Стафілокок

Широко поширений рід бактерій. Під мікроскопом скупчення стафілококів схожі на виноградні грона. Існують умовно-патогенні стафілококи (наприклад, епідермальний і сапрофітний стафілококи), які в нормальних умовах присутні на шкірі, в носоглотці і ротоглотці, не викликаючи захворювань. Інші стафілококи мають високу патогенність для людини (наприклад, золотистий стафілокок) і з високою частотою викликають гнійні ураження різних органів і тканин.

Стафілокок – мабуть, найвідоміша бактерія. Адже саме з нею пов’язують розвиток найрізноманітніших захворювань. Деякі види здатні вражати будь-які органи і тканини, викликати різні гнійні процеси. У чому ж основна небезпека цього мікроба? І що варто зробити при позитивному аналізі на стафілокок?

Стафілокок у дорослих

Стафілокок зустрічається повсюдно. Він виявляється на шкірі і слизових, часто селиться в горлі і носі людини. Але при цьому не викликає неприємних симптомів або виражених захворювань – носійство бактерії є найбільш поширеною формою стафілокока у дорослих. Саме тому всі види цього мікроорганізму зараховуються до умовно-патогенної мікрофлори. Це означає, що здоровій людині вони не загрожують, але при несприятливих умовах можуть стати причиною захворювання.

При цьому якщо все ж бактерія провокує інфекцію, то може викликати найрізноманітніші ураження органів і тканин. По суті, конкретний діагноз залежить лише від локалізації гнійного процесу. Стафілокок у дорослих може стати причиною таких захворювань:

• Поразки шкіри і слизових – фурункули, карбункули, гнійні рани.
• Харчове отруєння.
• Запалення легенів бактеріального характеру.
• Бронхіт.
• Ендокардит.
• Остеомієліт.
• Менінгіт.
• Зараження крові.

Особливо небезпечний в цьому плані золотистий стафілокок, який може проникнути в будь-яку точку організму, викликати генералізовану інфекцію.

Стафілокок у жінок

Серед бактерій, небезпечних саме для жінок, виділяють сапрофітний стафілокок, який в деяких випадках може привести до запалення сечового міхура і нирок. Однак відбувається це досить рідко, оскільки саме цей вид бактерій легко контролюється імунною системою. При дотриманні норм гігієни небезпека розвитку таких хвороб зводиться до мінімуму.

Стафілокок під час вагітності

Вагітні складають групу ризику по розвитку стафілококової інфекції. Викликано це тим, що у жінки послаблюється імунітет, перебудовуються обмінні процеси, і на тлі таких змін стафілокок може активізуватися. Тому дуже важливо здати аналізи, навіть в тому випадку, якщо ознак інфекції немає. Позитивний результат не є приводом для лікування стафілокока, проте в цьому випадку жінка повинна контролювати свій стан і уважно ставитися до заходів профілактики.

Особливу небезпеку під час вагітності представляє золотистий стафілокок, оскільки цей вид бактерії може легко проходити через плацентарний бар’єр. Це загрожує серйозними наслідками для майбутньої дитини – інфікуються плодові оболонки і сам плід. Часто це закінчується викиднем.

Вагітній з позитивним аналізом на стафілокок необхідно враховувати ризики зараження малюка. Зокрема, якщо бактерія виявлена ​​в піхві, лікування потрібно провести, навіть якщо симптомів запалення немає. При проходженні родових шляхів дитина може заразитися бактерією, а це спровокує у неї розвиток хвороби.

Стафілокок у дітей

Оскільки дитяча імунна система також недостатньо сформована, стафілокок у дітей часто викликає інфекційні процеси. Найбільш часто в дошкільному і шкільному віці ця бактерія поряд зі стрептококом стає причиною захворювань дихальних шляхів:

• Синуситу.
• Риніту.
• Фарингіту.
• Бронхіту.
• Пневмонії.

Також часті ураження шкіри. Причому в дитячому віці їх можуть провокувати навіть ті види стафілокока, які практично не турбують дорослих – епідермальний і сапрофітний. На шкірі і слизових з’являються висипання, гнійники, іноді хвороба схожа з алергічною реакцією.

Стафілокок у дітей, якщо він потрапив в кишечник, часто провокує харчові розлади. Причому їх причиною може стати навіть не розвиток гнійного процесу, а отруєння токсинами, які виділяє бактерія.

Стафілокок у новонароджених

Оскільки стафілокок поширений повсюдно, зустріч з мікробом часто відбувається вже в грудному віці, іноді в перші дні життя. І в цьому випадку розвиток інфекції дуже ймовірно, більш того стафілокок у новонароджених викликає ряд специфічних захворювань, які не характерні для інших вікових груп. Серед них дерматологічні проблеми:

• Синдром ошпареної шкіри (хвороба Ріттера), при якій утворюються великі ділянки ураженої шкіри, відбувається відшарування верхніх шарів епідермісу. При цьому конкретно ця хвороба викликана виділеним бактерією токсином ексфоліатін, а не самим гнійним процесом. Отрута стафілокока для немовлят особливо небезпечна, оскільки провокує сильні ураження.
• Пухирчатка новонароджених. Характеризується виникненням безлічі хворобливих бульбашок.

