Дезінфекція

Знищення збудників інфекційних хвороб в навколишньому середовищі.

Дезінфекція – це комплекс заходів, що використовується для знищення патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів. Усвідомлення важливості дезінфекції з’явилося під час епідемій інфекційних хвороб ще в середні віки, коли речі хворих почали піддавати знищенню. З тих пір методи дезінфекції були значно вдосконалені. Поява різноманітних засобів для дезінфекції, розробка інструкцій і правил дозволили істотно знизити кількість заражень і запобігти епідемії захворювань.

Дезінфекція: поняття, методи дезінфекції, види, відмінність дезінфекції та стерилізації

Дезінфекція – система знань і сукупність заходів щодо повного або селективного знищення патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів, спор і токсинів. Походить від поєднання частки «дез» (фр. Dés) і інфекція (латинь Infectio). Також в розмовній мові вживається в значенні «засіб, метод для знищення шкідливої ​​мікрофлори». Система дезінфекції є частиною загального протиепідеміологічного комплексу, спрямованого на зниження рівня захворювань серед населення.

Дезінфекція

Формування поняття і усвідомлення сутності дезінфекції з’явилося внаслідок заходів, що проводяться в середньовічній Європі під час спалахів чуми. Так як переносниками були комахи і щури, в дезінфекцію входили також вогнищева дезінсекція (знищення комах) і дератизацію (знищення гризунів).

Згодом у міру розвитку науки пріоритет з осередковій дезінфекції змістився на дезінфекцію профілактичну, проведену в якості превентивного заходу при відсутності захворювань або малій їх кількості.

Цілі проведення дезінфекції

Основною метою заходів з дезінфекції є профілактика поширення інфекційних захворювань для формування і підтримання безпечних умов життя.

Проведення дезінфекції має завданням переривання шляхів поширення інфекції від її джерела до інших об’єктів.

Види дезінфекції

Виділяють наступні види дезінфекції:

  • профілактичний,
  • осередковий, що підрозділяється на поточні і заключні комплекси заходів по знезараженню.

Профілактичний вид Д. призначений для профілактики інфікування в місцях можливої ​​появи і накопичення збудників (лікувальних, освітніх установах, підприємствах харчової промисловості, громадських місцях, водопровідних і каналізаційно-очисних спорудах і т. і.).

Профілактична дезінфекція не залежить від виявлення наявності збудників захворювань, епідеміологічної обстановки і має превентивний характер. Проведення дезінфекції як комплексу заходів по знезараженню можливо силами і засобами установ, а також із залученням спеціалізованих служб.

Кратність і терміни проведення дезінфекції даного типу регулюється нормативними документами. Профілактична дезінфекція буває плановою та позаплановою (при зміні умов або одноразовою).

Механічна дезінфекція рук за допомогою миття і очищення поверхонь в домашніх умовах також відноситься до профілактичного типу, націлена на знищення або зниження рівня обсіменіння шкірних покривів і поверхонь предметів для зниження ймовірності появи інфекцій.

Поточне знезараження – вогнищевий вид дезінфекції, що проводиться за умови наявності джерела інфекції з метою знищення збудників, виділених носієм або хворою людиною. Завдання поточної Д. – зниження рівня забруднення, контамінації навколишнього середовища осередку розповсюдження інфекції. До поточної дезінфекція відносяться заходи, що проводяться в лікарнях, ізоляторах, будинках з інфекційними хворими. Цей вид націлений на попередження поширення збудників, а також токсинів за межі вогнища захворювання.

Заключне знезараження найчастіше використовується у випадках, коли хворий або носій госпіталізований, видужав, ізольований або помер, а також при зміні місця проживання носія хронічної інфекції (наприклад, туберкульозу). Речі, білизна, предмети побуту, як правило, контаміновані і служать джерелом поширення захворювання. Заключна Д., також відноситься до осередкового типу, проводиться, якщо тривалість життєздатності збудника в навколишньому середовищі становить більше 2 діб.

