Грип

Грип – це одне з гострих вірусних захворювань, яке відноситься до розряду ГРВІ (гострих респіраторно-вірусних інфекцій), але не ототожнює собою їх всі. Згідно невтішної статистики, щороку від вірусів грипу по всьому світу помирає величезна кількість хворих. Це пояснюється не лише чисельністю штамів захворювання, а й величезною кількістю ускладнень, до яких хвороба може привести пацієнта. Ось чому обізнаність по симптоматиці даного захворювання і вміння її відрізняти від інших вірусних хвороб допомагає вчасно починати реабілітаційні заходи і мінімізувати складність протікання грипу в кожному конкретному випадку.

Головною складністю у виявленні вірусу грипу кожен раз є його можлива мутація з одного виду в інший. Щорічно виникають штами, що не дозволяють людському імунітету, виробленого в результаті попереднього зараження даним вірусом, захищати від повторного виникнення захворювання.

Сезонні епідемії часто вражають велику кількість дітей, літніх і ослаблених людей. Для вагітних жінок грип дуже небезпечний, оскільки може завдавати непоправної шкоди плоду. Новонароджені діти мають до вірусу вроджений материнський імунітет, однак якщо у матері його немає, то вірус представляє високу небезпеку для таких дітей. Після хвороби до вірусу формується стійкий імунітет, однак варіативність грипу призводить до регулярного перенесення захворювання при зіткненні з джерелом хвороби.

Згідно зі статистикою, навіть економічні показники ряду країн можуть страждати через сезонні загострення епідеміологічної обстановки по грипу, який, завдяки високій контагіозності, здатний миттєво вражати цілі колективи. Близько 15% всього населення планети може за рік перехворіти різними штамами хвороби, а 0,3% з них в результаті вмирає.

Важливо розуміти, що грип належить до ГРВІ – найбільш великої групи інфекцій, проте не є ототожненням подібного діагнозу. Гострих респіраторно-вірусних інфекцій досить багато, грип – один з них, але далеко не єдиний. Це необхідно чітко знати, щоб грамотно вибирати тактику лікування захворювання. Також не слід плутати грип, ГРВІ та ГРЗ – гострі респіраторні захворювання, до групи яких відносять не тільки інфекції вірусної природи, але і багато бактеріальних інфекцій. У масовій свідомості має закріпитися, що грип – це одна з хвороб групи ГРВІ, а всі ГРВІ відносяться до розряду ГРЗ, куди крім них входять ще і бактеріальні інфекції. Діагнозом завжди повинна бути конкретна хвороба, а не вищеназвані групи захворювань. Особливістю грипу є те, що після багатьох інших хвороб групи ГРВІ людина прекрасно почуває себе через тиждень після перших проявів, чого не можна сказати про постгрипозний стан. Людина дуже довго відчуває ознаки астенії – післягрипозної слабкості, завдяки тому, що вірус змінює склад крові людини, знижуючи в ній число лейкоцитів. Саме цей фактор і є причиною високої ймовірності розвитку бактеріальних ускладнень, які призводять до вкрай небажаних для здоров’я наслідків.

Типологія вірусів

Під вірусами маються на увазі внутрішньоклітинні паразити, які не пристосовані природою до позаклітинного виживання. Це означає, що для розмноження вірусу грипу обов’язково необхідний людський (або будь-який живий) організм. Коли вірус проникає в організм, він змінює клітинний код, починає активно розмножуватися і поширюватися по організму до тих пір, поки сам організм не виробить до нього антитіла і не знищить його. Даний факт пояснює, чому грип не лікують антибіотиками. Однак в процесі розмноження клітин вірусів ослаблений організм здатні вражати і бактеріальні інфекції, тому іноді при важкому грипі антибактеріальні препарати лікарі все ж пацієнтам призначають.

Найнебезпечнішими для людства вважають 3 різновиди вірусів грипу:

• тип А, який найчастіше зустрічається як у людей, так і у деяких тварин, мутує і викликає сезонні епідемії або пандемії;
• тип В, ​​характерний для захворюваності тільки для людських особин, частіше за інших зустрічається у дітей і зазвичай не формує епідеміологічних ситуацій;
• тип С, властивий лише людям, мало вивчений через слабкість симптомів і відсутності важких наслідків, рідко зустрічається.

Кожен з вищеназваних типів вірусу може проявлятися декількома штамами, тому для більш глибокого розуміння необхідно детальніше розглянути найпоширеніші види грипу.