Стафілокок у грудничка може викликати також гнійний мастит, харчове отруєння, бути причиною поганого загоєння ран. Найчастіше інфекція розвивається у недоношених дітей, після складних пологів, а також у тому випадку, якщо не дотримуються елементарних правил гігієни.

Чим небезпечний стафілокок у немовляти

Стафілокок у новонародженого, найчастіше золотистий, може швидко приводити до генералізованого ураження – бактерія легко поширюється по всьому організму. Небезпеку становлять навіть незначні ураження шкірних покривів, які без лікування можуть переходити у флегмону новонароджених – гнійне ураження жирових тканин, що супроводжується некрозом.

Якщо мати є носієм бактерії, інфекція легко може потрапити в кишечник малюка (під час грудного вигодовування), а це призводить до серйозних розладів травлення, які позначаються на зростанні і розвитку новонародженого. Крім цього, стафілокок у дітей може з шкірних нагноєнь потрапити в кров і викликати великий запальний процес, що загрожує життю сепсис.

Що таке стафілокок

Стафілококи – бактерії круглої форми, здатні утворювати скупчення, що нагадують грона. Звідси і його назва: у перекладі з давньогрецької «кок» – зерно. Це велика група бактерій, що налічує 27 видів, 14 з яких виявляються на шкірі і слизових людини. При цьому лише 3 види здатні викликати хвороби, тому відносяться до умовно-патогенної мікрофлори.

• Епідермальний стафілокок ( Epidermidis).

Селиться на будь-яких слизових і ділянках шкіри. Найбільшу небезпеку становить при операціях, наприклад, може заноситися в організм із зараженим протезом – клапаном, шунтом і іншим. Найбільш часта причина нагноєння катетерів. У більшості випадків цей стафілокок лікування не вимагає, а викликана ним інфекція проходить сама після видалення протеза або заміни катетера, а також очищення рани.

• Сапрофітний стафілокок ( Saprophyticus).

Найменш небезпечний з усіх умовно-патогенних видів, найчастіше мешкає в області сечівника і геніталій. Може викликати цистит і уретрит.

• Золотистий стафілокок ( Aureus).

Найбільш патогенний вид з усіх існуючих. Переважна більшість хвороб, викликаних бактеріями стафілокока, пов’язані саме з цим видом. При цьому може також бути присутнім в мікрофлорі здорової людини.

Золотистий стафілокок

Бактерія золотистий стафілокок отримала свою назву за вміння утворювати специфічний пігмент – під мікроскопом її колонії мають жовтувато-оранжевий колір. Вперше цей вид був описаний ще в 1880 році. Він має стійкість до ліків, витримує кип’ятіння, виживає під палючими сонячними променями, витримує висушування. Нечутливий до перекису водню, виживає в сольових розчинах. Останнє забезпечує золотистому стафілококу можливість жити і розмножуватися в потових залозах людини.

Мікроб виділяє такі основні ферменти:

• Ліпаза.

Здатна руйнувати жири, за рахунок цього бактерія легко потрапляє з шкірного шару в кров, а звідти може переміститися в будь-який орган і тканину.

• Коагулаза.

Потрапляючи в кров, за рахунок цього ферменту мікроб провокує згортання крові і в результаті оточує себе тромбом. Так стафілокок захищає себе від клітин імунітету – лейкоцитів.

• Пеніциліназа.

Особливий фермент, який виробився у стафілокока шляхом природного відбору після того, як для лікування викликаних ним інфекцій почали застосовувати антибіотик пеніцилін. Тепер чимало бактерій цього роду здатні розщеплювати молекулу пеніциліну і тим самим бути стійкими до подібних ліків.

Крім цього, саме золотистий стафілокок виділяє екзо- і ендотоксини, які здатні викликати сильні отруєння організму. Навіть без розвитку запального процесу цей мікроб може нашкодити здоров’ю.

Золотистий стафілокок досить стійкий до ліків, постійно мутує, і тому хвороби, викликані ним, лікуються досить складно. Один з найнебезпечніших штамів бактерії – метицилін-стійкий стафілокок, який виробив резистентність до метициліну (хімічно модифікованого пеніциліну). Його поширеність безпосередньо пов’язана з частотою лікування інфекцій, тому зустрічається переважно як лікарняний штам в розвинених країнах.

Стафілококи відносять до нерухомих бактерій, однак недавні дослідження, проведені вченими Ноттінгемського і Шеффілдського університетів, довели, що саме метицилін-резистентний штам здатний пересуватися.

