Мастопатія

Зміст Сховати

Захворювання молочної залози, що характеризується патологічним розростанням її тканин. Є передраковим захворюванням. Тому всі жінки з мастопатією повинні регулярно спостерігатися у мамолога.

Мастопатія – це поширена хвороба, що протікає з регресивними і проліферативними порушеннями, що призводять до патологічної трансформації тканини молочної залози. При такому захворюванні простежуються зміни, при яких спостерігається ненормальне співвідношення сполучних і епітеліальних компонентів. Простіше кажучи, мастопатія – це доброякісні видозміни в тканинах молочної залози. До того ж таку хворобу часто називають фіброзно-кістозним захворюванням або фіброаденоматозом.

З’явитися хвороба може в будь-якому віці. Перший час вона може протікати абсолютно безсимптомно або відрізнятися гострою клінічною картиною. В незалежності від інтенсивності проявів звертатися до лікаря слід при перших ознаках мастопатії. Лікування захворювання на початковій стадії завжди має хороші шанси. Тому доцільно не займатися самолікуванням і звертатися за допомогою до компетентного лікаря.

Мастопатія у дорослих

Захворюваність на мастопатію з кожним роком невпинно зростає і, як стверджують експерти, пов’язано це з деякими фактами:

  • Багато жінок репродуктивного віку не наважуються заводити дітей або народжують тільки одну дитину.
  • Істотно знизився період лактації, жінки годують груддю не більше 2-3 місяців.
  • Пізні перші пологи – це вже не рідкість.

Саме такі збої в акушерському портреті жінки є сприятливими факторами для розвитку фіброзно-кістозної мастопатії.

Сьогодні така хвороба хоча б раз в житті, але діагностується приблизно у 35% всіх жінок репродуктивного віку. У випадку ж з пацієнтками, які мають будь-які гінекологічні проблеми, захворюваність доходить до 58%. За статистикою, саме 45-річний вік можна вважати піковим з точки зору захворюваності. А ось після 50 років ризики розвитку хвороби істотно знижуються.

Молочна залоза має складну будову і складається з паренхіми, строми і жирової тканини:

  • Паренхіма – це тканина залозистого типу, через яку проходять протоки.
  • Строма є опорна структура органу, що розділяє молочну залозу на частки.
  • Жирова ж тканина виконує свою окрему функцію, саме в неї занурена строма і паренхіма.

На молочну залозу жінки протягом всього її життя впливають гормони.В першу чергу під вплив пролактину, прогестерону і соматропного гормону потрапляє паренхіма, а ось інсулін і тиреоїдний гормон впливають опосередковано.

Мастопатія при вагітності

Під час виношування плоду молочні залози стають морфологічно зрілими. Вони збільшуються в своїх розмірах через зростання залозистої тканини. В області альвеолярного епітелію простежується виділення секрету клітинами залози.

Регулюється ж функція цього органу в період гестації завдяки гормональним фоном, а точніше через збільшення кількості лактогена, пролактину, прогестерону і плацентарних естрогенів, що впливають на паренхіму.

Строма також піддається гормональному впливу, але впливають такі біологічно активні речовини на неї не так сильно як у випадку з паренхімою. Що стосується жирової тканини молочної залози, то її взаємодія з гормонами вивчено лише поверхово.

Під час вагітності мастопатія проявляється специфічною симптоматикою:

  • відчувається біль ниючого характеру, яка може супроводжуватися відчуттям важкості в грудях;
  • можуть прощупується ущільнення всередині молочної залози;
  • іноді з’являються виділення із сосків (вони можуть бути різного кольору і консистенції);
  • молочна залоза збільшується в об’ємі, тканини набрякають.

При вагітності мастопатія може бути дифузною (з переважанням залозистого, кістозного або фіброзного компонента) або вузловою. Також при вагітності іноді виявляють змішану форму мастопатії.

Кожен з представлених варіантів хвороби вимагає термінової лікарської консультації і контролю. Діагностують проблему переважно за допомогою УЗД. Цей метод вважається безпечним в період виношування плоду і навіть лактації.

Мастопатія після пологів

Після пологів у жінки починається інтенсивна секреція молока, при якій розмір молочної залози починає збільшуватися, іноді до 1-3 кг. В період лактації секреторною активністю володіють і лактоцити альвеол, і міоцити, і навіть епітелій, яким вистелені протоки всередині часточок. Саме в цих протоках з’являються порожнини, призначені спеціально для «зберігання» молока. Так звані молочні синуси.

По завершенню лактаційного періоду в тканинах молочної залози багато чого змінюється:

  • припиняються процеси, пов’язані з секрецією і проліферацією (розростанням тканин);
  • сполучна тканина заміщається жировою.

