Шовковиця

Користь від шовковичного дерева людство відчуває вже більше чотирьох тисяч років. Це саме те рослина, завдяки якій з’явився всесвітньо відомий давньокитайський шовк. У країнах Сходу це дерево донині вважається священним, а в Єрихоні, кажуть, і сьогодні можна побачити шовковицю, під якою сидів Ісус. З шовковицею пов’язано багато легенд і дивовижних історичних фактів. У багатьох країнах дерево шанують як священне, в китайській міфології є навіть богиня-захисниця шовковичних дерев, а дослідники говорять, що ця солодка ягода здатна замінити собою цілу аптечку.

Що таке шовковиця

Шовковиця – це дерево роду Тутове. Існує кілька сотень сортів цієї рослини: чорні, білі, червоні, декоративні. До речі, різновид дерева легко дізнатися за кольором кори. У рослини, що дає чорні ягоди, кора темна, у білої шовковиці – світліша. Ботаніки припускають, що перші чорні шовковиці з’явилися на південному заході Азії, біла шовковиця – споконвічно китайське дерево, а червоні сорти – це «аборигени» американського континенту. До речі, червоне тутове дерево саме недовговічне з усієї родини: рідко де можна побачити червону шовковицю старше 75 років. За формою крони ботаніки розрізняють узкопірамідальні і кулясті плакучі різновиди дерева. Шовковиці не страшні зимові морози – вона витримує і мінус 35 градусів. Її головний ворог – весняні заморозки.

Доросла шовковиця – це 10-20-метрове дерево з широкою кроною і потужними коренями. Ця рослина завжди утримує під собою великі запаси вологи. Тому в тіні шовковиці завжди зберігається свіже повітря і прохолода (навіть в літню спеку). Шовковиця належить до дводомних рослин, тобто для запліднення необхідні жіночі та чоловічі екземпляри. Ботаніки радять на кожні 5 жіночих рослин висаджувати по 1 чоловічій шовковиці. Хоча можна вибрати більш легкий спосіб – прищепити на одній рослині живці двох статей. При сприятливих умовах ягоди на дереві з’являються в червні. Одне доросле дерево може дати більше двох центнерів ягід. Плоди білих сортів солодші, а дерева вищі, ніж чорна шовковиця.

Свого часу в Китаї під страхом смерті заборонялося вивозити з країни насіння шовковиці і гусениць-шовкопрядів. Існують дві легенди про те, як шовковиця виявилося за межами Піднебесної. Згідно з першою насіння з країни вивезли візантійські монахи. Друге сказання говорить про купця з Середньої Азії, який обманом викрав насіння і кілька гусениць. Шовкопряди загинули на новій землі без корму, але дерева прижилися. До речі, шовкопряди і сьогодні є джерелом надзвичайно якісного, але дуже дорогого шовку. Одна гусениця дає приблизно 800 м нитки.

Своєю популярністю в Росії шовковиця зобов’язана Петру Першому. Він був почесним шанувальником цього дерева. Саме за його наказом були висаджені шовковиці плантації, а в Києві створено шовковичний завод. Цікаво, що в Сумській області все ще зростає дерево, посаджене в ті часи. У 1836 році на Тверському бульварі в Москві також з’явилася шовковиці. Але прикрашати місто їм судилося недовго – незабаром майже 400 московських шовковиці знищили, так як навесні, в порівнянні з липами, вони виглядали блідо. Свій тутовник-старожил є і в Узбекистані. У Наманганскій області зростає дерево висотою з 3-поверховий будинок, його вік приблизно півтисячі років. Кажуть, що під кроною цього дерева одночасно можуть сховатися більше сотні людей.

Сьогодні зарості шовковиці можна побачити на північному Кавказі, Україні, в середній смузі Росії, у Вірменії, Грузії, Азербайджані, Молдові та багатьох інших країнах.

Харчова цінність

Треба сказати, що, незважаючи на невелике розходження в смаку, і білі, і темні сорти шовковиці є дуже корисними для людини, а хімічний склад ягід різних сортів майже однаковий.

Стиглі ягоди тутового дерева містять багато цукру (переважно у формі фруктози і глюкози), дубильні речовини, органічні кислоти (в тому числі яблучну і лимонну), флавоноїди, кумарини, пектин, лютеїн, зеаксантин, ресвератрол і інші поліфенольні сполуки. Ягоди шовковиці – багате джерело заліза, калію, кальцію, магнію і фосфору, вони містять вітаміни С і групи B. Незважаючи на те, що білі ягоди солодші, ніж чорні, калорійність у них майже однакова: 64 ккал – в чорних і 67 ккал – в білих. А ось як джерело заліза краще брати чорні ягоди.