Хвороби, що викликаються стафілококом

Стафілококова інфекція – це гнійне ураження тієї чи іншої ділянки шкіри, слизової, органу, тканини. У перелік хвороб, викликаних стафілококом, входить більше 100 різних найменувань. При цьому з найпоширенішим проявом інфекцій стикався кожен чоловік – переважна більшість гнійників на шкірі (фурункули, ячмені, карбункули) викликані саме золотистим видом цієї бактерії.

Хвороби залежать від місця розвитку інфекційного процесу:

• Дихальні шляхи: синусит, риніт, пневмонія, бронхіт, ларингіт та інше.
• Кишечник: розлади травлення, отруєння.
• Кров: сепсис.
• Головний мозок: менінгіт.
• Кісткова тканина: остеомієліт.
• Серце: ендокардит.
• Молочна залоза: гнійний мастит.

При сильному ураженні стафілокок здатний викликати генералізовану інфекцію, яка зачіпає всі або більшість органів. Також зростання його колонії на шкірі (піодермія) може переростати у флегмону – великий гнійний процес. У таких випадках стафілококової інфекції лікування проводиться в стаціонарі, без належної терапії можливий летальний результат.

Зараження стафілококом

Стафілокок – стійка до факторів зовнішнього середовища бактерія, яка здатна виносити тривале висушування, спеку та інше. На поверхнях може залишатися до півроку.

Зараження стафілококом нерідко відбувається через ранки на шкірі, адже у більшості населення планети він входить до складу здорової мікрофлори. Бактерію можна отримати в транспорті, на вулиці, вдома, з деякою їжею і водою.

За рахунок своєї дивовижної стійкості стафілококи – часті мешканці лікарень. Навіть дотримання всіх санітарних норм не здатне знищити мікроб, більш того, саме тут мешкають його найбільш небезпечні штами.

Якими шляхами передається стафілокок

Існує кілька основних шляхів передачі інфекції:

• Контактно-побутовий. В цьому випадку стафілокок потрапляє в організм через заражені предмети – засоби особистої гігієни хворого (наприклад, рушники), дверні ручки, постільна білизна та інше.
• Повітряно-крапельний. Бактерія переноситься по повітрю під час чхання, кашлю і навіть розмови.
• Фекально-оральний. Безпосередньо пов’язаний з недотриманням норм гігієни. Стафілокок присутній в калі і блювотних масах зараженої людини. Передається через брудні руки, з погано вимитими овочами, ягодами і фруктами, погано помитим посудом.
• Вертикальний. В цьому випадку стафілокок передається новонародженому від матері або під час вагітності, або під час пологів, коли дитина проходить родові шляхи.

Бактерія може зберігатися в пилу протягом декількох місяців, дуже важко знімається з різних ворсистих поверхонь – килимів, плюшу, пледів і іншого. Саме тому для профілактики стафілокока у дітей на перші тижні життя лікарі рекомендують відмовитися від м’яких іграшок, а пластикові та гумові часто мити.

Епідермальний стафілокок може передаватися навіть в операційній, через медичні інструменти при проведенні різних маніпуляцій.

Групи ризику по розвитку хвороб

Всі три види стафілокока, здатні провокувати хвороби, у більшості людей входять до складу здорової мікрофлори і ніяк себе не проявляють. Імунна система в силах контролювати зростання мікроорганізмів, утримувати їх чисельність в межах безпечної. Патогенність таких бактерій, як стрептококи і стафілококи, проявляється лише в специфічних випадках, коли захисні сили організму не можуть ефективно їй протистояти. До груп ризику по розвитку різних стафілококових інфекцій відносять такі категорії:

• Люди з різними формами імунодефіциту, в тому числі і викликаного ВІЛ.
• Пацієнти з ендокринними захворюваннями, цукровим діабетом.
• Люди з хронічними захворюваннями, наприклад, з бронхіальною астмою.
• Новонароджені, діти перших років життя.
• Люди похилого віку.
• Вагітні.

Поштовхом до зростання кількості стафілокока у дорослих і дітей можуть стати часті застуди, гострі респіраторні вірусні захворювання. Особливо небезпечний в цьому плані грип, який сильно послаблює організм. Найбільш часто ускладнення після цієї хвороби пов’язані якраз з активізацією стрептококів і стафілококів.

До групи ризику потрапляють і люди з шкідливими звичками, наприклад, палять і з алкогольною залежністю. Зниження імунітету може спровокувати нерегулярне або бідне за складом харчування – напівфабрикати, фаст-фуд, консервовані продукти.

Для здорової людини ризик являє недотримання правил гігієни. Оскільки стафілокок відмінно виживає в зовнішньому середовищі і легко переноситься через предмети і по повітрю, для зменшення його чисельності в приміщенні необхідно часто поводити вологі прибирання, провітрювати кімнату. Особливо актуально це для немовлят, адже у них часто виникають шкірні стафілококові інфекції.

