Черепно-мозкова травма

Черепно-мозкова травма загальне поняття, в яке входять різні види і ступені тяжкості травми головного мозку і самого черепа. Травма голови може виникнути з ряду причин – ДТП, падіння різної етимології – з висоти або внаслідок епілепсії, інсульту.

Травма черепа щорічно спостерігається у великої кількості людей різної вікової категорії, і кількість постраждалих збільшується з року в рік.

 Загальні відомості

Черепно-мозкова травма зачіпає будь-які структури центральної нервової системи:

  • Найчастіше страждає сіра речовина мозкової кори.
  • Біла речовина, велика частина якої, розташовується в глибині мозку.
  • Нерви, що розташовуються в черепній коробці.
  • Кровоносні судини, що живлять мозок.
  • Стінки шлуночків головного мозку.
  • Проходи, через які рухається ліквор.

Одночасна травма голови різних областей ЦНС значно ускладнює ситуацію. Важка черепно-мозкова травма негативно діє на структуру центральної нервової системи, викликає набряк, набухання ГМ, що призводить до порушення роботи мозку. Подібна патологія, провокуючи розлад мозкових функцій, впливає на діяльність інших органів і систем, що відповідають за нормальну життєдіяльність організму. У такій ситуації завжди є небезпека ускладнень в перші години після ЧМТ, а також розвитку серйозних наслідків в майбутньому.

При отриманні травми голови необхідно знати, що мозок може травмуватися не тільки в області отримання удару. Наслідки черепно-мозкової травми не менш небезпечні. Може виникнути протиударна дія, яка здатна завдати більшої шкоди, ніж сам удар. Крім цього, центральна нервова система може випробувати стрес через лікворний поштовх і негативного впливу на відростки мозкових оболонок.

Види ЧМТ поділяються на кілька типів.

Класифікація травми

Класифікація черепно-мозкової травми виявляється по типу впливу, за характером травми, за ступенем тяжкості.

Травма голови за типом впливу:

  • Ізольована.
  • Поєднана.
  • Комбінована.

Травми голови поділяються за характером пошкодження:

  • Закрита – шкірний покрив не пошкоджений, зовні пошкодження практично не помітно. ЗЧМТ є небезпечною, так як пацієнт без видимих ознак рідко звертається за допомогою в лікарню.
  • Відкрита ЧМТ – пошкодження м’яких тканин черепа, апоневрозу.
  • При мозковій травмі, проникаючого характеру відбувається пошкодження твердої мозкової оболонки. При травмі такого роду потерпілого слід негайно доставити в лікарню.

Види травми голови визначаються наступними показниками:

  • Удар мозку.
  • Здавлення головного мозку.
  • Дифузні пошкодження.
  • Здавлення голови.

Види черепно-мозкових травм поділяються за ступенем тяжкості:

  • Легка – струс мозку, незначні забиті місця.
  • Середня – забій мозку середньої тяжкості.
  • Важка – дифузні аксональні пошкодження, здавлення голови.

Класифікація черепно-мозкової травми визначається за періодом черепно-мозкової травми.

Що являє собою періодизація?

  • Гострий період травми голови – до 10 тижнів.
  • Проміжний – від 2 до 6 місяців.
  • Віддалений період травми голови – від моменту отримання пошкодження до 2 років.

Відкрита і закрита травма голови

Часто доводиться чути, коли мова заходить про пошкодження головного мозку, – якого виду черепно-мозкова травма? ВЧМТ або закрита черепно-мозкова. Чим вони відрізняються?

Відкрита ЧМТ

Відкриті черепно-мозкові травми характеризуються пошкодженням цілісності м’яких тканин голови, кісток і твердої мозкової оболонки. При класифікації черепно-мозкових травм виділяють наступні показники:

  • Руйнування склепіння та основи черепа з пошкодженням м’яких тканин.
  • Перелом основи черепа з ураженням кровоносних судин. Призводить до кровотечі з носа і вух.

Відкриті ушкодження голови поділяють на вогнепальні і невогнепальні, а також:

  • Непроникаючі пошкодження м’яких тканин без порушень мозкової оболонки.
  • Проникаючімають порушення цілісності твердої мозкової оболонки.

