Кахексія

Кахексія – це крайнє виснаження організму, спровоковане різними захворюваннями. При кахексії спостерігається різка втрата ваги, загальна слабкість, уповільнення фізіологічних процесів, змінюється психічний стан пацієнта.

Причини

Кахексія зазвичай розвивається внаслідок хвороб, нестачі їжі, сильної перевтоми.

У числі основних причин, що провокують кахексію, виділяють наступне:

  • захворювання шлунково-кишкового тракту, при яких ускладнюється потрапляння їжі в шлунок, її перетравлювання і всмоктування поживних речовин;
  • голодування або тривале недоїдання (включаючи нервову анорексію);
  • порушення обміну речовин (наприклад, амілоїдоз – порушення білкового обміну), гіпофункція надниркових залоз і щитовидної залози;
  • тривалі інтоксикації (наприклад, при хронічному туберкульозі), гнійні процеси в організмі;
  • важкі форми серцевої недостатності;
  • гіпоксія у дітей;
  • онкологічне захворювання;
  • СНІД.

Класифікація

Кахексія в лікарняних листах найчастіше позначається кодом R64 за класифікацією МКХ-10, що належить до розділу «Загальні симптоми і ознаки», оскільки кахексія не проявляється як самостійне захворювання, а є наслідком інших патологічних процесів.

Виділяють кілька різновидів кахексії, в залежності від причин її походження. Гіпофізарна і церебральна кахексія є наслідком порушень роботи мозку (гіпофіза і гіпоталамуса). При цьому самі порушення можуть мати різну етіологію. Аліментарна кахексія – результат тривалого недоїдання або голодування. Злоякісна кахексія розвивається у онкохворих. Серцева кахексія – результат хронічної серцевої недостатності (ХСН), що протікає у важкій формі. Крім того, в окрему категорію виділяють старечу кахексию.

Існує ще одна класифікація кахексії, в залежності від спрямованості фактора, який її спровокував.

  1. Кахексія екзогенного походження – це виснаження, спровоковане зовнішніми факторами: впливом зовнішнього середовища, недостатністю харчування, голодуванням (в т.ч. з релігійних причин або з метою схуднення).
  2. Кахексія ендогенного походження – це виснаження, спровоковане внутрішніми причинами, збоями в роботі організму. Сюди відносяться кахексії, які є наслідком хронічних захворювань, порушень обміну речовин, патологій ендокринної системи, старечої інволюції, травм.

У сучасній медицині прийнято виділяти три форми цього захворювання.

  1. При гіпоталамічній формі кахексії припиняється або погіршується синтез пептидів в плазмі. В результаті настає придушення обмінних процесів, порушується синтез і пригнічується транспорт жирів, порушується білковий обмін.
  2. При кахехтиновій формі кахексії істотно підвищується вироблення кахектину (TNF-a, ФНП – неглікозильованого білка, який надає цитотоксичну дію на пухлинні клітини). Таке порушення зазвичай є наслідком туберкульозу або онкозахворювань. В результаті у хворого знижується апетит, спостерігаються часті емоційні зриви, порушується синтез нейропептидів (білків, що регулюють фізіологічні функції).
  3. При анорексичній формі захворювання порушуються процеси всмоктування в тонкому кишечнику, ростуть новоутворення, знижується функція кори надниркових залоз, падає вміст цукру в крові.

Симптоми

Зважаючи на складну етіології захворювання симптоми кахексії можуть проявлятися по-різному, але в цілому основні ознаки такі:

  • різка втрата ваги (у важких випадках хворий може втратити близько 50% маси тіла), зневоднення, втрата жирових клітин, безбілкові набряки;
  • зменшення підшкірної клітковини і об’єму циркулюючої крові (останнє може викликати аменорею у жінок – тривала відсутність менструальних кровотеч, протягом декількох циклів);
  • сильна слабкість, аж до повної втрати працездатності;
  • симптоми гіповітамінозу (бліда, в’яла шкіра, ламкість нігтів і волосся);
  • зниження імунітету (зокрема, може виникнути стоматит);
  • дисбактеріоз, запори;
  • втрата зубів;
  • зниження артеріального тиску;
  • постійне відчуття холоду;
  • розлади психіки (мала депресія, астенія, апатичний ступор etc.).

Діагностика і лікування

Загальне виснаження організму нескладно виявити за зовнішнім виглядом хворого та вивчення анамнезу, однак специфіка хвороби вимагає докладних клінічних досліджень: лабораторних аналізів крові і сечі, УЗД органів, захворювання яких могли викликати кахексію, електро- і ехокардіографію, в разі психогенного походження – консультації психіатра.

Лікування кахексії направлено на позбавлення пацієнта від основного захворювання, що викликало виснаження. Додатково застосовуються препарати, що здатні підвищити апетит, можливо внутрішньовенне вливання глюкози. Хворим кахексією призначають висококалорійну дієту, попередньо обстеживши пацієнта і виключивши протипоказання до такого харчування.

Соцмережі