Целюліт

Целюліт – медичний термін, який широко використовується сьогодні в побуті, має два значення: патологія і косметичний дефект. У першому випадку мова йде про флегмону (гостре гнійне запалення підшкірної клітковини), або панікуліт (запалення, зщо ачіпає жирові дольки і перегородки між ними). Друге значення характеризує косметичний недолік, який в медичних працях носить назву «гіноїдна ліподистрофія». Латинська назва -: воно буквально перекладається, як «порушення харчування жирової тканини за жіночим типом».

Целюліт або гіноїдна ліподистрофія у дорослих

Дуже поширений косметичний дефект, гіноїдна ліподистрофія або целюліт, реєструється за даними медичної статистики у 9 жінок з 10. В народі її частіше називають «апельсиновою кіркою», тому що зовнішній вигляд шкіри в місцях розвитку целюліту, де порушується жировий метаболізм і спостерігаються набряки, дійсно нагадує горбисту шкірку деяких цитрусових.

Патофізіологія гіноїдної ліподистрофії пов’язана зі структурними і анатомічними змінами в поверхневих шарах дерми і в підшкірній жировій клітковині. Постачається з відповідними метаболічними порушеннями і ожирінням.

У одних целюліт на стегнах і інших проблемних зонах тіла значно виражений. У інших – зовні він не помітний, а проявляється лише під час простого тесту: якщо шкіру, на вигляд гладку і цілком здорову, затиснути між пальцями в складку, на ній утворюються горбки, нерівності.

Лабораторія Galen провела цікаве дослідження і з’ясувала, де найчастіше локалізується гіноїдна ліподистрофія. Виявилося, що:

• у 96% обстежених був знайдений целюліт на сідницях і стегнах;
• у 44% – в області колін і на животі;
• на руках у людей різного віку целюліт спостерігався в 16-40% випадків.

Жінки і целюліт: хвороба або косметичний дефект?

Целюліт, який вважали звичайним жиром, у дорослих, статевозрілих жінок, був в усі часи і вважався цілком природним явищем. Лише з початком «сексуальної революції», зміною моди, винаходом «бікіні» і появою купальних костюмів «монокіні» з глибокими вирізами, коли ЗМІ почали активно тиражувати відверті фото, целюліт став всерйоз турбувати представниць прекрасної статі.

І хоча терміном в наукових колах користувалися з 19 століття, тільки в 1968 році, коли журнал «Вог» (Vogue) опублікував статтю власниці одного з найвідоміших нью-йоркських косметичних салонів, Ніколь Ронсар, він придбав широку популярність. Стаття так і називалася – «Целюліт», фото «апельсинової кірки» – додавалося. Світська дама закликала в ній до війни з потворною «апельсиновою кіркою» і регулярного відвідування її чудового салону. Так почалася нерівна боротьба з целюлітом, з якої, незважаючи на численні салонні процедури і домашній догляд, поки що лише деякі представниці жіночої статі виходять переможницями.

Деякі пані вважають, що целюліт на сідницях, животі, руках і ногах – це хвороба. Але в медицині гіноїдна ліподистрофія не рахується патологічним станом, на відміну від флегмони або гнійного запалення жирової клітковини, розташованої під шкірою.

Чи буває целюліт на ногах у чоловіків?

Целюліт вважається, більшою мірою, жіночої проблемою. Представники чоловічої статі дуже рідко страждають цією патологією, так як гіноїдна ліподистрофія асоційована з продукцією організмом жіночих статевих гормонів, естрогенів.

Крім того, у жінок і чоловіків колагенові волокна в підшкірному шарі розташовані не однаково. У жінок вони залягають перпендикулярно. Це сприяє утворенню своєрідних «кишень», в яких ростуть і розвиваються адипоцити, особливі жирові клітини. Вони притягують до себе надлишкову воду, стаючи причиною набряків і інших косметичних проблем. У чоловіків колагенові волокна зазвичай утворюють паралельні лінії.

Однак підвищений рівень естрогенів у чоловіків, поряд з надмірною масою тіла і малорухливим способом життя, також здатні приводити до дистрофії підшкірної жирової клітковини і її запалення. Для виявлення ліподистрофії за жіночим типом або целюліту у чоловіків косметологи використовують особливий метод дослідження, анодну термографію, із застосуванням спеціальної термоплівки. Вона показує зниження температури на ділянках шкіри, де існує дистрофія підшкірної жирової клітковини.

Целюліт на ногах у чоловіків практично не буває. Ліподистрофія за жіночим типом найчастіше у представників сильної статі діагностується в області живота, рідше – боків.

Фактори ризику розвитку целюліту у чоловіків такі:

• спадкова схильність;
• гормональні та метаболічні порушення;
• порушення мікроциркуляції крові і лімфи, в тому числі через носіння тісного одягу;
• гіподинамія, недостатня рухова активність;
• неправильне, нерегулярне харчування, вживання продуктів з доданими трансжирами, рафінованими вуглеводами, сіллю, зловживання алкогольними напоями і т. д .;
• порушення постави.

Представникам сильної статі для профілактики і корекції показані фізичні вправи від целюліту. При перших стадіях ліподистрофії за жіночим типом у чоловіків хороший результат дають масаж від целюліту, фізіотерапевтичні процедури, таласотерапія і т. д. Якщо дистрофія підшкірної жирової клітковини у чоловіка запущена, розвивається запалення, залучаються внутрішні органи, то може бути показано хірургічне лікування целюліту.

Целюліт у дітей

Зазвичай целюліт у дівчаток з’являється в перехідному віці. Однак існують три основні причини, які ведуть до його більш раннього утворення у дітей обох статей. Це:

• спадкова схильність до гормонального дисбалансу;
• метаболічні порушення, викликані системними патологіями;
• неправильний спосіб життя, сімейні традиції, харчові звички, що негативно позначаються на здоров’ї дітей.