Діагностика стафілококової інфекції

Остаточний діагноз може поставити тільки лікар і тільки на підставі позитивних аналізів на стафілокок. Оскільки в деяких випадках схожі захворювання можуть бути спровоковані іншими збудниками, наприклад, найпростішими.

Аналіз на стафілокок

З різними видами цієї бактерії людина стикається постійно, тому при здачі аналізів необхідно розділяти поняття стафілокок і стафілококова інфекція. Оскільки позитивний результат ще не означає саму хворобу. Більш того, такі перевірки рекомендується робити лише тоді, коли стафілокок супроводжується симптомами захворювання. В іншому випадку людина є просто носієм бактерії, і істотної шкоди вона завдати не може. Також важливо визначити, яким стафілококом викликана хвороба, оскільки при різних видах можуть бути рекомендовані різні схеми лікування.

Аналіз береться з тієї зони, в якій імовірно розвивається інфекція:

• Кров перевіряється при підозрі на масивне зараження.
• Зішкріб з шкіри береться при дерматологічних проблемах.
• Кал досліджується при наявності розлади травлення.
• Мазок з носа і горла – якщо є захворювання верхніх дихальних шляхів.
• Аналіз сечі – при циститі.

Норми ступеня стафілокока прописуються для кожного виду, кожного типу аналізу і пацієнтів різного віку. При цьому потрібно враховувати особливості організму, адже у деяких пацієнтів навіть перевищення норми не призводить до хвороби, а у інших занижені показники стають причиною початку інфекційного процесу.

Так, наприклад, середнім показником норми вважається кількість стафілокока 10 в 3-4 ступеня. Такий результат часто виявляється в аналізах здорових дорослих людей, а ось для новонародженого така колонія бактерій може представляти серйозну загрозу.

Одним з головних критеріїв наявності стафілококової інфекції є збільшення числа мікроорганізмів. Тому людям, які перебувають у групі ризику, при виявленні стафілокока важливо здати кілька однотипних аналізів, щоб лікар зміг оцінити динаміку. Якщо кількість не змінюється, а симптомів немає, значить, присутня ступінь стафілокока контролюється імунною системою.

Стафілококова інфекція: симптоми

При наявності інфекції стафілокок виявляється вираженими симптомами. Залежать вони від локалізації запального процесу. Об’єднують всі стафілококові інфекції такі ознаки:

• Підвищення температури, локальне (в місці зараження) або загальний жар.
• Наявність гнійних процесів.
• Інтоксикація – загальне погіршення стану, втрата апетиту, сонливість, болі в суглобах.

Також характерні такі симптоми:

• Гнійники на шкірі різних розмірів: фурункули, піодермія, абсцеси та інше.
• Кашель і риніт з гнійними жовтувато-зеленими виділеннями.
• Слиз у калі, розлад шлунку, нудота.
• Болі в місці зараження. Наприклад, при стафілококовому остеомієліті починають боліти кістки, ендокардит може супроводжуватися серцевими болями.

Локалізація стафілокока

Золотистий стафілокок, який є причиною 90% всіх спровокованих цим видом бактерій інфекцій, може поселятися в будь-яких органах і тканинах. Це відрізняє його від сапрофітного і епідермального і при цьому робить найбільш небезпечним.

По суті, цей мікроб може викликати гнійні процеси в будь-якому органі. Він здатний проникати через плацентарний бар’єр. Тому інфекція у вагітних може загрожувати зараженням дитини і подальшим викиднем. Також золотистий стафілокок проходить і гематоенцефалічний бар’єр, який забезпечує захист ЦНС і головного мозку від різних інфекцій. Саме цим пояснюється його здатність викликати гнійні менінгіти.

Стафілокок в носі

Стафілокок в носі виявляється дуже часто, оскільки саме слизові пазух носа є одним з найбільш звичних місць проживання цього мікроба. Причому мова йде саме про золотистий вид, оскільки сапрофітний і епідермальний тут не селяться.

У нормі показник стафілокока 10 в 3-5 ступеня в носі не є приводом для серйозного занепокоєння і повинен лікуватися лише в тому випадку, якщо присутні симптоми хвороби. Наприклад, білі або жовто-зелені виділення з носа, на тлі яких виявляються озноб, підвищення температури, інтоксикація організму, головний біль.

Бактерія може спровокувати такі захворювання:

• Риніт.
• Гайморит.
• Синусит.
• Фронтит.

До факторів, що провокує зростання стафілокока в носі, відносять такі:

• Викривлення носової перегородки.
• Постійна закладеність носа внаслідок алергічної реакції.
• Часте і неконтрольоване застосування судинозвужувальних крапель.
• Використання антибактеріальних крапель неповним курсом.
• Самолікування антибіотиками широкого спектра дії.

