Вітіліго

Вітіліго є придбаною первинною дисхромією шкіри. Захворювання виражається порушенням пігментації шкірного покриву, що провокується зникненням меланіну на певних ділянках епідермісу. Етіологія патології не повністю виявлено. Перш фахівці дотримувалися інфекційної версії походження вітіліго. Вважалося, що пігмент втрачається в результаті функціонування бактерій і вірусів.

Нині дотримуються аутоімунної версії розвитку хвороби. Вважається, що організм людини атакує власні клітини, приймаючи їх за об’єкти небезпеки, що підлягають ліквідації.

Назва захворювання «вітіліго» походить від латинського слова vitium (вада). Патологічне ураження може спіткати в будь-якому віці. Найчастіше вітіліго зачіпає жінок і дітей, молодих людей до 20 років.

У всьому світі намічається тенденція збільшення кількості хворих. Третина випадків патології передається генетичним шляхом, і тому в групу ризику входять люди, в родинах яких раніше спостерігалася захворюваність на цю недугу.

Білі плями вітіліго можуть з’явитися на всіх ділянках тіла, проте більше незручностей з косметичної точки зору приносять плями на долонях, пальцях і кистях рук. Такі мітки розміщуються в основному на поверхнях, де згинаються і розгинаються суглоби, в зонах дрібних і великих суглобів.

Стадії вітіліго

Розрізняють 4 стадії вітіліго:

  1. Перша стадія. Початкова. Для цієї фази специфічно уьворення на шкірних покривах одиничних плям. Перебіг стадії залежить від особливостей розвитку захворювання.
  2. Друга стадія. Стаціонарна. У пацієнта спостерігається одна пляма, яка протягом тривалого часу не росте. Стан оцінюється стабільним. На шкірі хворого утворюються нові ділянки депігментації.
  3. Третя стадія. Репігментація. Дана стадія характерна в тому випадку, коли порушення пігментації викликана лікувальними заходами, наприклад прийомом лікарських засобів. Така фаза захворювання фіксується значно рідше.
  4. Четверта стадія. Ця фаза розвитку патології характеризується збільшенням числа і розмірів плям молочного кольору протягом максимум 3 тижнів. Процес може протікати нешвидко.

Нові плями вітіліго можуть формуватися досить повільно, навколо старих вогнищ. Можливо і блискавичний розвиток, коли число уражених ділянок по всьому тілу зростає стрімко за лічені дні.

Форми вітіліго

Класифікацію проводять на підставі характеру поширення плям і вогнищ їх локалізації.

  • Вогнищева. Плями вітіліго утворюються вогнищами. Найчастіше така форма захворювання вражає руки і лікті.
  • Генералізована. Білі плями вітіліго формуються по всьому тілу.
  • Універсальна форма. Депігментація фіксується по всьому кожному покрову.

У вогнищевої форми виділяють такі різновиди:

  • Вогнищева. В одному осередку є одне або кілька плям вітіліго.
  • Сегментарна. Плями вітіліго локалізуються в зоні сплетення нервів.
  • Слизиста форма. Плями вітіліго фіксуються на слизових.

Генералізована форма має 3 підвиди:

  • Акрофасціальна. Уражається епітелій на кистях рук, стопах і обличчі.
  • Вульгарна. Білі плями покривають шкірний покрив всього тіла в безладній формі.
  • Змішана. Виявляється в змішаному вигляді окремих різновидів.

Дерматологи визначають 2 типи вітіліго (А, В).

  • А – “не сегментарний тип». При такому типі повністю відсутні збої симпатичної нервової системи. Такий тип в основному пов’язаний з аутоімунними проблемами організму.
  • В – «сегментарний тип». Патологічні виявлення локалізуються у напрямку нервових сплетінь. Такий тип хвороби пов’язаний з дисфункцією симпатичної нервової системи.

Вітіліго розрізняють і за кольором депігментованих зон:

  • блакитна;
  • запалена, по краях плям спостерігаються запалені границі;
  • триколірна. Депігментовану область обмежує перехідна зона, з більш світлим відтінком, ніж здоровий епідерміс;
  • чотириколірна. Всі три ділянки доповнюються зоною з більш інтенсивною пігментацією, ніж здоровий шкірний покрив.

