Церкаріоз

Церкаріоз – гостре паразитарне захворювання, яке розвивається в результаті ураження організму трематодами (церкаріямі). Церкаріоз також відомий, як «свербіж купальщика», шкірний шистосоматоз. Церкарії – це личинки одного виду плоских хробаків – трематод. При проникненні в організм через шкіру людини церкарії викликають найсильніший свербіж і дерматоз. Зазвичай зараження відбувається, якщо людина купається в брудних водоймах, міських ставках і річках, де купання заборонено.

Етіологія і патогенез

Збудник захворювання – личинки трематод роду шистосом. Дорослі особини цих плоских хробаків вражають кровоносну систему птахів, що мешкають у водоймах.

Цикл трематод протікає зі зміною господаря. Проміжним є черевоногий молюск, який якраз і мешкає у водоймищах. Пройшовши частину свого життєвого циклу личинки – церкарії залишають тіло молюска і поширюються в товщі води в пошуках свого основного господаря. Тому в жарку погоду замість птиці церкарія може проникнути в шкіру людини. Проте, шкіра людини вважається занадто міцною для личинки паразита, тому церкарія гине, не викликаючи захворювання. Однак, в тих місцях, де паразит намагався проникнути через шкіру, під впливом активних речовин церкарії, виникають сильні місцеві алергічні реакції.

Симптоми церкаріозу

Шкіряний свербіж з’являється, як правило, через 15-20 хвилин після спроби проникнення. Через деякий час (зазвичай 1-2 години) навколо місця впровадження з’являється висип плямами, дуже виражений свербіж, відзначається набряк.

Механічні ушкодження шкіри людини церкаріями та інші впливи на організм надають активну сенсибілізацію організму, токсичний вплив – при повторних заражених симптоми проявляються набагато яскравіше аж до появи папул, пухирів, крововиливів. Особливо важко протікають процеси у дітей.

При проникненні церкарій відбувається лізис (руйнування) клітин епідермісу. Це може спровокувати приєднання вторинної інфекції, а також утворення інфільтратів лейкоцитів і лімфоцитів.

Висип з’являється в характерних для церкарії місцях – нижня частина ніг – на гомілках, стегнах, зрідка на грудях і спині. Пацієнти відзначають, що на місцях проникнення паразита вони відчувають деяке поколювання, печіння. Діти більш чутливі – тому вони скаржаться на біль, печіння.

Оскільки у дітей захворювання протікає дуже важко, найбільш часто з розвитком уртикарії (гострої кропив’янки). Так як діти не можуть не чесати сверблячу шкіру – часто поруч з місцем впровадження з’являються групові елементи – папули і пустули, наповнені серозно-гнійною рідиною.

У людини з нормально функціонуючою імунною системою церкарії гинуть при спробі проникнення в шкіру людини. Однак, лікарями зареєстровані випадки захворювання з ураження внутрішніх органів – у дітей з ослабленим імунітетом церкарії з потоком крові поширюються по всьому організму – так вони були виявлені в легенях. Проникаючи у внутрішні органи, паразити провокують розвиток запалень, крововиливи.

Діагностика церкаріозу

Захворювання легко діагностується при наявності супутнього анамнезу – факт купання у водоймі деякий час до появи симптомів. Якщо церкарії все-таки змогли проникнути в організм людини – їх можна виявити за допомогою серологічних реакцій. При розвитку незрозумілої вираженої алергічної реакції в жарку пору року також слід запідозрити розвиток церкаріоз.

Лікування церкаріозу

Оскільки основний симптом церкаріозу – свербіж шкіри і алергічна реакція – перш за все боротися треба з цими симптомомами. Пацієнту призначаються антигістамінні препарати останніх поколінь. Для профілактики приєднання вторинної інфекції проводять ретельну дезінфекцію шкірних покривів.