Целюліт і здоров’я дітей

Чарівні немовлята з пухкими щічками викликають розчулення батьків і оточуючих. Але часом турботливі мами, бабусі та інші родичі не помічають, що у їх улюбленого карапуза з зворушливими складочками на ручках і ніжках, якого вони з усіх сил намагаються нагодувати чимось смачненьким, розвивається ліподистрофія.

Якщо ви помітили, що при виконанні тесту на целюліт складки шкіри немовляти або дитини старшого віку нагадують «апельсинову кірку», є привід звернутися до педіатра, який визначить чи є надлишок ваги у малюка, проведе діагностичне обстеження, лабораторні тести, якщо в цьому буде необхідність, допоможе скласти індивідуальну програму харчування і порадить певні види фізичної активності, з урахуванням особливостей розвитку дитини, можливих протипоказань і т. д.

Целюліт і психологія підлітків: фото в Мережі і комплекси

Саме в препуберантному віці, як правило, у дівчаток, починає розвиватися гіноїдна ліподистрофія. Статеве дозрівання, скачки жіночих статевих гормонів в поєднанні з неправильним харчуванням і малорухливим способом життя, призводять до того, що навіть у худеньких з’являється целюліт на ногах і інших частинах тіла.

При цьому зі сторінок глянцевих журналів, екранів телевізорів, в Інтернеті насаджується сучасний образ успішної дівчини з ідеальною фігурою. А поруч, на пострах, розміщують вражаючі фото целюліту. Все це робиться, як правило, з однією єдиною метою – щоб підвищити продажі БАДів, кремів від целюліту і інших косметичних продуктів, а також збільшити «армію» відвідувачів косметичних салонів, в яких пропонують ліпосакцію, обгортання від целюліту та інші, не дешеві процедури.

Підлітки, особистість яких ще тільки формується, не витримують натиску ЗМІ, які лякають «апельсиновою кіркою». Вони починають шукати у себе целюліт, фото і коментарі в Мережі, в глянцевих журналах, програми на телебаченні з приводу «апельсинової кірки» провокують розвиток підліткових комплексів, призводять часом до анорексії, серйозних депресій та інших психоемоційних розладів.

Батькам, вчителям та іншим дорослим необхідно особливо уважно ставитися до переживань дитини в підлітковому віці. Якщо не вдається переконати тінейджера, що активний спосіб життя і розумна домашня дієта допоможуть впоратися з невеликим дисбалансом, і, незважаючи на всі спроби прибрати целюліт в домашніх умовах, гіноїдна ліподистрофія продовжує прогресувати, слід звернутися до терапевта, фахівця-ендокринолога, дієтолога, психолога або психотерапевта, які неодмінно допоможуть юнакові чи дівчині в боротьбі з целюлітом.

Коротко про целюліт

Целюліт шкіри або гіноїдна ліподистрофія – це атрофічні ураження підшкірної жирової клітковини, яке характеризується збільшенням адипоцитів, жирових клітин, відповідальних за жировий метаболізм. Вони розташовані в жирових часточках, своєрідних осередках, утворених зі сплетіння колагенових волокон, ретикулярної тканини гіподерми. Скупчення збільшених адипоцитів, що зберігають запаси жирів і воду, стискаються колагеновою «сіткою», утворюючи фіброзні розростання і вузли. На шкірі вони виявляються як видимі горби і западини, що візуально нагадують нерівну кірку апельсина.

В цей час в самій гиподермі відбуваються непомітні оку атрофічні процеси, які характеризуються порушенням лімфотоку і кровотоку в шкірних покривах, поступово розвивається запалення. Іноді целюліт прогресує настільки, що фіброзні вузли здавлюють нервові закінчення. Тоді гіноїдна ліподистрофію супроводжують больові симптоми. Якщо приєднується інфекція ззовні, існує великий ризик розвитку інфекційно-запального ускладнення, некрозу тканин дерми.

Зазвичай маніфестує целюліт на стегнах, сідницях, животі. Потім він поширюється на області колін, плечей, шиї і т. д.

Причини виникнення

Розвиток целюліту або гіноїдної ліподистрофії асоційоване з наступними факторами:

• спадкова схильність до утворення «апельсинової кірки»;
• гормональні збої в організмі, пов’язані з патологіями наднирників, яєчників;
• хвороби щитовидної залози;
• функціональні порушення в роботі системи кровообігу;
• варикозне розширення вен;
• шкідливі звички, такі як алкоголізм, куріння і т. п .;
• хронічні стреси;
• різке зниження або збільшення маси тіла;
• неправильна харчова поведінка і т. д.

Найчастіше ці чинники діють спільно, провокуючи виникнення целюліту ще в дитинстві, в юності або в періоди гормональних сплесків (вагітність, годування грудьми, клімакс).

Стадії ліподистрофії

Виділяють 4 стадії розвитку целюліту або гіноїдної ліподистрофії.

I – її називають також «м’який целюліт». Не завжди помітна при візуальному огляді, хоча вже на цій стадії починають з’являтися набряки, невелика припухлість в місцях ураження. Шкіра в цих областях менш схильна до пігментації при впливі ультрафіолетового випромінювання. Характерною ознакою першої стадії целюліту є часті гематоми (синці), які утворюються при самих незначних травмах (ударах) і довго не проходять. У даній стадії починаються порушення синтезу колагену, утворюються ущільнені ділянки колагенових волокон, септи, порушується мікроциркуляція тканин.

II – в цій стадії при проведенні тесту на целюліт на шкірних складках випробуваного, затиснутих між пальцями, або при напрузі певних груп м’язів в місцях ураження з’являється візуально помітна «апельсинова кірка» або ефект «стьобаної ковдри». Набряки в цій стадії виражені значніше через хронічні порушення мікроциркуляції гіподерми. При натисканні з’являються характерні світлі плями, потрібно кілька секунд, щоб шкірі повернулося нормальне забарвлення.

