При слові «екзальтація» нам, швидше за все, представиться образ вразливої панянки з роману ХІХ століття. Але такі люди часто зустрічаються і сьогодні (причому не лише панянки). Що означає екзальтована людина і як з нею бути?
«Та з ним усе зрозуміло, він екзальтована особистість» — про яких людей це можна почути? Давайте розберемося.
Що таке екзальтація
Сам термін «екзальтація» (лат. exaltatio — «підйом, наснагу») означає емоційний стан, в якому людина відчуває неприродний підйом часто не маючи для цього вагомих причин. Синоніми слова “екзальтований” – вкрай збуджений, захоплений.
Щоб краще зрозуміти значення цього терміна, звернемося до історії психіатрії. Знаменитий німецький психіатр Карл Леонгард, який багато вивчав неврози та психопатології, ввів у психологію поняття «акцентуація характеру». Акцентуація – це особливість характеру, що знаходиться в межах клінічної норми, але при цьому окремі його риси надмірно посилені. Як наслідок, людина може бути дуже чутливою до деяких травмуючих або дратівливих факторів (наприклад, людям, які за природою дуже товариські та енергійні, може бути складно переносити жорстку дисципліну та монотонну діяльність). Акцентуація – це не патологія, але може нею стати, якщо людина опиняється в несприятливих умовах часто і надовго.
Карл Леонгард описав десять різних акцентуацій, серед яких і афективно-екзальтований тип, який Леонгард називає «темпераментом тривоги та щастя». У таких людей від смутку до радості і назад — одну мить. Причини можуть бути різними: сентиментальна пісня, відсутність відповіді на повідомлення від партнера, новини в соцмережах і так далі. Людина з такою акцентуацією здатна пристрасно радіти чомусь і через секунду смертельно тужити.
Кого називають екзальтованою людиною
Екзальтованих людей відрізняє непомірно сильна емоційна реакція на «стимули» середовища. У них постійні перепади настрою, що, своєю чергою, впливає на всі сфери: через такі емоційні гойдалки у них може порушуватися сон, апетит, знижується або підвищується працездатність. Екзальтовані люди чуйно реагують на чуже горе та проблеми, тому вони серед перших відгукнуться на заклик про допомогу: організують збір коштів для постраждалих або шукатимуть перетримку для бездомної тварини.
Відмінний приклад екзальтованого характеру — Король Джуліан із мультфільму «Мадагаскар». Які риси ми спостерігаємо? Він чутливий, його дуже легко засмутити; водночас він любить закочувати вечірки та веселитися.
Героїня радянського мультфільму «Влюблива ворона» теж належить до екзальтованих персонажів: вона влюблива, балакуча, емоційна, вона показана як «яскрава» дама, у якої швидко змінюються предмети обожнювання. При цьому до неї легко прив’язуються, вона входить у довіру завдяки своїй відкритості та емоційності.
Найбільш яскраві риси, які видають екзальтований тип особистості:
- схильність до зайвої драматизації подій,
- плаксивість,
- істеричність,
- гучний сміх,
- закоханість,
- вразливість,
- недоречний прояв емоцій,
- високий рівень тривожності.
Причини екзальтації
Протягом життя будь-яка людина може періодично бути в стані екзальтації, але це не обов’язково переростає в акцентуацію характеру. Так, діти, які тільки вчаться керувати своїм емоційним станом, часто переживають яскраві стрибки емоцій – від радості до прикрості та назад. Потім, у підлітковому віці, слідує гормональна перебудова організму, внаслідок чого гостріше переживаються події: дружба, конфлікти з однолітками, перша закоханість, спроби себе в якомусь захопленні. Для підлітків екзальтація – характерний стан.
До причин екзальтації в дорослому віці, коли яскравий прояв емоцій стає для людини нормою життя, відносять такі фактори:
- генетика (рухливість нервової системи, отримана у спадок);
- особливості середовища, де виховувався дитина: яких дорослих він бачив поруч, яким реакціям було навчено у ній;
- світогляд (наприклад, вкрай релігійні люди, які прагнуть поширити свою віру, нетерпимі до інших вірувань, які під сильним впливом гуру чи наставників);
- травматичні події, пережиті у дитинстві та підлітковому віці, конфлікти з однолітками чи перебування у нестабільному середовищі, де не закривалися потреби дитини у безпеці.
Плюси та мінуси екзальтованого типу
Екзальтовані особистості емпатичні, доброзичливі та позитивні, їхнє життя здається яскравішим, оскільки вони відчувають масу емоцій навіть від незначних подій. Оскільки такі люди вкрай емоційні, вони тонше відчувають партнера, до них тягнуться, оскільки здатні співпереживати і готові допомогти.
Екзальтовані особистості знайдуть себе у сферах, де потрібний творчий підхід, емоційне напруження. Багато представників творчих професій, у яких важлива глибина переживання почуттів, — люди з афективно-екзальтованим темпераментом. Однак така особливість може стати проблемою при виборі професії, де важливо підходити до роботи з холодною головою: лікарі, судді, адвокати, дослідники. Але й самі перелічені професії для екзальтованих осіб будуть нудними. При цьому вони можуть бути чудовими, захопленими артистами, художниками, педагогами, вихователями, спікерами та ведучими.
