Меліса (Лимонна м’ята)

Лимонна м’ята, вона ж Мелісса – один з головних садових медоносів. У Греції її навіть прозвали «бджолиною травою».

Добре відома ця чудова трава і в медицині, і в кулінарії.

Опис рослини

Мелісса (Melissa) – багаторічна рослина. Відноситься воно до сімейства Ясноткові (Lamiaceae). Найвідомішим видом є Меліса лікарська, яку ми всі і садимо у себе на ділянках.

Листочки меліси дуже нагадують м’ятні, а смако-ароматичні властивості рослини – освіжаюче-лимонні. Завдяки цьому мелісу в народі і називають лимонною м’ятою. Хоча звичайно ж, м’ята і меліса – це дві абсолютно різні рослини, хоч і належать до одного сімейства.

А ще мелісу називають: серцева відрада, дамське щастя, бджолина м’ята, маточник, кадило. А багато хто плутає її з котовником, хоч котяча трава і листочками подрібніше.

Харчова галузь застосування.

Саме широке застосування меліса отримала як ароматна добавка до чаю. Але крім цього її додають у салати, перші і другі страви. А соління з цієї пряної травичкою просто чудові.

Використовується лимонна м’ята і в харчовій і лікеро-горілчаної промисловості.

Корисні властивості.

Знали про корисні властивості меліси ще в Стародавньому Римі. Тоді лікарі рекомендували використовувати цю травичку від «жіночих болів», при запорах і укусах комах. Ось такі вельми різнобічні рекомендаціі.

Сьогодні науково підтверджені антидепресивні, седативні, спазмолітичні, противірусні, антибактеріальні та імуномодулюючі властивості меліси.

Обумовлені вони наявністю таких біологічно активних речовин, як цітронеллал, гераніол, цитронелол і фенілпропаноїди.

Причому використовувати мелісу можна як дорослим, так і дітям.

Сьогодні фармацевтичною промисловістю випускаються безліч препаратів на її основі, спрямованих в першу чергу на придушення неврозів, стресів, депресій. Не хотілося б займатися рекламою, але все ж згадаю парочку вже точно відомих вам лікарських засобів, таких як Ново-пасив і Персен. Головна їх складова – саме меліса.

Також на відмінно пряна травичка справляється і з захворюваннями серцево-судинної системи (тахіоаритмія, ішемічна хвороба серця в легкій формі, артеріальна гіпертензія), захворюваннями шлунково-кишкового тракту і навіть використовується в комплексному лікуванні цукрового діабету.

Про імунномодулюючі і противірусні властивості вже згадували трохи вище.

Вирощування.

Мелісса – дуже теплолюбна рослина. Найвідкритіші ділянки з прямими сонячними променями – для неї. Однак, краще якщо місце все ж буде захищено від вітру і протягів.

Зростає пряна травичка на одному місці 10 і більше років. Особливого догляду практично не потребує.

Перед посадкою землю краще удобрити компостом або перегноєм. Внести золу (пару стаканів на грядку). Додати (буквально по чайній ложці на грядку) суперфосфат і сульфат калію.

Садять рослини в заздалегідь підготовлені лунки на відстані один від одного близько 30 см.

Догляд цілком стандартний: полив (раз на тиждень), розпушування + стежимо, щоб юну травичку бур’яни не забили.

Найкращі лікувальні та смако-ароматичні властивості меліса має перед цвітінням. Саме в цей час, на початку літа, її починають збирати. На зиму мелісу можна засушити. Але є й інший спосіб зробити так, щоб і в холодну пору свіжа лимонна м’ята була на вашому столі – викопати восени пару кущиків і пересадити в горщик, який можна поставити вдома на віконце.

Решта на грядці рослини на зиму краще підгорнути.

Розмножується меліса як насінням, так і вегетативно: живцюванням або розподілом. Всі способи прості і доступні звичайним дачникам. При розмноженні насінням, перед посадкою у відкритий грунт краще підготувати розсаду.