Наслідки відкритої черепно-мозкової травми в першу чергу це мікробні забруднення, які провокують інфекційні ускладнення оболонки у вигляді менінгіту і мозку – енцефаліт, абсцеси. Але ускладнення ЧМТ проявляються в наступному:

  • Комоція – це струс мозку, який виникає після нанесення травми по голові твердим широким предметом, який впливає на мозок нетривалий час. Цілісність мозкової тканини не пошкоджується, але тимчасово втрачається зв’язок між відділами і клітинами мозку. Ознаки даної черепно-мозкової травми включають в себе втрату свідомості різної тривалості і глибини, а після повернення з’являється нудота, блювота, головний біль, пітливість, слабкість, запаморочення. На короткий час може розвинутися амнезія. Симптоми травми зникають через 1 – 2 тижні. Дану травму відносять до самого сприятливого варіанту, який може бути після черепно-мозкового пошкодження.
  • Контузія або травматизм мозку – це будь-який місцеве ушкодження ГМ. Воно може бути різною різновиди – у вигляді дрібних крововиливів, набряку або розривів і розтрощення мозкової тканини. Симптоми черепно-мозкової травми проявляються негайно – тривала, від декількох годин до декількох тижнів, втрата свідомості, астенія, амнезія, місцеві неврологічні симптоми. Якщо внутрішньочерепна травма була в легкій формі, то розлади проходять через 2 -3 тижні. При важких формах патології ряд наслідків черепно-мозкової травми залишаються – епілептичні припадки, параліч, розлад мови. Важка черепно-мозкова травма призводить до коми.
  • Внутрішньочерепна травма може привести до здавлення головного мозку, яке виникає внаслідок набряку мозку, крововиливу, вдавлення кістки. Ознаки травми проявляються: больовим синдромом, сонливістю, безпричинним занепокоєнням, локальними розладами. При таких пошкодженнях мозку можлива втрата свідомості, порушення, перебої в роботі серцево-судинної системи. Все це може привезти до летального результату.
  • Дифузійне аксональне ушкодження ГМ. Для даного ускладнення черепно-мозкової травми характерно тривалий коматозний стан – до 3 тижнів, порушення ритму і частоти дихання, і як результат – вегетативний стан.

Важливо! Вегетативний стан – це стан, коли у людини відсутня вища нервова діяльність – мислення, пам’ять, пізнання, а також мова. Відбувається така патологія через травму головного мозку, коли кора мозку частково або повністю гине. У таких хворих зберігаються тільки основні функції, спрямовані на підтримку життя – дихання, нормальний тонус судин і ритм серцевих скорочень, а також людина може спати і не спати, як нормальні люди.

Закрита ЧМТ

Що таке закрита травма голови? Пошкодження, які не супроводжуються порушенням цілісності покривів голови, в медицині називають ЗЧМТ. До даного виду також відносяться травми з ранами м’яких тканин, але без пошкодження апоневрозу і травми з переломами черепних кісток, але без пошкодження м’яких тканин і апоневрозу. Наслідки черепно-мозкової травми даного типу не настільки значні, як при ОЧМТ, і пошкодження залишаються асептичними.

Симптоми

Симптоми черепно-мозкової травми розвиваються відразу після травми, але вони можуть проявитися через якийсь час.

Основні симптоми травми голови:

  • Втрата свідомості – виникає відразу після отримання травми. Тривалість залежить від тяжкості ушкодження – може тривати від декількох хвилин до декількох годин або днів. Потерпілий не відповідає на питання, а якщо відповідає, то повільно і з затримкою, може не реагувати на больові відчуття, оклик.
  • Больовий синдром голови – з’являється після того, як до потерпілого повернулася свідомість.
  • Одноразовий напад нудоти або блювоти, що не приніс полегшення.
  • Запаморочення.
  • Колір обличчя стає червоним.
  • Підвищене потовиділення.
  • Пошкодження кісток і м’яких тканин голови – у хворого видно кістки черепа, йде кров, спостерігаються шкірні дефекти.
  • Гематома або крововилив в м’які тканини. Виникає при переломах черепних кісток. Частіше розташовується за вухом і навколо очей – симптом «очей єнота».
  • З вух і носа витікає ліквор. Ліквор є цереброспінальною рідиною, яка живить головний мозок. При нормальному стані рідина знаходиться у вузькій порожнині між головним мозком і черепом. Після перелому основи черепа з’являється дефект кісток, рветься мозкова оболонка, яка примикає до кісток, і ліквору закінчується в порожнину носа або в слуховий прохід.
  • Судоми. Мимовільне м’язове скорочення рук і ніг, іноді супроводжується втратою свідомості, прикушенням язика і сечовипусканням.
  • Амнезія. Виникає відразу після травми, зазвичай потерпілий не пам’ятає, що з ним сталося до моменту удару – це ретроградна амнезія, але буває і антероградна або втрата пам’яті про події, що сталися найближчим часом після отримання травми.

