізняється від інших сезонністю – найбільш високий відсоток випадків гострого захворювання припадає на осінь і зиму. У більшості дітей гепатит А проходить без ускладнень. Реальну загрозу інфекція представляє тільки для тих, у кого є супутні хвороби печінки.

Гепатит А характерний саме для дитячого віку, оскільки дає стійкий, майже довічний імунітет. А значить, в дорослому віці багато людей просто несприйнятливі до вірусу.

Також у дитини може бути виявлений гепатит Е, який теж проходить без особливих ускладнень. Після перемоги над вірусом печінку повністю відновлюється вже через 2-3 місяці.

Гепатит у новонароджених

Якщо мати є носієм гепатиту В, новонародженому якомога швидше (ідеально в перші години життя) необхідно ввести антитіла і вакцину проти інфекції. Це знижує ризик передачі вірусу від матері до дитини до 95%.

У перший рік життя вкрай рідко спостерігається гепатит А, оскільки малюка ще захищає імунітет, отриманий від матері. А ось такі віруси, як В і С, можуть передаватися через кров, і саме у немовлят ці хвороби протікають дуже важко.

Якщо інфікування відбулося ще під час вагітності через плаценту, то дитина може народитися з різним ступенем гепатиту, в тому числі і хронічним. Можлива і безсимптомна форма перебігу хвороби.

Не варто плутати вірусний гепатит з фізіологічною жовтяницею, яка спостерігається у 60% здорових дітей. Пов’язана вона з адаптацією печінки до нових умов життя і проходить без лікування.

Вірусний гепатит

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я за 2014 рік, лікарі виділяють п’ять форм вірусного гепатиту: A, B, C, D і E. І хоча всі вони призводять до запалення печінки, перебіг хвороби дуже відрізняється.

Гепатит А (HAV)

Зараження гепатитом А (або хворобою Боткіна) пов’язано з порушенням санітарних норм. Інфекція частіше вражає дітей, оскільки після одужання людина отримує стійкий імунітет. Хвороба протікає з вираженими симптомами, але при цьому без хронізації і з сприятливим прогнозом на повне одужання – печінка повністю відновлюється, а перенесена хвороба не позначається на здоров’я в подальшому.

  • Інкубаційний період – 14-28 днів.
  • Перебіг хвороби – від 1 тижня до 2 місяців.
  • Відновлення – до 6 місяців.
  • Імовірність хронічного перебігу – відсутня.

Гепатит В (HBV)

Гепатит В (сироватковий гепатит) передається через кров і складові, дуже заразний. Представляє не меншу небезпеку, ніж вірус С. Протікає з вираженими характерними симптомами. Однак від цієї форми хвороби існує вакцина, яка дає високий ступінь захисту.

  • Інкубаційний період – 30-180 днів.
  • Перебіг хвороби – до 4 місяців.
  • Відновлення – приблизно 1 рік.
  • Імовірність хронічного перебігу – до 10%.

Гепатит С (HCV)

Гепатит С вважається найнебезпечнішою формою, передається через кров. При гепатиті С симптоми, як правило, не виражені, хвороба протікає в стертій формі, але при цьому може призвести до серйозних ускладнень.

  • Інкубаційний період – 14-180 днів.
  • Перебіг хвороби (гостра стадія) – 1-5 місяців.
  • Відновлення – в залежності від стадії хвороби.
  • Імовірність хронічного перебігу – до 85%.

Вірус гепатиту С

Вірус гепатиту С широко поширений по всьому світу. Тільки його хронічною формою страждають 130-150 млн осіб, а близько 500 тис. хворих щороку помирають від ускладнень. Хвороба може протікати у прихованій формі. Нерідкі випадки, коли людина дізнається про свій діагноз випадково або вже на стадії серйозних ускладнень. Тому підрахувати точну кількість інфікованих залишається неможливим.

Генотип вірусу гепатиту С

Особливість вірусу гепатиту С полягає в його варіабельності і мінливості. І це одна з головних причин, по якій поки в світі не розроблена вакцина проти гепатиту. При інфікуванні вірус постійно продукує нові форми, а значить, щеплення від однієї буде просто неефективна. На сьогоднішній день лікарі виділяють 6 генотипів вірусу гепатиту С, але деякі фахівці схильні вважати, що їх існує 11. Найпоширенішим вважається перший генотип гепатиту С, він же викликає найбільш важку форму хвороби, оскільки погано піддається лікуванню інтерферонами.