Заходи заключної Д. проводяться в осередках таких захворювань, як туберкульоз (термін виживання збудника у виділеннях організму – до 12 років), скарлатина (збудник в висушеній крові залишається активним протягом декількох місяців), короста, менінгококова інфекція, гепатит А і т. і. Збудник стрептокока також вельми стійкий до впливу зовнішнього середовища, за даними дослідників, вид стрептокок Мітіс, випадково занесений на місячну поверхню, зберігався в ній до 950 днів, витримуючи температурні перепади в 270 градусів і повну відсутність вологи.

Методи дезінфекції

Виділяють чотири основні методи проведення дезінфекції.

  • Механічний метод має на увазі механічне видалення частинок з поверхонь і з повітряного середовища шляхом провітрювання, очищення поверхонь, прання, вентиляції. До механічного способу дезінфекції також відносять фільтрацію повітря, води, видалення зараженого ґрунту. Неможливо видалити всі патогенні організми механічним методом, тому він зазвичай використовується в поєднанні з фізичним або хімічним методом дезінфекції.
  • Хімічні методи дезінфекції полягають у використанні дезінфікуючих засобів, що згубно впливають на хвороботворні організми і руйнують токсини. Часто для проведення хімічної дезінфекції використовуються хлоровмісні і спиртові препарати, перекис водню, формалін.
  • Фізичні методи дезінфекції засновані на принципах фізичного впливу. Застосовується високотемпературна обробка матеріалів, а також ультрафіолетове випромінювання. Даний метод вважається ефективним і екологічно безпечним.
  • Біологічний метод дезінфекції заснований на взаємодії різних мікроорганізмів. Застосовується в основному для каналізаційних і стічних вод, для очищення септиків і зливних споруд.
  • Комбіновані методи дезінфекції є поєднанням двох і більше основних способів проведення знезараження для підвищення ефективності результату. Найчастіше поєднується первинна механічна обробка з використанням хімічних засобів або фізичного методу.

Правила дезінфекції

Правила дезінфекції розрізняються залежно від об’єкта, площі, методу і рівня знезараження. Звід правил встановлюється на підставі досліджень і приймається за основу при проведенні дезінфекційного комплексу заходів.

Правила дезінфекції описують порядок дій, спосіб проведення дезінфекції, рекомендації по використанню засобів дезінфекції та спеціалізованого обладнання. Так, дезінфекція фізичним методом виробів медичного призначення різниться в залежності від способу обробки (кип’ятіння, обробка водяною парою під високим тиском або сухим гарячим повітрям) з встановленими номінальними показниками температури і часу обробки і граничними значеннями відхилень. Правила дезінфекції різні для видів використовуваного обладнання, умов, номенклатури та складу виробів медичного призначення, а також цілей проведення.

Правила дезінфекції, що встановлюються різними органами нагляду, описують всі сфери діяльності, де можливе поширення патогенних і умовно-патогенних організмів: від догляду за тваринами до салонів краси. У загальні положення зазвичай входять розділи про дезінфекцію місцевості (приміщення), обробці і стерилізації виробів спеціального призначення, правил роботи персоналу і зберіганні стерильних інструментів.

Правила проведення дезінфекції виробів медичного призначення також включають розділ про дезінфекції виробів медичного призначення одноразового використання, таких, як шприци та голки. Обробка одноразових шприців після їх використання включає промивання і безпосередньо знезараження. Правила також описують найбільш безпечний спосіб поводження з використаними виробами. Подібні запобіжні заходи перед утилізацією дозволяють уникнути поширення інфекції.

Засоби дезінфекції

Засоби дезінфекції розрізняються за призначенням і формою випуску. Серед основних вимог до сучасних засобів дезінфекції виділяють наступні:

  • високу ефективність, що забезпечує цільовий специфічний вплив агента в короткий термін;
  • безпеку;
  • сумісність і нешкідливість для матеріалів оброблюваних поверхонь і виробів;
  • спеціалізовану очищаючу дію для органічних і неорганічних видів забруднення;
  • стабільність при використанні;
  • можливість контролю концентрації засобів дезінфекції в розчині;
  • і т. і.

