Токсоплазмоз – паразитарне захворювання, викликане токсоплазмой, що протікає в більшості випадків безсимптомно.
Етіологія і патогенез
Збудник – токсоплазмоза Toxoplasma gondii. Джерело інфекції – домашні і дикі тварини (кішки, кролики, собаки, дрібні гризуни). Механізм передачі: фекально-оральний, шляхи: харчовий, водний, трансмісивний, внутрішньоутробне зараження. Заразитися можна при чищенні лотка кішки руками без рукавичок, із зараженої землі, вживаючи погано оброблене м’ясо, при недотриманні особистої гігієни після обробки свіжого м’яса. Зараження токсоплазмозом можливо тільки один раз. Іноді, дуже рідко, якщо жінка заражається токсоплазмозом за 6-10 місяців до зачаття можливий успішний результат. Жінка перехворіє, виробляє імунітет і потім передає його плоду. Переважний відсоток зараження відбувається від кішок, домашніх і диких, тим більше що токсоплазмоз у кішок взагалі не проявляє ніяких клінічних ознак. Інкубаційний період – близько трьох тижнів.
Симптоми
Симптоми токсоплазмозу настільки різноманітні, що можуть маскуватися під інші захворювання, але можуть проходити зовсім безсимптомно.
Класифікація токсоплазмозу:
● Вроджений
● Набутий
При природженому токсоплазмозі плід гине до народження, безпосередньо мертвонародження, народження дитини з серйозними порушеннями нервової системи, органів зору.
Набутий токсоплазмоз довгий час протікає латентно, потім розвивається грипоподібний стан з високою температурою, гепатомегалією, спленомегалією, астенічним синдромом. Так само можуть бути збільшені лімфовузли, головний біль, біль у м’язах. Потім всі симптоми проходять.
Особливе значення має токсоплазмоз, розвинений у людини з імунодефіцитами (ВІЛ, пацієнти з донорськими органами, хворі на лімфому), так як протікає в найгострішій формі, яка загрожує життю пацієнта. Так як токсоплазма може вражати практично будь-який орган людини, симптоми у таких хворих будуть залежати від локалізації ураження.
Також гострий перебіг токсоплазмозу може маскуватися під протікаючим тифом, менінгітом, правцем. Але найбільш часта форма токсоплазмозу – хронічний перебіг із збереженням субфебрилітету, лімфаденітом, головними болями. Нерідко знижується концетрація уваги, працездатність.
Діагностика
Оскільки токсоплазмоз протікає практично безсимптомно, він часто виявляється абсолютно випадково на профілактичних медоглядах, при постановці на облік при вагітності, на диспансеризацію.
Основний метод визначення – серологічний – імуноферментний аналіз і аналіз рівня імуноглобулінів G, M.
У разі виявлення у вагітної жінки токсоплазмозу можливий варіант штучного переривання вагітності.
Лікування
У осіб, що не мають імунодефіциту токсоплазмоз не потребує етіотропного лікування, виявляється тільки симптоматичне, в залежності від прояву симптомів – жарознижуючі, протизапальні, гепатопротектори, імуномодулятори. Надалі розвивається довічний стійкий імунітет. При ураженні нервової системи використовують глюкокортикостероїди, при ураженні життєво важливих органів і систем можливий прийом Дараприму, сульфадіазину.
У вагітних і ВІЛ-інфікованих лікування проводиться препаратом Спіраміцин. При зараженні плода (зараження> 17 тижнів) – Спіраміцин замінюється на Сульфадіазин.
Дитині з вродженим токсоплазмозом показана комбінація протягом першого року життя Піриметамін + Сульфадіазин + Фолієва кислота.
Реабілітація після лікування
Всіх дітей, що вижили після перенесеного токсполазмозу спостерігає лікар педіатр протягом 10 років, 1 раз в півроку разом з неврологом і окулістом.
Головний видавець і засновник сайту healthapple.info з 31 травня 2017 року. Редактор статей на сайті.