Цукровий діабет

Цукровий діабет – є хронічним захворюванням, яке характеризується підвищеним рівнем глюкози в крові натще і після їжі. Крім гіперглікемії – підвищеного рівня цукру, невід’ємною ознакою некомпенсованого цукрового діабету є глюкозурія – виділення глюкози з сечею.

Кілька слів про цукровий діабет

Цукровий діабет в перекладі з грецької мови означає «проходити наскрізь», тобто вода зовсім не затримується в організмі, а вся виходить.

Цукровий діабет не є хворобою сучасності, як вважають багато хто, а сягає своїм корінням глибоко в історію.

Вперше цукровий діабет згадується в Давньоримських документах, датованих ще третім тисячоліттям до нашої ери.

І протягом багатьох сотень років вчені і лікарі намагалися з’ясувати причини розвитку цукрового діабету, щоб запобігти розвитку цієї хвороби у наступних поколінь і знайти ліки, щоб допомогти вже хворіючим, а поки що всі хворі були приречені.

На самому початку 20 століття вченим Лангергансом були виявлені особливі клітини підшлункової залози – бета-клітини, що відповідають за синтез інсуліну. Ці клітини розташовані групами, які отримали назву за прізвищем відкрившого їх вченого, їх назвали острівці Лангерганса.

Після відкриття цих клітин відбулася низка експериментів, які в 1921 році дозволили виділити з бета-клітин речовину, що отримало назву – інсулін (назва утворена від слова «острівець»).

Відкриття інсуліну поклало початок нової ери в ендокринології та хворі на цукровий діабет отримали шанс жити більш повним життям, ніж це було до відкриття інсуліну.

Згодом вчені змогли надати пацієнтам широкий спектр різних за дією (короткий або подовжений) і походженням (яловичі, свинячі, людські) інсулінів.

Завдання сучасної ендокринології підібрати відповідний пацієнту вид інсуліну і дати йому можливість жити повним життям.

Що відбувається при цукровому діабеті в організмі

При цукровому діабеті порушуються вуглеводний і ліпідний обмін в організмі, тобто порушується компенсація при засвоєнні вуглеводів і жирів. Для компенсації цукрового діабету більше значення має засвоєння вуглеводів.

Вуглеводи, жири і білки, що містяться в продуктах, потрапляючи в організм, засвоюються під впливом травних ферментів.

Вуглеводи, перетворюючись в молекули глюкози, є основним джерелом енергії, яка необхідна для всіх процесів, що йдуть в клітинах.

Глюкоза накопичується в крові, щоб вона була використана клітинами, необхідно, щоб вона потрапила в саму клітку. Саме для цього і потрібен інсулін, він виконує  роль, так званого, ключа, який відкриває молекулам глюкози двері всередину клітини.

Також інсулін необхідний для створення енергетичного запасу, який формується таким чином – частина молекул глюкози не використовується відразу, а переробляється в глікоген, який зберігається в печінці і використовується організмом в міру необхідності (при голодуванні, при гіпоглікемії).

Здоровий організм тут же реагує на надходження в нього вуглеводів, виробленням такої кількості інсуліну, яке необхідно на засвоєння спожитої кількості вуглеводів.

А ось при цукровому діабеті відбувається порушення синтезу інсуліну (виробляється в недостатній кількості або зовсім не виробляється, або його дію порушено). У цьому випадку глюкоза не може пройти в клітини, вона накопичується в крові, за рахунок чого відбувається підвищення вмісту глюкози в крові вище норми, тоді як клітини і в цілому весь організм відчуває нестачу енергії.

Для нормального функціонування організму необхідно дати можливість молекулам глюкози проходити в клітини і засвоюватися там, а це можливо при введенні ін’єкцій інсуліну (при першому типі діабету) або прийомі препаратів, що нормалізують вплив або структуру інсуліну (при другому типі діабету).

Як ставиться діагноз цукровий діабет

Існують стандарти нормального рівня цукру. Проводяться вимірювання цукру натщесерце і після їжі.