Якщо враховувати регуляцію функцій молочних залоз після пологів, то слід зазначити гормональний вплив. У цей період значно збільшується рівень пролактину, а ось показники, пов’язані з прогестероном, знижуються.

Пролактин впливає на вироблення молока, він активує ферменти вуглеводного обміну і впливає на синтез лактози. Гормон впливає на появу білкових компонентів в складі молока, а також на вуглеводи і жири.

Вузлова мастопатія або інша форма цієї хвороби може з’явитися відразу після пологів. Причин для розвитку такої проблеми може бути декілька, але частіше за все лікарі відзначають пізню першу вагітність (після 30-35 років), гінекологічні хвороби, в тому числі ендометріоз, міому матки, а також мастит. Також важливо знати, що мастопатія найчастіше – це наслідок гормонального збою, і з’явитися хвороба може на тлі, наприклад, того, що жінка відразу після пологів відмовляється годувати свою дитину грудьми і у неї з’явилося запалення молочної залози.

Лікують мастопатію після пологів і консервативно, і оперативно. Вид терапії буде залежати від особливостей стану пацієнтки і форми її хвороби.

Медикаментозне лікування, як правило, проводять при дифузійній мастопатії. У випадку ж з вузловими утвореннями в залозі мова вже йде про вагомі ризики, адже, як стверджують лікарі-мамологи, під такими проблемами може маскуватися рак.

Мастопатія після 40 років

Ближче до 40 років істотно змінюються всі структури молочних залоз. Паренхіма перетворюється в жирову тканину, тому ближче до 45 років залози вже можуть мати злегка виражені фіброзовані прошарки.

Вікові іволютивні зміни в молочних залозах часто призводять до мастопатії. Тим більше що вік старше 35 років вже вважається фактором для розвитку захворювання.

Також фіброзно-кістозна мастопатія може з’явитися:

  • на тлі ожиріння, постійних стресів;
  • через переривання вагітності у віці старше 40 років;
  • через нейроендокринні збої;
  • на тлі пізньої менопаузи (після 55 років);
  • через мастит або деякі гінекологічні захворювання.

Жінки старше 40 років при мастопатії можуть скаржитися на циклічні або ациклічні болі. Діагностувати хворобу може тільки лікар за результатами діагностики.

Мастопатія у дітей

Молочні залози у внутрішньоутробному періоді закладаються приблизно на десятому тижні вагітності. У перші чотири дні після появи на світ у дитини трохи збільшуються молочні залози. А відбуваються такі зміни через плацентарні гормони, які передалися від матері і циркулюють в крові новонародженої дитини.

У дитячому віці до 10 років молочні протоки збільшуються в довжину, хоча візуально визначити це досить складно, адже груди практично не змінюють своєї форми.

Мастопатія у дитини може з’явитися в будь-який час і симптоми такого стану практично нічим не відрізняються від ознак у дорослих. Хвороба може бути дифузною, вузловою або мати змішану форму.

Головна причина мастопатії в дитячому віці – це різкий гормональний збій, який може спостерігатися відразу після народження. Саме у новонароджених дітей суттєво знижується рівень естрогену, а ось концентрація інших гормонів в крові починає зростати.

Як правило, після адаптації дитини гормональний фон стабілізується. Мастопатія може пройти сама собою, але сподіватися на такий результат подій без консультації лікаря не можна. Та й до того ж будь-який самолікування загрожує негативними наслідками.

Мастопатія у підлітків

Розвиток і зростання молочних залоз у підлітковому віці контролюється гормональним фоном. І в даному випадку головні ролі належать пролактину, прогестерону і естрогену. До першої менструації на молочні залози особливо впливають естрогени, а після менархе – естрогени і прогестерон.

З’явитися фіброзно-кістозна мастопатія може на тлі захворювань жовчного міхура або печінки, постійних стресових ситуацій, після депресії і навіть з-за неправильної терапії, яка здатна була викликати які-небудь порушення, пов’язані з ендокринною системою. Найчастіше у підлітків з’являється дифузна мастопатія з мінімальними клінічними проявами. Хворобливі відчуття, як правило, помірні і локалізуються в верхньозовнішньому квадраті залози.

При перших ознаках мастопатії у підлітка слід звернутися за допомогою до лікаря. Спочатку можна відвідати педіатра, який призначить діагностику і, можливо, консультацію ендокринолога.

Класифікація форм мастопатії

Існує кілька форм мастопатії, в зв’язку з чим розроблено класифікацію даного захворювання, що зручно з точки зору клінічної медичної практики. Виділяють дифузні та вузлові зміни в грудях, що відбиваються найчастіше на рентгенографічному і морфологічному, а також ультразвуковому обстеженнях.

