Променева хвороба

Променева хвороба – патологія, що протікає з реактивними змінами місцевої і загальної дії, з морфологічною зміною клітин, під впливом високих доз іонізуючих променів. Щоб почали проявлятися доклінічні стадії, іноді досить 0, 1 – 1 Гр радіаційного випромінювання. При діагнозі променева хвороба, доза опромінення становить 1 – 10 Гр і більше.

Опис захворювання

Виходячи з часу впливу на організм, обсягів залучених поверхонь і доз, променева хвороба протікає в гострій і хронічній формах.

При даній патології, перехід гострої в хронічну неможливий.

Вплив на людину високих доз радіоактивного випромінювання, що перевищує діапазонні норми, досить агресивний, так як уражаються такі системи:

  • кровотворна;
  • нервова;
  • травна;
  • ендокринна;
  • шкірна.

Комісія міжнародного рівня, визначила безпечну дозу (1 – 3 мГр / рік), переступивши поріг якої, може запуститься процес розвитку променевої хвороби. Варто зауважити, що доза 0,5 Гр отримана одного разу – причина стимуляції дегенеративних процесів.

Причини появи променевої хвороби

Негативним фактором, провокатором розвитку променевої хвороби, може бути короткочасна, одноразова дія інтенсивного опромінення високими дозами. Також патологія проявляється при тривалому впливі низьких доз.

Причинами променевої хвороби – поразок високої інтенсивності бувають:

  • катастрофи в атомній енергетиці;
  • випробувальні роботи з ядерною зброєю;
  • тотальне опромінення при раку, хворобах кісток і суглобів, гематології.

Медичні працівники відділення променевої діагностики і лікування, зазвичай є власниками променевої хвороби, що протікає в хронічній формі.

Класифікація

Залежно від джерела впливу на людину розрізняють:

  • бета-випромінювання – легка проникаюча і іонізаційна дія, що сприяє локальному ураженню тканин на фрагментах тіла, наближених до радіоактивного джерела;
  • у-випромінювання і рентген – проникають глибоко і викликають ураження тканин в діапазоні дії;
  • нейронні промені мають неоднорідний вплив на органи і тканини через те, що в процесі впливу, нейтронний пучок несе істотні втрати.

Патологічні процеси і вплив на системи, залежать від одержуваної дози опромінення:

  1. ЦНС зазнає дегенеративних змін при показниках в 50 – 100 Гр. Такий вплив призводить до загибелі пацієнта.
  2. Шлунок, кишечник і вся система, зазнає незворотних процесів, що ведуть до летального результату, при дозі 10 – 50 Гр. При цьому фіксується відторгнення слизових тканин.
  3. При показниках дозиметра, що варіюють в діапазоні 1 – 10 Гр, негативний вплив спостерігається на структурі крові. Гематологічний синдром, протікає з ускладненнями інфекційної етіології, крововиливами.

Пошкодження конкретної системи може протікати з різною інтенсивністю. На вираженість змін, впливає кількість показника опромінення.

Променева хвороба, наслідок руйнівного впливу, на рівні молекул і клітин. Протікають в плазмі біохімічні реакції, утворюють патологічні порушення процесів. Першими під удар потрапляють клітини мозку кості, лімфатична система, залози, епітеліальні тканини травної системи, нервові закінчення, шкірні покриви. Відповідно, спостерігається розвиток наступних синдромів (кишкового, мозку кості, ЦНС, геморагічного).

У комплексі вони представляють патогенез променевої хвороби. При впливі променів будь-якої етіології, в момент опромінення, дратівного впливу на тканини не відчувається.