До типів основних діючих речовин при хімічному вигляді дезінфекції відносяться спирти (етиловий, ізопропіловий та інші), галогени (найпоширеніший – хлор), альдегіди, пероксиди (на основі атомарного кисню, наприклад, в складі перекису водню), феноли, гуанідини, аміни ( мають також миючі властивості).

Дезінфекція та стерилізація

Стерилізація – процес, куди в якості одного з базових етапів входить дезінфекція. Стерилізація проводиться з метою знищення всіх мікроорганізмів і їх спор, патогенних, сапрофітних мікроорганізмів, на відміну від дезінфекції, що використовується для знищення тільки патогенних або умовно-патогенних мікроорганізмів. Дезінфекція та стерилізація відрізняються за програмними цілями і підсумковим результатом.

У відповідності зі стандартами дезінфекції та стерилізації різними методами повинні піддаватися всі види багаторазових виробів медичного призначення, що контактують з кров’ю, раневими поверхнями, слизовими оболонками пацієнта.

Гарантію стерильності забезпечує не тільки самі процеси дезінфекції та стерилізації, а й дотримання правил передстерилізаційного очищення, упаковки, зберігання і використання обробленого інструменту. Критерієм ефективності процесу вважається необоротна втрата мікроорганізмами здатності до розмноження, що оцінюється в лабораторних умовах.

Найпоширенішими є методи теплової стерилізації (фізичні). До них відносять:

  • стерилізацію сухим жаром або гарячим повітрям, що проводиться в спеціальних сушильних шафах або печах Пастера. Температура процесу 160-170 градусів, час витримки 60-90 хвилин. Подібний спосіб підходить для обробки лабораторного посуду, інструментів, мінеральних масел, вазеліну;
  • прожарювання на вогні, ефективний метод для дезінфекції та стерилізації металевих і скляних виробів, застосовуваний обмежено зважаючи на вплив на матеріали;
  • стерилізацію кип’ятінням проводять найчастіше в поєднанні з хімічним методом, для підвищення ефективності додаючи в воду 2% розчин карбонату натрію. Подібний метод використовується для обробки шприців, хірургічних інструментів, гумових трубок, голок;
  • автоклавування, найбільш ефективний і швидкий метод фізичної стерилізації з використанням насиченої пари під високим тиском в автоклавах. Висока ефективність досягається за рахунок можливості досягнення парою під тиском більш високих температур, ніж у води і водних розчинів. В автоклавах стерилізують білизну, перев’язувальний матеріал, гумові вироби. Можлива стерилізація в автоклаві поживних середовищ, спеціалізованих розчинів інфікованих матеріалів і відпрацьованих мікробіологічних культур. Залежно від необхідного рівня стерилізації та властивостей виробів встановлюються різні режими температури і тиску. При негерметично закритому автоклаві можливий метод стерилізації текучим паром.

Хімічний метод стерилізації використовується для виробів і речовин, які не можна піддавати дії високих температур, наприклад, термолабільних поживних середовищ, складної медичної апаратури або пластмасового лабораторного посуду.

Дезінфекція і стерилізація розчинами хімічних засобів, незважаючи на ефективність процесу, ускладнюється необхідністю видалення слідів розчину з поверхні виробу, що може спричинити за собою вторинну контамінацію при недотриманні правил дезінфекції.

Якщо немає можливості видалити залишки розчину з поверхні виробу, найчастіше застосовують окис етилену, що відрізняється токсичністю до бактерій і спор, низькою температурою кипіння (близько 10 градусів Цельсія), летючістю. Окис етилену використовується як в розчині, так і для стерилізації газовим методом після досягнення точки кипіння.

Можливості застосування окису етилену обмежені фізичними властивостями: токсичністю, нестабільністю, вибухонебезпечністю речовини.