З точки зору загальної класифікації кістозно-фіброзна мастопатія підрозділяється на наступні типи:

  • дифузна, коли переважає залозистий компонент (аденоз);
  • дифузна, коли переважає фіброзний компонент (фіброзна мастопатія);
  • дифузна, коли переважає кістозний компонент;
  • змішана;
  • вузлова мастопатія.

Дифузна мастопатія

Такі доброякісні видозміни в тканинах молочної залози з’являються часто. Хвороба передбачає зміни в структурі, при яких порушується норма в співвідношенні компонентів тканин. Зміни дифузного характеру в молочній залозі (з точки зору мамології) розглядаються як перша стадія прояву мастопатії. Початок процесу дифузійної мастопатії характеризується непропорційним розростанням в тканини молочної залози сполучних елементів, виражених ще не сформованими вузлами або тяжами. Подібні процеси можуть призвести до порушення норми будови проток і виникненням незначних кіст. Дифузна форма мастопатії здатна трансформуватися в вузлову (з ущільненими областями).

Мастопатія з переважанням залозистого компонента

З точки зору морфології даній формі хвороби властива сильно диференційована і необмежена гіперплазія залози. Клінічна картина при цьому така: пацієнтка відчуває біль, з’являються нагрубания і дифузні патологічні ущільнення по всій залозі або на окремих її ділянках. Іноді аденоз в якості тимчасового стану виникає у дівчат в період статевого дозрівання, а також у жінок на ранніх термінах вагітності. У зазначених випадках найчастіше проблема проходить сама собою.

На рентгенографічних знімках при відповідному стані спостерігаються численні тіні нечіткої та неправильної конфігурації з невираженими межами, відповідні зонам гіперплазованих часток залози.

Дифузна мастопатія в формі Аденоз підрозділяється на кілька різновидів, і кожне з цих патологічних станів відрізняється своїми специфічними особливостями:

  • аденоз склерозуючий;
  • апокрінний;
  • протоковий;
  • мікрогландулярний;
  • аденоміоепітеліальний.

Фіброзна мастопатія

Вид мастопатії, при якій простежується фіброз. Відрізняється така форма хвороби особливими патологічними змінами, пов’язаними з сполучною тканиною залози.

Для фіброзного типу хвороби характерна проліферація тканин всередині проток залози зі звуженням просвіту. Може наступити повна або часткова облітерація.

Клініка фіброзної мастопатії включає хворобливість. При обмацуванні залоз лікар найчастіше виявляє тяжисті та ущільнені області. Фіброзні патологічні процеси часто діагностуються саме у жінок старшого віку, переважно в період передменопаузи.

Фіброзна мастопатія на рентгенографічному знімку проявляється у вигляді пластів ущільнених гомогенних областей.

Кістозна мастопатія

При кістозному типі мастопатії діагностуються численні кісти – утворення з еластичною консистенцією. При такій формі хвороби клінічно спостерігається болючість, яка перед початком менструації стає сильнішою. Це головна ознака захворювання. Кістозній мастопатії переважно схильні жінки старше 55 років.

Морфологічно кістозна мастопатія виглядає специфічно. Кісти з’являються з атрофованих часточок і розширених проток. На рентгенограмі присутній малюнок, що нагадує великі петлі.

Змішана форма мастопатії

Змішана мастопатія супроводжується виникненням і кіст, і ущільнень. На тлі дифузних змін визначаються вузли.

Тобто при такій формі хвороби в рівній мірі присутні ознаки і дифузійної і вузлової форми хвороби. З клінічної точки зору змішана мастопатія визначається хворобливістю, наявністю ущільнень в залозі, а також часто появою виділень з сосків. За допомогою обмацування визначаються крупно-і дрібнозернисті патологічні утворення, ущільнені зони тканин залози. Відчуття хворобливості можуть виникати раптово самі по собі або тільки при дотику. Вони проявляються в різному ступені – від незначного дискомфорту до різкої невгамовним болю. Перед менструацією хворобливість зазвичай посилюється.

Фіброзно-кістозна мастопатія – досить поширене захворювання, що вражає, як правило, жінок репродуктивного віку. Визначити форму хвороби може тільки лікар. Ставити діагноз самому або займатися самолікуванням небезпечно.

Вузлова мастопатія

При вузловому різновиді мастопатії можуть з’являтися поодинокі вузли (кісти, папіломи,фіброаденоми і т. д.). Спостерігається патологічний ріст сполучної тканини. Зазвичай вузлова мастопатія виникає при вже наявній фіброзній формі хвороби. Ущільнення визначаються чітко і набухають часто перед початком менструації.