III – стадія «жорсткого целюліту» або вираженої «апельсинової кірки», пов’язаної з проліферацією жирових часточок і розростанням колагенових перегородок (септальних перегородок), помітна неозброєним оком. Порушення кровообігу на даній стадії проявляються не тільки набряками. Нерідко візуально видно судинну сітку, розширені вени і т. і. Дрібні і великі гематоми, які часом виникають навіть від дотиків, затримуються на шкірних покривах аномально довго.

IV – нодулярна або термінальна (фінальна) стадія характеризується утворенням яскраво виражених горбів і западин на ділянках, уражених целюлітом. Щоб помітити «апельсинову кірку», не потрібно проводити тести або напружувати м’язи. Фіброзні розростання сполучної тканини утворюють не просто вузлики, а «целюлітні камені». Шкіра на ділянках поразки набуває характерного «синюшного» відтінку. Навіть на дотик помітна значна різниця температури поверхні дерми на нормальних ділянках і тих, де прогресує целюліт. Масивні розростання адипоцитів при пальпації відчуваються як тверді вузли. Вони рухливі і часто болючі при дотику.

Види целюліту і особливості шкіри

Існує два основні варіанти клінічної картини целюліту або гіноїднї ліподистрофії:

• бляшкової – проявляється поєднанням піднімчих областей, утворених скупченнями адипоцитів і фіброзними вузлами, з западинами в центральній частині, де відбуваються атрофічні процеси;
• вузлуватий – з яскраво вираженими поодинокими вузлами, освіченими адипоцитами, які можуть бути як твердими, так і м’якими на дотик.

У 80-х роках минулого століття прийнята класифікація целюліту або ліподистрофії за жіночим типом, запропонована А. С. Бартолетті. Відповідно до особливостей шкірних покривів виділяють 4 типи целюліту.

• Твердий – діагностується серед молодих жінок, що активно займаються фітнесом, і в підлітковому віці. Характеризується утворенням ущільнень, помітних при пальпації. Цей тип нерідко непомітний візуально, але «апельсинова кірка» виявляється за допомогою «щипкового» тесту. Засмага розподіляється на тілі нерівномірно, уражені ділянки менш схильні до пігментації. Бугристість шкірних покривів поєднується з утворенням стрий або розтяжок на шкірі. З роками твердий целюліт на сідницях і інших частинах тіла часто перероджується в млявий.
• Набряклий – даний тип целюліту на ногах утворюється набагато частіше, ніж в інших областях. Візуально він спочатку помітний як непропорційність тіла, збільшення обсягу нижніх кінцівок. Суб’єктивно людина відчуває важкість у нижніх кінцівках, часто скаржиться на втому в ногах. При натисканні під час пальпації на шкірному покриві в місцях ураження шкіра світлішає, утворюються вм’ятини, які не відразу «розправляються», дозволяючи дермі повернутися до нормального вигляду. Для цього потрібно кілька секунд.
• Млявий – частіше діагностується у жінок «бальзаківського віку» або в більш молодому віці у жінок і дівчат, які ведуть малорухливий спосіб життя, а також в будь-якому віці при різкому, неправильному зниженні ваги, захоплення експрес-дієтами і голодуванням. Млявий целюліт на стегнах і в інших проблемних зонах асоційований з м’язовою гіпотонією. Візуально проявляється як «апельсинова кірка», а на дотик вузлуваті утворення – м’які.
• Змішаний або комбінований – даний тип целюліту характеризується наявністю на тілі однієї людини різних ділянок ураження, з характерними ознаками набрякового целюліту, млявого, твердого.

Діагностичне обстеження

Лікар, діагностуючи гіноїдну ліподистрофію або целюліт, визначаючи ступеня ураження, використовує такі діагностичні методи:

• антропометричні дослідження – з огляду на вагу, ріст, обсяги, ІМТ, дозволяє діагностувати ступінь ожиріння, розподіл жирових запасів;
• біоелектрична імпедансометрія – допомагає розрахувати співвідношення м’язової, жирової, кісткової тканини, води в організмі;
• анодна термографія – індивідуальна колірна карта, складена за температурним показаннями на різних частинах поверхонь дерми, дає уявлення про поширення целюліту, починаючи з першого ступеня, не підпадають під визначення візуально, проте не завжди показує об’єктивну картину, похибка можлива в певні дні менструального циклу, при значному нервовому порушенні людини, великому рівні вологості в приміщенні, де відбувається вимір, і т. д .;
• МРТ (магнітно-резонансна томографія) або КТ (комп’ютерна томографія) – дозволяють заміряти товщину підшкірного жирового шару, оцінити ступінь ожиріння, але не дають скласти уявлення про мікроциркуляцію і стан шкірних покривів;
• УЗД (ультразвукове дослідження) з доплерографією – дають можливість оцінити функціональний стан системи кровообігу в шкірі, пов’язаний з целюлітом, і ступінь порушення кровообігу в гіподермі.

Методи боротьби з целюлітом

Про лікування целюліту, як косметичного дефекту, в медичних колах говорити не прийнято. Найчастіше мова йде про корекцію целюліту. Вона може відбуватися як за допомогою косметичних процедур, в умовах спеціалізованих салонів краси, так і вдома.

Прибрати целюліт в домашніх умовах вдається небагатьом. Щоб добитися позитивного результату, необхідні комплексні зусилля, поєднання правильного харчування, фізичної активності, різних косметичних процедур.

Салонні методи більш ефективні проти целюліту. Вони дозволяють в короткі терміни отримати видимий результат. Але також, як в разі домашньої корекції, щоб зберегти його в перспективі, необхідно кардинально змінити спосіб життя і постійно займатися профілактикою «апельсинової кірки».