Можливе проведення аналізу на рівень глюкози в цільної крові і в плазмі крові. Зверніть увагу, що свідчення в цільної крові на 12% нижче, ніж свідчення в плазмі крові. Для полегшення перекладу існує наступне правило – значення в цільної крові помножити на 1,12 – так виходить значення в плазмі крові. І навпаки, значення в плазмі крові розділити на 1,12, щоб отримати значення в цільної крові.

Вимірюється глюкоза в декількох одиницях – в ммоль / л і в мг / дл.

Нормальним рівнем цукру в цільної крові натще вважається 3,3 – 5,5 ммоль / л (59,4-99 мг / дл).

Через 1,5-2 години після їжі цукор повинен бути не вище 7,8 ммоль / л. Більш докладні дані наведені в таблиці.

У сечі не повинно бути слідів цукру.

Якщо ж значення глюкози вище норми, то можна говорити про порушення толерантності до глюкози.

Для постановки діагнозу «цукровий діабет» необхідно здати ще ряд аналізів крові, таких як:

• ГГ (глікірований / гліколізірований гемоглобін);
• Антитіла до інсуліну
• С-пептид

І вже, ґрунтуючись на результатах цих аналізів можна говорити про наявність чи відсутність цукрового діабету.

В даний час багато різних лабораторій проводять ці аналізи, а техніка їх виконання може відрізнятися, тому при отриманні результату необхідно, щоб поруч з результатом стояла норма, щоб можна було порівняти, чи перевищують ваші результати встановлену норму.

Якщо результат аналізу крові на глюкозу вище норми, то лікар призначає подальше обстеження, в тому числі і «цукрову криву» або «тест з навантаженням».

При цьому виді обстеження кров на цукор здається натщесерце, потім пацієнт випиває 75г глюкози і знову здає кров через деякий час.

У здорової людини цукор не підвищиться вище 7-8ммоль / л, а при підвищенні цукру до 11ммоль / л і вище говорять про цукровий діабет.

Коли цукор в крові перевищує 7-9ммоль / л, він починає виділятися з сечею. Тому при обстеженні призначають здавати аналіз сечі на цукор. Чим вище цукор в крові, тим, відповідно, його більше в сечі.

Поява цукру в сечі може бути ознакою вперше виявленому цукрового діабету або декомпенсованого цукрового діабету при погано підібраною схемою лікування.

Ознаки цукрового діабету

Основними ознаками цукрового діабету є сильна спрага, постійне відчуття голоду, часте сечовипускання, виділення цукру з сечею, запах ацетону.

Часто розвиток діабету супроводжується сильною сухістю і лущенням шкіри, свербінням шкірних покривів та слизових. У жінок діабет може бути виявлений після відвідування гінеколога зі скаргами на свербіж у піхві, що не проходить молочницею. Так як декомпенсований або ще поки не встановлений цукровий діабет дає благодатний грунт для розвитку грибкових інфекцій.

Хворий також може відчувати сильну слабкість, судоми і біль в литкових м’язах, сильне схуднення (при цукровому діабеті першого типу) і підвищення маси тіла (при діабеті другого типу).

Підвищений цукор може викликати нудоту і блювоту, погане загоєння ран і подряпин.

При виявленні у себе деяких ознак, які можуть припускати розвиток діабету, краще відразу звернутися до лікаря і пройти необхідне обстеження.

Типи цукрового діабету

Розрізняють декілька типів цукрового діабету: діабет першого типу і діабет другого типу. Також виділяють гестаційний діабет або цукровий діабет вагітних.

Діабет першого типу

Цукровий діабет першого типу характеризується тим, що клітини підшлункової залози перестають виробляти інсулін.

Спочатку інсулін може вироблятися, але в недостатній кількості. Згодом, бета-клітини відмирають, і інсулін перестає вироблятися зовсім.

При цьому типі потрібне введення інсуліну ззовні.

Діабет першого типу ще називають, хоч і не зовсім вірно, діабетом молодих, так як найчастіше він розвивається у дітей, підлітків і людей до 30-35 років. Але виключення всюди бувають, тому він може бути виявлений і у людей більш старшого віку.

