Ендокардит

Ендокардит (англ. – endocarditis) – захворювання, при якому інфікуються клапани серця або ендокардит. Зазвичай це хронічне захворювання, але може початися і раптово. Вірулентні організми, такі як Staphylococcus aureus, можуть викликати руйнування клапанів серця.

Перебіг хвороби

На ураженому клапані серця утворюється скупчення інфікуючих мікроорганізмів, фібрину і тромбоцитів, відомих під загальною назвою «вегетація». Вони руйнують стулки клапанів серця і при функціональній недостатності клапанів викликають регургітацію крові (зворотний потік крові). Може розвинутися стеноз клапана. Підозра на ендокардит виникає, коли піднімається температура і прослуховується шум в серці.

Клінічні ознаки ендокардиту.

  • Часто відзначається анемія (недокрів’я), симптоми характерні для грипу, втрата ваги, а незабаром можливі і такі симптоми:
  • Відірвалася і потрапила в кровотік частина вегетації, яка може стати причиною інфаркту міокарда або інсульту;
  • Стінки артерії можуть бути послаблені інфікованим емболом, що викликає кровотечу;
  • Васкуліт викликає невеликі крововиливи в шкірі або слизовій оболонці, особливо в горлі або кон’юнктивіт, сітківці або нігтьовому ложі; поява дрібних червоних цяток на руках і хворобливих припухлостей на подушечках пальців рук і ніг;
  • Часто зустрічається гематурія, зумовлена ​​наявністю гломерулонефриту або інфаркту нирок;
  • На пізніх стадіях захворювання ендокардиту з’являється потовщення кінцевих фаланг пальців.

Причини ендокардиту

  • Ендокардит зазвичай вражає аномальні клапани серця. Схильні до інфекції пацієнти з штучним клапаном серця.
  • Пацієнти з кардіостимулятором також схильні до ендокардиту.
  • Стафілококові інфекції можуть стати причиною захворювання.
  • Ендокардит зустрічається у пацієнтів з важкою формою карієсу або із запаленням ясен.

Частота захворювання збільшується з віком. Ендокардит набагато більше поширений в країнах, що розвиваються. Найчастіше зустрічається у літніх людей з хворобами, зумовленими дегенерацією аортального або мітрального клапана.

Діагностика ендокардиту

Ключове значення в діагностиці ендокардиту грають гомокультури. Проводиться ряд аналізів крові. Вони можуть виявити характерні комплекси імунокомпетентних клітин. Часто розвиваються певні види анемії.

Інші дослідження

Рентген грудної клітки виявляє наявність серцевої недостатності, емболії або абсцесу легень.

Ехокардіографія може виявити вегетації. Показники ЕКГ зазвичай відповідають нормі, але іноді можуть мати характерні зміни, що показують наявність важкої інфекції або, можливо, абсцесу кореня аорти.

Необхідно провести перевірку чутливості до антибіотиків, щоб точно вибрати засіб лікування.

Лікування ендокардиту

Необхідно виявити основне джерело інфекції. Після взяття проб гомокультур призначають внутрішньовенно пеніцилін і гентаміцин. Аміноглікозиди підсилюють дію антибіотиків. Якщо причиною захворювання є бактерія Staphylococcus, може бути призначено лікування з використанням трьох різних антибіотиків.

У ряді випадків може знадобитися хірургічне втручання:

  • При посиленні серцевої недостатності;
  • При неконтрольованої інфекції;
  • При наявності штучного клапана серця;
  • При абсцесах міокарда.

Зниження температури і зниження рівня лейкоцитів вказують на поліпшення стану пацієнта. Але відзначається високий рівень смертності при ендокардиті штучного клапана серця.

Профілактика ендокардиту

Антибіотики призначають в профілактичних цілях стоматологічним пацієнтам з пороком клапана серця. У стоматологічній практиці перед початком лікування застосовується амоксицилін. При алергії на пеніцилін використовується еритроміцин. Для пацієнтів зі штучним клапаном серця рекомендується ванкоміцин внутрішньовенно.

Соцмережі