Вірус активно мутує, створює змінені копії, а значить, імунній системі доводиться постійно створювати нові антитіла, які були б ефективні до новоствореної формі. Саме такою особливістю генотипів вірусу гепатиту С зумовлений високий відсоток пацієнтів з хронічною формою хвороби – організму просто не вдається перемогти нові мутації. Для ефективного лікування хвороби необхідно чітко визначити, який саме генотип гепатиту С є в крові.

Аналіз на гепатит С

Оскільки гепатит С часто протікає безсимптомно, з метою профілактики необхідно здавати аналізи, головним з яких є Anti-HCV-total (антитіла до антигенів вірусу гепатиту C) – він показує наявність вірусу в крові. Також одним з варіантів діагностики може бути виявлення РНК вірусу в крові методом ПЛР, яке може показати наявність хвороби вже через 1-2 тижні після зараження. Дуже важливо здавати аналіз на гепатит С людям із груп ризику:

  • В сім’ї є хворий з хронічною або гострою формою запалення печінки.
  • Був контакт з потенційно зараженою кров’ю (зокрема, через багаторазові шприци).
  • Було переливання крові.

Аналіз на гепатит С може проводитися вже через 4-5 тижнів після можливого зараження, за цей час організм встигає виробити перші антитіла.

Гепатит С: як передається

Спосіб передачі цього виду гепатиту печінки – гематогенний, тобто вірус передається через кров та інші біологічні рідини. Найбільшу небезпеку як і раніше представляють переливання крові, використання загальних шприців (наркоманія). Також отримати інфекцію можна при недотриманні санітарних норм і правил знезараження інструментів в стоматологічному кабінеті або при косметичних процедурах. Гепатит С у жінок може передаватися дитині під час пологів. Щоб мінімізувати ризик такого зараження, під час вагітності жінка повинна пройти курс лікування – це зменшить кількість вірусу в крові.

Для того щоб зрозуміти природу гепатиту С і як він передається, потрібно запам’ятати, що вірус може бути присутнім в найменшій краплі крові, але якщо вона потрапить на неушкоджену шкіру або слизову, зараження не буде. При цьому будь-яка, навіть невелика, ранка може стати входом для інфекції.

Гепатит печінки не передається при рукостисканні, через грудне вигодовування або повітряно-крапельним шляхом. Тому при дотриманні профілактичних заходів хворий може жити в сім’ї і не інфікувати близьких. Але дотримуватися правил необхідно постійно, оскільки хвороба дуже заразна, а медикаментозних заходів захисту проти гепатиту С, наприклад вакцини, немає.

Гепатит D (HDV)

Особливий вірус, який вражає людину тільки в тому випадку, якщо той заражений гепатитом В. Справа в тому, що цей вірус не може самостійно розмножуватися в організмі людини, а ось в парі з іншим проявляє себе. Він істотно погіршує перебіг хвороби, підвищує ризик термінальної стадії ще на етапі гострого перебігу. Тому перші ознаки гепатиту D – це яскраво виражені симптоми і важкий стан хворого.

  • Інкубаційний період – від 4 тижнів до 6 місяців.
  • Перебіг хвороби (гостра стадія) – до 4 місяців.
  • Відновлення – складне, може затягнутися на роки. Нерідко саме гепатит D викликає цироз печінки і провокує розвиток раку печінки.
  • Імовірність хронічного перебігу – на тлі гепатиту В може досягати 90%.

Оскільки інфекції нерідко зустрічаються разом, при підозрі на вірус В також здається кров на гепатит D.

Гепатит Е

Гепатит Е – найменш поширений варіант вірусної інфекції серед всіх перерахованих вище. Він передається через забруднену їжу, воду і брудні руки, як і хвороба Боткіна. Серйозну небезпеку гепатит Е являє в основному для вагітних, в інших випадках переноситься легко.

  • Інкубаційний період – 3-8 тижнів.
  • Перебіг хвороби – від 1 тижня до 2 місяців.
  • Відновлення – 1-2 місяці.
  • Імовірність хронічного перебігу – відсутня.

Ті хто перенесли гепатит А більш стійкі в вірусу Е.

