Рентгенологічне дослідження при виразці шлунку і дванадцятипалої кишки

Рентгенологічне дослідження виявляє ряд ознак, що мають важливе діагностичне значення. До прямих симптомів виразки відноситься ніша, виразковий вал і конвергенція складок слизової (зірчастий рубець, що спостерігається при рубцюючих виразках).

Основне діагностичне значення має так званий симптом «ніші», що виявляються у вигляді різних розмірів і форми додаткової тіні до силуету шлунку (плюс тінь або так звана профільна ніша) або ж у вигляді більш-менш чіткої тіньової плями (так звана рельєф-ніша). Величина «ніші» може бути різною. «Ніша» в дванадцятипалій кишці має зазвичай значно менші розміри, ніж в шлунку.

Рентгенограма. Симптом ніші. Глибока (пенетруюча) виразка малої кривизни шлунка.
Рентгенограма. Симптом ніші. Глибока (пенетруюча) виразка малої кривизни шлунка.

Симптом «ніші» визначається не у всіх хворих з наявністю виразки, так як можливість його виявлення залежить від ряду умов: локалізації виразки, її стану і розмірів в момент обстеження, змін слизової в області виразкового дефекту, а також від методики, ретельності і повторності рентгенологічного дослідження.

Навіть при досить великому кратері виразки, якщо він заповнений залишками їжі, слизом, згустками крові, що перешкоджають його заповненню барієм, симптоми «ніші» отримати не вдається. Виразковий вал, атонічний стан стінок шлунку, що веде при попаданні контрастної маси до розтягування стінок, значне набухання складок і набряк слизової також можуть перешкоджати виявленню «ніші». У таких випадках «ніша» виявляється через деякий час після стихання запального процесу. При різкому загостренні процесу спостерігається прискорене спорожнення цибулини дванадцятипалої кишки, що також не дає можливості виявити виразковий дефект. Для виявлення «ніші» слід застосовувати спеціальні прийоми, наприклад блокування.

Рентгенограма. Симптом ніші (профільна ніша) в цибулині дванадцятипалої кишки.
Рентгенограма. Симптом ніші (профільна ніша) в цибулині дванадцятипалої кишки.

При деяких локалізаціях виразки, зокрема, при високо розташованих субкардіальних виразках, а так само виразках, розташованих в пілоричній частині шлунку, симптом ніші може не виявитися, якщо хворі досліджуються тільки у вертикальному положенні. Субкардіальну виразку можна виявити, якщо ретельно стежити за проходженням кожного ковтка барію, сповільнюючи просування його за допомогою пальпації руки, щоб розподілити контрастну масу між складками слизової; одночасно слід повертати хворого в косому і профільному положенні. Однак в ряді випадків діагностика виразок зазначеної локалізації можлива тільки при горизонтальному положенні хворого на трохоскопі.

У деяких випадках пілоричну виразку вдається виявити тільки за допомогою ретельної пальпації кожної ділянки стінки шлунку. До непрямих симптомів відноситься група ознак, пов’язаних з порушенням моторно-евакуаторної функції, що проявляється гіперперистальтикою (сегментуючою або шнуруючою), зміною тонусу шлунку, появою місцевих циркулярних спазмів його мускулатури, що обумовлюють більш-менш виражені втягнення на великій кривизні, іноді відповідно локалізації виразки на малій кривизні (так званий симптом «вказуючого перста»).

Непрямою ознакою виразки шлунка є перистальтична нерухомість на обмеженій ділянці малої кривизни, виділена за допомогою так званої поліграфії. У хворих на виразку шлунку рентгенологічно можна виявити також пілороспазм, порушення евакуації зі шлунку та інші симптоми.

Порушення евакуації найчастіше проявляються в її уповільненні. У деяких хворих виявляється дисоціація моторики: в одних випадках на початку дослідження виникає стійкий спазм воротаря з швидкою часткової евакуацією через деякий час, в інших – на початку дослідження евакуація прискорена, а затримка спостерігається в його кінці.

У хворих на виразку дванадцятипалої кишки виникають функціональні зміни дванадцятипалої кишки: швидке проходження контрасту іноді у вигляді тонкої цівки, поява спазмів і стазів в дванадцятипалій кишці, іноді часом деформації цибулини.

Рентгенограма. Рельєф-ніша в антральному відділі шлунку.
Рентгенограма. Рельєф-ніша в антральному відділі шлунку.

Ці деформації слід відрізняти від стійких деформацій цибулини, які спостерігаються при рубцюванні виразки або розвитку перидуоденіта: найчастіше зустрічається деформація у вигляді метелика або трилисника, рідше – трубкообразна цибулина і цибулина з утворенням карманоподібних випинань.

У деяких хворих визначається рідина в шлунку натщесерце або виражений інтермедіарний шар. Непрямим симптомом виразки кардіального відділу є високе стояння діафрагми зліва. Непрямі симптоми можуть мати діагностичне значення тільки в сукупності з іншими клінічними ознаками, особливо при динамічному спостереженні за хворими. Значення їх полягає також в тому, що їх наявність змушують рентгенолога більш ретельно шукати прямі симптоми.

Нерідко у хворих на виразкову хворобу спостерігаються характерні зміни в термінальному відділі клубової кишки: тривале контрастування клубової кишки протягом 15-18 см (а іноді і більше) із затримкою в ній барію до 12-32 годин, спазмування цього відділу, який набуває форми тонкого шнура , нерівномірність просвіту кишки, спазм баугіневої заслінки, антиперистальтика і ін.

При дослідженні товстого кишечника спостерігаються функціональні зміни у вигляді спастичних станів його окремих відрізків, спастичної гаустраціі, гіпотонії і атонії поздовжньої мускулатури поперечноободовій кишки.