Запущені стадії, при яких розвиваються ускладнення, наприклад, флегмона, вимагають комплексного підходу, що включає лікування целюліту всіма доступними засобами. Так як не завжди вдається обійтися консервативними методами, фізіопроцедурами і дієтою, іноді доводиться вдаватися до хірургічних операцій.

Масаж від целюліту

Здавна різні масажні техніки використовували для поліпшення тонусу, зовнішнього вигляду шкірних покривів, боротьби з целюлітом, розтяжками та іншими косметичними дефектами дерми.

Масаж від целюліту може бути апаратним, ручним, з використанням косметичних засобів від целюліту, есенціальних масел, меду і т. д.

Мануальні техніки

Антицелюлітний ручний масаж має кілька варіацій:

• ручний масаж;
• баночний масаж;
• самомасаж сухий щіткою або спеціальною рукавицею;
• масаж з маслом від целюліту, медом, різними косметичними препаратами.

Природно, що процедура більш ефективна, якщо її проводить масажист з великим досвідом і знаннями. Крім того, будь-які методи лікування або косметичні процедури, які передбачають тісні фізичні контакти, вимагають доброзичливих відносин між людьми. Тому важливо знайти досвідченого масажиста, спілкування з яким буде не тільки корисно, але й приємно.

Ручні техніки можна застосовувати на будь-якій стадії целюліту. Тривалість сеансів і їх кількість підбирає фахівець. Зазвичай процедура мануального масажу триває:

• не менше півгодини;
• при великих зонах поширення «апельсинової кірки» – не менше години;
• сеанс вакуумного або баночного масажу – не менше 20 хвилин;
• розтирання сухою щіткою – від 5 хвилин.

Кількість сеансів залежить від ступеня ураження, стану шкірних покривів, здоров’я людини. Зазвичай рекомендують проводити не менше 2-3 сеансів щотижня.

Апаратний масаж

Якщо у людини млява, старіюча шкіра, целюліт помітний неозброєним оком, апаратні масажні методики із застосуванням новітніх технологій здатні принести помітний ефект в більш короткі терміни, ніж мануальні процедури. Впливаючи безпосередньо на гіподерму, вдається «транспортувати» активні компоненти кремів від целюліту і інших косметичних продуктів в зони залягання адипоцитів, стимулюючи спалювання жирів і активуючи вироблення колагену.

Апаратні методики благотворно впливають на організм в цілому, покращуючи мікроциркуляцію не тільки в шкірі, а й в інших тканинах, оптимізуючи рух лімфи. Процедури із застосуванням інноваційних технологій не викликають больових відчуттів, прекрасно переносяться, дозволяють розслабитися і «відпустити» стрес.

Лікарські засоби від целюліту

Сьогодні в косметичних салонах, на просторах Інтернету пропонують чудодійні рецепти від целюліту із застосуванням різних лікарських препаратів. Перш ніж зазнавати на власному організмі дію будь-якого з них, слід проконсультуватися з лікарем, так як ліки, яке «допомогло» колезі по роботі або сусідки по сходовій клітці, може не просто нашкодити організму іншої людини, а виявитися смертельно небезпечним.

Помиляються ті, хто вважають, що лікарські засоби для зовнішнього застосування можуть використовувати абсолютно все. Мазі, креми, розчини та інші медичні препарати проти целюліту для нанесення на шкірні покриви, можуть виявитися небезпечними, не менше системних ліків. Вони здатні викликати важкі та інші побічні ефекти, призвести до загострення вже наявних хронічних патологій і спровокувати розвиток нових хвороб. Тому також повинні застосовуватися строго відповідно до призначень лікарів.

Правильне харчування проти целюліту

Неправильна дієта, незбалансований раціон, шкідливі харчові пристрасті, нерегулярний прийом їжі, голодування – все це може призводити до виникнення і розвитку целюліту. І навпаки: позитивні зміни харчової поведінки, правильна дієта в комплексі з іншими методами боротьби з «апельсиновою кіркою» – дозволяють успішно коректувати прояви целюліту.

Принципи харчування для поліпшення метаболічних процесів

Не завжди целюліт виникає у людей з надмірною вагою. «Худенькі», які ведуть активний спосіб життя, часом теж помічають на своєму тілі «апельсинову кірку». Щоб цього не сталося, а також для корекції проявів целюліту, необхідно дотримуватися простих і дієвих дієтичні правила.

• Харчуватися рідко і багато – шкідливо. Корисно приймати їжу невеликими порціями, не менше 5 разів на день. Голодування, експрес-дієти і інші «шокові» методи схуднення, що провокують «скачки» ваги – заборонені, так як вони «гальмують» метаболічні процеси і збільшують ризик розвитку целюліту.
• Важливо, щоб калорійність добового раціону відповідала індивідуальним потребам в енергії. Вони можуть бути досить різними, в залежності від статі, віку, росту, ваги, способу життя, рівня метаболізму. Розрахувати їх допоможе лікар-дієтолог, фахівець з лікувального харчування. Можна зробити це самостійно, користуючись інструкціями і таблицями, які можна знайти в спеціалізованих виданнях та Інтернеті.
• Раціон харчування для профілактики целюліту повинен бути збалансованим. Основний акцент в меню повинен бути зроблений на високоякісні протеїни і «повільні» вуглеводи. Слід надавати перевагу жирам рослинного походження, що не рафіновані. Трансжири і тваринні продукти з великим вмістом жиру слідують виключати з раціону.
• У кожний прийом їжі половину тарілки повинні займати продукти, що містять харчові волокна: овочі, листова зелень, фрукти, їстівні водорості, бобові, цільні зерна, горіхи, насіння.
• Необхідно дотримуватися питного режиму, щоб організм не працював на «накопичення» рідини. Оптимально випивати в день не менше 8 чашок води. Можна додавати в неї лід, овочеві і фруктові фреші, ароматні спеції і трави.
• Слід планувати раціон заздалегідь, вибираючи органічні продукти для корисних домашніх страв.