Симптоми гепатиту

Перші ознаки гепатиту

Нерідко гостра стадія захворювання трактується як початок ГРВІ, дуже нагадує грип. У перші дні хворий гепатитом скаржиться на такі симптоми:

  • Підвищення температури.
  • Болі в суглобах.
  • Загальне нездужання.
  • Втрата апетиту.
  • Головні болі.
  • Можливий висип на шкірі.
  • Розлад шлунку, діарея.
  • Нудота.

Ці перші ознаки гепатиту характерні для «переджовтяничного періоду» і можуть тривати кілька тижнів, тому якщо на 4-й день від початку симптомів стан не поліпшується, то необхідно терміново звернутися до лікаря і здати необхідні аналізи.

Слід пам’ятати, що у гепатиту С симптоми гострої стадії найчастіше не виражені, тому хвороба може проявити себе вже при хронічному перебігу.

Ознаки гепатиту

Після переджовтяничного починається жовтяничний період, коли ознаки гепатиту стають характерними саме для ураження печінки. Зокрема, зазначається:

  • Жовтуха – жовтіє шкіра, а особливо слизові і склери.
  • Потемніння сечі до коричневого кольору.
  • Знебарвлення калу, нерідко до білого кольору.
  • Нудота блювота.
  • Болі в правому підребер’ї.

Жовтяничний період триває від 1 до 3 тижнів. Після нього найчастіше стан поліпшується і настає одужання, якщо ж після нього нездужання залишаються, це можна трактувати як перша ознака гепатиту в хронічній стадії.

Гепатит С: симптоми

Ознаки гепатиту С схожі з основними для всіх інших запалень печінки. Однак особливість саме цього вірусу в тому, що дуже часто гостра стадія хвороби проходить безсимптомно – не проявляється навіть мінімальними погіршенням самопочуття. Тому до однозначних ознак гепатиту С можна віднести виключно результати аналізів і висновок після огляду лікаря. Так, для хвороби характерно збільшення печінки, а іноді і селезінки. У крові підвищується рівень білірубіну, АлАТ і АсАТ, з’являються антитіла до вірусу.

Форми гепатиту

Гострий гепатит

Перші 6 місяців від початку симптомів вважаються гострою формою вірусного гепатиту. Однак більшість інфекцій проходить раніше. Так, наприклад, для вірусів А і Е, у яких в принципі не буває хронічної форми, характерна тривалість хвороби до 2 місяців. По суті, за півроку після прояву симптоматики організм не тільки встигає перемогти вірус, але і відновити функції печінки.

Гірше себе проявляє коінфекція (поєднання) вірусів В і D. Саме під час гострої форми такої гепатит є вкрай небезпечним, і може спровокувати розвиток гострої печінкової недостатності вже на цьому етапі.

Гострий гепатит С в більшості випадків взагалі не дає про себе знати, інфекція розвивається приховано, а погіршення самопочуття часто трактуються як інші захворювання. Тому якщо був ризик зараження, але після гепатит С не проявився симптомами, це не означає, що хвороби немає. Більш того, оскільки захворювання досить заразне, контакт з кров’ю хворого майже на 100% означає інфікування. Єдиним достовірним підтвердженням здоров’я стане тільки аналіз на гепатит С.

За статистикою, приблизно у 20% заражених вірусами В і С запалення печінки проходить спонтанно, без будь-якого лікування. Ще у 10-15% захворювання може переходити в носійство вірусу – коли мікроорганізми залишаються в крові, але не завдають шкоди здоров’ю. Перша ознака такої форми гепатиту – можливе відновлення функцій печінки, зафіксоване протягом мінімум 1 року.

Хронічний гепатит

В 85% випадків зараження гепатитом С хвороба переходить в хронічну стадію. Це найбільш високий показник серед всіх форм запалення печінки. Такий діагноз ставиться в тому випадку, якщо підтверджена наявність вірусу в крові пацієнта протягом більше півроку. Якщо така діагностика не проводилася, першими ознаками гепатиту С в хронічній формі можуть стати результати аналізів – в крові у певному співвідношенні будуть присутні антитіла як IgG, так і IgM.

Без належної терапії хвороба призводить до серйозних ускладнень – раку печінки і цирозу. Ознаками хронічного гепатиту є неспецифічні симптоми:

  • Нездужання.
  • Загальна втома і швидка стомлюваність.
  • Поганий апетит і нудота.
  • Розлад шлунку.