Стафілокок в горлі

Нерідко стафілокок виявляється і в горлі. Причому досить часто бактерія поширюється по всіх верхніх дихальних шляхів, якщо отримано позитивний аналіз на стафілокок в носі, велика ймовірність, що якась його кількість буде виявлена і в горлі.

Проживання мікроба на слизових без виражених симптомів хвороби не є достатнім приводом для лікування. Однак потрібно враховувати, що саме тут його присутність підвищує ризик розвитку бактеріальних ускладнень після ГРВІ. Справа в тому, що навіть легкі вірусні інфекції послаблюють імунітет. А на тлі цього часто спостерігається підвищений ріст стрептококів і стафілококів – бактерій, часто присутніх на слизових дихальних шляхів.

Мікроби можуть стати причиною таких захворювань:

• Ларингіт.
• Ангіна, тонзиліт.
• Фарингіт.

Головна небезпека в тому, що в деяких випадках стафілокок в горлі не затримується, інфекція опускається нижче по дихальних шляхах і викликає такі захворювання, як пневмонія і бронхіт. Також є ймовірність його заковтування і потрапляння бактерії в кишечник, де вона призведе до розвитку захворювань шлунково-кишкового тракту.

Золотистий стафілокок в горлі

Золотистий стафілокок в горлі, за статистикою, періодично живе у 60% населення планети. Якщо він викликає інфікування, проявляються такі симптоми:

• Біль і першіння в горлі.
• Осиплість.
• Відділення гнійного, зеленуватого мокротиння.
• Підвищення температури тіла (іноді до 40 ° С).
• У деяких випадках помітні гнійники на слизових або сильне почервоніння, гіперемія мигдалин і задньої стінки глотки.

Оскільки золотистий стафілокок в горлі провокує не тільки гнійний процес, а й виділяє отруту, захворіла людина відчуває також ознаки інтоксикації:

• Озноб.
• Запаморочення.
• Головні болі.
• Втрату апетиту.
• Сильну слабкість.

При гострому перебігу золотистий стафілокок в горлі, навіть якщо інфекція локалізована, може погіршувати стан людей з хронічними захворюваннями. Перш за все, в групу ризику потрапляють пацієнти з хворобами легень та серця. Крім того що інфекція викликає загострення хронічних захворювань, стафілокок в горлі може провокувати розвиток таких ускладнень, як гнійна пневмонія і абсцес легенів, а також ендокардит.

Епідермальний стафілокок

Цей вид стафілокока в нормі живе на шкірних покривах і слизових. Однак тут він вкрай рідко здатний провокувати інфекцію – гнійники на шкірі найчастіше викликаються золотистим видом. При цьому при зміні локалізації епідермальний стафілокок може стати причиною гнійного процесу.

Саме цей вид відповідає за розвиток ускладнень при протезуванні – установці шунтів, серцевих клапанів, штучних суглобів. Також епідермальний стафілокок провокує нагноєння катетерів. Але оскільки цей вид не володіє високим рівнем патогенності, часто для усунення ускладнень достатньо лише витягти інфікований протез або катетер і обробити місце ураження. Так як лікувати стафілокок не потрібно за допомогою антибіотиків, переноситься він легше, ніж золотистий.

Небезпека епідермального стафілокока пов’язана навіть не з самою інфекцією, а з тим, що часто складні хворі змушені йти на повторні операції через короткий проміжок часу. Адже стафілококова інфекція розвивається в перші 1-3 дні після хірургічного втручання. А це підвищує ризик ускладнень, пов’язаних з самим оперативним втручанням.

Стафілокок в калі

Аналіз на стафілокок в калі – поширене обстеження в дитячому віці при різних розладах травлення, зміні кольору стільця, проносі або запорах. Позитивний результат говорить про те, що стафілокок присутній в кишечнику, проте, як і в інших випадках, він цілком може бути частиною нормальної мікрофлори.

Тому навіть при наявності перелічених симптомів лікування не варто починати без додаткових аналізів. Важливо переконатися, що розлад ШКТ не спровоковано іншими факторами. Справа в тому, що саме в дитячому віці система травлення недосконала. Організм малюка ще не виробляє достатньо ферментів для розщеплення різних продуктів, в результаті навіть хороша їжа може викликати розлад шлунку, пронос, провокувати висипання на шкірі.

В такому випадку стафілокок в кишечнику може не бути причиною перерахованих нездужань. При цьому лікування, в яке обов’язково будуть включені антибіотики, негативно вплине на склад мікрофлори, може спровокувати зростання патогенних бактерій.

Стафілококова інфекція в кишечнику відрізняється від звичайних розладів такими ознаками:

• Прояви не залежать від типу їжі.
• Симптоми присутні постійно.
• Стафілокок в калі характеризується слизовими, а іноді і гнійними виділеннями.
• Пронос і болю в животі супроводжуються підвищеною температурою.
• При стафілококу в калі може бути кров.
• Часто з’являються гнійні висипання на шкірі.