Клінічно вузлова мастопатія виражається болем, часто з’являються виділення із сосків. Ступінь хворобливості може бути різною – від несуттєвою до гострої. Захворюванню найбільше схильні жінки від 30 до 50 років.

Вузлова форма мастопатії може бути різною:

  • Спостерігається фиброзное розростання тканин залози при одночасному зростанні щільних вузлів (залежить від змін гормонального фону).
  • Формуються кісти, наповнені рідиною, різної форми (зазвичай круглої або довгастої), діаметром від 1-2 міліметрів до 10 сантиметрів (з обмеженими контурами).
  • З’являються чітко обмежені вузли різних розмірів, які можуть рости і поширюватися на сусідні тканини.

Вузлова мастопатія має різні форми, це може бути кіста молочної залози, внутрішньопротокова папілома, фіброаденома.

Крім перерахованих форм мастопатія може бути непроліферативною і проліферативною. У першому випадку області фіброзних патологічних утворень суміщені з порожнинами кіст. У другому ж випадку виділяються три види хвороби:

  • епітеліальний;
  • міоепітеліальний;
  • фіброепітеліальний.

Кожен варіант має свої особливості. Однак, у всіх трьох випадках існує ризик виникнення і розвитку раку молочної залози. На що може вказувати ступінь вираженості проліферації (розростання) епітелію всередині часточок і молочних проток.

За ступенем вираженості розростання тканин мастопатія класифікується наступним чином:

  • 1-й ступінь – спостерігається фіброзно-кістозна форма з відсутністю проліферації (розростання тканин не простежується);
  • 2-й ступінь – фіброзно-кістозна форма з епітеліальної проліферацією при відсутності атипії (стан клітин відповідає нормі, їх форма не змінена);
  • 3-й ступінь – атипова проліферація епітелію (розростання тканин, при якому клітини можуть змінювати свою форму, розмір і будову).

Останні два ступені в сучасній медицині розглядаються як передують виникненню злоякісних пухлинних станів.

Існує наукова думка, що при мастопатії істотно зростають ризики появи раку. Але в цілому, незалежно від виду і різновиду хвороби, прогноз найчастіше залежить від своєчасного лікарського реагування.

Причини розвитку мастопатії

Етіологія мастопатії до кінця не визначена. Хоча встановлено, що особливий вплив на розвиток хвороби надає факт нестачі прогестерону, збої в роботі яєчників на тлі надлишку естрогенів.

Сучасна медицина розглядає кілька факторів підвищеного ризику розвитку захворювання:

  • Спадкова схильність (якщо доброякісні утворення або рак діагностували у родичів по лінії матері).
  • Вік старше 35-40 років.
  • Аборти (переривання вагітності в першому триместрі, коли гормони ще сильно впливають на молочні залози).
  • Ожиріння.
  • Травми грудей.
  • Менопауза, що наступила після 55 років.
  • Менструація в ранньому віці.
  • Безпліддя ендокринного характеру (ановуляторні проблеми).
  • Систематичні стреси, що призводять до збоїв в роботі ендокринних залоз.
  • Захворювання, такі як міома матки і ендометріоз.
  • Мастит.
  • Перша вагітність, яка настала після 30-35 років.

Вплив гормонів репродуктивної системи

Під час вагітності на паренхіму впливають пролактин, лактоген, прогестерон і плацентарні естрогени. Поза вагітності – соматотропний гормон, естроген, пролактин і прогестерон. Інсулін і тиреоїдні гормони впливають опосередковано.

Мастопатія: симптоми

При мастопатії симптоми можуть бути різними, і найпоширенішою ознакою вважається біль в молочній залозі, яка часто посилюється перед менструацією. При мастопатії ознака у вигляді болю може локалізуватися в одному місці або віддавати в область лопаток, руку, шию.

Можуть з’явитися виділення із сосків, але така ознака при мастопатії зустрічається нечасто. Також при мастопатії ознакою хвороби може вважатися набухання тканин, відчуття тяжкості в молочних залозах.

Діагностика мастопатії

Такий діагноз, як мастопатія, ставиться з урахуванням клінічної картини, даних анамнезу, а також результатів обстеження пацієнтки. Підтвердження діагнозу грунтується на результатах спеціальних досліджень – рентгенографічного, ультразвукового, а також іноді морфологічного.

Пальпування молочних залоз

Клінічне медичне обстеження складається з двох етапів – огляду та спеціального мануального обстеження. Оглядаючи пацієнтку, лікар встановлює, наскільки сформовані молочні залози, оцінює їх симетричність, а також розміри і форму. Неодмінно слід оглянути шкірний покрив на предмет гіперемії і набряклості, наявності рубців, розтяжок, пігментацій. Враховується наявність / відсутність виділень з соска, які можуть мати неприємний запах, бути різної консистенції і кольору.