Гостра променева хвороба

Інтенсивне, одноразове іонізуюче випромінювання – причина стимуляції променевої хвороби, що протікає в гострій формі. Ознаки та тяжкість перебігу, залежать від дозиметричних показників прийнятого опромінення:

  1. Променева травма – наслідок короткочасного впливу високих доз (менше 1 Гр). Дисфункції, спровоковані ураженням, оборотні.
  2. Кістковомозкова форма, часто (50:50) закінчується загибеллю пацієнта. Вона вважається типовою і проявляється клінічними ознаками при нетривалому, одномоментному впливі променів (1 – 6 Гр). Для захворювання властиво протікати в одній з чотирьох, притаманних їй стадій:
  • легка;
  • середня;
  • тяжка;
  • вкрай тяжка.
  1. Перехідна форма – відноситься до вкрай важких, призводить до дисфункції всіх систем організму і завершується летальним результатом.
  2. Шлунково-кишкова форма, проявляється при нетривалому, швидкому опроміненні (10 – 20 Гр). Симптоматика патології супроводжується ентеритом, крововиливами в органах травлення, інфекціями.
  3. Токсемічна форма – проявляється при дозі 20 – 80 Гр. Для неї властиві серйозні ознаки отруєння, інтоксикація, порушення гемодинаміки. Для стимуляції патологічного процесу, досить короткочасного, одномоментного впливу.
  4. Церебральна форма, призводить до неминучої смерті протягом трьох діб, так як провокує набряк мозку. Для такого перебігу досить отримати короткочасну, одномоментну дозу, що перевищує 80 Гр.
  5. Смерть під променем. Вивчалася на «чорнобильській» катастрофі. При цьому було зафіксовано:
  • загибель на 11 – 30 добу, через некротичні зміни в тканинах в результаті променевої інтоксикації;
  • трагічний результат приходить на 2 – 3 тижні, так як властиві інфекційні ускладнення через відмирання імунокомпетентної тканини;
  • через ураження стінок дрібних легеневих судин, діагностують альвеолярне пошкодження;
  • радіогенне руйнування стінок судин і тромбоцитопенія – наслідок геморагічного синдрому.

Варто зауважити, що операції з пересадки кісткового мозку недоцільні, тому що хворі гинули від цитомегаловірусної інфекції в генералізованій формі або від гомологічної хвороби.

Хронічна променева хвороба

Хронічний перебіг хвороби – наслідок накопичення малих доз опромінення. Вона протікає в трьох формах:

  1. Формування хвороби – від року до 3-х. За цей період інтенсивно розвивається клінічний синдром, властивий для променевого ураження.
  2. Відновлювальний – після усунення опромінення, через один – три роки.
  3. Віддалені ускладнення і наслідки – наслідок згасання захворювання.

В результаті людина цілком може вилікуватися повністю, мати залишкові порушення або домогтися стадії тривалої ремісії.

При хронічній променевій хворобі, шанси на одужання сприятливі.

Ознаки гострої променевої хвороби

Симптоми гострої променевої хвороби, значно відрізняються. Відразу ж після прийняття високих доз, пацієнт може відчувати себе по-різному. Як проявляється променева хвороба, залежить від стадії розвитку.

Перша стадія

  • пригніченість;
  • постійне бажання спати;
  • напади нудоти;
  • пересихання слизових рота;
  • болі голови;
  • пронос;
  • гіпотензія;
  • гіпертермія;
  • шкірна еритема;
  • синюшність тканин;
  • втрата свідомості;
  • біль в органах травлення;
  • реактивний лейкоцитоз;
  • лейкопенія;
  • лімфопенія;
  • відсутність оновлених клітинних форм в мієлограмі.

Клінічне благополуччя

Приблизно (2 – 4 тижні).

  • поліпшення видимого самопочуття;
  • лабільність артеріального тиску;
  • відсутність рефлексів;
  • порушення координації;
  • уповільнення ритму серця;
  • алопеція;
  • лейкопенія;
  • тромбоцитопенія;
  • ретикулоцитопенія.

Виражена клінічна картина

  1. Cиндроми:
    • інтоксикації;
    • шкірних поразок;
    • геморагічний;
    • недокрів’я;
    • інфекційного характеру;
    • кишкових патологій;
    • невралгії.
  2. Слабкість.
  3. Гіпотонія.
  4. Болі в шлунку, кишечнику.
  5. Лихоманка.
  6. Геморагічні ознаки:
    • кровоточивість ясен;
    • кров з носа;
    • шлункові кровотечі;
    • прорив крові в ЦНС (центральній нервовій системі).
  7. Гінгівіти, стоматит.
  8. Гастроентерит.
  9. Ангіна, запалення легенів.