Якщо пошкоджені поверхневі судини головного мозку, то можливий розвиток травматичного субарахноїдального крововиливу. Це означає, що кров потрапляє в міжоболонковий простір головного мозку, при цьому розвиваються такі симптоми:

  • Раптовий напад сильного головного болю.
  • З’являється світлобоязнь при погляді на будь-яке джерело світла – в очах виникає хворобливе відчуття.
  • Що не приносить полегшення блювота, нудота.
  • Непритомність.
  • Напруга в підпотиличній зоні шиї, при цьому голова закидається.

Крім цього, розвиваються вогнищеві симптоми.

Пошкодження лобової частки має такі симптоми:

  • Мова порушується. Виникає моторна афазія – пацієнт говорить так, як ніби у нього каша в роті.
  • Проблема з ходою – потерпілий періодично при ходьбі падає на спину.
  • З’являється слабкість в кінцівках – в лівій руці і нозі або в правій руці і правій нозі.

Пошкодження скроневої частки супроводжується такими ознаками, як:

  • Патологія мови – сенсорна афазія. Хворий не розуміє мову. Він чує її, але для нього вона звучить, як іноземна.
  • Випадання будь – яких частин поля зору.
  • Напади судом, які виникають в кінцівках або у всьому тілі.

Пошкодження тім’яної частки може викликати порушення чутливості в одній половині тіла (людина не відчуває дотиків, не відчуває температуру і біль при больових подразненнях).

Гостра черепно-мозкова травма потиличної частки призводить до порушення зору. Виникає сліпота або обмеження видимого поля зору на обидва або одне око.

Ускладнення черепно-мозкової травми в області мозочка може викликати такі симптоми:

  • Порушується координація рухів. Вони стають розмашистими, нечіткими.
  • Хода хитка – пацієнт при ходьбі відхиляється в сторону, можливе падіння.
  • Очі потерпілого починають «бігати» з боку в бік – великорозмашистий горизонтальний ністагм.
  • Розвивається м’язова гіпотонія.

Про травму черепних нервів свідчать такі ознаки:

  • Асиметрія обличчя – рот при спробі посміхнутися, перекошується, очні щілини стають різними за розміром, носогубні складки згладжуються.
  • Гострота слуху знижується.

Важливо! Наслідки ЧМТ будуть значно нижче, якщо своєчасно звернутися до лікаря, який проведе огляд. Виявивши своєчасно симптоми, і лікування буде більш ефективним.

Закрита або відкрита черепно-мозкова травма наслідки залежать від своєчасно наданій допомозі. Це мається на увазі не тільки медична, але і долікарська. Адже в першу чергу поруч з постраждалим виявляються звичайні люди, а не бригада швидкої допомоги і від їх дій буде залежати життя людини.

Долікарська допомога

Що робити, якщо ви стали свідком нанесення ЧМТ іншій людині? Існує певний алгоритм дій, який бажано знати кожному, тому як від кількості часу, витраченого на надання допомоги, залежить багато чого. Внутрішньочерепна травма може бути не тільки у дорослих, але і у дітей. Вони часто страждають забоями, які можуть викликати церебральні патології, тому своєчасно надана допомога допоможе виключити несприятливі наслідки травми голови у дитини.

В першу чергу необхідно оцінити свідомість потерпілого. Це необхідно для того, щоб по відповідній реакції визначити стан хворого, а заодно – психомоторний статус, больові відчуття в голові і тілі, наявність мовних і ковтальних патологій.

  • При кровотечі або витіканні цереброспинальної рідини з носа або вух можна зрозуміти, що стався перелом основи черепа.
  • Слід ретельно оглянути очі хворого, а саме виявити в якому стані знаходяться його зіниці, щоб повідомити про це лікаря швидкої допомоги.
  • Так само не можна ігнорувати такі дійства, як визначення кольору шкірного покриву, вимірювання пульсу, частоти дихання, температури тіла і при можливості артеріального тиску.

При ударі голови пошкоджень може зазнати будь-який відділ головного мозку. Симптоматика безпосередньо залежить від місця ураження.

Так само слід мати на увазі переломи і вивихи нижньої щелепи, які можуть притиснути язик до задньої стінки глотки, якщо потерпілий знаходиться без свідомості, а значить, виникнуть проблеми з диханням. Для того щоб відновити доступ повітря, слід висунути нижню щелепу вперед, а свої пальці розмістити позаду її кутів.

Крім цього, пошкодження може бути і поєднаним, тому з хворим, які знаходяться без свідомості необхідно звертатися гранично обережно, не переносити і викликати невідкладну допомогу.

Важливо! Лікування черепно-мозкових травм проводиться тільки в стаціонарі. Це необхідно для того, щоб виключити негативні наслідки черепно-мозкової травми закритого або відкритого типу.

