Муковісцидоз: симптоми і лікування у дітей та дорослих

Муковісцидоз (кістозний фіброз) – це генетичне захворювання, при якому з’являються порушення не тільки з боку дихальної системи, але і з боку інших органів. У чому проявляється муковісцидоз і чому це захворювання значним чином скорочує життя пацієнтів? Які нинішні можливості лікування муковісцидозу?

Одним з базових, хронічних захворювань є муковісцидоз. Частота виникнення цього захворювання в різних країнах світу різниться. В Україні муковісцидоз зустрічається у 1 на 5000 народжених дітей.

Причини муковісцидозу

Муковісцидоз – це хвороба обумовлена ​​генетичною патологією. До цієї хвороби призводять мутації, що стосуються білка CFTR, який є транспортером іонів хлориду, що знаходяться в мембранах епітеліальних клітин.

Кістозний фіброз успадковується аутосомно рецесивно. Це означає, що для того, щоб хвороба виникла у пацієнта, вона повинна мати дві аномальні копії гена CFTR. Якби спосіб успадкування муковісцидозу був би інший, це захворювання було б більш поширеним – так як носіями мутації (тобто людьми, що мають одну копію мутантного гена) становить 5% населення.

Симптоми

Симптоми муковісцидозу залежать від багатьох чинників – віку, тривалості хвороби, фізіологічних особливостей і стану здоров’я пацієнта. Зазвичай муковісцидоз зачіпає органи дихання і шлунково-кишковий тракт. Також можливі випадки ізольованого ураження однієї з цих систем. Муковісцидоз впливає на весь організм.

Симптоми муковісцидозу в дихальній системі

Вже на самому початку згадувалося про те, що муковісцидоз пов’язаний, в першу чергу з дихальною системою. Це вірно – порушення функції хлоридного каналу призводить спочатку до появи скарг саме з боку легень.

Результатом дефектів дії білка CFTR може бути збільшення секреції слизу в дихальних шляхах. Проблеми, пов’язані з цим порушенням разом з тривалістю захворювання призводять до поступового, але прогресуючого руйнування структур дихальної системи. У хворих на муковісцидоз може виникнути ателектаз легенів, бронхоектатична хвороба і емфізема. Крім того, у пацієнтів можуть періодично з’являтися респіраторні розлади.

Перераховані явища пов’язані, зокрема, з хронічним запальним процесом в дихальних шляхах. Залягання секрету сприяє появі і росту бактерій в дихальних шляхах. В кінцевому підсумку, у пацієнтів з’являється безліч інших захворювань. Серед симптомів муковісцидозу, пов’язаних з дихальною системою можна назвати:

• кашель (перший симптом муковісцидозу), що супроводжується гнійним, густим слизом;
• задишка (спочатку при фізичному навантаженні, а далі разом з тривалістю захворювання
• може доходити до виникнення задишки і в стані спокою);
• кровохаркання.

Симптоми муковісцидозу з боку інших органів

Канал хлориду CFTR присутній не тільки в дихальній системі. Також він знаходиться в структурах шлунково-кишкового тракту, потових залозах і органах, що відносяться до репродуктивної системи. Внаслідок цього, серед симптомів муковісцидозу згадуються також порушення, що стосуються роботи органів.

Підшлункова залоза

В області підшлункової залози може статися застій панкреатичного соку, що сприяє появі запального процесу – це може привести до екзокринної недостатності підшлункової залози. Дефіцит ферментів підшлункової залози, необхідних в процесі травлення, може викликати порушення всмоктування поживних речовин і, як наслідок, це призведе до втрати маси тіла і розвитку так званих жирових стулов (стеатореї). Кістозний фіброз може також зашкодити підшлунковій залозі виробляти інсулін, що може привести до цукрового діабету.

Додаткові пазухи носа

Залягання в них секрету, так само як і в дихальній системі, сприяє розвитку хронічного запального процесу. Крім цієї проблеми, у хворих на муковісцидоз часто зустрічаються поліпи в придаткових пазухах носа.

Печінка

При муковісцидозі може доходити до виникнення вогнищ дистрофії печінки, крім цього, хвороба сприяє розвитку цирозу печінки.

