Плексит

Плексит – запальний процес нервових сплетінь, які утворені передніми гілками спинномозкових нервів. Захворювання зустрічається в будь-якому віці, в тому числі у новонароджених дітей. При несвоєчасному зверненні до лікаря патологія викликає втрату працездатності і формування інвалідності.

Причини

Периферична нервова система являє собою скупчення нервових волокон, які утворюють нерви і сплетення. В організмі людини розрізняють три великих нервових сплетінь: шийне, плечове, попереково-крижове. Вони беру участь в передачі нервових імпульсів від центральних відділів на периферію, відповідають за рухову, чутливу і вегетативну іннервацію органів і систем.

Плексит викликає вплив наступних несприятливих факторів:

  • травма нервового сплетення при переломах кісток, порушення цілісності м’яких тканин, складних пологах;
  • ішемія (нестача кисню) нервової тканини внаслідок тривалої компресії новоутворенням, при іммобілізації кінцівок, проведенні складних хірургічних втручань, використання незручних милиць для пересування;
  • інфекційне ураження при туберкульозі, бруцельозі, ангіні, грипі, сифілісі;
  • алергічна реакція на застосування медикаментозних засобів, харчових продуктів, вакцинацію;
  • інтоксикація передозуванням лікарських препаратів, шкідливі умови праці, проживання в несприятливих екологічних умовах;
  • порушення обмінних процесів в організмі при цукровому діабеті, подагрі, тиреотоксикозі.

[idea]У дитини перших місяців життя хвороба розвивається внаслідок родової травми, яка обумовлена великою масою тіла, ножним або сідничним передлежанням, видавлюванням плода, слабкою родовою діяльністю матері.[/idea]

Класифікація

Розроблено класифікацію плексита, яка відображає причину патологічного процесу, його локалізацію, ступінь ураження нервового сплетення, стадію розвитку хвороби.

Схематичне зображення шийного і плечового нервового сплетіння

За локалізацією захворювання виділяють:

  • шийний плексит – запалення розвивається в шийному сплетінні;
  • плечовий плексит – запалення зачіпає плечеве сплетіння, поширюється на верхній плечовий пояс і руку;
  • поперековий і крижовий плексит – запалення знаходиться в поперековому сплетенні, вражає сідничні м’язи, область крижів, в патологічний процес втягується нижня кінцівка.

За етіологічним фактором виділяють:

  • травматичний;
  • компресійно-ішемічний;
  • інфекційний;
  • алергічний;
  • інтоксикаційний;
  • метаболічний;
  • родовой посттравматичний.

За поширеністю патологічного процесу виділяють:

  • односторонній плексит (правобічний або лівобічний);
  • двосторонній.

По тяжкості ураження нервового сплетення:

  • частковий (в запальний процес втягуються окремі нервові стовбури або вузли);
  • тотальний (уражаються всі структури нервового сплетення).

За стадії перебігу захворювання:

  • неврологічна фаза;
  • паралітична фаза.

У міжнародній класифікації хвороб МКБ 10 плексит відноситься до рубрики G54, G55, M50-M51 в залежності від причини розвитку патології.

Клінічна картина

Клінічні прояви захворювання залежать від локалізації та стадії перебігу патологічного процесу. Першою ознакою хвороби є больовий синдром, який носить постійний характер різного ступеня інтенсивності. Больові відчуття посилюються при русі кінцівок, ходьбі, виконанні повсякденної роботи.

Симптоматика шийного плексита

У разі локалізації запального процесу в шийному сплетінні болі з’являються на передній і бічній поверхні шиї, посилюються при поворотах і нахилах голови. Хвороба проявляється в неврологічну фазу наступними симптомами:

  • біль в шиї, іноді нападоподібного характеру з поширенням в потилицю, привушну і міжлопаткову область;
  • утруднення рухів головою в результаті напруги або слабкості м’язів шиї;
  • порушення чутливості в ділянці ураження;
  • болісна виснажлива гикавка внаслідок подразнення діафрагмального нерва;
  • згасання неврологічних рефлексів.

При прогресуванні захворювання переходить в паралітичну фазу, яка характеризується руховими порушеннями шийних м’язів, що викликає розвиток паралічів або парезів. Патологія супроводжується утрудненням дихання. Дихальні рухи стають поверхневими, живіт не втягується на вдиху. Це пов’язано із залученням до процесу діафрагмального нерва і параліч м’язів діафрагми. Іноді хворий не може здійснювати кашлеві рухи, сміятися, вільно розмовляти.