Корисні продукти

Усі продукти, створені природою, рослинного і тваринного походження, що не піддавалися промисловій обробці, – найкорисніші для здоров’я і профілактики целюліту. До них відносяться:

• овочі;
• бобові;
• листова зелень;
• цільні зерна і насіння;
• фрукти;
• горіхи;
• їстівні водорості;
• гриби;
• молоко і кисломолочні продукти;
• нерафіновані олії;
• нежирні сорти м’яса, риби і морепродуктів.

Шкідливі продукти

Список продуктів, які не рекомендовані для дієтичного харчування і можуть провокувати розвиток целюліту, – набагато ширше. У нього входять:

• ковбаси, консерви, кондитерські вироби, готові соуси та інші продукти тривалої обробки, а також напівфабрикати, в складі яких можуть бути приховані трансжири, рафіновані вуглеводи, сіль, цукор та інші харчові добавки, заборонені і дозволені, але потенційно небезпечні при регулярному вживанні;
• страви фастфуда з невизначеним складом, приготовані шкідливими способами, в тому числі копчені, смажені і т. і .;
• солодка газована вода, пакетовані соки і будь-які продукти з доданим цукром і цукрозамінників, здатні провокувати порушення вуглеводного обміну і розвиток пристрасті до солодкої їжі;
• блюда, приготовані за допомогою копчення, смажені;
• соління, маринади;
• хлібобулочні вироби і крупи з зерна, позбавленого оболонки, вибілені сорти борошна;
• маргарин, спреди і будь-які інші продукти з трансжирами в складі;
• жирні сорти риби, морепродуктів, м’яса.

БАДи від целюліту: ефект «плацебо»

Деякі вітаміни, мінеральні речовини та інші біологічно активні компоненти харчових добавок дійсно справляють позитивний вплив на здоров’я людини, допомагаючи регулювати баланс поживних речовин, метаболічні процеси. Але самі по собі вони не можуть захистити від целюліту або зупинити утворення «апельсинової кірки» на сідницях, стегнах та інших частинах тіла.

БАДи – всього лише доповнення лікувально-профілактичної дієти і частина комплексної корекції целюліту. Їх дія нерідко заснована на ефекті «плацебо». Причому вони не завжди нешкідливі і безпечні. Під виглядом добавок до харчування недобросовісні виробники можуть пропонувати сильнодіючі речовини, небезпечні для здоров’я. А самі нешкідливі фітонутрієнти бувають протипоказані при різних патологічних станах і системних хворобах. Тому перед тим, як придбати не дешеві БАДи, які рекламують як засіб, що гарантує успішне лікування від целюліту, порадьтеся з лікарем.

Креми від целюліту та інші косметичні засоби

Боротьба з целюлітом, яка включає лише професійний або домашній догляд, із застосуванням кремів, сироваток та інших косметичних продуктів, як правило, виявляється малоефективною, так як профілактика і лікування гіноїдної ліподистрофії вимагають комплексного підходу. Незважаючи на те, що крем, маска або скраб від целюліту можуть бути досить дорогими і випускатися авторитетною косметичною фірмою або фармацевтичною компанією, діючих речовин в них небагато, а при нанесенні на шкіру тільки незначна їх частина проникає в гіподерму, де і відбувається формування щільних жирових часточок зі склерозованих жирових клітин.

Дані продукти, як правило, діють лише на поверхневі шари шкірного покриву. І хоча зовні бувають помітні позитивні зміни: підвищення тонусу, поліпшення зовнішнього вигляду шкіри, зменшення набряків і т. . – це зовсім не означає, що целюліт зник. Внутрішні процеси можуть йти своєю чергою, і через нетривалий час після закінчення застосування крему, сироватки або масла від целюліту, людина може навіть помітити стрімке погіршення.

Фітнес від целюліту

Заняття спортом, активний спосіб життя допомагають запобігти утворенню «апельсинової кірки» на кінцівках і тулубі людини. Будь-які види фітнесу сприяють активізації обмінних процесів в організмі, борються з ожирінням – традиційним супутником целюліту, порушеннями кровообігу і т. д.

Існують спеціальні вправи від целюліту, об’єднані в комплекси, які допомагають запобігти гіноїдної ліподистрофії, уповільнити появу її видимих ознак.

Важливо правильно дозувати фізичні навантаження, так як при високій фізичній активності і інтенсивному кровообігу активізуються бета-рецептори, стимулюється ліполіз, пригнічуються альфа-рецептори і пригнічується ліпогенез.

Вправи від целюліту на руках

Неприваблива «апельсинова кірка» на руках – не така вже й рідкість. Вона виявляється у 40% жінок «бальзаківського віку». Як правило, буває проявом «млявого целюліту», асоційованого з малорухливим способом життя і гормональними сплесками, а також неправильною харчовим поведінкою.

Спеціальні комплекси вправ допомагають активізувати спалювання жирів саме в даній проблемній зоні і збільшити виробництво колагену. Найкращі результати приносять поєднання аеробних тренувань з силовими вправами, а також масажем і правильним харчуванням.

Вправи від целюліту на животі і боках

Саме в цій зоні нерідко формується целюліт, як у представниць прекрасної статі, так і у чоловіків, особливо, які захоплюються алкогольними напоями, солоними і жирними закусками, які ведуть малорухливий спосіб життя. Близько 44% всього дорослого населення Землі мають целюліт в районі талії.

Заняття на тренажерах, зі спеціальним спортивним обладнанням та снарядами, наприклад, з обручем, дозволяють в короткі терміни зменшити обсяги в проблемних зонах, «підтягти» контури, позбутися від видимих проявів целюліту.