Статеві органи

Чоловіки з муковісцидозом можуть бути безплідними внаслідок недорозвинених сім’явиносних проток або їх закупорки, викликаної накопиченням в них густого мокротиння.

Фертильність у жінок з муковісцидозом, також може бути знижена через те, що густа вагінальний слиз може перешкоджати попаданню сперматозоїдів в глибоку мігрідну зону статевих шляхів.

Всі описані вище проблеми з’являються у пацієнтів з муковісцидозом протягом їхнього подальшого життя.

Симптоми у дітей

Є деякі ускладнення, пов’язані з муковісцидозом, які виникають ще в неонатальному періоді – вони можуть припустити наявність у дітей саме цього захворювання. Серед таких проблем: довга тривалість жовтяниці у новонароджених, випадання прямої кишки, а також кишкова непрохідність.

Діагностика

У Україні серед обов’язкових скринінгових тестів, виконуваних у новонароджених, проводиться розширене дослідження дітей на муковісцидоз. Ці дослідження показують рівень імунореактивного трипсину в крові – в разі кістозного фіброзу концентрація цієї речовини в кілька разів (навіть в 5-10 разів) перевищує встановлені стандарти.

Аналіз крові новонароджених дітей є необхідним дослідженням цієї патології – для підтвердження діагнозу муковісцидозу, крім загальної морфології крові, необхідно проведення більш детального аналізу. Золотим стандартом в діагностиці муковісцидозу все ще залишається тест поту, який визначає концентрацію хлоридів в поті дитини. Вмістом хлоридів у поті дитини більше 60 ммоль / л дозволяє розпізнати ступінь цього захворювання. У разі, коли результат дослідження поту становить діапазон між 40 і 60 ммоль хлоридів на літр, він вважається граничним і вимагає розширення діагностики.

Для уточнення діагнозу можуть призначатися інші лабораторні аналізи:

• Загальний аналіз крові. При кістозному фіброзі рівень гемоглобіну, а так само еритроцитів нижче норми.
• Аналіз калових мас. Порушення в шлунково-кишковому тракті викликають підвищений вміст стеаторея і неперетравленої їжі в калі.
• Аналіз мокротиння. При кістозному фіброзі в мокроті можуть міститися патогенні організми, а так само велика кількість лейкоцитів, макрофагів, нейтрофілів.

При діагностиці муковісцидозу у дітей використовуються антропометричні дані, відхилення в яких можуть вказувати на наявність захворювання

При діагностиці може використовуватися рентгенографія грудної клітки, яка дозволить побачити характерні для хвороби відхилення.

При сильному ураженні інших органів може знадобитися ультразвукові дослідження різних внутрішніх органів.

Розширення діагностики означає, перш за все, проведення генетичних досліджень. Саме шляхом таких аналізів можна сказати, що у пацієнта є мутація, що є причиною муковісцидозу.

Форми муковісцидозу

Різновиди захворювання виділені досить умовно, оскільки кістозний фіброз вражає певною мірою весь організм. Але в залежності від того, які симптоми переважають і які органи більше вражені виділяють такі види захворювання:

• Легенева форма – уражаються переважно легені. Найчастіше захворювання у пацієнта виявляється в ранньому віці, в перші роки життя.
• Кишкова форма – зазвичай починає проявлятися після відлучення дитини від грудей.
• Змішана форма. Цей тип найпоширеніший. При ньому уражаються і дихальна система і шлунково-кишковий тракт.
• Стерта форма. Цей тип відрізняється ускладненою діагностикою, так як немає стандартних клінічних симптомів захворювання. Може характеризуватися безпліддям, цирозом печінки, бронхітами, синуситами.
• Меконіальний ілеус – проявляється через кілька днів після народження дитини. У дітей здувається живіт, з’являється блювота жовчю, інтоксикація, температура і т. д.