Іспанський грип

«Іспанка» в роки Першої світової війни забрала життя більше 100 мільйонів людей по всій планеті. За статистикою, від неї в той час померло близько 4-5% всього тодішнього населення планети. Іспанський грип на початку 20 століття був поширений по всій Європі, Азії та Америці, а свою назву отримав лише завдяки тому, що в Іспанії була відсутня цензура, і про спалах епідемії можна було відкрито писати в газетах. У даній країні щодня від епідемії вмирало близько тисячі хворих.

Складністю даного виду грипу було те, що хвороба вражала не дітей або ослаблених людей похилого віку, а цілком здорових і міцних людей у ​​віці 20-40 років, розвиваючись при цьому дуже швидко. У 2009 році медики знову заговорили про даний штам, але вже під іншою назвою – в сучасному світі штам H1N1 став відомий як «свинячий грип». Джерелом важких пандемій він тепер не є, а зараховується швидше до звичайного сезонного грипу. Сучасна медицина здатна ефективно боротися з приєднаними до вірусу бактеріальними інфекціями шляхом використання антибактеріальних засобів, сам штам через наявність сформованого у раніше перехворілих людей імунітету поширюється і проявляється щоразу слабше, що і робить сьогодні грізну «іспанку» звичайною вірусною інфекцією в холодну пору року .

Свинячий грип

Сучасний вірус грипу штаму H1N1 називається свинячим грипом і має підвищену контагіозність серед людей. Небезпека полягає в тому, що при даного різновиду вірусу в організмі розвиваються процеси, що сприяють розмноженню бактерій, що часто призводить до бактеріальних ускладнень, які необхідно своєчасно лікувати, щоб уникнути летальних випадків.

У 1930 році свинячий грип був виявлений і вивчений Річардом Шоупом. Наступні 50 років спалаху даної інфекції лікарі спостерігали в Мексиці, США і Канаді серед свиней. Зараження людей при цьому відбувалося у вкрай рідкісних випадках при дуже близькому контакті з хворими тваринами, і не було схоже на той свинячий грип, який знайомий людям сьогодні.

По-справжньому небезпечним для людини свинячий грип став в 2009 році в результаті мутації двох своїх штамів – людського і тваринного. Подібні мутації відбуваються дуже часто, проте виникаючий в їх результаті вид грипу для людей стає небезпечним далеко не завжди. Новий же штам H1N1 став небезпечним як для свиней, так і для людських особин.

У свинячого грипу існує період інкубації, коли хворий вже є носієм і розповсюджувачем інфекції, але сам ще її наявності на собі не відчуває. Даний період триває від 24 до 48 годин. Висока контактна активність вірусу зберігається протягом 7 діб, однак у наступні 7 діб кожен шостий носій інфекції також залишається заразним, навіть якщо видимі прояви грипу пройшли, і лікування дало видимий ефект.

Така контагіозність свинячого грипу і, як наслідок, його здатність до створення пандемій, пояснюється шляхами поширення даної хвороби:

• повітряно-крапельний або аерогенний шлях має на увазі під собою поширення хвороби разом з найдрібнішими частинками слини або слизу при кашлі та чханні на відстань до 2 метрів;
• контактно-побутовий шлях має на увазі, що від хворої людини можна заразитися через посуд, предмети побуту, при неагресивному навколишньому середовищу, в якій свинячий грип здатний виживати і поза організмом людини на протязі 2 годин.

Сприйнятливістю до свинячого грипу мають абсолютно всі категорії людей, однак найбільш небезпечний він для дітей у віці до 5 років, людей після 65-річного віку, вагітних жінок на будь-якому терміні, в стані імунодефіцитів, а також при наявності хронічних захворювань в дихальних шляхах, серцево судинної системи, ендокринної області (наприклад, при цукровому діабеті), печінці чи нирках.

У даних категорій пацієнтів ослаблені захисні імунні функції в організмах, а крім того вірус здатний:

• змінювати структуру крові, підвищуючи можливість тромбоутворення;
• ускладнюватися вірусною пневмонією, яка веде до набряку тканин легенів;
• ускладнюватися нефритом, нирковими патологіями, міокардитом.

Швидкість розвитку свинячого грипу в організмі, особливо ослабленому будь-якими вищеназваними проблемами, призводить до того, що ускладнення виникають блискавично і складно піддаються терапевтичним заходам.