Живильні компоненти на 100 г шовковиці (середній показник)
Калорійність64-67 ккал
Білки1,4 г
Жири0,4 г
Вуглеводи9,8 г
Вітамін А1 мкг
Вітамін С36,4 мг
Вітамін Е0,87 мг
Вітамін К7,8 мкг
Вітамін В10,03 мг
Вітамін В20,1 мг
Вітамін В30,62 мг
Вітамін В60,06 мг
Вітамін В96 мкг
Кальцій39 мг
Залізо1,85 мг
Магній18 мг
Фосфор38 мг
Калій194 мг
Натрій10 мг
Цинк0,12 мг
Мідь0,06 мг
Селен0,6 мкг

Корисні властивості

Кажуть, що благотворний вплив шовковиці випробували на собі Карл Великий і Олександр Македонський. Наукові дослідження показують, що шовковиця має багато переваг для здоров’я. В тому числі:

  • зміцнює імунітет;
  • очищає кров;
  • запобігає надмірному утворенню тромбів;
  • запобігає ранньому старінню;
  • покращує роботу мозку;
  • служить профілактикою простудних і вірусних захворювань;
  • покращує роботу нирок;
  • очищає печінку від токсинів;
  • покращує зір;
  • запобігає запальним процесам;
  • знижує ризик розвитку раку;
  • є джерелом антиоксидантів;
  • запобігає хворобі Альцгеймера;
  • сприяє схудненню;
  • володіє антибактеріальними властивостями;
  • зміцнює серце;
  • покращує апетит;
  • знижує холестерин.

У листі шовковиці містяться деякі речовини (алкалоїди) які впливають на рівень глюкози в крові. Алкалоїди, як виявилося в ході наукових досліджень, мають схожі властивості, що й синтетичні препарати. Обидва варіанти (аптечні ліки і натуральні алкалоїди) впливають на глюкозидазу – ферменти, що відповідають за розщеплення складних цукрів в глюкозу. В результаті, цукор в крові підвищується повільніше.

До того ж натуральні препарати з листя білої шовковиці є більш корисними, ніж аптечні медикаменти. В зелені тутового дерева були знайдені антиоксидантні сполуки, які також корисні для запобігання ускладнень на тлі діабету. Екстракт шовковиці з прополісом також корисний для регуляції цукру в крові, запобігання і лікування ожиріння, що з’явився на тлі діабету. Але разом з цим треба розуміти, що шовковиця – це дуже солодкі плоди, які небажані для людей, схильних до гіперглікемії.

Володіючи антиоксидантними здібностями, шовковиця захищає організм від руйнівного впливу вільних радикалів. Крім цього, дослідження підтвердили, що речовини, що містяться в білій шовковиці, інгібують окислення ліпопротеїнів низької щільності (поганий холестерин), тим самим зменшують небезпеку розвитку атеросклерозу. А ресвератрол захищає судини від руйнування. До речі, для серця більш корисними вважаються темні сорти ягід, в той час як нервова система відчуває більше переваг від білих.

Флавоноїди, отримані з листя тутового дерева, показали свою ефективність в боротьбі з бактеріями золотистого стафілокока, сальмонели та дизентерії. Речовини, що володіють противірусними властивостями, також були знайдені в корі і корінні рослини. А каротиноїди, що містяться в шовковиці, захищають сітківку ока, запобігають катаракті і дегенерацію жовтої плями.

Використання в традиційній і народній медицині

У традиційній китайській і тибетській медицині препарати з білої шовковиці використовують протягом багатьох століть для лікування запалень, хвороб суглобів, нирок і печінки. З кори і коренів дерева китайці роблять натуральний анальгетик, ліки від артеріальної гіпертензії, а також сечогінні препарати. В Європі з кори чорної шовковиці готували ліки для очищення крові, відхаркувальні, засоби проти глистів.

Ягоди тутового дерева корисні для лікування анемії, простудних захворювань, атеросклерозу, хвороб серця і нирок. Дослідники визначили, що в листі тутового дерева містяться антиоксидантні речовини, а також компоненти, що знижують рівень поганого холестерину і запобігають хворобі Альцгеймера.