В той самий час сильна вразливість та яскравий прояв емоцій можуть призводити до того, що співрозмовникам важко зрозуміти таку людину. На роботі надмірно емоційних людей можуть сприймати як «несерйозних», недостатньо професійних у своїй справі.
Як спілкуватися з екзальтованою людиною
У спілкуванні з екзальтованою людиною буває складно відстежити момент, коли він зі стану ейфорії приходить у відчай. Такі люди можуть стомлювати своїми перепадами настрої та яскравістю переживання подій (як згадувалося, незалежно від об’єктивної причини).
Екзальтовані особистості (як і люди з іншими акцентуаціями характеру) — немовби непередбачувана погода: то дощ, то сонце. Знання їх особливостей допоможе вам краще розуміти та пояснювати їхню поведінку.
Якщо ви бачите, що людина, скажімо, дуже засмучена, то важливо виявити співчуття: сказати, що розумієте її почуття, запитати, як ви можете їй допомогти. Вислухати його, запропонувати чаю, посидіти поруч, поставитися з добротою та співчуттям, спробувати переключити на щось інше – наприклад, вийти з ним на прогулянку.
Що робити, якщо з опису екзальтованих особистостей ви дізналися себе
Зв’язати емоції з поведінкою
Перше, з чого варто почати, — навчитися відстежувати зв’язок своїх думок/емоцій та поведінки, застосовуючи техніку когнітивно-поведінкової психотерапії. Одна з найвідоміших та найефективніших технік — ведення щоденника думок.
Розділіть аркуш паперу на чотири стовпчики і за кожною ситуацією, яка вас емоційно торкнулася, записуйте:
- що це була за ситуація;
- яка у своїй виникла думка;
- які були емоції;
- як це відбилося на ваших діях, поведінці.
Що дає? За будь-якою емоцією стоїть думка. Неможливо образитися або зрадіти просто так, не подумавши спочатку ні про що. Ця вправа дозволяє нам побачити, як ми своїми думками впливаємо на емоції, як себе накручуємо, підкидаємо дров у багаття.
Завести щоденник
Корисно також вести щоденник, у якому оцінюємо силу емоційної реакції події (наприклад, за шкалою від 0 до 100).
- запишіть подію або ситуацію, в якій ви перебували, коли зловили себе на надто сильній емоційній реакції, наприклад: «Фінал фільму був несподіваним»;
- вкажіть думки, що викликали таку реакцію;
- оцініть критично, наскільки ці думки відповідають дійсності;
- опишіть емоції, що виникли, і оцініть їх силу від 0 до 100.
У випадку з несподіваним фіналом фільму ми можемо подумати, наприклад: «Це жахливо, нестерпно, так не повинно бути». А чи правда нестерпно? Критичне мислення нам у допомогу.
Якщо ми спостерігаємо, що ті чи інші події регулярно викликають у нас надто сильні емоції, це привід звернути на такі ситуації особливу увагу, можливо, буде корисно розібрати їх із психологом.
Почати діяти
Переносьте фокус уваги з переживань на діяльність – це спрямує емоції у конструктивне русло. Тут також допоможуть описані вище техніки роботи з мисленням та тренування навичок усвідомленості.
Бути обачнішим
Визнайте цю свою особливість і вчитеся підлаштовувати під неї своє життя: знайте ситуації, в яких ви можете бути вразливі, і намагайтеся оберігати себе від них.
Дихати глибше
Освойте навички роботи з диханням – це допоможе вам перейти в моменти, коли емоція бере гору. Вчіться спостерігати за своєю емоцією як за хвилею, яка приходить, накриває, але вона неодмінно відступить, — піддаватися її впливу не обов’язково.
Зберігати спокій
У момент сильного емоційного переживання використовуйте техніки, спрямовані на розширення фокусу уваги: перерахуйте п’ять предметів, які вас оточують, почуйте чотири різні звуки, виділіть три тілесні відчуття… Намагайтеся максимально усвідомлено ставитися до навколишнього світу, кожної його деталі. Спробуйте повністю зосередитися на фізичних чи ментальних діях, які ви зараз робите. Важливо вийти з переживань у голові у зовнішній світ.
Запам’ятовувати Лайфхак
Знаючи свою особливість, зробіть замітку про те, як можна підтримати себе в майбутньому, якщо ви піддалися негативним емоціям. Записуйте туди все, що вам допомагає: може, це прогулянка лісом, розмова з другом або нагадування самому собі про те, що це точно пройде, тому що у вас вже є схожий досвід… Поповнюйте скарбничку способів, завдяки яким вам вдалося втримати “золоту середину” в емоціях, і частіше їх практикуйте.
Як самодопомога важливо розуміти, як виникають емоції і як навчитися з ними справлятися. У цьому можуть допомогти книги «Як народжуються емоції. Революція в розумінні мозку та управлінні емоціями» Лізи Фельдман Барретт, «Стресостійкий мозок» Мелані Грінберг та інші. А якщо вам складно самостійно керувати своїм станом, можна звернутися до когнітивно-поведінкового психотерапевта, і ви разом освоюватимете цю навичку.
Головний видавець сайту healthapple.info. Редактор статей на сайті.