Використовуються також види стерилізації озоном, парами перекису водню, формальдегіду.

До нових, сучасних методів стерилізації відносять установки інфрачервоного і іонізуючого випромінювання. Інфрачервоні промені вважаються максимально ефективним способом стерилізації завдяки широкому спектру дії на мікроорганізми і спори, швидкості і низькій енергоємності процесу, відсутністю агресивного впливу стерилізаційного агента на вироби та екологічну чистоту.

Іонізуюче випромінювання гамма-променів використовується для стерилізації одноразових виробів медичного та побутового призначення в процесі їх виробництва.

Дезінфекція та очищення

Дезінфекція та очищення є підготовчими етапами перед стерилізацією. Передстерилізаційна дезінфекція та очищення спрямовані на знищення патогенної мікрофлори методом дезінфекції та подальшої очистки поверхонь від слідів дезінфектанту, а також від залишків медикаментів, білкових, жирових, механічних та інших забруднень. Якісні дезінфекція та очищення в значній мірі впливають на ефективність процесу стерилізації, тому рівень чистоти поверхонь контролюється відповідно до нормативів безпосередньо силами лікувального закладу, а також здійснюється контроль фахівцями відповідних установ. Найбільш поширені способи контролю дозволяють виявити залишки крові, біологічних рідин (для інструментів медичного призначення) і засобів дезінфекції (на лабораторному, аптечному посуду).

Дезінфекція та очищення проводяться комбінованим методом, що поєднує механічну (ручну, механізовану, ультразвукову, високотемпературну) і хімічну обробку.

В етапи передстерилізаційного очищення можуть входити: замочування в миючому розчині, кип’ятіння, миття ручним, механізованим методом, ополіскування (неодноразове, в проточній і дистильованій воді), сушка.

Розчин для дезінфекції

Розчин для дезінфекції використовується для знищення небезпечних мікроорганізмів на медичних інструментах, предметах, поверхнях і в навколишньому середовищі. Поняття «розчин для дезінфекції» часто плутають з антисептичним розчином, застосовуваним з метою обробки шкірних покривів і порожнин людського організму. Але поділ понять не завжди можливий, так як деякі антисептики можуть бути використані в якості розчину для дезінфекції інструментів і навпаки, окремі розчини для дезінфекції підходять для обробки поверхонь тіла.

Зазвичай за основу дезінфікуючих розчинів використовують такі групи: галогени (і галогеновмісні з’єднання: Бетадин, Хлоргексидин, розчин хлорного вапна), окислювачі (калію перманганат, пероксид водню, пергідроль), спирти і альдегідні сполуки (етанол, формальдегід), солі металів (Сулема, хлорид ртуті), феноли (карболіт). Використовують також комбіновані розчини.

Правила роботи з розчинами включають запобіжні заходи щодо захисту шкірних поверхонь, слизових і дихальних шляхів, а також умови для провітрювання оброблюваного приміщення.

Таблетки для дезінфекції

Таблетки для дезінфекції не варто плутати з антисептичними засобами для дезінфекції сечовивідних шляхів та інших органів. Таблетками для дезінфекцій називають дезінфекційний реагент в сухому вигляді, дозований і сформований, призначення якого – знищувати патогенну мікрофлору на поверхнях або предметах (після розведення в розчин) або в водяних резервуарах (басейнах).

Форма випуску сухого дезінфікуючого засобу може бути як у вигляді таблетки для дезінфекції, так і в гранулах. Склад і основні компоненти визначають призначення препарату, варіюючи від застосування в домашніх умовах для чищення сантехніки до заключної осередкової Д. після спалаху інфекційного захворювання.

Найбільш затребувані споживачем таблетки для дезінфекції дачних басейнів і септиків. При виборі необхідно звертати увагу на наявність сертифікату та особливості інструкції по застосуванню.