Гонконгський грип

До найбільш небезпечних видів вірусу грипу типу А фахівці відносять гонконгський грип, який раніше вважався небезпечним виключно для пернатих. Після мутації в 1968 році гонконгський грип став небезпечний для людини, коли його спалах вперше був зафіксований в Гонконзі і забрав життя понад півмільйона людей на планеті.

Останні мутації гонконгського грипу спостерігалися в 2014 році, а вже в 2017 медики прийшли до висновку, що даний вірус став найпоширенішим в світі, оскільки в 75% випадків захворюваності на грип на планеті лікарі ідентифікували саме цей штам.

У зону ризику по захворюваності гонконгських грипом потрапляють, насамперед, діти, які з даною хворобою ще не стикалися і відповідно не мають до неї імунітету. Однак навіть ті дорослі, які в кінці 60-х років перехворіли цим вірусом, не перебувають у безпеці, оскільки завдяки мутаціям імунітету до гонконгському грипу немає практично ні у кого. Потрапляючи в людський організм через носоглотку, звільнений вірус рухається все глибше в область бронхів і легенів, що і демонструє всю можливу при ньому картину ускладнень – бронхолегеневі патології різного характеру.

Ямагатскій грип

Ямагатскій грип був відомий у всій Європі аж до 1988 року, коли щорічно вирували його епідемії. Потім даний грип типу В був фахівцями умовно розділений на дві лінії – Вікторіанську і Ямагатску. Вікторіанським вірусом на теренах Східної Європи після 2000 року хворіли часто, а ось Ямагатська лінія грипу стала загрожувати лише в останній рік. Всесвітня організація охорони здоров’я була не готова до виникнення подібного штаму і не включила антитіла до нього в вакцини, які пропонується застосовувати для профілактики грипу. У наступних сезонах фахівці обіцяють більш зважено підходити до питання включення різного типу антитіл в вакцини, щоб Ямагатскій грип не став причиною повальної епідемії.

Пташиний грип

Штам вірусу грипу H5N1 є гострою хворобою птахів, яка здатна вражати їх дихальну і травну систему, приводячи до частих летальних наслідків. Особливо небезпечний пташиний грип з тих причин, що такі штами мають високі показники вірулентності, тобто здатністю передаватися від особини до особини, і варіабельності, тобто мутацій.

Вперше про грип H5N1 заговорили в 1878 році, зарахувавши його в той час до курячого тифу і курячої чуми. Після того, як вчені визначили вірусну природу цього захворювання і віднесли його до грипу, хворобу стали називати грип птахів, а потім і на пташиний грип. Сьогодні під вірусом пташиного грипу розуміється Influenza virus A з сімейства Orthomyxoviridae з характерним набором антигенів. Варіацій гемаглютиніну пташиного грипу існує 16 (це буква Н в абревіатурі H5N1), а нейрамінідазу (буква N) – 9, що призводить до 144 варіацій сучасного пташиного грипу. Сучасна медицина поки стикалася лише з 86 варіаціями, серед яких найважчими для птахів виступають штами з Н5 і Н7.

У зовнішньому середовищі пташиний грип досить нестійкий, навіть при невеликій концентрації дезінфікуючих засобів він гине, але прекрасно зберігається в холодному середовищі. У дикій природі вірус зберігається в організмах мігруючих птахів, які мають до нього стійкість, від них же він поширюється і на домашню птицю, яка миттєво захворює і найчастіше гине.

За прогнозом Всесвітньої організації охорони здоров’я, найбільш очікуваною і небезпечною в епідеміологічному плані може стати для людства така комбінація пташиного грипу, як H5N1, яка вдає із себе високовірулентний штам, що надходить в організм людини при безпосередньому контакті з зараженим птахом. Вперше пташиний грип вразив людей в Гонконзі в 1997 році, при цьому більше 60% хворих померли.

Сьогодні поширений пташиний грип в Азіатських країнах на південному сході. Процентне співвідношення хворих на грип та хворих саме на пташиний грип дуже сильно відрізняються в сторону поширеності звичайного грипу, однак вчені не виключають той факт, що вірус може мутувати і почати передаватися до людини не тільки від хворих птахів, але і від заражених людей.

В такому випадку епідемію буде дуже складно побороти.