Вправи від целюліту на стегнах

Жирові відкладення в області стегон є абсолютно у всіх. Тільки 4% жінок можуть похвалитися тим, що вони не перетворилися на целюліт. У народі їх охрестили «вухами» або «галіфе». Обриси власного тіла, що нагадують грушу, приносять чимало прикрощів солідним дамам і дівчатам-підліткам, для яких однаково важливі бувають зовнішній вигляд, струнка фігура. «Виправити» контури тіла в проблемній зоні допомагають спеціальні вправи, в тому числі махи ногами в сторону, кругові рухи, вправи «планка» і т. д. Спеціальні комплекси вправ від целюліту на стегнах слід виконувати регулярно, поєднуючи з іншими методами корекції.

Вправи від целюліту на сідницях

«Апельсинова шкірка» в області сідниць виникає так само часто, як целюліт на ногах. Нерідко справа не тільки в спадковій схильності, але і в гіподинамії, порушення в роботі системі кровообігу, скруті лімфотоку, неправильної дієти, частих скачках ваги і т. д.

Прибрати видимі прояви целюліту на сідницях допомагають активні заняття фітнесом, кардіотренування, силові вправи, будь-які види спорту. Головне, щоб вони були регулярними і досить тривалими. Хоча існують і бліц-тренування, які допомагають за лічені хвилини «розігнати» метаболізм і «підтягти» сідниці.

Хірургічне лікування целюліту

Розрізняють два основних сучасних хірургічних методів лікування целюліту:

• малоінвазивна ультразвукова методика (радіочастотна);
• традиційна хірургічна ліпосакція.

Вони застосовуються в тому випадку, коли консервативні методи корекції целюліту не приносять бажаного результату. Ускладнення після ліпосакції бувають рідко, але існує досить тривалий відновлювальний період, близько трьох тижнів, під час якого показано носіння компресійної білизни, а на шкірних покривах спостерігаються гематоми і місця проколів, поступово перетворюються в незначні, ледь помітні рубці.

Салонні процедури проти целюліту

Курси салонних процедур для корекції проявів «апельсинової кірки» в проблемних зонах дуже популярні сьогодні серед жінок будь-якого віку. Кожен салон краси або центр таласотерапії пропонує широкий асортимент послуг, включаючи обгортання від целюліту, мануальний масаж, апаратні процедури, ін’єкції краси і т. д.

Важливо пам’ятати, що перед їх проведенням необхідно проконсультуватися з лікарем. Адже у деяких людей є протипоказання до проведення процедур, алергія на компоненти кремів, сироваток, масел і скрабів від целюліту і т. д.

Антицелюлітний масаж

Масаж від целюліту – один з методів корекції, який входить в комплекс заходів по боротьбі з гіноїдною ліподистрофією. Його поєднують з вправами від целюліту, спеціальною дієтою, іншими косметичними процедурами і домашнім доглядом. Різні масажні техніки дозволяють:

• поліпшити лімфоток;
• оптимізувати кровообіг;
• підвищити тонус шкірних покривів;
• стимулювати вироблення колагену;
• прискорити метаболічні процеси.

Перед початком курсу масажу в салоні або ідома необхідно порадитися з лікарем, щоб виключити протипоказання, підібрати оптимальну масажну техніку, інтенсивність і періодичність процедур.

Абсолютними протипоказаннями до масажу від целюліту є:

• гострі інфекції;
• період вагітності;
• варикозне розширення вен;
• гнійничкові ураження і відкриті рани на шкірних покривах;
• онкологічне захворювання;
• підвищення загальної температури тіла;
• психічні захворювання.

Великою перевагою мануальної техніки антицелюлітного масажу є те, що невелике варикозне розширення вен не є абсолютним протипоказанням до процедури, на відміну від апаратних методик, вакуумного масажу. Адже масажист може дозувати навантаження і застосовувати більш щадні масажні прийоми, «обходити» ділянки вираженого ураження судин.

Сеанси повинен проводити висококваліфікований фахівець, який має уявлення про анатомічну будову людського тіла, фізіологічних процесах в організмі, що досконало володіє масажними прийомами, знайомий з різними техніками і т. д. Інакше процедура принесе шкоду.

Можливими і допустимими ускладнення після процедури є:

• невеликі гематоми;
• незначна хворобливість шкірних покривів;
• нетривала загальна або місцева гіпертермія;
• шкірні алергічні реакції при непереносимості компонентів засобів від целюліту.

Лімфодренажний масаж

Унікальна техніка ручного лімфодренажного масажу дозволяє, м’яко впливаючи на лімфатичну систему:

• прискорити і оптимізувати метаболічні процеси в організмі людини;
• поліпшити лімфоток і кровообіг;
• зменшити набряки;
• коригувати зони поширення целюліту;
• поліпшити психоемоційний стан;
• зняти наслідки стресів.

Даний вид масажу застосовується не тільки в комплексній корекції целюліту, але і при:

• будь-якому ступені ожиріння;
• варикозному розширенні вен;
• метаболічні порушення;
• набряках і т. і.

Вплив може проходити на трьох рівнях:

• глибокому;
• проекційному;
• поверхневому.

Вакуумний масаж

Цей різновид масажу вважається одним найефективніших проти целюліту. Вакуумний масаж спеціальними медичними банками дозволяє впливати на гіподерму, стимулюючи обмінні процеси і активізуючи розщеплення жирів.

Для проведення даної процедури необхідно володіти знаннями про будову людського тіла, кровоносної та лімфатичної систем, щоб правильно спрямувати вплив.

Сама процедура зазвичай проводиться 2-3 рази на тиждень, триває не менше 20 хвилин. Після неї необхідно полежати близько півгодини в зручному положенні, лише потім дозволяється приймати душ, наносити крем від целюліту та інші косметичні продукти.

Апаратні процедури

Мають ті ж свідчення, що і мануальний масаж, але набагато більше протипоказань і обмеження до застосування. Тому перед початком курсу апаратних процедур проти целюліту слід звернутися за порадою до лікаря, який врахує об’єктивний стан, наявні системні захворювання, можливу індивідуальну непереносимість. Підбере оптимальні види процедур, інтенсивність впливу, періодичність і тривалість.