Симптоматика плечового плексита

При запаленні плечового сплетення з’являються болі в області верхнього плечового пояса, які поширюються на ліву чи праву руку в залежності від локалізації патології. Больовий синдром наростає при виконанні активних і пасивних рухів. У неврологічну фазу захворювання проявляється наступними симптомами:

  • інтенсивний біль нападоподібного характеру, який поширюється в надключичну і підключичну область, ліктьовий суглоб, руку на стороні ураження;
  • порушення чутливості на ділянці розташування нервового сплетення і нервів, що виходять з нього (плече, передпліччя, кисть);
  • слабкість м’язових груп ураженої верхньої кінцівки, щоб обмежити вихідні рухів, рука звисає немов батіг, при цьому рухова активність пальців збережена;
  • вегетативно-трофічні порушення – набряклість м’яких тканин руки, блідість шкіри з ділянками ціанозу (синюшності), зниження місцевої температури, підвищена пітливість кистей, ламкість і порушення росту нігтів і волосся;
  • зниження неврологічних рефлексів.
Пошарові знімки при проведенні комп'ютерної томографії для діагностики плечового плекситу
Пошарові знімки при проведенні комп’ютерної томографії для діагностики плечового плекситу

В паралітичну стадію розвивається стійкий парез верхніх кінцівок, що ускладнює рухову активність рук, призводить хворих до інвалідності і залежності від оточуючих людей в побуті.

Симптоматика попереково-крижового плексита

Запалення в попереково-крижовому сплетенні викликає больові відчуття в області попереку і нижньої кінцівки на стороні поразки, які посилюються під час руху. Симптоми плексита в неврологічній стадії:

  • біль з поперекового відділу поширюється на сідниці, крижі, стегно, гомілку, стопу, тазові органи (матка, сечовий міхур, пряма кишка);
  • зниження чутливості ніг;
  • порушення рухової активності нижніх кінцівок внаслідок слабкості м’язів;
  • вегетативно-трофічні порушення у вигляді похолодання і пітливості ступень, блідості або ціанозу шкірних покривів ніг, порушення росту нігтів і волосся, набряку м’яких тканин нижніх кінцівок;
  • згасання неврологічних рефлексів.

[idea]У паралітичну стадію атрофія м’язів ніг призводить до зміни ходи, виникнення кульгавості, зниження опорної і рухової функції нижньої кінцівки. Це викликає появу інвалідності і обмежує свободу пересування.[/idea]

Діагностика

При першому зверненні до медичного закладу лікар вивчає анамнез (історію) захворювання і проводить аналіз скарг хворого. На прийомі фахівець з’ясовує, як давно з’явилися симптоми хвороби, що передувало виникненню хворобливих відчуттів, якими супутніми захворюваннями страждає пацієнт. Після цього доктор (невропатолог) приступає до обстеження:

  • фізикальний неврологічний огляд – виявлення м’язової сили рук, ніг або шиї, перевірка неврологічних рефлексів і м’язового тонусу, оцінка стану шкірних покривів, нігтів і волосся на кінцівках;
  • лабораторна діагностика – забір крові для загального або біохімічного аналізу з метою виявлення запальних процесів і метаболічних порушень;
  • електроміонейрографія – оцінює швидкість поширення нервових імпульсів по нервових волокнах, визначає рівень ураження нервового сплетення і ознаки атрофії м’язів;
  • комп’ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ) – дозволяє отримати пошарові знімки, виявити специфіку (травма, пухлина, аневризма) і локалізацію патологічного процесу в нервовій тканині сплетення.

Завдяки інструментальним методам обстеження, проводять диференціальну діагностику плексита з іншими неврологічними захворюваннями, такими як неврит, радикуліт, полінейропатія.

Лікування

Після постановки остаточного діагнозу призначають комплексну терапію хвороби. В першу чергу лікування плексита має бути направлено на захворювання, яке призвело до запального процесу в нервовому сплетінні.

Етіологічна терапія включає:

  • антибактеріальні засоби і противірусні препарати при інфекційній причині запалення;
  • відновлення гормонального фону в разі ендокринних захворювань, нормалізацію рівня глюкози в крові при цукровому діабеті гіпоглікемічними засобами, зниження рівня солей в організмі при подагрі гіпоурикемічними препаратами;
  • хірургічне втручання при ішемічній і травматичній природі хвороби, проведення операції з видалення аневризми, пухлини, кісткових осколків, згустків крові.

