Альвеоліт

Альвеоліт – захворювання порожнини рота, розвивається при інфікуванні лунки зуба при його екстракції (видаленні). Захворювання супроводжується синдромом інтоксикації, слабкістю і загальним нездужанням, підвищенням температури. Серед місцевих проявів – біль в інфікованій зубній лунці, набряклість, гіперемія, запах з рота, гнійні виділення.

Причини

  • Екстракція зуба. При видаленні зуба з порушенням санітарно-гігієнічних і епідеміологічних норм можливе інфікування зубної лунки. У нормі лунка загоюється за 2-3 доби.
  • При видаленні нижніх зубів частота альвеоліту дещо більше, ніж при видаленні верхніх зубів.
  • Складні клінічні випадки видалення зубів мудрості при їх неправильному розташуванні приблизно в 20% випадків інфікується з розвитком альвеоліту.

Симптоми

Оскільки після видалення зуба хворобливі відчуття все-таки супроводжують пацієнта протягом якогось часу. При нормальному загоєнні біль проходить до кінця першої доби. Набряк і почервоніння також поступово стихають. При інфікуванні ранки біль не вщухає, а в деяких випадках навіть посилює і не купірується анальгетичними препаратами. Набряк збільшується, іноді після прийому їжі з ранки відкривається кровотеча. При альвеоліті, розвиненому після видалення великих корінних зубів, набряк поширюється не тільки на ясна, але і на щоку, з’являється припухлість обличчя на ураженій стороні. Через кілька днів в роті з’являється смак гною, з рота лунає смердючий запах. Разом з перерахованими симптомами підвищується температура тіла, запалюються регіонарні шийні і нижньощелепні лімфовузли, з’являється озноб симптоми інтоксикації – слабкість, нездужання.

Діагностика

Альвеоліт діагностується за клінічними симптомами, огляді порожнини рота. При гострих болях, які тривають більше 4-5 днів обов’язково необхідно звернутися до фахівця, в деяких випадках навіть можлива госпіталізація в відділення щелепно-лицьової хірургії.

Діагностично важливий зовнішній вигляд зубної лунки – здорова лунка на третій, четвертий день затягується, закривається грануляціями. При альвеоліті лунка розширена, на дні видніється кістка, можлива наявність гнійних виділень.

З інструментальних методів дослідження застосовуються рентгенографія щелеп, а також радіовазографія зубної лунки.

Лікування

Основна мета при лікуванні альвеоліту – якнайшвидше купірування і усунення вогнища інфекції. Рання діагностика і призначення лікування запобігає від розвитку ускладнень – флюсу, гангрени щелепи, сепсису. Лікування ділиться на загальне і місцеве. Місцеве лікування включає механічну очистку лунки, санацію антибактеріальними препаратами, постановку дренажу для відтоку ексудату. Також застосовуються примочки з антисептичними і анальгетичними розчинами. Примочки сприяють затягуванню лунки зуба, зменшення болю. Крім цього призначається антибактеріальна терапія з урахуванням чутливості мікроорганізмів до антибіотиків. При наявності опортуністичних (супутніх) захворювань – проводиться корекція основого захворювання. Також призначаються препарати, що підвищують імунітет, вітамінотерапія. В підгострий період застосовуються різні методи фізіотерапії.