Ангіографія

Ангіографія (контрастна рентгенографія) – це найточніший сучасний метод дослідження кровоносних судин. Метою діагностичної процедури є контрастні рентгенівські знімки. Дослідження може бути загальним або місцевим.

За допомогою загальної ангіографії досліджується стан всіх судин в організмі. Місцева ангіографія передбачає вивчення судин на окремій ділянці тіла.

В основі принципу діагностики лежить використання властивостей рентгенівського випромінювання. Ангіографія може проводитися на основі КТ або МРТ. Комп’ютерна томографія дає зображення всіх судин, дозволяє проаналізувати характер кровотоку в них. Дані розшифровуються фахівцями на основі спеціальних методик. Магнітно-резонансна томографія також показує картинку судин, особливістю її є виявлення патологій в них. Вибір залежить від загального стану здоров’я пацієнта, а також від того, які судини необхідно обстежити.

При ангіографії в посудину, порожнину або орган вводиться контрастна речовина. У рентгенівських променях вона дає більш чітке зображення кровоносних судин і прилеглих до них тканин.

Області застосування ангіографії

Ангіографічне дослідження застосовується в різних областях медицини:

• флебологія – для виявлення місць закупорки вен;
• судинна хірургія – під час підготовки до операцій на судинах для уточнення їх будови і особливостей;
• онкологія – для пошуку пухлин і метастазів по утвореним в них капілярним мереж;
• неврологія – для виявлення гематом, кровотеч, аневризми, пухлин;
• пульмонологія – для виявлення легеневих кровотеч, патологій розвитку легенів.

Види ангіографії і їх призначення, які хвороби можна діагностувати

Ангіографія підрозділяється на два види:

• пункція – застосовується для дослідження поверхневих судин;
• катетеризація – використовується при глибокому розташуванні вен і артерій, які необхідно обстежити.

При пункції контрастну речовину вводять безпосередньо за допомогою спеціального шприца. При катетеризації процедура дещо складніше. Препарат вводиться через трубки спеціальних пристроїв (інтрод’юсера, катетера). При цьому робиться спеціальний розріз шкіри і підшкірних тканин із застосуванням анестезії.

Стандартна діагностика методом ангіографії виконується на цифровому рентгеноскопі. Існують також КТ і МРТ-ангіографії.

Дослідження артерій називається артеріографія, вен – флебографія.

Фахівці розрізняють види ангіографії по локалізації обстежуваних судин:

• церебральна ангіографія – дослідження артерій головного мозку;
• портографія – дослідження вен печінки;
• коронарографія – серцеві артерії;
• ангіопульмонографія – досліджує судини легких;
• аортоартеріографія – досліджує аорту і всі що відходять від неї артерії внутрішніх органів;
• ангіографія артерій і вен нижніх кінцівок.

Суть і принцип методу

Для проведення ангіографії використовуються йодовмісні контрастні речовини. Вони бувають іонні та неіонні. За критерієм мінімізації побічних ефектів перевага віддається неіонним контрастним препаратам.

Після введення речовина поширюється по судинах разом з кровотоком. Спочатку вона потрапляє в артерії, потім в більш дрібні судини артеріоли і капіляри, потім в дрібні і великі вени.

Чим швидше кровотік, тим швидше переміщення контрастної речовини. У міру його поширення апарат, на якому ведеться дослідження, робить кілька рентгенівських знімків.

Підготовка до дослідження

Перед проведенням діагностики за допомогою ангіографії пацієнту призначається кілька аналізів для виключення можливих протипоказань:

• загальний аналіз крові та сечі;
• біохімічний аналіз крові;
• аналіз крові на згортання (коагулограма);
• дослідження крові на цукор, маркери вірусних гепатитів, реакція Вассермана;
• аналіз крові на резус-фактор і групу (якщо не відомі).

За тиждень до процедури потрібно припинити прийом будь-яких спиртних напоїв. Якщо ви приймаєте препарати, які розріджують кров, впливають на її згортання, обов’язково повідомте про це лікаря.

Життєво важливо проінформувати доктора в разі, якщо у пацієнта є алергія на йод. Також необхідно поставити лікаря до відома при будь-яких наявних алергічних реакціях на будь-які інші ліки.

Для повної впевненості в нормальній переносимості контрастної речовини за кілька годин до ангіографії робиться проба. Препарат в невеликих кількостях вводиться внутрішньовенно. До проявів алергії на контрастну речовину відносяться:

• свербіж на шкірі;
• падіння артеріального тиску;
• задишка;
• різь в очах;
• почервоніння очей, шкірних покривів.

При появі цих симптомів проводити процедуру ангіографії не можна. Діагностувати пацієнта необхідно іншим способом. Однак при невеликих проявах алергії можна прийняти антигістамінні медикаменти (уколи або таблетки), наприклад, Лоратадин. Це робиться за 1-2 години перед ангіографією.

Якщо укол або надріз для введення контрастного препарату буде проводитися на волосистій частині тіла, вранці перед процедурою потрібно збрити в цьому місці волосся.

Діагностика проводиться натщесерце, на порожній шлунок. Сечовий міхур перед процедурою необхідно звільнити.

Ангіографічне обстеження іноді проводиться екстрено (наприклад, в разі інфаркту, інсульту). Часу на підготовку хворого практично немає. Що робити в цьому випадку? Потрібно дотримуватися головних, обов’язкових умов: в першу чергу, проба на алергічні реакції, бажані порожні сечовий міхур і шлунок.