Характерна для стану ознака променевої хвороби – еритема під пахвами, в паху, на ліктях. Надалі симптоматика проявляється набряками і формуванням бульбашок.

При сприятливому прогнозі, променевий дерматит виліковується. Якщо в процес залучені судини – розвиваються виразкові вогнища, некротичні фрагменти.

Гостра променева хвороба – причина повної відсутності волосся, вій, брів. Під удар потрапляє щитовитка. Патологія часто закінчується раком залози.

Ознаки хронічної променевої хвороби

При патології, розрізняють три фази єдиного процесу і, якщо промені не безперервно діють далі, вони змінюють один одного. Для клініки при хронічному перебігу типові не загальні, а регіонарні дисфункції периферичної циркуляції крові в шкірних покривах і кінцівках, мозку. Зміни тягнуть за собою:

  • біль голови;
  • ломота в ногах і верхніх кінцівках;
  • мерзлякуватість;
  • занепад сил;
  • неврології;
  • дистрофія серцевого м’яза;
  • збій дихання;
  • переднепритомний стан;
  • спазми в грудині.

Вплив 0, 7 – 1, 5 Гр, призводить до патологічних порушень в травному апараті. Сумарна доза опромінення, що перевищує 1, 5 – 4 Гр – знижує функцію вироблення секрету в ротовій порожнині, шлунку. Загальний рівень доз, в діапазоні 0, 15 – 0, 7 Гр, викликає зрушення в роботі нервової, ендокринної, серцево-судинній системі.

При астенічному синдромі (1, 5 – 4 Гр):

  • в’ялість м’язових тканин;
  • порушення координації;
  • фізіологічна дисфункція тонусу;
  • пригнічення шкірних рефлексів;
  • генералізовані реакції на несподіваний біль.

При синдромі органічного ураження (4 Гр +):

  • порушення кровопостачання;
  • кровотечі;
  • новоутворення;
  • некроз.

Люди, які взяли граничну дозу опромінення і отримують періодично сумарну норму, зазнають деяких змін в структурі крові. Це проявляється:

  • лейкопенією;
  • тромбоцитопенією;
  • ретикулоцитозом.

Анемія – несприятливий симптом, який трапляється при прийнятті великих доз.

Діагностика

Після клінічного огляду лікар проводить детальне дослідження. Коли розвивається променева хвороба, змінюється структура крові. При цьому в гемограмі виявляють різке зниження концентрації лейкоцитів і переважну чисельність патологічних, зернистих нейрофілів. Формула крові вказує на лейкоцитоз, плазматизацію, тромбоцитопенію, недокрів’я, ретикулоцитопенію, істотне зростання ШОЕ.

Про те, що відбуваються руйнівні процеси, свідчить висока чисельність лейкоцитів, присутність в гемограмі ретикулоцитів і явне зміщення формули лейкоцитів вліво.

Якщо отримана летальна доза опромінення, що викликає променеву хворобу, показники дослідження мозку кості вказують на спустошеність. Явище фіксується всю третю фазу. При меншій концентрації випромінювання, після тижня, півтори, в мієлограмі виявляють бластерні фрагменти, з подальшим додаванням клітин всіх генерацій. Якщо мова йде про середню тяжкість патології, при зниженні концентрації мієлокарицитів, проявляється репарація кровотворення.

В процесі біохімії, виявляють гіпопротеїнемію, гіпоальбумінемію, високу концентрацію азоту. При цьому обсяг хлоридів крові зменшується.

Про те, що наступила 4 фаза – одужання, свідчить поліпшення стану пацієнта.

Гостра форма характеризується пастозністю обличчя, рук і ніг, колір волосся, що залишилося – тьмяне, воно сухе і ламке.

Після лабораторних досліджень, зроблених одразу ж після опромінення, лікарі мають можливість відслідковувати клініку розвитку хвороби.

Точно встановлена причина патології і показники дозиметра, полегшують діагностику променевої хвороби.

Також доречні додаткові лабораторні та інструментальні дослідження:

Часто, для установки більш точного діагнозу і конкретизації даних, залучають вузьких фахівців.

Лікування променевої хвороби

При лікуванні хронічної променевої хвороби, терапевтичні схеми спрямовані на усунення симптомів.