Дезінфекція медичних виробів

Дезінфекція медичних виробів проводиться з метою знищення патогенної мікрофлори як частина загального процесу, що включає дезінфекцію медичних виробів, їх очищення і стерилізацію для зниження ймовірності перенесення інфекції від пацієнта до медичного персоналу і іншим людям.

Дезінфекція медичних виробів може бути спрямована на повне, часткове або вибіркове знищення мікроорганізмів в залежності від типу захворювання, способів використання виробів.

Дезінфекції піддаються також одноразово використовувані вироби медичного призначення: при виробництві для знезараження і після їх застосування перед утилізацією для припинення шляхів можливої ​​контамінації навколишнього середовища.

Інструкція з дезінфекції

Інструкція з дезінфекції різних знезаражувальних засобів розробляється на основі досліджень і слідує двом основним цілям: правильному застосуванню препарату для досягнення гарантованого рівня знезараження і дотримання заходів по захисту людини і навколишнього середовища в процесі використання.

Інструкція з дезінфекції є обов’язковою до виконання. При порушенні інструкції можливі псування і зміна властивостей предметів і об’єктів, що піддаються хімічному, фізичному, механічному впливу; нанесення шкоди персоналу, оточуючим людям і невідповідність результатів процедури проведення дезінфекції необхідному рівню.

У випадках, коли інструкція по дезінфекції не виконується або виконується з відхиленнями в громадських установах, порушення правил дезінфекції розцінюється як халатність і може спричинити за собою адміністративну відповідальність персоналу.

Дотримання інструкції по дезінфекції в установах і місцях скупчення населення піддається перевіркам органів нагляду.

Різновиди дезінфекції

Залежно від місця, цілей і причин проведення комплексу заходів по знезараженню розрізняють кілька різновидів дезінфекції. Деякі з них наведені нижче.

Медична дезінфекція

Медична дезінфекція – комплекс заходів по знезараженню, що проводиться в лікувально-профілактичних установах з метою зниження кількості патогенних мікроорганізмів до рівня, визнаного прийнятним в даних умовах. Медична дезінфекція також підрозділяється на профілактичну та осередкову (поточну і заключну). Залежно від типу установи можуть превалювати той чи інший тип медичної дезінфекції або використовуватися в рівній мірі.

Медичну дезінфекцію проводять фізичними, механічними, хімічними, біологічними та комбінованими методами.

Медична дезінфекція – частина процесу стерилізації, повного знищення мікроорганізмів. Подібній обробці піддаються вироби медичного призначення, що контактують з біологічними рідинами пацієнтів (хірургічні інструменти).

Домашня дезінфекція

Для проведення домашньої дезінфекції можна викликати спеціальну службу або провести її самостійно. Вибір залежить від цілей і причин проведення дезінфекції. Якщо в будинку знаходився хворий заразним інфекційним захворюванням, процедуру дезінфекції проводять під контролем медичних служб і з використанням спеціального обладнання. Якщо ж домашня дезінфекція є профілактичною, можна обійтися власними силами.

Способи домашньої дезінфекції

Спосіб часткової дезінфекції використовується в побутових умовах щодня. До нього відносяться як миття рук і обробка продуктів харчування, так і прання, протирання поверхонь від пилу, провітрювання, миття підлоги.

Повноцінну домашню дезінфекцію проводять, поєднуючи механічний і хімічний способи дезінфекції, для повної впевненості рекомендується додавання фізичного типу – обробки ультрафіолетовими променями.

Вибір способу дезінфекції залежить від мети.

Щоб провести дезінфекцію після хвороби, необхідно випрати всі речі, що знаходяться в будинку, обробити всі поверхні, горизонтальні і вертикальні, з дезинфікуючим засобом (включаючи стіни, підлоги під меблями). Для обробки м’яких іграшок, килимів, матраців, м’яких меблів використовують мильні розчини або спреї з дезінфектантом.

Чисті речі необхідно упакувати і не заносити в приміщення, де йде обробка, до закінчення процесу.