Сік з ягід відмінно втамовує спрагу. Його рекомендують при високій температурі і відсутності апетиту. Соком шовковиці корисно полоскати горло при ангіні, а також він є хорошим засобом для загоєння виразок і запалень в порожнині рота. Соки з шовковиці також корисні при тахікардії, аритмії, атеросклерозі, бронхіті, астмі і хворобах нирок. Їх додають в чай ​​при застудах і болях в горлі.

Травники радять препарати з чорної шовковиці для боротьби з раком молочної залози і яєчників. Чай з листя шовковиці знижує рівень цукру в крові, а незрілі ягоди в східній медицині відомі як засіб проти гастриту і кишкових кольок.

Спиртовий настій стиглих плодів використовують як потогінний і сечогінний, а відвар з висушених ягід корисний при кашлі та грипі.

Настоянка з ягід

Жменя ягід очистити від плодоніжок і промити. Скласти в скляну посудину і залити спиртом (щоб вкрило ягоди). Щільно закрити і настоювати в темному місці не менше 2 тижнів. Готовий настій процідити через марлю. Приймати по 1-2 ст. л. після їжі. Це засіб корисно для зміцнення імунітету.

Відвар з листя або кори

Три столові ложки сухого листя або кори дерева (можна взяти суміш) залити 2 склянками окропу. Готувати на водяній бані близько 30 хвилин. Зняти з вогню, укутати, наполягати ще 15 хвилин. Процідити і приймати по половині склянки вранці і ввечері. Цей засіб корисно для лікування простудних захворювань, а також в якості профілактики респіраторних хвороб.

Чай проти діабету

Рецепт цього напою добре відомий в Японії і Кореї. Готовий напій приймають після їжі для зниження цукру в крові. На 1 г листя білої шовковиці необхідно 100 мл окропу. Чай наполягають 3-5 хвилин.

Що приготувати з шовковиці

У Середній Азії висушені ягоди білої шовковиці подрібнюють і додають у борошно для випічки. Але частіше плоди шовковиці вживають в їжу свіжими, хоча багато господинь люблять готувати з шовковиці варення, компоти, ягідну начинку для пирогів і навіть цукати. Цінителі гарного алкоголю використовують шовковицю для вина, настоянок, лікерів або домашньої горілки, а на Кавказі з ягід готують душаб (солодкість, що нагадує мед). До речі, любителям дуже солодких десертів варто звернути увагу на світлі сорти шовковиці, так як темні більш кислі.

Ягоди шовковиці дуже соковиті. З 10 кг плодів виходить приблизно 6-7 літрів соку, який можна відразу вживати або піддати ферментації і приготувати з нього алкогольний напій.

Чим ще корисно тутове дерево

Тутові дерева – це не тільки їжа для шовкопряда. На сході щільна, але легка деревина шовковиці використовується для виготовлення музичних інструментів і бочок для вина. Кажуть, що шовковичні бочки додають напою особливий благородний аромат. А кора дерева йде на амулети і обереги.

Та й листя шовковиці оцінили не тільки гусениці, але і людина. У Китаї, наприклад, з Шовковичної зелені готують чаї, на острові Ява її використовують для салатів, а в фармакології екстракт тутового листя йде на виробництво фомідола (препарат, що підвищує захисні функції організму).

Використання в косметології

Традиція використання тутового дерева в косметології бере свій початок ще в Стародавньому Китаї. Там місцеві жінки застосовували сік і ефірні масла, отримані з шовковиці, як засіб від веснянок і зморшок. У ролі тоніка китайські красуні застосовували відвар з квітів шовковиці.

Косметичні засоби, що містять екстракт шовковиці корисні для сухої і чутливої ​​шкіри. Для догляду за проблемною шкірою можна використовувати лосьйон, приготований в домашніх умовах. Для цього листя шовковиці слід залити оливковою або кокосовою олією і витримати кілька днів. Потім цим засобом можна протирати шкіру обличчя, наносити на тіло. Відвар з листя тутового дерева можна додавати у ванни. Це зробить шкіру м’якою і сяючою.

Відвари і настої шовковиці сприяють росту волосся, запобігають їх випадання. Вважається, якщо регулярно вживати шовковицю в їжу, а відвар з листя втирати в шкіру голови, то можна запобігти ранньому посивінню.

Шовковиця – дивовижна рослина: масивне дерево, що дає маленькі ніжні ягоди, що нагадують ожину або малину. І треба сказати, ягоди шовковиці своїми корисними властивостями не поступаються ні малині, ні ожині, ні іншим більш популярним плодам.