Китайський вірус

Різновид пташиного грипу H7N9 на сьогоднішній день поширена тільки в Китаї, однак американські вчені не виключають виникнення епідемії даного штаму повсюдно за межами даної країни. Такі висновки були зроблені виходячи з того, що досліди, проведені на тхорах з розповсюдження грипу H7N9 серед них, показали, що і серед людського населення даний вірус буде активно передаватися. Через найсильніші мутації китайського грипу захворювання є досить патогенним, виявляє значну стійкість до традиційної протигрипозної терапії. За дослідом, проведеним над зразками вірусу, взятими в організмі померлого китайського чоловіка, стало зрозуміло, що лише мала їх частина піддавалася лікуванню ліками. Проблемою є те, що сьогодні важко визначити інтенсивність поширення китайського грипу на території решти світу. Сучасні дослідження свідчать про слабку схему передачі подібних вірусів від людини до людини, але мутаційні процеси здатні значно посилити подібну схему.

Грип Мічиган

Новим різновидом свинячого грипу H1N1 сьогодні прийнято вважати грип Мічиган. Раніше подібний штам вже зустрічався серед населення планети, проте до масштабних сплесків захворюваності так і не дійшло, але вчені вважають, що вони можливі в самий найближчий час.

В останні роки фахівці включили в вакцини проти грипу антитіла до даного штаму вірусу і настійно рекомендують населенню щорічно напередодні важкого епідеміологічно нестабільного сезону робити подібні щеплення, щоб не допустити виникнення пандемії. Крім ускладнень, які не завжди легко лікуються і проходять безслідно, численні випадки захворюваності новим штамом грипу призводять до продовження мутаційних процесів вірусу і його подальшого переродження і поширенню, навіть серед вже перехворілих.

Шляхи зараження захворюванням

Віруси грипу можуть демонструвати відмінну стійкість до несприятливих умов зовнішнього середовища, а при низьких температурах вони здатні зберігатися до декількох років. Однак в кімнатних умовах вірус також недовго може виживати – пару годин поза людським (або іншого живого) організму він цілком може винести. Чутливий грип до кип’ятіння, високих температур, сухості, хімікатів, ультрафіолету, озону.

Носієм-резервуаром для грипу виступає хворий людський організм. В кінці інкубаційного періоду і до сьомого дня хвороби концентрація грипу в повітрі, що видихається і слині у пацієнта надзвичайно висока, потім вона різко знижується, однак і після цього ще тиждень хворий може бути заразним.

Небезпеку становлять собою стерті атипові форми хвороби, коли симптоматика у пацієнта слабо виражена, а концентрація вірусу в організмі досить висока – заражати такий пацієнт може набагато інтенсивніше, ніж при звичайному перебігу захворювання, оскільки хворий не буде здогадуватися про те, що серйозно хворий. Плюсом є те, що в хронічну форму вірус грипу ніколи не переходить.

Найбільш частий шлях поширення інфекції – повітряно-крапельний. У процесі дихання, розмови, кашлю, чханні хворий викидає в повітря величезну кількість вірусних клітин, які у відкритому повітрі можуть відмінно зберігатися кілька хвилин і досягати іншого людського організму на відстані до 2 метрів. Іноді грип передається і через предмети побуту – посуд, рушники та інші предмети, якими спочатку користувався хворий, а потім вони потрапили в руки до здорової людини. Як тільки вірус потрапляє в область слизових, він активно починає ділитися і розмножуватися по всьому організму до тих пір, поки імунна система не виробить антитіла до захворювання.

Період інкубації грипу залежить від декількох факторів, таких як штам, кількість вірусних частинок, що потрапили в організм, стійкості імунітету хворого і інших, і варіюється від пари годин до 5 діб. При цьому заражений, є не просто носієм отриманої інфекції, але і її активним розповсюджувачем. Особливо важко, якщо інкубаційний період затягується, оскільки в перші 48 годин після зараження хворий поширює найбільше число вірусів серед оточуючих.

Клініка грипу і його симптоми

Протікає грип дуже різноманітно, що залежить від безлічі факторів. Головним показником швидкого перебігу хвороби частіше за інших виступає хороший імунітет.

Серед основних найбільш частих симптомів захворювання фахівці називають:

• підвищення температури тіла;
• виникнення кашлю;
• сильні головні болі;
• м’язові болі;
• біль в горлі;
• напруга і болючість очей;
• виникнення риніту;
• сильну слабкість;
• збої в роботі шлунково-кишкового тракту.