Масаж призначається при затихання гострої фази хвороби і усунення больового синдрому

У гострий період захворювання призначають постільний режим з обмеженням рухової активності голови, верхніх або нижніх кінцівок. З харчування виключають гарячу, смажену, гостру, жирну їжу. Раціон збагачують свіжими овочами, зеленню, фруктами, крупами і молочними продуктами.

Симптоматична терапія включає:

  • препарати для купірування болю – ненаркотичні анальгетики (ласпал, аспізол, оксадол);
  • новокаїнові блокади в ділянці ураження нервового сплетення;
  • протизапальні засоби – НПЗП (ібупрофен, диклофенак, моваліс);
  • вітамінотерапію – препарати вітамінів групи В (мільгамму, нейровітан), вітамін А, аскорбінову кислоту, токоферол;
  • седативні засоби для усунення дратівливості, нормалізації біоритмів (новопасит, настоянку піона, валеріану);
  • фізіопроцедури – магнітотерапію, електорфорез з новокаїном, грязелікування, озокерит;
  • масаж, рефлексотерапію, бальнеотерапію в період усунення гострого періоду хвороби;
  • лікувальну фізкультуру (ЛФК) – спеціально розроблені вправи для гімнастики з дозованим навантаженням сприяють поліпшенню тонусу м’язів, нормалізації кровотоку, активізації метаболізму в ділянці патології.

[idea]Для профілактики необхідно уникати переохолодження, одягатися відповідно до погодних умов. Не рекомендується важкі фізичні навантаження в побуті, при виконанні професійних обов’язків і заняттях спортом. Вагоме значення має правильне збалансоване харчування, а також своєчасне лікування інфекційних хвороб і травм.[/idea]

Народні рецепти

Народне лікування плексита призначається в складі комплексної консервативної терапії і для профілактики захворювання під наглядом лікаря. Самостійне застосування рецептів неофіційної медицини може призвести до прогресування хвороби і розвитку важких ускладнень.

Ванни на основі відварів лікарських трав застосовують для народної терапії плексита

  1. Мазь для усунення больових відчуттів готується з суміші лікарських трав: хмелю, буркуну, звіробою. Сировину беруть в рівних пропорціях в кількості 10 грам, дрібно рубають, вичавлюють сік. В отриману кашку додають 60 грам розігрітого до рідкого стану вазеліну, ретельно перемішують, охолоджують і зберігають в холодильнику. Мазь втирають в хворобливі частини тіла тричі на день до поліпшення загального стану.
  2. Компреси з вівсяних пластівців зменшують больові відчуття, нормалізують обмінні процеси і кровообіг в руках, ногах, шиї. Для приготування компресу необхідно взяти вівсяні пластівці (краще без попередньої термічної обробки з позначкою «екстра») в кількості 30 грам і залити півлітра гарячої води. Проварюють сировину на повільному вогні до отримання однорідної маси приблизно протягом 40 хвилин, приготована каша не повинна бути рідкою. Ставлять компреси щодня перед сном на 30 хвилин, поступово доводячи час процедури до години.
  3. Трав’яний відвар на основі вероніки лікарської, лопуха, пирію, череди і фіалки триколірної має протизапальну, знеболюючу, трофічну дію. Для приготування зілля подрібнену сировину беруть в рівних частинах по 30 грам, столову ложку суміші заливають склянкою води і топлять на водяній бані чверть години. Після цього засіб проціджують, остуджують і приймають по склянці тричі на день. Відвар є ефективним засобом для профілактики загострення хвороби.
  4. Муміє в терапії плексита приймають двічі на добу для поліпшення метаболізму, зміцнення імунітету та усунення больових відчуттів. Для цього лікарський засіб на кінчику ножа додають в склянку гарячого молока, присмачують медом і повільно випивають маленькими ковтками.
  5. Ванна з відваром м’яти заспокоює нервову систему, покращує кровотік у верхніх і нижніх кінцівках, нормалізує трофіку тканин. Для приготування відвару використовують суху сировину, зібрану під час цвітіння. Одну частину м’яти розбавляють трьома частинами води, проварюють на слабкому вогні не менше півгодини. Відфільтрований засіб виливають в теплу ванну, куди повністю занурюються на 30-40 хвилин. Після процедури розтирають тіло махровим рушником, а хворі ділянки утеплюють шарфом або шаллю.

Лікування народними засобами ефективно доповнює медикаментозну терапію і прискорює процес одужання.

Плексит відноситься до неврологічного захворювання, при якому уражаються великі нервові сплетення. Несвоєчасне виявлення хвороби і відмова від комплексної терапії погіршує якість життя, знижує працездатність і призводить до появи інвалідності.