Механізм дії інноваційних методик апаратної корекції целюліту може бути різним, але всі вони дозволяють:

• прискорити жировий, білковий, вуглеводний метаболізм в організмі;
• регулювати виробництво гормонів;
• оптимізувати роботу лімфатичної системи;
• поліпшити мікроциркуляцію в капілярах тканин і кровообіг в цілому;
• позбутися від локальних жирових відкладень.

Серед переваг апаратних процедур від целюліту:

• інтенсивний вплив, що дозволяє доставити косметичні засоби від целюліту в самі глибинні шари дерми;
• ефективна корекція контурів тіла, зменшення обсягів в проблемних зонах;
• підвищення тонусу і еластичності, помітна «підтяжка» шкіри (целюліт часто супроводжується втратою тонусу);
• розслаблюючий вплив на нервову систему, сприяє позбавленню від наслідків стресу, поліпшення психоемоційного стану людини.

Найпопулярніші апаратні процедури від целюліту:

• електроліполіз;
• електроміостимуляція;
• ультразвукова кавітація;
• фонофорез;
• RF-ліфтинг;
• пресотерапія;
• ультразвуковий масаж.

Електроліполіз

Одна з найпопулярніших косметичних процедур, ефективна проти целюліту. В основі методу лежить процес розщеплення жирової тканини під впливом імпульсного струму на компоненти:

• жирні кислоти;
• тригліцериди;
• ацетон;
• воду.

Вони видаляються з організму природним шляхом, при цьому зменшуються обсяги, маса тіла, «розсмоктуються» ущільнення в підшкірній жировій клітковині і зникають видимі ознаки целюліту.

Існують два види цієї процедури:

• накожний електроліполіз, при якому електроди накладають безпосередньо на шкірний покрив;
• підшкірний – в якості електродів виступають голки, їх вводять на різну глибину (від 20 до 150 мм), кількість також може варіюватися, залежно від ступеня ураження та індивідуальних особливостей.

Рекомендується від 5 до 15 сеансів, раз в тиждень, тривалістю від 30 хвилин до 1 години.

Електроміостимуляція

Дану процедуру в народі влучно «охрестили» «гімнастикою для ледачих». Піонером серед міостимуляторів став «Стимул-1» – прилад, розроблений радянським вченим, Яковом Коцем, в кінці 60-х років минулого століття. З тих пір розроблену ним методику міостімуляції почали активно застосовувати в медицині і косметології, зокрема для боротьби з целюлітом.

Електроміостимуляція не є методом схуднення. Залежно від тривалості, амплітуди, частоти імпульсів, можливий вплив на різні тканини і рішення таких задач, як:

• відновлення тонусу м’язів;
• підвищення м’язової сили;
• нарощування м’язової маси;
• активація ліполізу;
• посилення лімфо і кровообігу.

Сеанс зазвичай триває близько півгодини, процедури виконують 2-3 рази в тиждень. Курс може включати від 10 до 20 сеансів.

Мезотерапія

Даний метод широко застосовується в косметології і для лікування гінекологічних, гастроентерологічних патологій і т. д. Передбачає введення різних активних речовин (підшкірно і внутрішньошкірно). Розроблено у Франції, в середині минулого століття.

Класифікація мезотерапії:

• за способом введення – ручна або апаратна;
• по застосуванню – клінічна або естетична;
• за характером впливу – загальна, системна, регіональна, локальна;
• по глибині – епідермальна, поверхнева дермальна, глибока дермальна, дермо-гіподермальние, гіподермальние, внутрішньом’язова, змішана;
• за лікарськими засобами, що вводяться – алопатична, фітомезотерапія, гомеопатична, біомезотерапія, із застосуванням газоподібних речовин (наприклад озонотерапія), Безмедикаментозне.

Метод дозволяє:

• зменшити підшкірні відкладення жиру і прояви целюліту;
• прибрати набряки, розтяжки (Стрий);
• усунути купероз, вугрі і запалення;
• підвищити тонус і підтягнути дерму;
• інтенсивно зволожити;
• розгладити зморшки.

Мезотерапія має кілька різновидів, в тому числі:

• хімічна ліпосакція;
• мезодисолюція;
• озонотерапія;
• карбокситерапіі.

Будь-яка ін’єкційна методика має безліч протипоказань і здатна викликати побічні ефекти, часом досить важкі, тому повинна застосовуватися тільки після консультації з лікарем.

Гідротерапія

Сам термін перекладається з латині, як «лікування водою». Застосовується в комплексній терапії безлічі патологій і косметичних проблем, в тому числі:

• боротьби з ожирінням;
• лікування патологій опорно-рухової системи;
• нервових хвороб;
• порушень кровообігу;
• шкірних захворювань;
• гінекологічних патологій;
• захворювань кишечника;
• целюліту і т. і.

Використовуються такі способи водолікування:

• ванни, в тому числі з гідромасажем;
• пиловий, Шарко, шотландський та інші різновиди душа;
• гідрокінезотерапія (в басейні);
• обливання (з загартовуванням);
• сауна, баня, інгаляції та інші процедури за участю пара;
• гідротерапія кишкового тракту.

Для комплексної корекції целюліту найчастіше застосовують такі методи гідротерапії, як:

• струменевий душ (Шарко);
• парові процедури;
• гідрокінезотерапію.

Домашні антицелюлітні процедури

Прибрати целюліт в домашніх умовах допомагають:

• індивідуальна програма харчування, з виключенням шкідливих продуктів і переважанням корисних, а також дотриманням основних дієтичних принципів;
• активні заняття фітнесом і спеціальні комплекси вправ від целюліту в проблемних зонах;
• водні процедури проти целюліту з морськими водоростями, травами, морською сіллю і т. і., що поліпшують мікроциркуляцію гіподерми, тонізуючі шкірні покриви;
• масаж від целюліту (самостійний) з різними інструментами, пристосуваннями і без;
• домашній догляд із застосуванням косметичних засобів від целюліту, в тому числі скрабів, масел, кремів і т. і.