Серед всіх вищеназваних симптомів постійністю відрізняється тільки підвищена температура, інша симптоматика може виникати далеко не в кожному випадку хвороби. При цьому температура тіла у хворого зростає дуже швидко, буквально за лічені години вона може подолати позначку в 39 градусів, іноді досягаючи і 40. Такі скачки температури є виразом інтоксикаційних процесів і реакцією імунітету людини. Також характерною ознакою грипу є зниження температури під впливом жарознижуючих засобів лише на деякий час, через яке значення температури знову різко зростають.

Така картина зазвичай при грипі тримається від 2 до 4 діб, потім температура стає субфебрильною.

Досить часто вірус вражає слизову в бронхах людини, тому кашель є поширеним симптомом даного захворювання. Характерною рисою грипозного кашлю є його нав’язливість і сухість, завдяки чому пацієнт не може заснути. Виникає кашель не відразу, на перших порах він не відрізняється продуктивністю.

М’язові, головні болі і ломота в тілі свідчать про активну інтоксикацію в організмі, що виникає до всіх проявів захворювання. Різь в очах і світлобоязнь також можуть зустрічатися при грипі. Різні катаральні прояви запалення слизової у верхніх дихальних шляхах можуть виражатися в нежиті, хворобливості горла, а можуть і повністю бути відсутнім. Як правило, якщо подібні явища виникають через 2-3 доби після початку хвороби, це свідчить про вторинні бактеріальні інфекції. У дитячому віці подібні явища зустрічаються значно частіше.

Іноді грип можуть супроводжувати і нехарактерні для нього симптоми – розлад шлунково-кишкового тракту, наприклад. Висока температура здатна приводити до пітливості, почастішання серцебиття, гіперемії шкіри, підвищення артеріального тиску.

На активній фазі, що триває 3-5 діб, всі симптоми хвороби виражені дуже яскраво. Після цього симптоматика починає помітно слабшати, катаральні симптоми проходять повністю, залишаючи після себе лише виражену слабкість, яка може не залишати хворого до 14 днів. Температура після 10 днів повинна повністю самостійно нормалізуватися. Якщо на 3-5 добу до клінічної картини додаються нові симптоми, це свідчить про виникнення ускладнень і приєднання бактеріальної інфекції, яку необхідно лікувати зовсім інакше, ніж сам грип.

Форми і стадії протікання грипу

Починається захворювання з інкубаційного періоду. Для типу вірусу грипу А він зазвичай становить 2-48 годин, а для типу В – до 4 днів. Перше, що відчуває хворий, – це різкий підйом температури тіла до 39-40 градусів. При цьому різко настає озноб і слабкість, виникають болі в суглобах, м’язах і голові. В кінці першої доби (зрідка – на другій) температура підвищується до критичних максимальних показників. До цього часу активно проявляються і інші симптоми хвороби, які в кожному конкретному випадку можуть бути різними. Більш вираженими у дорослих, як правило, є соматичні симптоми – запаморочення, галюцинації, нудота, втрата апетиту, перебої зі сном. У дітей же активніше проявляються катаральні ознаки – риніт, легке покашлювання, хворобливість в області горла і носових пазух. Іноді у пацієнтів різного віку можуть виникати втрати свідомості, носові кровотечі, менінгеальна симптоматика. При легкій і середній формах захворювання подібні симптоми активно турбують пацієнтів до 3-5 діб, а потім поступово сходять нанівець. При більш важких формах грипу дана симптоматика залишається вираженою після 5 днів хвороби, крім того, до неї можуть додаватися нові симптоми, які часто свідчать про виникнення бактеріальних ускладнень. Одним з поширених специфічних грипозних проявів виступає сегментарний легеневий набряк, який проявляється при середньо-тяжких формах захворювання. У найскладніших випадках він перетворюється в геморагічну пневмонію.

Протікає грип дуже гостро. Гарячкова п’ятиденна стадія сильно вимотує організм. Коли вона закінчується, температура тіла різко знижується спочатку до субфебрильних, а потім і до нормальних відміток. Близько 70% пацієнтів після 7 днів хвороби перестають виділяти в навколишнє середовище високу концентрацію вірусу і стають потенційно безпечними для оточуючих, проте у 30% людей заразність може зберігатися до 2 тижнів.

Якщо після стабілізації температури природним шляхом без застосування жарознижуючих засобів температура почала зростати знову, це виступає свідченням виникнення ускладнень, на які необхідно обов’язково звертати увагу і звертатися до лікарів.