Хронічний гепатит В також призводить до небезпечних ускладнень і погіршує якість життя. Як правило, хвороба діагностується ще в гострій стадії, тому лікування пацієнт отримує своєчасно. Однак на відміну від виду С, гепатит В в хронічній стадії вилікувати не можна.

Причини гепатиту

Запалення печінки може виникати внаслідок активності вірусів і факторів неінфекційного характеру, наприклад, способу життя, супутніх захворювань або перенесених травм, сильного отруєння. Вірусні гепатити передаються двома способами – через потрапляння вірусу в шлунково-кишковому тракті (фекально-оральний спосіб) і через кров (гематогенний спосіб).

Фекально-оральний спосіб зараження

Характерний для вірусів А і Е. Основними джерелами інфекції є кал і сеча хворого на гепатит людини. Тому захворювання відносять до групи «хвороб брудних рук». Заразитися можна такими шляхами:

  • Контактно-побутовий – брудні руки, іграшки, предмети побуту, дверні ручки та інше.
  • Водний – при забрудненні водойм і системи водопостачання.
  • Харчовий – немиті овочі та фрукти, недотримання норм гігієни при митті посуду.

Гематогенний спосіб зараження

Характерний для вірусів В, С і D. Може передаватися навіть з малими кількостями крові (краплі, які не помітні неозброєним оком), через мікроподряпини. Ситуації, при яких виникає ризик зараження:

  • Переливання крові (зараз вся донорська кров перевіряється на гепатит С, але випадки інфікування все ж зустрічаються).
  • Використання багаторазових голок (характерно для ін’єкційних наркоманів).
  • Під час стоматологічних та косметологічних процедур, при нанесенні татуювань.
  • Під час оперативного втручання.
  • При використанні предметів гігієни зараженої людини (зубна щітка, бритва, епілятор).
  • Від матері до дитини під час пологів.
  • При незахищеному статевому контакті (особливо характерний для гепатиту В, а ось гепатит С передається так значно рідше).

Невірусний гепатит

Запалення печінки можуть провокувати не тільки патогенні мікроорганізми, а й інші чинники. Так, серед причин розвитку невірусного гепатиту виділяють такі:

  • Токсичне отруєння – тривале вживання алкоголю, певних ліків, отруєння хімічними речовинами. При сильній і одноразовій інтоксикації перша ознака гепатиту – різке погіршення стану. Необхідно терміново звернутися до лікаря, в іншому випадку може розвинутися гостра печінкова недостатність або печінкова кома.
  • Променевий гепатит печінки. Розвивається як компонент променевої хвороби, для нього характерний тривалий перебіг.
  • Аутоімунний гепатит. Розвивається на тлі аутоімунних захворювань, коли організм виробляє антитіла до власних клітин. Таким чином, печінка атакується власною імунною системою. Такий гепатит проходить після того, як вилікуване основне захворювання.

Діагностика гепатиту

Остаточний діагноз гепатит може поставити тільки лікар на підставі аналізів і обстежень. Повноцінна діагностика показує не тільки наявність самого вірусу, а також стадію хвороби, заразність пацієнта і прогнозування перебігу гепатиту.

Аналіз крові на гепатит

Кров на гепатит здається для того щоб визначити наявність або відсутність антитіл (імуноглобулінів) до вірусу. Виділяють два основних типи імуноглобулінів:

  • IgM з’являються в крові на ранній стадії захворювання (в перші тижні) і характеризують гостру форму або загострення хронічної хвороби.
  • IgG утворюються пізніше. Вони присутні в крові в гострій стадії, а наявність лише таких антитіл говорить про хронічний гепатит або перенесеної раніше інфекції (наприклад, при вірусі А).

Біохімічний аналіз крові на гепатит показує рівень білірубіну, аланінамінотрансферази (АлАТ), аланінамінотранспептідази (АСТ). Ці дані можуть допомогти уточнити діагноз, визначити, в якому стані знаходиться печінка і як прогресує хвороба.

Також хворий гепатитом буде спрямований на УЗД черевної порожнини. Може знадобитися і біопсія печінки, особливо у випадку хронічної форми запалення.

Вірусне навантаження

Ще один важливий аналіз крові на гепатит – визначення вірусного навантаження. Цей показник дає можливість визначити, наскільки активна інфекція, і прогнозувати хід хвороби.