Прийняття надмірних доз випромінювання, вимагає госпіталізації. Пацієнта поміщають в індивідуальний бокс підвищеної стерильності, для подальшого лікування гострої променевої хвороби. Послідовно здійснюють обробку ранових поверхонь, промивання органів травного апарату, обробку шкірних покривів.

Подальший алгоритм дій лікаря, залежить від ступеня променевої хвороби і включає:

  • введення противорвотного препарату;
  • призначення нейтралізаторів радіації;
  • дезінтоксикаційна терапія;
  • форсований діурез;
  • виключення продуктів повністю або внутрішньовенне харчування;
  • бактерицидне зрошення рота.

Для виключення геморагічного синдрому, призначають переливання. Синдром ДВЗ – привід для введення плазми, схильної до заморожування.

Лікарі при лікуванні променевої хвороби, прагнуть попередити зміни, спровоковані інфекцією. На ряду з іншими препаратами призначають терапію антибіотиками. Аплазія, вимагає трансплантації мозку кості.

Харчування

При діагнозі променева хвороба, харчування має бути посиленим, збалансованим:

  • яйця;
  • бездріжджовий хліб;
  • насіння гарбуза і соняшника;
  • риба нежирних сортів – переважно морська;
  • сухофрукти, цитрусові, банани, яблука;
  • ягоди без термічної обробки високими температурами – свіжі, заморожені;
  • зелень;
  • овочі;
  • сир.

При променевій хворобі, рекомендують вживати багато рідини. Для поліпшення метаболічних процесів і детоксикації.

Наприклад:

  • компоти з сушки;
  • овочеві, фруктові соки, розбавлені водою (1:1);
  • морси;
  • зелений або чорний чай, зі слабкою концентрацією заварки;
  • відвари лікарських трав, шипшини.

Категорично виключають:

  • смажене;
  • жирне;
  • гостре;
  • копчення;
  • спиртовмісні напої;
  • переїдання;
  • холодні і гарячі страви;
  • солодке;
  • продукти з різкими ароматичними добавками.

Якщо отримана висока доза опромінення і клінічна картина вказує на ураження травної системи, то може бути призначене голодування або парентеральне харчування. Залежно від стану пацієнта, може бути призначена перетерта їжа і обволікаючі продукти.

Прогноз і профілактика

Результат лікування залежить від різних факторів. Все залежить від отриманої дози радіації, часу негативного впливу, віку, супутніх патологій. При важкій формі променевої хвороби, пацієнт гине в перші тижні після опромінення.

Особливої уваги потребують хворі до трьох місяців з моменту опромінення. Переживши критичний термін складного ступеня гострої променевої хвороби, перебуваючи під наглядом лікаря і отримуючи повноцінне лікування, можна говорити про сприятливий прогноз.

Складність ситуації полягає в тому, що переживши небезпечний період, і навіть маючи легку форму променевої хвороби, пацієнт потрапляє в групу ризику, щодо розвитку: гемобластози, ракових новоутворень, ймовірності генетичних відхилень у нащадків.

Щоб захистити себе від променевої хвороби, уникнути наслідків опромінення, необхідно використовувати за призначенням предмети радіаційного захисту і дозиметр. Аптечка повинна бути укомплектована радіопротекторами, що знижують сприйнятливість організму до опромінення. При роботі з апаратами, що виділяють іонізуюче випромінювання, персонал веде обов’язковий контроль за результатами аналізу крові – профілактиці променевої хвороби приділяється належна увага.

Висновок

Наслідки променевої хвороби не завжди оборотні і варто серйозно поставитися до профілактики. Екологічні катастрофи, Чорнобиль не пройшли безслідно для жителів Землі, відповідно, слід звернути увагу на стан імунної системи.

Важливо зміцнювати бар’єрні функції організму, вести здоровий спосіб життя, проходити щорічні обстеження. Кваліфіковану допомогу при променевій хворобі, можуть надати лише лікарі. Самолікування викликає ускладнення і погіршує становище.

HealthApple Ми хотіли б показeувати вам сповіщення про останні новини та оновлення.
Відхилити
Увімкнути сповіщення