В якості дезінфікуючих засобів можна використовувати як спеціальні розчини і таблетки для дезінфекції, так і застосувати способи дезінфекції народними засобами: обробку оцтовою кислотою, нашатирним спиртом, насиченим розчином кухонної солі, лляною олією. Використання розчину етилового спирту може пошкодити поверхні. При виборі цього засобу дезінфекції треба пам’ятати, що його не можна змішувати з хлоровмісними препаратами. Для позбавлення приміщення від цвілі треба вибирати також препарати з антифунгіцидною дією.

Запобіжні заходи під час проведення домашньої дезінфекції включають використання засобів індивідуального захисту (рукавички, окуляри, респіратор або маска), а також постійний приплив свіжого повітря.

Обробка та дезінфекція поверхонь

Санітарна обробка та дезінфекція поверхонь в домашніх умовах повинна проводиться регулярно і ретельно. Обробка, дезінфекція можуть бути як тільки механічною (з використанням чистого дрантя і води), так і з додаванням хімічних речовин (багато розчини поєднують миючі та знезаражувальні властивості, що дозволяє активно застосовувати їх в побуті).

Обробка та дезінфекція ванни і туалетної кімнати завжди проводяться з побутовими типами розчинів для очищення і дезінфекції.

Дезінфекція рук

Антисептичну обробку і дезінфекцію рук почав вводити в лікарську практику англійський хірург Джозеф Лістер (Joseph Lister) в середині 19 століття, після трагічної смерті віденського лікаря Ігнатія Земельвейса, першим використав дезінфікуючий розчин хлорного вапна для рук і з цієї причини осміяного колегами, і вміщеного в божевільний будинок за «поведінку, негідну лікаря».

Мета антисептичної обробки рук – профілактика поширення інфекційних захворювань і хвороботворних мікроорганізмів. Дезінфекція рук захищає як від зараження суб’єкта, так і від перенесення патогенної і умовно-патогенної мікрофлори від пацієнта до оточуючих людей.

Розрізняють побутову, гігієнічну і хірургічну дезінфекцію рук. Для обробки рук розроблений загальний стандарт EN-1500, що описує методику здійснення процедури: комплекси рухів, типи антисептичних засобів, послідовність дій по витирання шкіри, закривання крана і т. д.

Побутова обробка та дезінфекція рук має на увазі механічний спосіб видалення транзиторної мікрофлори з шкірних поверхонь без застосування антисептичних засобів для дезінфекції. Миття і ополіскування рук в проточній воді з милом відноситься до побутового методу. Ефективність побутового методу залежить від дотримання правил обробки.

Мити руки необхідно протягом як мінімум 30 секунд, використовуючи рідке або тверде мило. При одноразовому миття рук ефективність видалення транзиторної мікрофлори становить 40%, при дворазовому – до 70%. При використанні твердого мила необхідно переконатися, що місце зберігання (мильниця) забезпечує можливість висихання мила.

Для підвищення ефективності перед обробкою необхідно зняти всі прикраси з пальців і зап’ястя.

Побутовий метод дезінфекції рук застосовується як в домашніх умовах (профілактична дезінфекція), так і на виробництвах, в лабораторних і медичних установах (профілактична або поточна, що проводиться до початку роботи, перед і після фізичного контакту з пацієнтом, після закінчення прийому).

Гігієнічна дезінфекційна обробка шкіри рук проводиться з використанням антисептичних засобів і націлена на видалення патогенної або умовно-патогенної мікрофлори з поверхні шкіри.

Здійснюється гігієнічна обробка комбінацією побутового методу і антисептичний засіб.

Антисептик наноситься після закінчення механічної очистки рук в кількості від 3 мл, без подальшого видалення.

Гігієнічний рівень дезінфекції призначений для обробки кистей і передпліч перед одяганням хірургічних рукавичок, контактом з пацієнтом, які мають знижений рівень імунітету, перед і після проведення малих хірургічних маніпуляцій, обробки ран, після контактів з біологічними рідинами і т. д.