  • До початку лікування по вірусному навантаженні визначається ступінь і тяжкість гепатиту.
  • Під час лікування цей аналіз показує ефективність проведеної терапії.
  • Після лікування наявність будь-якої, навіть незначної, кількості вірусу може говорити про початок хронічного процесу.

Виділяють два типи вірусного навантаження – низький (до 800,000 МО / мл) і високий (понад 800,000 МО / мл). Високий представляє особливу небезпеку, оскільки хворий з таким гепатитом вважається найбільш заразним.

Лікування гепатиту

Лікування вірусних інфекцій сьогодні як і раніше є непростим завданням, так як існує небагато ефективних противірусних препаратів. Більш того, нерідко хворому гепатитом призначається симптоматична терапія – ліки і процедури, які допомагають впоратися з симптомами і підтримати організм. Так лікуються, наприклад, віруси А і Е. По статистиці, приблизно 20% хворих гепатитами В і С також одужують без допомоги лікарів.

Дієта при гепатиті

При будь-якому запаленні печінки дієтичне харчування є обов’язковою умовою для успішного одужання. До корисних продуктів відносять:

  • Овочі та фрукти (свіжі, приготовані на пару або запечені).
  • Рідкі, добре розварені каші на воді.
  • Нежирні сорти м’яса і птиці.
  • Рослинні жири – соняшникова, оливкова, кунжутне масло.
  • Макаронні вироби.
  • Чай, киселі, відвари.

При гострому і хронічному гепатиті з раціону виключаються:

  • Консервовані продукти і напівфабрикати.
  • Тугоплавкі жири – сало, маргарин та інше.
  • Жирні сорти м’яса і риби.
  • Маринади і квашені овочі.
  • Бобові – соя, квасоля, сочевиця.
  • Шоколад, морозиво, свіжа здоба.
  • Алкоголь.

Важливо правильно готувати їжу: вона не повинна бути смаженою або занадто жирною. Також необхідно дотримуватися дробового режиму харчування – по 5-6 разів на день невеликими порціями. Хворий повинен пити багато чистої води, це допомагає виводити з організму токсини. Дієта призначається відразу ж після виявлення перших ознак гепатиту.

Ліки при гепатиті

Противірусні ліки при гепатиті призначаються в крайніх випадках. Лише тоді, коли мова йде про хронічну форму або перебіг хвороби в гострій стадії проходить дуже важко.

У разі звичайного перебігу недуги використовуються лише дезінтоксикаційні ліки. І лише у важких випадках проводиться лікування рекомбінантним альфа-інтерфероном і іншими противірусними препаратами. Ефективність такого лікування залежить від типу вірусу і в середньому становить 45%. Інтерферонотерапія може переноситися хворими досить важко. На перших стадіях вона викликає симптоми, схожі з грипом, погіршує самопочуття хворого гепатитом. Тому подібне лікування завжди призначається з обережністю і тільки в крайніх випадках, при віруси В, С і D.

Однією з важливих категорій ліків при гепатиті є гепатопротектори, які допомагають мінімізувати вплив вірусу на тканини печінки, захищають орган від сильних або незворотних ушкоджень.

Лікування хронічного гепатиту

При хронічному гепатиті В для підтримки стану хворого йому призначаються препарати групи альфа-інтерферонів. Інтерферони показують кращу дію в поєднанні з рибавірином, позитивний ефект настає в 40-60% випадків. Також ВООЗ рекомендує для лікування препарати тенофовір або ентекавір – на сьогоднішній день вони найефективніші для придушення вірусу гепатиту В. Оскільки хронічний гепатит В невиліковний, така терапія спрямована на збереження функцій печінки і профілактику таких ускладнень, як цироз або рак.

Для досягнення найкращого результату необхідний комплексний підхід – противірусні ліки при гепатиті, дієта, постійний контроль стану печінки, підтримуюча терапія. При правильному підході ускладнень можна уникнути навіть через багато років.

Гепатит С: лікування

Оскільки, як правило, гостра стадія проходить непомітно для хворого, найчастіше гепатит С лікується вже під час його хронічного перебігу. При цьому, на відміну від вірусу В, С можливо повністю усунути навіть на цій стадії. За даними ВООЗ, за допомогою противірусних препаратів успішно виліковується приблизно 90% випадків всіх гепатитів С. Тому основна проблема з цією хворобою пов’язана не стільки у відсутності ефективного лікування, скільки з низьким рівнем діагностики. Людина може роками не знати про свою хворобу, а вірус тим часом руйнує печінку і призводить до незворотних процесів.