Діагностика

Після того, як хворого доставлять в лікарню і призначать лікування черепно-мозкової травми, йому проведуть обстеження.

Такі дійства включає в себе діагностика черепно-мозкових травм:

Збір анамнезу захворювання:

  • характер травми голови: ДТП, удар по голові, падіння або вогнепальне поранення;
  • як довго постраждалий був без свідомості.

Неврологічний огляд:

  • оцінка свідомості – реакції пацієнта на оклик, больові роздратування, якщо реакція на відгук відсутня;
  • оцінка зіниць: необхідно звернути увагу на асиметрію зіниць і відсутність реакції на світло з одного боку;
  • наявність ознак роздратування мозкової оболонки – головний біль, світлобоязнь, напруга підпотиличних м’язів шиї і закидання голови;
  • присутність неврологічних локальних симптомів: слабкість в кінцівках, асиметрія обличчя, порушення мови, судоми.

Комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія голови – дані методики дозволяють вивчити будову ГМ по верствам, виявити ознаки пошкодження тканини мозку, наявність в сірій речовині або його оболонці крововиливів.

  1. Ехо-енцефалоскопія. Даний метод допомагає оцінити наявність зміщення мозку щодо кісток черепа через тиск внутрішньочерепного крововиливу.
  2. Люмбальна пункція – за допомогою спеціальної голки проводиться пункція субарахноїдального простору спинного мозку в зоні попереку і проводиться забір ліквору. Оскільки даний простір безпосередньо пов’язаний з субарахноїдальним простором головного мозку, то при наявності крововиливу в лікворі можна виявити кров або її залишок.
  3. Консультація нейрохірурга.

Лікування

Для початку хворого поміщають в нейрохірургічне або неврологічне відділення при лікарні. Лікування травми голови найчастіше проводиться консервативно, за умови, що немає приписів для хірургічного втручання і симптоматично.

Лікування закритих черепно-мозкових травм, як і відкритих, проводять за наступною схемою:

  • Лікування направлено на підтримку життєдіяльності хворого – штучна вентиляція легенів, подача кисню, підтримка артеріального тиску в допустимій нормі.
  • При високому внутрішньочерепному тиску знижують кількість вуглекислого газу в крові.
  • Міорелаксанти допомагають розслабити мускулатуру потерпілого, а прийом протисудомного препарату позбавляє від нападів судом.
  • Лікувати різке підвищення температури тіла слід жарознижувальними медикаментами і охолоджуючими ковдрами.
  • Галоперидол пригнічує блювотний рефлекс і психомоторне збудження.
  • Набряк мозку знімають за допомогою дегідратаційних медикаментозних засобів.
  • Дегідратаційні ліки, при тривалому використанні чинять негативний вплив на кількість калію, тому необхідно додати таблетки з вмістом калію.
  • При сильному болі призначають анальгетики, транквілізатори і седативні препарати, хворий повинен відпочивати більшу частину часу.
  • Непогано діють антигістамінні засоби, медикаменти, які зміцнюють стінки судин, поліпшують кровообіг, що забезпечують водно-електролітну рівновагу і кислотно-лужний баланс.
  • Якщо є необхідність, то пацієнту дають препарати, що сприяють нормалізції роботи серцево – судинної системи.
  • Повноцінне харчування, при цьому воно може здійснюватися через зонд.
  • Вітаміни приписують, після того, як пройшов гострий період хвороби. Вони необхідні при відновлення, під час реабілітації.
  • Операція проводиться для видалення зруйнованої тканини мозку або в разі великого скупчення крові.
  • Хірургічне втручання необхідне для обробки ран, зашивання пошкоджених тканин.

Важливо! Після того, як буде проведено лікування ЧМТ, слідує відновлення хворого. Для цього лікарем призначається реабілітація, що включає в себе ряд розпоряджень, що залежать від тяжкості травми.

Реабілітація

Відновлення після будь-якої травми голови – довге і часом важке заняття. Наслідки черепно-мозкової травми бувають ранніми і віддаленими, тому відновлення і реабілітація спрямована на полегшення і їх запобігання і полягає в прийомі медикаментів, заняттях лікувальною фізкультурою, фізіотерапію. Все це необхідно не тільки для того, щоб уникнути наслідків, але і для того, щоб відновити колишню форму, повернутися до звичного способу життя.

Важливо! Ускладнення і наслідки ЧМТ можливі при набряках і зміщенні мозкових структур. Вони являють собою розлад рухової системи, порушення чутливості, координації руху, ходи, а також можуть призвести до епілепсії, ЛОР – патологій і летального результату.

Не варто зволікати з діагностикою та лікуванням захворювання!