Ангіоневротичний набряк Квінке

Ангіоневротичний набряк Квінке – це гострий стан, що швидко розвивається, характеризується набряком підшкірної клітковини, слизової і шкіри. Зазвичай набряк зачіпає область обличчя і рідше – шлунково-кишкового тракту, слизові статевих органів і дихальні шляхи.

Такий вид набряку – поширена реакція, яка може супроводжуватися кропив’янкою. Своєчасне розпізнавання симптомів і виявлення причин, дає можливість швидкого застосування лікування.

Що таке ангіоневротичний набряк Квінке?

Даний стан має алергічне походження. Першим лікарем, який всебічно вивчив проблему, був лікар Квінке. За його прізвища подібна реакція організму отримала назву «Набряк Квінке».

При збільшенні проникності судин, їх вміст надходить у тканини організму. Внаслідок цього виникає значний набряк. Існує кілька причин, які можуть викликати набряк Квінке. Це важкий стан, який вимагає негайної медичної допомоги, а в подальшому чіткого дотримання заходів профілактики, щоб не допустити повторення.

Ознаки та симптоми

Особливістю ангіоневротичного набряку є його швидкий розвиток буквально за лічені хвилини. У вкрай рідкісних ситуаціях наростання симптоматики буває поступовою, займаючи за часом кілька годин.

Місце локалізації прояви зазвичай впливає на яскравість клінічної картини. Найчастіше уражається область обличчя:

• рот;
• повіки;
• губи;
• щоки;
• руки і ноги з зовнішньої сторони;
• гортань;
• органи дихання.

На дотик місце набряку щільне і хворобливе, шкіра в цих місцях натягнута. При цьому хворий відчуває печіння, а біль посилюється не тільки при натисканні на уражену ділянку, але навіть при дотику.

При набряклості слизових шлунково-кишкового тракту і гортані може бути:

• нудота і блювота;
• пронос;
• сиплість і ускладненість дихання;
• задишка;
• посиніння ділянок тіла;
• хриплість голосу;
• ускладненість мови;
• втрата свідомості;
• біль в області живота.

При значному опуханні слизової рота і гортані може бути утруднена мова. Повіки часто настільки збільшуються в розмірах, що хворий не може їх розімкнути. Збільшуються в розмірі вушні раковини, а слух знижується, так як слуховий прохід здавлюється набряком. Розпухлий язик часто збільшується настільки, що не поміщається в ротовій порожнині.

Набагато рідше можуть бути наступні локалізації набряків – м’язів, суглобів, головного мозку, плеври, сечовивідної системи. При набряканні в області мозку людина стає пасивною, сонливою, її свідомість плутається, головний біль посилюється. Можуть бути епілептичні припадки і порушення мовної функції.

Важливо! У половині випадків ангіоневротичний набряк може супроводжуватися анафілактичним шоком і кропив’янкою.

При спадковому характеру клінічні прояви дадуть про себе знати ще до 20-річного віку. Наростання набряклості в цьому випадку буде повільним, а рецидиви – частими: до декількох разів протягом року при наявності провокуючих реакцію факторів.

Причини

У переважній більшості випадків ангіоневротичний набряк – це алергічна реакція, яка проявляється негайно після попадання в організм алергенів.

Викликати захворювання можуть:

• лікарські препарати;
• алергени, що потрапили з їжею;
• пилок квітів;
• жалкі комахи, які випускають отруту і т.д.

При попаданні в кровотік алергени викликають викид організмом речовин значної біологічної активності – гістаміну, серотоніну та інших. При цьому відбувається підвищення проникності кровоносних судин. Псевдоалергічні реакції, які пов’язані з індивідуальною чутливістю до певних продуктів або ліків теж можуть призводити до набряклості, але без задіяння імунологічної реакції.

Лікування певного виду медичними препаратами може відбуватися значне і стійке розширення кровоносних судин зі збільшенням їх проникності. У числі причин можуть також бути генні порушення, аутоімунні, інфекційні хвороби, ракові утворення і т.д.