При гепатиті С лікування також може включати поєднання інтерферонів і рибоваріна, однак, незважаючи на широке застосування цього методу, він дає ефективність лише в половині випадків і вимагає щотижневих ін’єкцій протягом 48 тижнів. Зараз для гепатиту С існує лікування альтернативними способами. Найперспективніший – противірусні препарати прямої дії (ППД), які краще впливають на сам вірус і легше переносяться пацієнтами. Курс такої терапії становить всього 12 тижнів.

Ускладнення гепатиту

Вірусний гепатит найбільш небезпечний своїми ускладненнями. Найчастіше вони розвиваються на тлі хронічної інфекції і лише в рідкісних випадках виявляються в гострій стадії хвороби. Так, наприклад, несприятливий прогноз для швидкого погіршення стану має коінфекція гепатитів В і D. Зокрема, при такому інфікуванні істотно підвищується ризик розвитку гострої печінкової недостатності в найкоротші терміни, а вона в більшості випадків закінчується смертю хворого. І навіть якщо гепатит вдасться вилікувати, пошкодження печінки можуть бути незворотними.

У хронічних хворих часто спостерігаються функціональні або запальні захворювання жовчовивідних шляхів. Пов’язані вони, перш за все, з порушенням дієти.

Перша ознака хронічного гепатиту

Діагноз «хронічний гепатит» лікар може поставити за результатами аналізів і в тому випадку, якщо інфекція присутня більше 6 місяців. Залежно від виду вірусу ця стадія хвороби матиме свої ризики. Незважаючи на поширену думку, найбільшу небезпеку представляє не гепатит С, а гепатит В, оскільки його хронічна форма невиліковна – вимагає постійного контролю за здоров’ям, медикаментозного лікування та іншого. Гепатит С лікується навіть в хронічній стадії, хоча така терапія може зайняти до декількох років.

Перша ознака хронічного гепатиту – згасання симптомів на тлі вірусного навантаження (в крові фіксується певна кількість вірусів). Хронічний гепатит може протікати і без загострень, але при цьому печінка буде все одно пошкоджуватися. У деяких випадках (від 10 до 20%) після гострої стадії настає не хроніка, а носійство – вірус залишається в малих кількостях, але згубного впливу не робить. При такому результаті людина все одно повинна періодично проходити огляди у гепатолога і здавати необхідні аналізи. Носійство може в будь-який момент перейти в гострий гепатит печінки. З вірусних гепатитів перейти в хронічний можуть В, С і D, з невірусних – найчастіше токсичний (алкогольний).

Хворий гепатитом: тривалість життя

Тривалість життя при хронічному перебігу інфекції залежить від виду гепатиту, реакції організму на терапію, дотримання хворим усіх запропонованих правил, в тому числі і дієти. Найбільш несприятливий прогноз становить коінфенція В і D, оскільки саме дельта-вірус провокує швидкий розвиток цирозу і істотно підвищує ризик переродження клітин печінки в ракові. Однак при правильному лікуванні гепатит може зовсім не дати ускладнень.

Завдання лікування людини з хронічним гепатитом С – повне усунення вірусу. Але навіть якщо терапія ефективна, а контрольний аналіз на гепатит С показує відсутність інфекції, наслідки хвороби можуть позначитися на тривалості життя. Зокрема, за час захворювання печінка може бути необоротно пошкоджена, що призведе до втрати її функціональності. А це означає, що отруєння та інші негативні фактори будуть позначатися на ній сильніше. Наприклад, проблеми може викликати медикаментозне лікування інших захворювань.

При поганому перебігу хвороби, відсутності правильної терапії, недотриманні правил харчування цироз печінки розвивається через 10-20 років, а після цього протягом 5 років він перероджується в гепатокарциному.

Цироз печінки

Найбільш часте ускладнення гепатиту – розвиток цирозу, яке спостерігається приблизно у 30% пацієнтів з хронічним захворюванням. Ця хвороба характеризується тим, що здорові клітини печінки заміщуються сполучною тканиною. Процес можна зупинити, але тільки на ранніх стадіях, а ось повернути назад неможливо в принципі. Тобто пошкодження залишаться на все життя, і в залежності від кількості таких бракованих клітин печінка в тій чи іншій мірі не зможе виконувати свої функції.