Пальпуючи залози пацієнтки, лікар приділяє увагу консистенції грудей, встановлює, чи присутня болючість при натисканні, чи є об’ємні утворення. Якщо останні мають місце, лікар визначає їх розмір, ступінь однорідності, а також рухливість і ставлення до прилеглої тканини.

Пальпування грудей на першому огляді виконується двічі, в сидячому і лежачому положенні тіла. Лікар здавлює тканини навколо соска, щоб уточнити, чи є виділення.

Якщо у жінки менструальний цикл регулярний, пальпування виконується приблизно на сьому добу від початку менструації, щоб виключити вплив на тканини залози дисбалансу, викликаного гормональними змінами.

Мамографія

Головним і одним з найбільш об’єктивних методів вивчення стану грудей є рентгенографічна мамографія. Даний метод діагностики дає можливість в 96% випадків вчасно виявити патологічні зміни в залозах, точно оцінити, наскільки далеко поширився процес, уточнити істинний характер пухлинного росту. Таке обстеження відіграє важливу роль при виборі терапевтичної тактики. Зокрема, лікування мастопатії будується на інформації, отриманої за допомогою мамографії.

Все перераховане відрізняє мамографію від інших діагностичних методик і дозволяє сприймати її як так званий «золотий стандарт» – найкращий спосіб скринінгу.

Мамографія здійснюється в двох проекціях – бічній і прямій, в першій фазі циклу менструації (приблизно на 7-10 день від початку менструації). Для дослідження використовується спеціальний апарат, оснащений по-особливому сконструйованим екраном, який підсилює ефект і дає можливість досліджувати груди в умовах мінімального променевого навантаження. Обстеження молочної залози за допомогою такого методу дозволяє виявити мікрокальцинати, а також макрокальціфікати, які характерні для розширених проток і патологічних кістозних змін.

Мамографія проводиться в наступних випадках:

  • при огляді тих жінок, які входять до групи ризику (35 років і старше);
  • при різних змінах в молочних залозах, виявлених в ході фізикального обстеження;
  • в разі наявності метастазів в пахвових лімфатичних вузлах або при метастазах із невстановленого первинного джерела (незалежно від їх локалізації);
  • при обстеженні, яке в обов’язковому порядку проводиться перед пластичною операцією на молочній залозі;
  • перед призначенням замісної гормональної терапії;
  • для контролю стану ракових хворих, у яких онкологія зачіпає безпосередньо молочні залози.

Переваги мамографічного дослідження полягають в наступному:

  • найбільш висока і точна інформативність, на підставі чого ставиться діагноз (наприклад, фіброзна мастопатія);
  • ефективний спосіб топічного і диференціального діагностування захворювань проток;
  • дозволяє диференційно діагностувати дифузні, а також вузлові хвороби;
  • візуалізує освіти, які неможливо виявити при пальпації;
  • дозволяє отримати зображення органу в кількох проекціях;
  • надає можливість контрольовано виконати пункцію з метою отримання біоматеріалу для гисто- і цитологічного вивчення.

При мастопатії мамографічне дослідження найчастіше є обов’язковою процедурою. Така методика допоможе визначити тип хвороби і її форму. Спираючись на результати мамографії, лікуючий лікар може поставити діагноз.

УЗД молочних залоз

Дослідження грудей за допомогою ультразвуку проводиться під час першої фази менструального циклу. Якщо пацієнтка потребує термінової діагностики, то УЗД можуть призначити екстрено. Практично завжди цей спосіб дозволяє діагностувати патологічні зміни в тканинах молочних залоз, в тому числі розширені протоки, наявність кіст і пухлин іншого типу. При мастопатії УЗД призначають завжди.

УЗД молочних залоз – це хороший і досить інформативний метод дослідження. Результати такої діагностики служать таким собі уточненням і доповненням до вже встановленої клінічної картини, яка була сформована завдяки іншим діагностичним методикам. Цей метод дає можливість виявити вузлові утворення (наприклад, кісти, якими супроводжується кістозна мастопатія) і правильно оцінити різні дифузні відхилення.

Результативність діагностики при виявленні пухлини менше 1 см становить всього лише 55-60%, а утворень, які не пальпуються – 80%.

Найчастіше УЗД призначають:

  • жінкам у віці до 35 років в ході профілактичних оглядів;
  • іноді вагітним і жінкам в період лактації;
  • в ході диференціального діагностування полостного великого утворення;
  • при диференціальному діагностуванні в разі збільшення аксилярних лімфатичних вузлів;
  • при різних захворюваннях грудей;
  • в рамках контролю при запаленні;
  • під час пункції або склерозування, яке є малоінвазивним лікуванням кістозних утворень залози.