Причини вітіліго

Саме визначити причини виникнення вітіліго неможливо. Однак сучасна лікарська практика виділяє основні чинники, під впливом яких захворювання може розвиватися.

До них відносяться:

  • Дисфункції ендокринної системи, щитовидної залози, гіпофіза, надниркових залоз, статевих залоз.
  • Психічна травма.
  • Травми фізичного і хімічного характеру.
  • Порушення, пов’язані з вегетативною нервовою системою.
  • Глистяні інвазії, які негативно впливають на залозу внутрішньої секреції, провокуючи нестачу міді в організмі.
  • Перенесені інфекційні хвороби.
  • Різні хронічні хвороби.
  • Недуги ШКТ.
  • Порушення обмінних процесів.
  • Перенесена інтоксикація.
  • Синдром порушення всмоктування.
  • Спадковий фактор.
  • Порушення балансу вітамінів і мікроелементів, особливо міді, заліза, цинку.
  • Тривалий контакт шкіри з синтетичними тканинами.
  • Вплив хімічних елементів.
  • Використання певних ліків.
  • Запальні або некротичні процеси на шкірному покриві.
  • Сонячний опік.
  • Гормональні сплески, в період вагітності, після абортів або пологів.

Основні ознаки та симптоми

Найхарактерніший прояв захворювання – поява на тілі молочного кольору плям вітіліго. Симптоми мають деякі особливості – максимального ризику появи депігментованих ділянок схильні ті місця, де шкірний покрив найбільше травмується. Саме тому найбільше патології схильні кисті рук, долоні.

Є ще деякі відмінні симптоми. Вітіліго змінює деякі звичні властивості покривів. В осередках спостерігаються такі зміни:

  • Шкіра втрачає здатність адекватно реагувати на холод і спеку.
  • Волосся на неуражених ділянках тіла часто теж знебарвлюються.
  • Окремі плями можуть зникнути без лікарського втручання.
  • При розвитку патології, зони депігментації можуть формуватися на місцях недавніх травм, тертя або тиску на шкірний покрив.

Початкова фаза захворювання виражена дуже слабо, плями мають незначні розміри. Такі ділянки ураження поступово збільшуються, формуючи великі ділянки молочно – білого кольору.

Захворювання не заразне, але має складне лікування. Вітіліго хворими сприймається як косметичний дефект, особливо коли плями локалізовані на видних ділянках тіла – на руках, і їх неможливо приховувати одягом. У пацієнта може проявлятися психологічний дискомфорт. Такі ділянки стають помітнішими після засмаги, так як уражені ділянки надмірно чутливі до УФ променів.

Діагностика

Для діагностування та подальшого лікування вітіліго потрібно звертатися до дерматолога. Лікар повинен переконатися, що білі плями не спровоковані іншими симптомами. Необхідні також консультації терапевта, ендокринолога, невролога, гастроентеролога, імунолога.

З цією метою проводять тест з лампою Вуда, яка випромінює УФ світло. При цьому шкіра, уражена вітіліго, буде світитися білим кольором.

Для уточнення діагнозу вітіліго призначають також:

  • біопсію шкіри;
  • аналізи крові;
  • УЗД внутрішніх органів;
  • дослідження гормонального профілю, імунограма.

Лікування

Захворювання дуже важко піддається лікуванню. Повне одужання від вітіліго – майже неможливо, проте в окремих випадках буває можливим отримати поліпшення із застосуванням поєднання опромінення сонячним світлом або кварцовою лампою. Цим стимулюється утворення нового пігменту шкіри, що сприяє зменшенню плям вітіліго. Лікування проводиться за кількома напрямками.

При утворенні перших осередків депігментації слід звертатися до дерматолога, тому що в початковій фазі існує висока ймовірність, що в плямах ще присутні меланоцити, здатні відтворювати меланін.

Застосовують наступні способи лікувальної терапії:

  • апаратна;
  • лікарська (в тому числі гормональна);
  • застосування рослин і лікувальних трав;
  • хірургічне втручання.

Хірургічне втручання (пересадка меланоцидів в депігментаціонне вогнище) виробляють не часто, через великі ризики можливих побічних ефектів.