Види

Виділяється 2 види розвитку патологічного процесу: хронічний і гострий. Про хронічній формі свідчить тривалий стан набряклості, яка триває більше 6 тижнів. По механізму дії хвороба може мати спадковий характер або бути придбаною. Останній вид підрозділяється на наступні групи:

• псевдоалергія;
• алергія;
• внаслідок інфекційних заражень;
• мають автоімунний характер;
• пов’язані із застосуванням медичних препаратів – інгібіторів АПФ.

За своїми проявами ангіоневротичний набряк буває ізольованим або зв’язаним з кропив’янкою. При неможливості визначення причини розвитку патологічних процесів форму вважають ідіопатичною.

Лікування

При гострому захворюванні потрібно усунення алергену, а медична допомога повинна включати симптоматичне лікування. При важкому стані раз в день призначається преднізалон.

При складності з визначенням причини хворому відміняють всі препарати, які не є життєво важливими. Якщо набряк захоплює гортань, то хворому роблять укол ефедрину підшкірно.

Зняти симптоми і поліпшити стан допомагають антигістамінні засоби, які вводять внутрішньовенно. Наприклад, Дифенгідамін.

Можуть бути показані:

• ентеросорбенти (полісорб, активоване вугілля, ентеросгель та ін.);
• глюкокортикостероїди (дексазон, Дексаметазон);
• сечогінні засоби для зняття набряку;
• проносні, які допоможуть швидше вивести алерген з організму (Гутталакс, Фітолакс, проносні відвари трав);
• імуностимулятори – Ехінацея, Імунал і т.д .;
• для зменшення проникності судин – Аскорутин, вітамінні комплекси;
• дотримання дієти;
• переливання плазми.

Подальше лікування, після зняття гострих симптомів, може включати такі засоби тривалого прийому: блокатори Н1 і Н2. Для стабілізації стану і поліпшення ситуації хворому призначаються таблетовані антигістамінні засоби. Це може бути Лоратадин, Супрастин або інший засіб.

Перша допомога

Набряк Квінке становить небезпеку для здоров’я і життя, тому так важлива вчасно надана медична допомога. Хворого слід максимально швидко доставити в медичний заклад або викликати швидку допомогу.

1. До приїзду лікаря постраждалим повинен бути прийнятий антигістамінний препарат, який рекомендується покласти під язик. При відсутності ліків можна закапати в рот або ніс Нафтизин. Досить 2 або 3 краплі. Якщо відомо, що стало причиною такої реакції – слід усунути алерген.
2. Хворого потрібно заспокоїти, дати доступ свіжого повітря, звільнити від одягу область шиї і грудної клітини. Набряклість можна постаратися знімати прикладанням холодного компресу. При втраті свідомості і зупинці дихання слід виконувати заходи по штучному подиху.
3. Важливо! Якщо набряк рецидивний, родичі повинні мати в аптечці преднізалон, і володіти навичками виконання внутрішньом’язових уколів.
4. Кваліфікована медична допомога при ангіоневротичнму набряку включає цілий ряд заходів. У більшості випадків хворому буде запропонована госпіталізація. Під цю категорію потрапляють хворі з набряком гортані і тяжким перебігом набряку Квінке, а також:

• діти;
• особи, у яких подібна реакція виникла вперше;
• пацієнти з патологією серця і органів дихання;
• ті, у кого набряк викликаний прийомом ліків;
• минулі напередодні вакцинації.

Профілактика

Для попередження повторного ангіоневротичного набряку хворому слід ретельно контролювати прийом лікарських засобів і продуктів харчування, щоб не допустити потрапляння заборонених речовин в організм. При цьому прийом ліків повинен узгоджуватися з лікарем.

Якщо характер ангіоневротичного набряку спадковий, то страждаюча такою патологією людина повинна уникати провокуючих чинників:

• вірусних захворювань;
• стресів;
• травм;
• прийому інгібіторів АПФ;
• прийом гормональних ліків з естрогеном.

Для цієї категорії хворих стоматологічні втручання та будь-які операції повинні проводитися тільки після відповідної підготовки. Для цього лікарем призначається профілактична терапія в період ремісії.