При позитивному аналізі на стафілокок бажано здати ще кілька подібних – так лікар зможе побачити, чи збільшується кількість бактерій і прогресує чи сама хвороба.

Стафілокок в сечі

Наявність бактерій в сечі позначається терміном «бактеріурія». І на відміну від інших випадків в нормі в цьому аналізі стафілокока бути не повинно. Однак при позитивному результаті є ймовірність того, що мікроб потрапив в матеріал при зборі, з шкірних покривів. Справжня бактеріурія зустрічається рідко. Наприклад, у вагітних жінок такий діагноз підтверджується лише в 2-8% всіх випадків.

Тому рішення про наявність інфекції і постановці діагнозу перевіряється за результатами двох незалежних аналізів і тільки в тому випадку, якщо стафілокок супроводжується симптомами хвороб сечовивідних шляхів і нирок. У 15-45% з бактеріурією дійсно можуть розвинутися захворювання цих органів:

• Цистит.
• Уретрит.
• Пієлонефрит.

Але навіть в тому випадку, якщо аналіз позитивний, необхідно звернути увагу на те, яким стафілококом заражена сеча. Так, наприклад, золотистий, найімовірніше, спровокує хворобу і може зачепити нирки, а ось сапрофітний великої небезпеки не представляє.

Стафілокок в крові

Позитивний аналіз на стафілокок в крові – потенційно небезпечна ситуація при будь-якій кількості мікробів. Разом з кровотоком бактерії здатні розповсюдитися по всьому організму, викликати обширне ураження різних органів, а також зараження крові – сепсис.

Золотистий стафілокок, потрапляючи в кров, за рахунок ферменту коагулазу здатний формувати навколо себе тромб, таким чином захищаючись від імунної системи. Присутність бактерії в кров’яному руслі може спровокувати такі хвороби:

• Поразка клапанів серця.
• Пневмонія.
• Остеомієліт.
• Пієлонефрит.
• Ураження печінки.

Крім цього, якщо стафілокок пройде через гематоенцефалічний бар’єр, він викличе ураження головного мозку – менінгіт. Тому виявлений в крові золотистий стафілокок вимагає швидкого лікування. Особливо якщо мова йде про новонароджених і дітей перших років життя.

Стафілокок в крові виявляється вкрай рідко, як правило, у людей з імунодефіцитом, після перенесених важких захворювань і в тому випадку, якщо гнійний процес не лікувався.

Стафілокок: лікування

Лікування стафілококових інфекцій у дорослих і дітей досить складно, іноді може тривати кілька місяців. У деяких випадках необхідно кілька разів міняти основний препарат – спочатку обраний антибіотик. Залежно від тяжкості інфекції стафілокок лікується амбулаторно або в стаціонарі.

Коли необхідне лікування

Показання до лікування – наявність саме стафілококової інфекції, а не самого збудника. Як і будь-який бактеріальний процес, він протікає з вираженими симптомами: спостерігається інтоксикація організму, є ознаки гнійних процесів. Якщо у хворого є подібні скарги, перед тим як лікувати стафілокок, пацієнт направляється на аналізи. Проводиться забір матеріалу з місця передбачуваної локалізації інфекції, робиться бакпосів. Після цього уточнюється, яким саме стафілококом інфікований чоловік, уточнюється кількість бактерій.

При цьому в тому випадку якщо стафілокок виявляється в аналізах, а симптомів захворювання немає, лікування може лише погіршити ситуацію. Справа в тому, що частими ліками для лікування стафілококової інфекції є антибіотики. Ці ліки при всій ефективності все ж істотно впливають на склад мікрофлори. В результаті їх прийому при носійстві стафілокока можна спровокувати зростання кількості мікробів, і це вже приведе до розвитку інфекції.

Якщо хвороба підтверджена, ні в якому разі не можна займатися самолікуванням, особливо із застосуванням антибактеріальних препаратів. Оскільки стафілокок активно мутує, сьогодні він стійкий до багатьох антибіотиків.

Як правильно лікувати стафілокок

Після того як визначено, яким стафілококом заражена людина, пацієнт здає аналіз на чутливість до антибіотиків. Тільки після нього вибирається відповідний препарат.

При цьому лікування деяких видів стафілокока, наприклад, епідермального або золотистого, який викликав поразку на шкірі, може проходити і без антибактеріальних препаратів. Таке враження стафілококом передбачає лікування із застосуванням хірургічних методів. Нарив розкривається, видаляється гній, рана обробляється антисептичними засобами. При цьому незважаючи на стійкість цієї бактерії до багатьох ліків, вона гине від анілінових барвників. Тому рани часто замазуються діамантовим зеленим.

Стафілокок в горлі, що викликав інфекцію, також обов’язково лікується із застосуванням місцевих засобів. Уражені ділянки можуть оброблятися розчином хлорофіліпту, а також різними загоювальними мазями, наприклад, вініліном.