Через 2-3 тижні після перенесеного грипу пацієнт може все ще відчувати підвищену стомлюваність і слабкість в м’язах, що виступає прикладом астенії після перенесення важкої інфекції.

Легку і середню по тяжкості форми грипу допустимо лікувати вдома самостійно, а ось більш важкі випадки краще довірити фахівцям в клініці, особливо якщо в анамнезі у пацієнта є серцево-судинні та інші хронічні проблеми. В даному випадку високий ризик важких ускладнень, які і є, в більшості своїй, причиною частих летальних випадків при грипі.

Грип є досить небажаною інфекцією для вагітної жінки на кожному терміні виношування дитини, оскільки він служить найчастішим приводом викиднів і інфікування плода внутрішньоутробно. Якщо ж подібним вірусом захворює годуюча мати, то питання відлучення дитини від грудей повинен вирішуватися, виходячи з того, як швидко у мами проявилося захворювання і чи встигла дитина побувати з нею в ході інкубаційного періоду в контакті. Оскільки часто це з’ясувати неможливо, фахівці не радять відлучати малюка від грудей, оскільки він з високою часткою ймовірності вже також інфікований і тільки з материнським молоком зможе отримати необхідні йому для одужання антитіла. Якщо ж вдається припустити, що малюк не контактував із хворою мамою, відлучення його від грудей може стати методом його захисту від важкої інфекції.

Наслідки хвороби

Як уже зазначалося, великий відсоток смертності при грипі пов’язується не з самою інфекцією, а з її подальшими ускладненнями. Ускладнення на серцево-судинній або нервовій системі, нирках або легенях – далеко не рідкість в даному випадку.

Найнебезпечніші грипозні ускладнення, які зустрічаються дуже часто, це:

• пневмонія вірусного характеру, лікувати яку дуже важко навіть в стаціонарних медичних умовах;
• міокардит і перикардит, тобто запальні процеси в серцевому м’язі і оточуючих серце тканинах;
• менінгіт і енцефаліт;
• печінкова і ниркова недостатність;
• втрата або інфікування плода при вагітності на будь-якому терміні.

Крім перерахованих вище, існують і інші ускладнення, які можуть виникати при нашаруванні бактеріальної флори на вірусну паралельно із загальною симптоматикою грипу на перших гострих стадіях хвороби, що ускладнює процес ідентифікації ускладнень і призводить до занедбаності їх протікання. До подібних ускладнень фахівці відносять гнійні і катаральні отити, синусити, ларинготрахеобронхіту, осередкову пневмонію.

Тривало і важко протікають різні ускладнення у маленьких дітей. Якщо ж до вірусу приєднується бактеріальна пневмонія, стан пацієнта стає часто критичним, самопочуття значно погіршується. Все це, як правило, виникає на гострій стадії, що призводить до посилення інтоксикаційних проявів, найсильнішому підвищення температури тіла, посилення задишки і поглибленню кашлю.

До найскладніших неврологічних ускладнень грипу відносяться менінгоенцефаліти, менінгіти, невралгії, неврити та інші патології, які при несвоєчасній терапії дуже часто тягнуть за собою летальний результат.

Діагностика грипу

Якщо лікарі діагностують грип в період епідеміологічної активності вірусу, то постановка діагнозу найчастіше здійснюється на підставі вже існуючих даних про епідемію і клінічної картини. Якщо у фахівця є сумніви з приводу того, чи хворіє пацієнт грипом або ГРЗ, лікар вивчає порядок виникнення інтоксикацій і катаральних симптомів в розрізі диференціальної діагностики. При першості катаральних, в більшості випадків, пацієнт страждає ГРЗ, а при інтоксикаціях проявах – на грип. Також про грип говорять симптоми трахеобронхіту, геморагічний синдром і початкові етапи пневмонії.

Якщо ж діагноз «грип» необхідно поставити в сезон, коли епідемії даного вірусу немає, фахівці вдаються виключно до лабораторних методів досліджень:

• імунолюмінесцентна методика виявлення антигенів грипу в мазках слизової оболонки носоглотки (проводиться в перші 2 доби після початку хвороби);
• ретроспектива реакції зв’язування комплементу та реакції гальмування гемаглютинації в сироватці пацієнта (проводиться в активній стадії грипу і через 3-4 тижні після його початку);
• РИФ-діагностика для виявлення антигенів;
• ПЛР-діагностика для виявлення РНК-вірусів в біологічній рідині пацієнта (аналіз сечі);
• допоміжна вірусологічна діагностика.