Переваги ультразвукової діагностики полягають у наступному:

  • вона не шкідлива вагітним і лактуючим жінкам;
  • безболісна і не дорога процедура;
  • дозволяє виконувати пункцію під контролем;
  • надає додаткові відомості при вивченні особливостей структури молочної залози;
  • допомагає виявити різні патологічні зміни в молочній залозі в будь-якому віці;
  • перед проведенням процедури дослідження не потрібна підготовка.

Пункційна біопсія

Пункційна біопсія, після якої проводиться цитологія аспірата, передбачає виявлення атипії. Точність такого методу дослідження велика і доходить практично до 99-100%.

Фіброзно-кістозна мастопатія – це той діагноз, при якому пункцію роблять в 98% всіх випадків. Багато наукові дослідники впевнені, що саме така хвороба може в майбутньому перетвориться в рак.

Доплерографія

Доплерографія важлива для діагностики різних захворювань молочних залоз, в тому числі і при підозрі на мастопатію. Зазначений метод, хоч і вважається додатковим, незамінний тоді, коли результати інших досліджень (УЗД, рентгену, пункції) є сумнівними.

Доплерографія призначається в таких випадках:

  • якщо при пальпації виявляються утворення, лікар підозрює рак, а інші дослідження не дали точних результатів;
  • при непальпованих утвореннях вузлового типу неясної природи;
  • при наявності у молодих жінок ознак злоякісної пухлини, виявлених УЗД і відсутніх на рентгенівському знімку;
  • відсутність інформативності пункцій проведених повторно;
  • в ході визначення лікувальної тактики при фіброзних аденомах.

Призначити доплерографію може лікар на будь-якому етапі перебігу хвороби.

Додаткова діагностика

Крім перерахованих вище методів, що застосовуються при діагностиці мастопатії, можна виділити:

  • МРТ (магнітно-резонансна томографія) дає можливість виявити утворення, незалежно від того, пальпуються вони чи ні.
  • Мамографія цифрового типу має вагомі переваги, що властиво будь-яким цифровим дослідницьким методам, в тому числі можливість обробляти зображення таким чином, щоб максимально оптимізувати їх зорове сприйняття.
  • Комп’ютерна томографічна лазерна мамографія дає можливість виявити патології в молочній залозі і проводити диференціальне діагностування як доброякісних, так і злоякісних пухлин.
  • Дуктографія використовується для діагностики тих змін, які локалізуються в протоках.
  • Пневмоцистографія використовується з метою діагностування внутрішньокістозних патологічних змін.
  • СВЧ-радіометр дає можливість здійснювати диференціальне діагностування для визначення різниці між добро і злоякісними утвореннями у випадках виражених дифузних змін (при первинному відборі пацієнток, які потребують ретельного обстеження).

Такі дослідження зарекомендували себе як досить об’єктивні, тому часто застосовуються при діагностиці фіброзно-кістозної мастопатії. Але призначити їх може тільки медичний фахівець, не варто займатися самолікуванням і діагностикою без консультації лікаря.

Мастопатія: лікування

Лікування мастопатії, а точніше кожної з її форм, проводиться тільки під суворим контролем лікаря. Консервативна терапія застосовується при дифузійній мастопатії, вузлові ж утворення часто вимагають оперативного втручання і більш ретельної діагностики. Призначають медикаменти при мастопатії, спираючись на результати аналізів, враховуючи клінічні прояви хвороби, укладення УЗД і рентгенологічних методів.

Консервативне лікування мастопатії

Мастопатію лікують різними препаратами і серед комплексної терапії можна виділити:

  • Вітаміни;
  • Йодид калію;
  • Фітопрепарати;
  • Бромокриптин;
  • Гомеопатичні ліки;
  • Оральні контрацептиви;
  • Прогестерон натуральний, застосовуваний трансдермально;
  • Анальгетики та ін.

Гормональні препарати при мастопатії

Гормональні ліки складають основну частину терапії при мастопатії. Використовують в даному випадку інгібітори, пов’язані з секрецією пролактину, гестагени, засоби, призначені для оральної контрацепції, антиестрогени і аналоги ліберинів.

Сьогодні не існує єдиної терапевтичної методики, застосовуваної при мастопатії. Лікування підбирається в індивідуальному порядку. Тим більше враховується в даному випадку і вік жінки, і наявність у неї різних хронічних патологій, і навіть її алергічні реакції на медикаменти.

Сечогінні засоби і інші методи негормональної терапії

Якщо циклічна мастопатія з’являється перед менструацією і поєднується з набряком, наприклад, стоп, то лікар може на першому етапі постаратися блокувати хворобу за допомогою сечогінних препаратів. Вживання солі в цей період потрібно скоротити до мінімуму.