Апаратна терапія

Апаратна терапія може допомогти зменшити вогнища вітіліго. Лікування проводиться двома способами.

  1. Використовують експозицію лампи ПУВА, але таке лікування вимагає довгого часу, приблизно до року.

Даний спосіб протипоказаний:

  • вагітним;
  • хворим на рак;
  • людям до 5 і старше 60 років.
  1. Використання гелій – неонового лазера.

Курс лікування – 15 сеансів, по 5 хвилин максимум.

Лікарська терапія

Медикаменти призначаються лікарем в комплексі для комплексного впливу на осередки вітіліго. Лікування зазвичай проводиться такою схемою. Призначають:

  • Вітаміни А, Е, С, В.
  • Сульфаміди, а також засоби, що включають цинк, залізо, сірку.
  • Фотосенсибілізуючі засоби з подальшим опроміненням шкіри. Ці ліки в комплексі з УФ променями стимулюють меланогенез. Процедуру застосовують як зовнішньо, так і внутрішньо.
  • Імуномоделюючі засоби.
  • Психотропні і загальнозміцнюючі ліки.
  • Актуальні кортикостероїди. Кортикостероїдні мазі – це креми, що містять стероїди. У деяких дослідженнях було встановлено, що застосування місцевих кортикостероїдів до плям вітіліго може зупинити поширення. Інші повідомили про загальне відновлення первісного кольору шкіри. Кортикостероїди ніколи не повинні використовуватися на обличчі. Якщо після місяця спостерігається деяке поліпшення, лікування повинно бути припинено на пару тижнів, перш ніж починати його знову. Якщо після місяця не відбувається поліпшення або виникають побічні ефекти, лікування повинно припинитися.
  • Кальципотріен (Dovonex) – це форма вітаміну D, яка використовується в якості актуальної мазі. Він може використовуватися з кортикостероїдами або легкою обробкою. Побічні ефекти включають висипання, сухість шкіри і свербіж.
  • Псорален можна використовувати з променевою терапією UVA або UVB, так як вона робить шкіру більш сприйнятливою до ультрафіолетового випромінювання. Коли шкіра заживає, іноді повертається нормальне забарвлення. Лікування може знадобитися повторити два або три рази на тиждень протягом 6-12 місяців. Псорален збільшує ризик сонячних опіків і пошкоджень шкіри, а отже, і рак шкіри в довгостроковій перспективі. Це не рекомендується дітям до 10 років.

Крім лікарських засобів застосовують косметичні засоби, що регулюють пігментацію шкіри, але їх не можна використовувати як основну терапію. Вони доповнюють і допомагають приховати плями вітіліго. Лікування ж повинне проводитися паралельно.

Народні засоби лікування в домашніх умовах

Терапію можна доповнювати натуральними народними засобами, щоб ще сильніше впливати на вітіліго. Лікування різними травами може мати дуже позитивний ефект. Рослини, що включають фітокумаріни, теж можуть результативно використовуватися для лікування вітіліго.

Для зовнішнього застосування часто вживають:

  • сік плодів пастернаку;
  • сік суниці.

Для внутрішнього прийому вживають відвари, приготовлені з лікувальних трав. Корисні:

  • звіробій;
  • шавлія;
  • весняний первоцвіт;
  • кропива дводомна.

Для лікування вітіліго на руках використовують спиртову настойку перегородки волоських горіхів. Такий настій надає шкірі рук коричневий колір, приховуючи утворений естетичний дефект.

Правильний раціон харчування впливає на лікувальний курс. Адже часто проблеми зі шкірою йдуть зсередини, харчування може впливати на вітіліго. Лікування слід доповнити правильним харчуванням. Рекомендується включення в їжу продуктів, багатих на вітаміни, мідь, цинк, тирозин. Потрібно застосовувати дроблену їжу приготовлену на пару.

Ускладнення вітіліго

Вітіліго не загрожує життю хворого. Однак захворювання супроводжується хворобливими відчуттями і може мати досить серйозні ускладнення.

Розлад пігментації в ускладненій формі може перейти в очі і викликати ірит – запалення райдужної оболонки.

Такого роду патологія може спровокувати і інші проблеми із зором. Може розвиватися погіршення слуху.

Основним ускладненням є альбінізм – повне знебарвлення епідермального покриву.