Класифікація муковісцидозу по МКБ

Муковісцидозу відповідно до Міжнародної класифікації хвороб присвоєно загальний код захворювання Е84. Муковісцидоз по МКБ-10 розбитий на такі види:

• Муковісцидоз легень – Е84.0
• Кишковий муковісцидоз – Е84.1
• Стерта форма – Е84.8
• Муковісцидоз неуточнений – Е84.9

Лікування муковісцидозу

Нефармакологічні заходи

У пацієнтів з муковісцидозом, здійснюється виключно широке лікування – така необхідність випливає з того, що хворим необхідно лікувати захворювання з боку різних органів.

Для хворих на муковісцидоз важливе значення має реабілітація дихання. Фізіотерапія (наприклад, дренаж легенів) допомагає пацієнтам усувати виділення в їх дихальних шляхах. Хворим (крім осіб з найбільш розширеними легеневими функціональними ускладненнями) рекомендується регулярні фізичні вправи – рухова активність сприяє поліпшення функції легень.

У пацієнтів з муковісцидозом дуже важливим є застосування відповідної дієти. Вона повинна бути багата жирами і білками, також необхідно підвищити добову норму калорій.

Також рекомендується регулярно проводити щорічні щеплення від грипу через підвищений ризик цієї хвороби. Пацієнтам, у яких виникли захворювання печінки, рекомендується вакцинація проти гепатиту А і Б.

У ситуації, коли у хворих виникає дихальна недостатність, про яку можна судити за заниженими результатами вимірювання насичення крові киснем, або через виникнення таких симптомів дихальної недостатності, як ціаноз, може знадобитися регулярна киснева терапія.

Фармакологічне лікування муковісцидозу: регулярна терапія і лікування загострень захворювання

Пацієнти з муковісцидозом вимагають регулярного застосування різних препаратів зокрема, муколітичних (для розрідження слиз) – дорназа-альфа або гіпертонічних розчинів хлориду натрію. Також застосовуються бронходилататори (інгаляційні бета-агоністи), панкреатичні добавки ферментів і вітаміни (особливо жиророзчинні, вітаміни А і D, а нерідко і вітамін К).

З муковісцидозом дуже часто пов’язані інфекції дихальної системи. У хворих нерідко виникають інфекції викликають досить грізні і нетипові бактерії – Pseudomonas aeruginosa або Cenocepacia cepacia. У багатьох пацієнтів розвиваються хронічні бактеріальні інфекції, які можуть зажадати регулярних циклів антибактеріальної терапії. Пацієнтам можуть бути призначені вдихувані антибіотики (наприклад, тобраміцин), але також і пероральні (наприклад, азитроміцин).

При муковісцидозі нерідко відбувається погіршення стану пацієнтів, воно визначається як загострення – з’являється сильна задишка, що супроводжується кашлем з кров’ю. Загострення муковісцидозу вимагає інтенсивної терапії – пацієнтам можуть призначатися внутрішньовенні антибіотики, додатково можуть використовуватися глюкокортикоїди.

Прогноз пацієнтів з муковісцидозом – наскільки все погано?

Муковісцидоз, на жаль, в даний час вилікувати неможливо. Це захворювання може привести до небезпечних ускладнень – у хворих, у яких дійде до розвитку цирозу печінки, можливо, буде потрібно пересадка цього органу. Також хворі являють собою одну з груп пацієнтів, у яких виконуються операції з трансплантації легенів – захворювання може привести до такого руйнування структур дихальної системи, в наслідок чого може розвиватися важка форма дихальної недостатності, яку можна буде частково усунути тільки через пересадку легенів.

Муковісцидоз: тривалість життя

Муковісцидоз є захворюванням, яке, на жаль, часто скорочує тривалість життя людини. Найсумніше те, що в Західній Європі середня тривалість життя хворих оцінюється в 40 років, а в нашій країні вона досягає 20 років. Причиною настільки суттєвої різниці є доступність в лікуванні муковісцидозу.

Кістозний фіброз не може бути вилікуваний – однак правильний підхід до лікування цього захворювання виразно продовжує життя хворих. Саме завдяки цьому, в разі необхідності, лікування піддається модифікаціям. Але для того, щоб визначити, необхідність застосування тієї чи іншої терапії, пацієнти регулярно повинні проводили тести, такі як: бактеріологічні дослідження, візуальні дослідження (наприклад, для оцінки ступеня пошкоджень легенів) і спірометрії.