Вітаміни також вважаються негормональною терапією і такі препарати потрібні при лікуванні мастопатії, адже вони в якійсь мірі можуть нормалізувати гормональний фон і поліпшити метаболізм. Також вітаміни працюють як антиоксиданти, вони позитивно впливають на щитовидну залозу, яєчники, надниркові залози, зміцнюють імунну систему. При мастопатії найчастіше в терапію включають вітаміни С, Е і А, але бажаних результатів домогтися за допомогою такого лікування можна не завжди.

Заспокійливі препарати також часто застосовують при мастопатії, лікування таким чином направлено на корекцію різних психоемоційних станів. До того ж молочні залози чуйно реагують на стреси або, наприклад, переживання. Саме тому заспокійливі засоби включають в схему комплексного лікування мастопатії.

Оперативне втручання при мастопатії

Всі вузлові форми мастопатії лікують оперативно за допомогою хірургії. Також операція може бути єдиним правильним рішенням при дифузійній мастопатії, коли результати біопсії свідчать про наявність вапняних включень або геморагічному вмісті.

Мастопатія: лікування народними засобами

Мастопатія – серйозна проблема і лікувати її без консультації лікаря небезпечно. А тим більше, якщо мова йде про альтернативну медицину.

Якщо діагностується мастопатія, лікування народними засобами може включати:

  • Чаї з жасмином і деякими іншими рослинними компонентами;
  • Сік бузини;
  • Полин, фенхель, шавлія, борова матка і т. Д.

Важливо знати, що при призначенні фітотерапії лікуючий лікар обов’язково повинен врахувати фазу менструального циклу. Фахівець може призначити фітопрепарати в другій фазі менструального циклу у вигляді болезаспокійливих і протизапальних засобів. Використовувати відвари, настої без контролю фахівця ризиковано, адже мастопатія – це складне захворювання, яке може ускладнитися в будь-який момент.

Робити висновки щодо результативності фітолікування можна тільки по завершенню курсу лікування, приблизно через 2-3 місяці. При мастопатії лікування народними засобами може бути тільки допоміжним.

Корекція харчування при мастопатії

Для успішного лікування мастопатії необхідно скоригувати харчування пацієнтки. Під час дієти, запропонованої жінкам, які страждають на мастопатію, слід до можливого мінімуму скоротити обсяг вживаних тваринних жирів і збільшити порції клітковини, що міститься в бобових і цілісних злаках. Саме клітковину добре оптимізує естрогенний обмін і знижує гормональне стимулювання молочної залози, перешкоджаючи потенційній схильності різних тканин грудей до надмірного розростання.

Дієта при будь-яких формах мастопатії вимагає:

  • Зниження вживання жирів (як ненасичених, так і насичених).
  • Вживання овочів і фруктів, а також злаків. Особливо корисні цитрусові плоди, а також овочі, в яких міститься велика кількість каротину.
  • Обмеження вживання в їжу будь-яких копченостей, солінь і консервованих продуктів, а також напівфабрикатів і алкоголю.

Слід пам’ятати про безпосередній взаємозв’язок, який простежується між вживанням різного роду Метилксантинових з’єднань (кофеїн, а також теобромін і ін.) і прогресом розвитку мастопатії. Зазначені сполуки провокують зростання фіброзної тканини і накопичення в кістах рідини. Саме з цієї причини потрібно виключити з свого раціону будь-які продукти, в яких містяться метилксантини. Зокрема, слід повністю виключити або звести до мінімуму вживання таких напоїв як какао, кола і кава. Повна відмова від них значно знизить больові відчуття і почуття напруженості в грудях.

Вкрай важливо звести до мінімуму обсяг споживаних з їжею калорій. Дієта низької калорійності є найважливішим фактором профілактики самого негативного наслідку мастопатії – раку.

Безпосередній зв’язок, який існує між частотою захворюваності кістозно-фіброзною мастопатією і вживанням висококалорійної, енергетичної їжі, відома давно. Медична статистика яскраво демонструє, що жінки, які вживали багато солодкого і жирного, частіше страждають від захворювань грудей, ніж ті, які віддавали перевагу овочам і фруктам.

Крім цього в раціон жінки, яка страждає на мастопатію, неодмінно слід включити вітаміни груп А, В, С і Е. Вживання продуктів, що містять ці вітаміни, а також мінерали та мікроелементи, вкрай корисно. Дані речовини, володіючи адаптогенними і зміцнюючими властивостями, позитивно впливають на тканини молочних залоз.