Стафілокок в кишечнику вимагає застосування антибіотиків. Також може застосовуватися стафілококовий бактеріофаг – спеціальний вірус, який здатний вражати ці бактерії.

В комплекс лікування при стафілококовій інфекції обов’язково входять заходи по зміцненню імунітету. Якщо хвороба швидко прогресує і має генералізований характер, хворому буде рекомендовано здати аналізи на наявність ВІЛ-інфекції або обстеження на інші можливі причини імунодефіцитів.

Золотистий стафілокок і його лікування

Золотистий стафілокок – найчастіша причина розвитку інфекцій, викликаних цим сімейством бактерій. При високій патогенності він також має низку захисних механізмів, які роблять його невразливим до ліків і деяким механізмам імунного захисту.

Найбільш небезпечний тип – метицилін-резистентний золотистий стафілокок, лікування якого завжди проходить вкрай важко, оскільки він стійкий до антибіотиків першого ряду (пеніцилінів і цефалоспоринів). Вперше він був виявлений в Великобританії в 1961 році і з тих пір широко поширився по всьому світу, в основному по європейських країнах і Північній Америці.

У звичайних умовах цей тип бактерії поводиться як і інші стафілококи – не викликає захворювання, а співіснує з мікрофлорою. Однак в тому випадку якщо він призводить до розвитку інфекції, часто ураження поширюються по організму, а не носять локальний характер. Саме з метицилін-резистентним золотистим стафілококом найчастіше лікарі пов’язують складні випадки пневмонії, менінгіти, сепсис.

Антибіотики від стрептококів і стафілококів

Перші відкриті антибіотики пеніциліни були ефективні якраз від двох основних груп бактерій, що вражають людину, – стрептококів і стафілококів. У перші роки застосування препарату з його допомогою вдавалося успішно лікувати більшість гнійних процесів, зупиняти сепсис, підвищити виживаність при важких гнійних ранах. Однак стафілококи зуміли виробити стійкість до цих ліків, зокрема деякі штами золотистого виробляють фермент пеніціланазу, який швидко руйнує і нейтралізує ліки.

Проте антибіотики групи пеніцилінів і раніше вважаються препаратами першого ряду. При лікуванні стафілококової інфекції застосовуються медикаменти останніх поколінь – амоксицилін, оксацилін і інші.

Також до поширених антибіотиків при лікуванні інфекцій золотистого стафілокока відносять цефалоспорини – цефалексин, цефуроксим, цефазолін.

У важких випадках застосовуються такі препарати:

• Ванкоміцин (хоча сьогодні виявлені штами золотистого стафілокока, стійкі до цього препарату).
• Кліндаміцин.
• Ко-тримоксазол.
• Тетрацикліни – доксициклін, міноціклін.

Вибір будь-якого препарату, а також схема лікування прописується виключно лікарем. Перед призначенням здаються аналізи на чутливість до антибіотиків.

Лікарняна інфекція

Внутрішньолікарняною інфекцією прийнято вважати захворювання, яке розвинулося у людини через 48-72 годин після надходження в стаціонар. І одним з основних збудників таких хвороб є золотистий стафілокок. При цьому в стінах стаціонарів мешкають найбільш небезпечні його форми – антибіотикорезистентні, часто призводять до смертельних інфекцій. Пов’язано це з тим, що саме в медустановах проводяться обробки приміщень антисептичними засобами, хворі приймають різні ліки. Таким чином, створюються умови для виживання лише найбільш стійких форм стафілокока.

Серед найбільш поширених внутрішньолікарняних інфекцій – госпітальна пневмонія, яка займає п’яту частину від всіх захворювань, що розвиваються в стаціонарах. Фактори, що підвищують ризик зараження цим видом запалення легенів, такі:

• Імунодефіцити.
• Хронічні захворювання легенів.
• Куріння.
• Часте, неконтрольоване застосування антибіотиків.
• Ниркова недостатність.
• Процедури бронхоскопії і інтубації трахеї.
• Післяопераційний період.

Так як лікувати лікарняний стафілокок дуже складно, хворому може знадобитися комбінація декількох антибактеріальних засобів і навіть введення імуноглобулінів.

Передаються ці бактерії звичайними шляхами: повітряно-крапельним і контактно-побутовим. Носієм мікроба часто виявляються самі лікарі – у них небезпечні штами стафілокока зустрічаються в носі і горлі. Також при недотриманні норм гігієни інфекція може переноситися на лікарняних халатах, посуді, постільній білизні, медичних інструментах.