Хірургічна дезінфекція рук проводиться для зниження ймовірності перенесення інфекції в процесі хірургічних маніпуляцій в ситуації, коли рукавички можуть бути пошкоджені і операційна стерильність порушена. Даний рівень забезпечує найефективніше видалення мікрофлори з шкірних покривів.

Миття (побутова, механічна обробка) рук проводиться в разі видимих ​​забруднень. Найбільш переважно використання спиртовмісних засобів, з нанесенням їх на кисті та передпліччя і втиранням до висихання. Антисептичний засіб наноситься двічі, загальним обсягом не менше 10 мл. Мінімальний загальний час обробки рук становить 7 хвилин.

Після висихання проводиться обробка нігтя і області навколо одноразовими паличками або щітками з нанесеним антисептиком.

Стерильні хірургічні рукавички надягають після висихання шкірних покривів. Якщо тривалість їх використання складає 3 год., рукавички вимогами необхідно замінити, повторивши процедуру обробки рук. Після закінчення носіння рукавичок шкірні покриви необхідно обробити антисептичним засобом, вимити з милом і зволожити кремом.

Етиловий спирт не використовується в процесі дезінфекції рук, так як призводить до сухості шкіри, утворення мікротріщин як в епідермісі, так і на операційних рукавичках, знижуючи їх захисну функцію.

Дезінфекція води

Дезінфекція води включає комплекс заходів, націлених на знезараження, очищення води від мікроорганізмів.

Заходи щодо знезараження води в системі водопостачання спрямовані на забезпечення захисту від зараження захворюваннями з фекально-оральними механізмами передачі, а також інфекцій з природних вогнищ (наприклад, туляремії, лептоспірозу). За статистичними даними кількість випадків захворювань черевним тифом і гепатитом А прямо корелює з рівнем дезінфекційних заходів.

Розрізняють реагентний метод дезінфекції води, безреагентний і комбінований.

До реагентів знезараження відносять методи хлорування, озонування, сріблення, йодування, бромування і обробку діоксидом хлору.

Ультрафіолетова і ультразвукова дезінфекція води – безреагентні способи.

При комбінованому методі використовуються два способи знезараження або два різних реагенти, для негайної дезінфекції та підтримання чистоти води протягом тривалого часу.

Як провести дезінфекцію води в похідних умовах

Для застосування природної води в якості питної використовуються механічні, фізичні, хімічні і комбіновані методи очищення, що дозволяють провести дезінфекцію води в похідних умовах.

Більшість можливих способів, що дозволяють провести дезінфекцію води в умовах походу, вимагають попередньої підготовки, запасу засобів або реагентів.

До механічних методів відноситься фільтрація, до фізичних – кип’ятіння або виморожування, обробка УФ-променями. Хімічні методи передбачають застосування реагентів (найбільш поширені – перманганат калію (марганцівка), йодний спиртовий розчин або йодовмісні таблетки, перекис водню, препарати Реванол, Фурацилін і т. і.)

Деякі реагенти вимагають додаткового нагрівання для того, щоб ефективніше провести дезінфекцію, для підвищення ефективності очищення, нейтралізації можливого впливу реагенту на організм або поліпшення органолептичних властивостей води.

Комбінований метод найчастіше заснований на поєднанні використання фільтрів і препаратів для очищення. Самим надійним і зручним способом провести дезінфекцію води в похідних умовах визнано використання багатоступеневих фільтрів з мембранним рівнем, що затримує бактерії і мікроорганізми і пропускає молекули води.

Система дезінфекції води

Система дезінфекції води використовується в міському водопостачанні, а також в приватних і громадських басейнах, лікувально-профілактичних установах, оснащених гідромасажними ваннами. Система дезінфекції також встановлюється на апаратах з питною водою.

В якості знезаражувальних засобів в системах дезінфекції найчастіше використовуються хімічні реагенти, додавання хлоровмісних речовин, озонування, обробка ультрафіолетовими променями.