Цироз – ускладнення не тільки вірусних гепатитів. Переродженням клітин печінки часто закінчується і токсичний гепатит. У 80% всіх випадків цирозу його причиною є віруси або алкоголізм. Без лікування цироз призводить до смерті протягом 2-4 років після початку хвороби, і в термінальній стадії супроводжується сильними болями.

Рак печінки

На тлі цирозу протягом декількох років у 6-10% хронічних хворих гепатитом розвивається рак печінки (гепатоцелюлярна карцинома). Серед усіх причин виникнення цього онкологічного діагнозу гепатити В і С займають 86%. Наявність вірусного гепатиту істотно погіршує прогнози по лікуванню цієї хвороби і в переважній більшості випадків призводять до смерті.

Профілактика гепатиту

Заходи профілактики гепатиту, якщо мова йде про віруси, безпосередньо пов’язані зі способами передачі інфекції. Розвиток аутоімунного та променевого гепатиту контролювати складно, оскільки запалення з’являється на фоні основної хвороби. Профілактикою токсичних гепатитів є зменшення або повна відмова від вживання алкоголю, прийом ліків тільки за призначенням лікаря.

Запобіжні заходи при вірусних гепатитах

Профілактика гепатитів А і Е полягає, перш за все, в дотриманні правил гігієни:

  • Мити руки з милом перед їжею, після прогулянок, після туалету.
  • Ретельно промивати продукти – овочі і фрукти. Особливо ті, які вживаються в їжу в сирому вигляді. Використовувати для цього надійну воду.
  • Ні в якому разі не пити воду з незнайомих або сумнівних джерел. Найкраще кип’ятити воду.

Хворим необхідно дотримуватися карантину – під час гострого захворювання і 3 тижні після появи жовтяниці людина повинна звести до мінімуму будь-які контакти з оточуючими. Також в профілактику гепатитів, які передаються фекально-оральним шляхом, входять завдання, покладені на державу. Зокрема, це підтримка санітарних норм об’єктів громадського водопостачання, а також пристрій надійних систем утилізації відходів.

Віруси, що передаються через кров та її компоненти, вимагають інших заходів. Так, профілактика гепатиту В, С і D буде полягати в таких заходах:

  • Використання одноразових медичних інструментів (голок для ін’єкцій) і якісна обробка інструментів багаторазового використання.
  • Виняток контактів з кров’ю хворої людини.
  • Використання тільки особистих засобів гігієни.
  • Дезінфекція косметичних інструментів (ножиць для манікюру та іншого) і інструментів для нанесення татуювань.
  • Захищені статеві контакти.

Якщо є підозра на зараження гепатитами В і С, необхідно через 4-5 тижнів здати аналіз на антитіла до вірусів. В обов’язковому порядку аналізи необхідно здавати в тому випадку, якщо було переливання крові або хірургічне втручання. При ймовірності зараження гепатитом С відсутність симптомів не повинно прийматися до уваги.

Щеплення проти гепатиту

На сьогоднішній день розроблено декілька щеплень проти гепатиту. За допомогою вакцинації можна боротися з вірусами А і В. Також в Китаї була проведена і ліцензована вакцина проти гепатиту Е, однак, поки не набула поширення.

Профілактика гепатиту А за допомогою вакцинації включена в регулярну імунізацію дітей в таких країнах, як США, Ізраїль, Туреччина та інші. Також щеплення рекомендується в наступних випадках:

  • Перед поїздками в країни, де вірус найбільш поширений.
  • При наявності різних хронічних хвороб печінки (в такому випадку гепатит А може привести до серйозних порушень здоров’я і навіть гострої печінкової недостатності).

Вакцина проти гепатиту В є основою профілактичних заходів, спрямованих проти цієї інфекції. Зараз вона включена в календарі обов’язкових щеплень у багатьох країнах. Найбільш поширена трьохдозова схема вакцинації: перша доза вводиться дитині в перший день життя, наступні – через 1 і 6 місяців. Також існує чотирьохдозова. Щеплення ефективне в 95% випадків, крім цього, воно захищає і від супутнього гепатиту D. Імунітет після вакцинації формується довічно, тому сьогодні це найбільш ефективна профілактика гепатиту В.

Exit mobile version