Показання та протипоказання до процедури

Список захворювань, при яких може призначатися ангіографічна діагностика, досить великий.

Метод допомагає досліджувати стан пацієнта при ряді патологій головного мозку:

• геморагічний інсульт;
• інфаркт;
• черепно-мозкова травма;
• злоякісні новоутворення;
• аневризма (розширення судини);
• ангіома;
• судинна мальформація.

При обстеженні серця ангіографія показана у випадках:

• ішемічної хвороби серця;
• інфаркті;
• вроджених захворюваннях коронарних судин;
• атеросклерозі коронарних артерій.

Діагностика за допомогою ангіографії рекомендується при захворюваннях судин рук і ніг:

• атеросклероз;
• тромбоз;
• синдром діабетичної стопи при цукровому діабеті;
• аневризмі артерій рук чи ніг.

Крім того, ангіографія призначається після травм при підозрі на ураження кровоносних судин.

Якщо ангіографія здатна погіршити стан пацієнта, її рекомендується замінити на МРТ або УЗД.

Протипоказання до проведення ангіографії:

• алергія на йод;
• вагітність на будь-якому терміні;
• серцева, печінкова або ниркова недостатність;
• гострі інфекційні або вірусні захворювання;
• порушення згортання крові;
• тромбофлебіт (може статися відрив тромбу і закупорка судини);
• порушення в психічній сфері (хворий не зможе виконувати команди лікаря).

Як все відбувається: етапи процедури

Ангіографія виконується в умовах стаціонару, оснащеного необхідним обладнанням. Це може бути сучасний діагностичний центр, лікарня, поліклініка.

Пацієнт лягає на стіл спеціального апарату (ангіографа). Місце проколу судини обробляється антисептиками. Локалізація місця уколу залежить від мети дослідження. Для ангіографії судин мозку, голови, рук вибираються внутрішня поверхня передпліччя або плеча. Тут розташовані три артерії: променева, ліктьова і плечова. На внутрішній поверхні стегна є універсальна артерія, через яку контрастна речовина легко наповнює судини будь-якої області тіла (стегнова артерія).

Далі шкіра і судину проколюються спеціальними голками. У просвіт артерії вводиться інтрод’юсер (трубчастий зонд), до якого за необхідності потім вставляються інші інструменти. У тому числі тонкий (близько 2 мм в діаметрі) катетер, до якого приєднується шприц для введення контрастної йодовмісної речовини.

При проходженні препарату через дану ділянку пропускаються рентгенівські промені, які дають можливість відобразити посудину і місце введення катетера на моніторі. Під таким рентгенівським відеоконтролем катетер підводиться до судини, знімок якої є метою дослідження. У це місце вводиться контрастний препарат, за допомогою рентгенівських променів робляться фото. Потім всі інструменти витягуються, місце проколу ретельно дезінфікується. Для запобігання кровотечі з судини місце проколу щільно притискають стерильною серветкою на кілька хвилин.

Після ангіографії рекомендується перебування під наглядом лікарів протягом 12-24 годин для виключення можливих ускладнень.

Розшифровка діагнозу

Результати обстеження мають величезну важливість для лікування і запобігання важких захворювань. Ця інформація, за допомогою якої лікарі можуть вчасно провести операцію, щоб врятувати життя хворого.

За допомогою цього сучасного методу виявляється атеросклероз на різних стадіях захворювання. Можна вчасно виявити аневризму судин і запобігти її розриву, який загрожує інсультом. При геморагічному інсульті ангіографія допомагає знайти місце крововиливу в мозок. Якщо є пухлина на кровоносній судині, її також нескладно виявити методом контрастної рентгенографії.

Розшифровкою результатів ангіографії повинен займатися досвідчений лікар. Іноді бувають спірні ситуації, коли важко прийняти рішення. У таких випадках воно приймається консиліумом лікарів-фахівців.

Можливі ускладнення і побічні ефекти

Більшість пацієнтів добре переносять процедуру. У деяких випадках спостерігаються побічні ефекти.

Після введення йодовмісного препарату можливий металевий присмак у роті, відчуття тепла, що поширюється на все тіло. Через кілька хвилин все це проходить. При обстеженні коронарних судин може впасти артеріальний тиск, при торканні катетера аорти може тимчасово збитися серцевий ритм. Пацієнти також відчувають відчуття жару, особливо в області обличчя, голови. Можливий кашель, легке нездужання. Про неприємні відчуття необхідно негайно повідомити медикам. Фахівці вживуть заходів для усунення побічних ефектів.

Ускладнення після ангіографії спостерігаються приблизно в 5% випадків. В першу чергу, не дивлячись на заходи, можуть з’явитися ознаки алергічної реакції: почервоніння шкіри, висип (кропив’янка), порушення дихання. Відомі випадки небезпечного для життя ускладнення – анафілактичного шоку. При ускладненнях хворому надають екстрену медичну допомогу.

Іноді бувають випадки кровотеч або крововиливів в місці проколу. При деяких захворюваннях це небезпечно настанням інфаркту міокарда.

Можливо також відстрочений розвиток ниркової і печінкової недостатності. Важливо діагностувати їх з прив’язкою до перенесеної пацієнтом процедури ангіографії. Небезпека цих ускладнень в інтоксикації організму залишками йодистого препарату.

Щоб процедура пройшла без неприємних наслідків, необхідно дотримуватися запобіжних заходів, заздалегідь провести обстеження пацієнта, щоб врахувати всі чинники ризику.