Обов’язково необхідно відрізнити початок грипу від початку інших грипоподібних важких захворювань, у яких прояви на ранніх стадіях збігаються. Наприклад, грип необхідно диференціювати по відношенню до виникнення інфекційного мононуклеозу, висипного тифу, лептоспірозу. Якщо у пацієнта диференціюється грип, але при цьому виявлені початкові ознаки пневмонії, його необхідно направити до пульмонолога на консультацію і для проведення рентгенографії легень.

Лікування захворювання

Грип, як і багато інших вірусних захворювань, необхідно лікувати противірусними і симптоматичними препаратами. Також для симптоматичного лікування можуть підійти і народні засоби. Важливо лише тверезо оцінювати, на якій стадії знаходиться конкретна хвороба і чи не ускладнюється вона бактеріальною інфекцією, яку вже потрібно лікувати спеціальними засобами.

Неускладнені форми грипу лікуються амбулаторно. Головним критерієм швидкого одужання і відсутності розвитку патологій виступатиме строгий постільний режим пацієнта. Дієта при цьому повинна бути легкозасвоюваною, зі збільшенням кількості споживаної рідини через сильне зневоднення організмі при підвищенні температури.

Ефективні противірусні засоби допомагають при перших же симптомах грипу блокувати розмноження клітин вірусу в людському організмі, а також підсилюють вироблення імунної відповіді, що полегшує перебіг захворювання. До того ж, противірусні засоби прекрасно сумісні з антибіотиками, симптоматичними препаратами проти грипозних проявів, вони профілактують і запобігають виникненню важких ускладнень. До хороших противірусних препаратів ставиться Віферон – засіб у формі ректальних супозиторіїв, що підходить як дорослим, так і дітям. Замість противірусних препаратів можна використовувати і репеленти, наприклад, препарат Дибазол, який також сприяє швидкому виробленню в організмі імунної відповіді на вірус.

Паралельно з противірусними засобами обов’язково необхідний прийом жарознижуючих засобів, що знижують ризик виникнення судом і шоку. Кращим препаратом в цьому випадку буде парацетамол або засоби комбінованого складу на його основі.

Якщо при грипі пацієнта мучить кашель, важливо своєчасно почати приймати ліки на основі відхаркувальних речовин – солодки, шавлії, подорожника .

Відмінно проявлять себе і муколітики при вологому кашлі – АЦЦ, Бромгексин, Карбоцістеін.

Першіння в горлі можна подолати за допомогою ментолових смоктальних пастилок і таблеток для розсмоктування на основі евкаліпта. Сухість в носоглотці можна усунути інтраназальними рослинними краплями з маслами. Часто при лікуванні грипу рекомендується використовувати і антигістамінні засоби, що зменшують прояви різних реакцій в організмі на вірус. Також дуже важливо підтримувати імунну систему в період захворювання шляхом прийому комплексних вітамінних препаратів, що підсилюють захисні функції організму. Всі ліки приймають в середньотерапевтичних дозуваннях відповідно до віку пацієнта, які може коригувати тільки лікар, залежно від стану хворого.

Профілактика захворюваності

Профілактичні антигрипозні процедури зводяться до кількох основних дій. По-перше, якщо в оточенні вже є інфікована людина, то її потрібно обов’язково ізолювати мінімум на тиждень від решти колективу. Такі хворі потребують спостереження лікарями на дому, щоб відпала необхідність відвідувати медичні установи і поширювати там інфекцію. При необхідності пересування по місту пацієнти обов’язково повинні використовувати марлеві маски, щоб не заражати оточуючих. Також масками необхідно користуватися і вдома, щоб не заразити інших членів однієї сім’ї.

Якщо існує ризик виникнення епідемії грипу через велику кількість захворюваності в рамках одного колективу, вдаються до такого поняття, як карантин, тобто роз’єднання здорових людей на період до 2 тижнів до моменту стабілізації ситуації з захворюваністю.

До специфічних профілактичних заходів профілактики грипу відноситься вакцинація, яку прийнято проводити мінімум за місяць до передбачуваного початку епідемії, щоб організм встиг виробити антитіла. Захисний титр антитіл повністю вважається сформованим через 14 днів з моменту щеплення. Особливо важливо проходити вакцинацію особам, які не досягли 14 років і досягли 65, хворим з хронічними серцево-судинними патологіями, легеневими захворюваннями, метаболічним синдромом, лікарям, які за родом діяльності активно повинні комунікувати з хворими. Також важливо своєчасно вакцинуватися при плануванні вагітності, оскільки грип дуже негативно може вплинути на процес виношування дитини і пологи.