Чи можна прибрати целюліт в домашніх умовах?

Важливо знати, що прибрати целюліт в домашніх умовах досить складно. Дієвість народних рецептів від целюліту, як правило, базується на ефекті «плацебо», і призводить, скоріше, до самозаспокоєння, ніж до відчутних результатів. Користь приносять, більшою мірою, дієта і фітнес.

Обгортання від целюліту (наприклад, з морськими водоростями) в домашніх умовах – досить трудомістка процедура, яку можна проводити тільки після консультації з лікарем, так як для неї є безліч протипоказань і обмежень. Теж стосується застосування домашніх процедур з глиною від целюліту.

Купуючи дорогий крем від целюліту або виготовляючи скраб від целюліту в домашніх умовах, необхідно усвідомлювати, що в них мізерно мало діючих речовин, які впливають на кровообіг, тонус дерми. Більш ефективний масаж, який супроводжує нанесення масла від целюліту і інших косметичних продуктів.

Домашні рецепти від целюліту

Щоб «війна» з «апельсиновою кіркою» була найбільш ефективною, слід вести «наступ» за різними напрямками, застосовуючи в комплексі всі доступні методи. Прибрати целюліт в домашніх умовах допоможуть:

• спеціальна дієта, про яку говорилося вище;
• активні заняття фітнесом (кардіотренування і вправи на опір або силові);
• домашні рецепти від целюліту з різними готовими косметичними засобами та органічними продуктами, в тому числі застосування есенціальних масел, водоростей, глини від целюліту і т. і.

Самомасаж сухою щіткою

Проста домашня процедура не займає багато часу, але має відмінний ефект, за умови, що виконується регулярно і правильно. Він дозволяє провести лімфодренаж, тим самим зменшуючи прояви целюліту.

• Проводити його рекомендують вранці, не рідше 2-3 разів на тиждень, а краще щоранку.
• Потрібно суха щітка з натуральної щетини або спеціальна масажна рукавиця.
• Всі рухи – кругові, за годинниковою стрілкою.
• Виконуються завжди від периферії, у напрямку до області серця.
• Масаж триває 5 хвилин.
• Потім рекомендують прийняти душ.
• І тільки після цього можна нанести будь-який антицелюлітний засіб.

Косметичні масла від целюліту

Красунями Єгипту, Індії, Близького Сходу, Китаю та інших країн з давніх-давен застосовувалося апельсинове масло від целюліту, для усунення видимих проявів «апельсинової кірки». А також:

• лимонне;
• геранієве;
• ялівцеве;
• лавандове;
• насіння моркви;
• кипарисове;
• масло неролі;
• ромашкове;
• фенхелеве;
• розмаринове і т. п.

Їх і сьогодні застосовують для антицелюлітного масажу, зазвичай складаючи «букети» з різних продуктів. Обов’язково слід змішувати ефірні масла зі звичайним косметичним маслом або одним з харчових (нерафінованих), наприклад, кокосовою, оливковою і т. д., додаючи лише кілька крапель.

Перед використанням необхідно протестувати будь-який рецепт від целюліту з ефірною олією на невеликій ділянці шкіри, щоб уникнути алергічних реакцій. Слід пам’ятати, що вагітним жінкам їх застосовувати не варто.

Домашні обгортання від целюліту

Дорогу косметичну таласопроцедуру, обгортання від целюліту, можна проводити в домашніх умовах. Однак важливо заручитися рекомендаціями лікаря, який допоможе розібратися, які продукти безпечні для здоров’я, вибрати оптимальну тривалість і періодичність процедур. Слід пам’ятати, що обгортання в домашніх умовах не показані при:

• вагітності;
• лактації;
• кардіопатологій;
• тромбофлебіті;
• пухлинних захворюваннях і деяких інших.

Для обгортань від целюліту використовують:

• мед;
• морські водорості;
• зелений чай;
• ефірні масла.

Домашній скраб від целюліту

Не варто сподіватися, що скраб врятує від целюліту. Але якщо поєднувати регулярне скрабування в домашніх умовах з дієтою, фітнесом, самомасаж і, при можливості, з салонними процедурами, бажаний ефект неодмінно буде досягнуто, «апельсинова кірка» розгладиться. Адже завдяки масажу, який супроводжує нанесення скрабу, можна поліпшити тонус шкірних покривів, зняти набряки і поступово зменшити прояви целюліту.

Для скрабування в домашніх умовах застосовують такі доступні функціональні продукти, як:

• сіль;
• цукор;
• мелену каву;
• мигдаль;
• лляне насіння і т. д.

Маски для тіла з глиною від целюліту

Асортимент процедур таласо-центрів неодмінно включає дорогі косметичні програми, в яких використовується глина від целюліту. Органічний продукт має чудові цілющі властивості, відомі з давніх-давен. Багато відомих виробників косметики в засобах для ліній від целюліту пропонують глину.

Можна скоротити витрати на антицелюлітні процедури. Досить придбати косметичну глину, щоб робити домашні маски від целюліту самостійно.

Її розводять гарячою водою або відварами зеленого чаю, лікарських трав, додають оливкове, кокосове, кунжутне, мигдальне та, при бажанні, ефірні масла. Рекомендують наносити маску з глиною після скрабу, тримати близько 20-30 хвилин, змивати під душем, а потім можна нанести антицелюлітний крем або масло.

Самі по собі маски з глиною не можуть впоратися з целюлітом. Але в комплексі з іншими доступними методами боротьби, вони здатні розгладити «апельсинову кірку».