Цей тип не так поширений, як діабет другого типу.

Цукровий діабет першого типу не виліковний! Ні таблетки, ніякі інші засоби не допоможуть відновити відмерлі бета-клітини, які виробляють інсулін.

Але головне пам’ятати, що при правильно підібраній терапії люди з цукровим діабетом живуть довгим повноцінним життям, не відмовляючи собі ні в чому.

Тільки доведеться витратити деякі сили і час на те, щоб досягти компенсації.

Цукровий діабет другого типу більш поширений, ніж діабет першого типу. Ще, його називають діабет огрядних, так як він розвивається у людей, які страждають надмірною масою тіла, і діабет літніх. Хоча останнє не зовсім вірно, хоча в основному їм страждають люди після 40 років і старше, але останнім часом його діагностують і у дітей і молодих людей.

При цукровому діабеті другого типу інсулін виробляється в достатній, а іноді і в надмірній кількості. Але відбувається порушення його структури або механізм його впливу на клітини. Тобто інсулін виробляється, але глюкозу в клітини провести він не може, тому молекули глюкози скупчуються в крові, чим і пояснюється підвищений вміст цукру в крові.

Діабет другого типу

Діабет другого типу характеризується поступовим розвитком. Часто людина дізнається, що вона хвора на діабет, лише після того, як проходить обстеження за зовсім іншої причини.

Діабет другого типу вимагає лікарського лікування (спеціальними цукрознижувальними препаратами), можливе лікування інсулінотерапією (за показаннями аналізів, при неможливості досягнення нормоглікемії за допомогою дієти і цукрознижуючих препаратів).

У деяких випадках можливо підтримувати нормальний рівень цукру, дотримуючись строгої дієти і виконуючи фізичне навантаження. Так як дієта і спорт сприяють зниженню маси тіла, а досягнення нормальної маси тіла знижує інсулінорезистентність тканин, що приводить до нормального впливу інсуліну на клітини і поверненню нормального рівня цукру в  крові.

Неправильно називати діабет першого типу «інсулінозалежним», а другого типу «інсулінонезалежним».

Так як інсулінозалежний може бути не тільки діабет першого типу, але і другого; так само як діабет другого типу може бути не тільки інсулінонезалежним, але на інсулінозалежним.

Гестаційний цукровий діабет

Ще одна форма цукрового діабету – гестаційний цукровий діабет, або, як його ще називають, діабет вагітних.

Він виникає у деяких жінок на різних термінах вагітності. Прояви його ті ж – підвищений рівень цукру в крові.

Часто для досягнення нормальної компенсації при гестаційному діабеті потрібне дотримання дієти, виключення швидких вуглеводів.

Але іноді цього недостатньо, тоді на час вагітності підключають інсулінотерапію. Можливе застосування тільки продовженого інсуліну або ж поєднання короткого з продовженим.

Цей діабет може повністю піти після пологів і більше не нагадувати про себе. Але часто він через деякий час (іноді через кілька років) переходить в діабет другого типу, дещо рідше він проявляється у вигляді діабету першого типу.

Причини розвитку цукрового діабету

На сьогоднішній день вчені і лікарі не можуть виявити причини, які сприяють розвитку діабету.

Існує кілька теорій. Одна з яких говорить, що людина вже народжується зі схильністю до цукрового діабету, а зовнішні умови лише сприяють його розвитку.

В якості умов, які провокують розвиток цукрового діабету, виступають:

• – стресові ситуації
• – важкі інфекції
• – прийом деяких лікарських препаратів
• – важкі травми
• – операційні втручання
• – вагітність

Групи ризику

Хоча причини виникнення цукрового діабету точно не відомі, але лікарі виділяють кілька груп ризику, в яких цукровий діабет може розвинутися з найбільшою ймовірністю.

У групи ризику по розвитку цукрового діабету входять люди, які можуть відзначити у себе такі моменти:

• надлишкова маса тіла і ожиріння (характерно для діабету другого типу);
• наявність родичів з цукровим діабетом;
• перенесені важкі інфекції;
• перенесені хірургічні втручання;
• вік старше 40 років