Ускладнення стафілококових інфекцій

Найбільш небезпечне ускладнення стафілококової інфекції будь-якої локалізації – потрапляння бактерії в кров. Саме в цьому випадку можуть розвиватися небезпечні для життя стани – ураження серця, нирок, головного мозку, розвиток сепсису. Після перенесеної інфекції людина може стати інвалідом. Особливу небезпеку такий перебіг стафілококової інфекції представляє у немовлят, оскільки незворотні процеси можуть розвинутися протягом декількох діб, а іноді і годин.

Поверхневі ураження шкіри можуть провокувати розвиток флегмони – гострого і обширного гнійного ураження жирової тканини.

При певних умовах золотистий стафілокок представляє смертельну небезпеку, тому навіть в тому випадку якщо інфекція носить локальний характер, вона підлягає обов’язковому лікуванню.

Також до серйозних ускладнень стафілококової інфекції відносять і токсичне ураження організму. Багато штамів золотистого стафілокока можуть виділяти сильні отрути – ендотоксини. Саме з ними пов’язують сильні отруєння (при виявленні стафілокока в калі), що викликають пронос, блювоту і сильні болі в животі. Також отрути стають причиною синдрому токсичного шоку, який без невідкладного лікування є смертельним.

Профілактика стафілококових інфекцій

Розуміючи, як важко лікувати стафілокок, більшість лікарів звертають увагу на профілактику розвитку інфекції. Повністю позбавитися від різних видів цього мікроорганізму просто неможливо. Тому ключовим завданням є не усунення бактерії, а запобігання розвитку інфекційного процесу. Патогенним стафілокок стає при великому скупченні бактерій і неконтрольованому зростанні їх числа. А це може статися в двох випадках:

• При низькій опірності організму, коли імунна система не може припиняти розмноження мікроорганізму.
• При частому контакті з джерелом зараження.

Усунувши ці два фактори, можна розраховувати, що стафілокок не викличе симптоми хвороби.

Гігієна

Дотримання норм гігієни – ключове завдання в профілактиці інфекції. Оскільки стафілокок може передаватися контактно-побутовим шляхом, а також довго зберігається в пилу, необхідно дотримуватися таких правил:

• Миття рук після прогулянок, відвідування туалету, перед їжею.
• Вживання в їжу тільки добре вимитих овочів, фруктів, ягід, а також свіжих продуктів.
• Забір питної води тільки з чистих джерел.
• Часті вологі прибирання.
• Провітрювання приміщення.

Розвиток стафілококової інфекції у немовлят лікарі в переважній більшості пов’язують саме з недотриманням норм гігієни. Якщо хвороба розвивається через кілька тижнів після народження, зараження стафілококом новонародженого під час пологів або перинатальний період виключається.

Для того щоб уникнути ризику інфікування, потрібно:

• Щодня купати дитину.
• Часто міняти памперси.
• Використовувати тільки чистий одяг, пелюшки, постільну білизну.
• Регулярно мити іграшки.
• Дезінфікувати пустушки і пляшечки. Ні в якому разі не облизувати їх перед тим, як дати дитині: якщо у мами є золотистий стафілокок в горлі, він передасться дитині.
• Перед годуванням грудьми промивати соски.
• Відмовитися від ворсистих речей в дитячій кімнаті – м’яких іграшок, килимів та іншого.
• Часто провітрювати приміщення, як можна більше часу проводити на свіжому повітрі.

Також необхідно пам’ятати, що стафілокок легко проникає через невеликі ранки і порізи на шкірі і в таких випадках здатний викликати локальний гнійний процес. Тому будь-які пошкодження шкіри повинні оброблятися:

• Рана добре промивається і очищується від бруду.
• Пошкодження обробляється антисептиком.
• Накладається пов’язка.

Імунітет

При нормально функціонуючої імунної системи навіть бактерія, що потрапила в відкриту рану, буде швидко нейтралізована і не призведе до виникнення інфекції. Також саме захисні функції організму перешкоджають попаданню стафілокока в кров, а значить, і розвитку пневмонії, ендокардиту, остеомієліту та менінгіту.

Імунітет може страждати під впливом таких чинників:

• Незбалансоване харчування з недостатньою кількістю вітамінів, макро- і мікроелементів.
• Шкідливі звички: куріння, вживання алкоголю і наркотиків.
• Гіподинамія, малорухливий спосіб життя.
• Часті стресові ситуації, депресії.
• Недостатній сон.
• Неконтрольований прийом ліків, особливо антибіотиків.

Все це є передумовами для виникнення різних захворювань, які в свою чергу ще більше знижують захисні функції організму. Саме тому стафілокок у дорослих і дітей часто активізується на тлі ГРВІ, загострення хронічних інфекцій та іншого.

Особливо уважним треба бути людям, що страждають первинними або набутими імунодефіцитами, оскільки у них вкрай рідко спостерігається носійство стафілокока – при будь-якому контакті бактерія викликає інфекцію. До групи підвищеного ризику потрапляють люди з онкологічними захворюваннями, а також ті, що проходять хіміотерапію, які тривалий час приймають ліки.