Зокрема, вітамін:

  • А – діє як антиестроген, знижуючи розростання грудної строми і проліферацію епітеліальної тканини;
  • В6 – знижує обсяг пролактину;
  • Е – активізує дію гормону прогестерону;
  • С – покращує мікроциркуляцію і знижує локальну набряклість залози.

Вітаміни, що вживаються в оптимальних кількостях, – це один з кращих способів профілактики мастопатії.

Вибір бюстгальтера при мастопатії

Жінки, які періодично або постійно страждають таким захворюванням як дифузна мастопатія або інші форми цієї хвороби, неодмінно повинні звертати найпильнішу увагу на вибір бюстгальтера. Даний предмет жіночої нижньої білизни має величезне значення, і ігнорування його, як і носіння некомфортного виробу з синтетичного матеріалу легко може привести до найсумніших наслідків:

  • загострення хвороби;
  • деформацій (часто хронічних) грудей;
  • здавлення кровоносних судин і проток;
  • перевантаження зв’язок.

Неправильний вибір бюстгальтера при мастопатії може погіршити стан здоров’я жінки. Існує кілька нескладних, але важливих правил, які допоможуть з толком вибрати бюстгальтер при дифузійній або вузловій мастопатії:

  • Слід враховувати всі нюанси, подивіться, як оброблені шви на текстильному виробі, – вони не повинні врізатися в шкірний покрив і терти, що неприпустимо при мастопатії.
  • Матеріал, з якого пошито виріб, повинен бути натуральним і неодмінно гігроскопічним – ефект так званої сауни вкрай шкідливий для грудей при мастопатії.
  • Потрібно виключити бюстгальтери з синтетичних тканин – матеріал повинен бути натуральним.
  • Носити бюстгальтер понад 11 годин небажано, як і спати в ньому.
  • Не можна носити вироби без бретелей, а жінкам з масивними грудьми, які страждають на мастопатію, слід вибирати виріб з широкими бретельками, що міцно підтримують груди і не врізаються в шкіру.
  • Слід виключити з гардероба бюстгальтери з поролоновою прокладкою в чашечках.
  • Неприпустимо вдягати білизну при високій температурі навколишнього середовища.
  • Груди повинні заповнювати чашечки повністю, а поясок не повинен тиснути, давити, заважати руху – бюстгальтер підбирається в точності за розміром грудей, і якщо на шкірі залишаються відбитки від застібки або бретелей, використовувати неприпустимо.
  • Тісний і незручний бюстгальтер ще більше травмує уражену хворобою груди, а надто просторий виріб може натирати шкіру.

Слід зазначити, що в даний час багато виробників пропонують бюстгальтери, призначені спеціально для жінок, які страждають на мастопатію. Доцільно віддати перевагу саме такій білизні – за умови правильно підібраного розміру.

Профілактика мастопатії

Профілактика захворювання може бути первинною і вторинною. Первинні заходи профілактики передбачають попередження виникнення хвороби за допомогою дослідження факторів ризику і етіології. Крім того, первинна профілактика включає в себе:

  • нормалізацію і гармонізацію сімейного життя;
  • регулярне статеве життя;
  • своєчасну реалізацію функції дітонародження;
  • тривалу лактацію (мінімум до 6-10 міс.).

Вторинні профілактичні заходи – це своєчасне виявлення симптомів і ознак хвороби на ранньому етапі і настільки ж своєчасне і адекватне лікування захворювань молочних залоз, що передують виникненню пухлин. Йдеться про фіброаденоми, фіброзні мастопатії та інші її форми, інших патологічних утвореннях доброякісного характеру, а також всілякі порушення роботи ендокринної системи, захворюваннях печінки, що призводять до порушення її функції, і хвороби жіночих статевих органів.

В цілому для профілактики кістозної мастопатії та інших видів даного захворювання слід дотримуватися ряду правил, серед яких варто відзначити наступні:

  • Правильне харчування. Раціон повинен включати в себе достатню кількість вітамінів, корисних мінералів, клітковини, а копчену і жирну їжу, соління, алкоголь і напівфабрикати треба звести до мінімуму або виключити зовсім.
  • Боротьба із зайвою вагою. Надлишок маси тіла є фактором, що провокує розлади процесів обміну речовин в організмі, що призводить до порушення гормонального фону.
  • Контроль фізичної та психологічної активності. Слід уникати надмірних навантажень і стресів, висипатися і повноцінно відпочивати.
  • Періодичне і регулярне відвідування лікаря-гінеколога для огляду грудей і в цілому статевої системи дозволить своєчасно помітити відхилення від норми.
  • Комфортну нижню білизну. Для попередження вузлової мастопатії та інших форм захворювання слід носити зручні і м’які бюстгальтери з натуральних матеріалів і виключити синтетичну і незручну білизну, що здавлює груди.