Світлобоязнь – симптоми та основні причини виникнення

Світлобоязнь, або фотофобія – це патологічний стан організму, що супроводжується підвищеною чутливістю до світла. Через це у хворого спостерігаються різі в очах, сльозотеча, рефлективне змикання вік.

Дане захворювання слід відрізняти від психічного розладу, при якому людина боїться виходити під сонячні промені, в той час як при світлобоязні хворий дійсно відчуває дискомфорт, коли на нього спрямоване яскраве світло природного або штучного характеру. Фахівці справедливо вважають, що кожен пацієнт має свій поріг світлочутливості, який їм не треба переступати. В протилежному випадку хворим доведеться миритися з усіма симптомами, які супроводжують такий розлад.

Фотофобія вважається досить рідкісним явищем. Багато лікарів відмовляються визнавати її як окреме захворювання, т. я. в більшості випадків така яскрава реакція органів зору на світ – це лише ознака, що вказує на те, що в організмі людини протікають інші патологічні процеси. Крім того, іноді світлобоязнь може виникнути сама собою, наприклад, при виході на сонце після тривалого перебування в темному приміщенні.

Причини світлобоязні

Виділяють три великих причинних групи, здатних пояснити виникнення цієї недуги. Ми розповімо про кожну з них.

  1. Непатологічні причини

У цю категорію відносять такі чинники, які здатні вплинути на сприйняття людиною яскравого світла:

  • дуже яскравий світловий потік (наприклад, будь-яка людина не зможе довго знаходитися під прожекторними променями);
  • тривожний стан, при якому світлочутливість очей посилюється;
  • блакитний або зелений відтінки очей, при яких сприйнятливість зорових органів до світла збільшена;
  • альбінізм – спадкова ознака;
  • мігрені і часті головні болі;
  • недолік магнію в організмі;
  • дефіцит вітамінів групи В (зокрема, В2);
  • ботулізм;
  • несприятлива екологічна обстановка в місці проживання;
  • зловживання алкоголем;
  • широко розширена зіниця через прийом будь-яких медикаментів, крапель, наркотиків;
  • носіння невідповідних лінз, що дратують очі;
  • травмуючий механічний вплив на очне яблуко.
  1. Офтальмологічні захворювання

Дуже часто світлобоязнь є одним із симптомів розвивається очного захворювання. Якщо у вас часто болять і сльозяться очі, насамперед запишіться до окуліста. Він проконсультує вас і направить до потрібного фахівця, якщо з вашими очима все буде в порядку. Серед очних недуг, що супроводжуються світлобоязню, виділяються:

  • пошкодження поверхні рогівки;
  • анірідія, при якій у людини відсутня райдужна оболонка;
  • афакія, коли у хворого немає очного кришталика;
  • катаракта, при якій не тільки знижується зір, але і посилюється непереносимість яскравого світла;
  • відшарування сітківки – патологія, яка потребує негайного хірургічного втручання;
  • кон’юнктивіт;
  • вроджена глаукома, при якій людина (особливо маленькі діти) змушені постійно ховати очі від світла;
  • увеїт, коли запалюється судинна оболонка очей;
  • неврит зорового нерва;
  • синдром Річнера-Ханхарта, при якому функціонування зорових органів сильно порушено.
  1. Порушення роботи нервової системи

Деякі збої в роботі нервової системи здатні вплинути на функціонування зорових органів. Зокрема, фотофобію можуть викликати:

  • пухлини головного мозку;
  • менінгіт;
  • енцефаліт;
  • синдром хронічної втоми, який супроводжується вираженими симптомами, в тому числі і світлобоязню;
  • розлади аутистичного спектру.

Симптоми світлобоязні

Як ми вже сказали, світлобоязнь важко розглядати як окреме захворювання. Найчастіше воно супроводжує інші, більш серйозні недуги, тому на деяких етапах розвитку хвороби симптоми можуть різнитися. Однак основною симптоматикою фотофобії можна вважати наступні фактори:

  • підвищена сльозоточивість очей, їх почервоніння;
  • головний біль;
  • погіршення стану, можливе підвищення температури;
  • розширення зіниць;
  • вимушене часте моргання;
  • хворобливі відчуття в області очниць;
  • сухість в очах, подразнення;
  • зорові розлади (двоїння в очах, білі плями, поява пелени і ін.).

Світлобоязнь може діагностуватися і у маленьких дітей. Це пов’язано, в першу чергу, з недостатнім вмістом меланіну в їх організмі. У деяких випадках світлобоязнь з’являється у дитини після перенесеного важкого інфекційного захворювання, а також під час загострення алергії. Також світлобоязнь у малюка може виникнути через збій в роботі щитовидної залози, тому не чекайте, що симптоми розладу пройдуть самі собою, звертайтеся до лікаря.

Діагностика і лікування

Діагностику світлобоязні проводить лікар-офтальмолог. Він оглядає очне дно, приділяє увагу стану судин очей, проводить аналіз рогівки. У більшості випадків цих методів недостатньо, тому хворий отримує направлення до невролога. Проводяться додаткові дослідження, як, наприклад, електроенцефалографія, комп’ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія головного мозку. Незайвим буде здати кров і упевнитися, що в організмі немає збоїв в роботі ендокринної системи.

Лікування світлобоязні безпосередньо залежить від причин, які викликали розлад. Як правило, намагаються позбутися від першоджерела – хвороби, одним із симптомів якої є світлобоязнь. В основному лікарі призначають очні краплі, радять обмежити перебування перед монітором комп’ютера. У разі, якщо світлобоязнь спровокована яким-небудь інфекційним захворюванням, вдаються до противірусних препаратів.

Пацієнти з підвищеною чутливістю до денного світла повинні носити окуляри з УФ-фільтром, намагатися якомога частіше гуляти на свіжому повітрі і менше взаємодіяти з гаджетами. Хороший ефект показує щоденна зарядка для очей, очні краплі, зволожуючі рогівку ока. Збалансоване харчування, куди входять овочі і фрукти, також необхідно хворому. Світлобоязнь не призводить до сліпоти, але і ігнорувати її не варто. Краще звернутися за допомогою до лікаря і дотримуватися його рекомендацій.