До неспецифічних засобів для профілактики грипу відносять і прийом різних фармакологічних засобів типу полівітамінів і імуномодуляторів, однак подібні засоби не є препаратами з доведеною ефективністю в питаннях саме запобігання захворюваності. Такі препарати швидше допоможуть перенести грип легко і без ускладнень, оскільки зміцнять імунну систему і допоможуть їй активніше боротися з вірусами. Аналогічним, але ще більш легким впливом, можуть володіти і народні засоби профілактики. Пити настоянки ехінацеї та імбиру корисно для імунної системи, однак навряд чи вони допоможуть уникнути реакції організму на вірус грипу.

Поради при грипі

Якщо людина захворіла на грип, основним правилом її поведінки повинен стати жорсткий постільний режим і обмеження будь-яких фізичних навантажень і контактів. Ослаблений організм не здатний чинити опір іншим бактеріям, холодному повітрю і іншим побутовим повсякденним «складнощам», на які люди в нормальному стані навіть уваги не звертають. Тому без дотримання постільного режиму легко можна отримати ускладнення навіть перебуваючи вдома. Обмеження спілкування при цьому необхідно як оточуючим пацієнта людям з метою профілактики поширення хвороби, так і самому хворому з метою недопущення попадання інших бактерій в ослаблений організм.

Також для хворого слід забезпечити охоронний режим в плані світла і різких звуків, оскільки інтоксикація може призводити до сльозотечі, світлобоязні і іншим дратівливим факторам.

Відносно легкозасвоюваної їжі, про яку говорилося вище, слід додати, що в медичних колах її при грипі називають «стіл №13» . Будь-яка дієта обов’язково доповнюється рясним дробовим питвом медового або трав’яного чаю, відварів липового цвіту або шипшини, компотів, соків, морсів та інших напоїв.

У народі існує стереотип, що при початку грипу необхідно своєчасно випити горілки, щоб «вбити» в собі хворобу. Медична наука з цим категорично не погоджується і запевняє, що пити спиртне при грипі не тільки не корисно, але й шкідливо. При частому і рясному вживанні спиртного може наступити інтоксикація, яку ослаблений організм може абсолютно не винести. Вживання спиртного може викликати нехарактерні ускладнення, які доведеться лікувати паралельно з основним захворюванням.

Завдяки тому, що грип має вірусну основу, в ході хвороби на поверхню людського тіла активно виводяться численні токсичні речовини. Велике число токсинів посилюють інтоксикаційні процеси, тому всі видільні системи людини працюють в даному випадку в посиленому режимі. Шкіра, наприклад, виводить токсини за допомогою потовиділення. Накопичуючись на поверхні шкіри, токсини упереміш з шкірним себумом забивають пори і погіршують стан хворого. Тому купання в період грипу дуже необхідно для прискорення виведення токсинів і якнайшвидшого настання одужання. Обмінні процеси при банних процедурах прискорюються, активізується м’язовий тонус, поліпшується самопочуття. Однак митися необхідно таким чином, щоб при закінченні банних процедур не відбулося переохолодження організму, а якщо температура тіла занадто висока, досить буде просто регулярно обтиратися вологим рушником замість прийому душу.

Якщо жінка захворіла на грип в той момент, коли вона годує немовля грудьми, це не є приводом припиняти грудне вигодовування в тому випадку, якщо вона контактувала з дитиною в період інкубації. Думки фахівців розділені, багато лікарів вважають, що вигодовування не варто припиняти ні за яких обставин, оскільки з грудного молока немовля миттєво отримає антитіла до інфекції, які допоможуть йому не захворіти або скоріше одужати. У будь-якому випадку, в кожному конкретному випадку краще буде отримати консультацію фахівця, який допоможе обрати правильну модель поведінки при грудному вигодовуванні, проте важливо розуміти, що припиняти його зовсім не обов’язково.

Грип, як і будь-яке вірусне захворювання, протікає гостро доти, поки імунітет не почне вироблення антитіла до даного вірусу в достатній кількості. Тому найкращою профілактикою будь-яких захворювань буде зміцнення імунітету вітамінами, спортом і правильним способом життя.