Фурункульоз – не тільки дерматологічна проблема, але загальне захворювання організму. Причини, що призводять до появи хвороби, лікування і профілактика рецидивів, зміцнення захисних сил організму, лікування супутніх захворювань.
Будь-яке захворювання шкірних покривів є для пацієнта джерелом не тільки хворобливих відчуттів, але і причиною емоційного дискомфорту. Нездоровий вигляд шкіри створює психологічний бар’єр, підвищує нервозність. Фурункульоз одне з найпоширеніших, хронічних захворювань. Однак не можна розглядати його як виключно шкірну проблему.
Визначення та етіологія фурункульоза
Це захворювання характеризується появою вогнища запалення, згодом, гнійного розплавлення тканин навколо волосяного фолікула і живильної його сальної залози. Таким чином, фурункули можуть розвиватися практично на будь-якій поверхні тіла людини, де є волоски та сальні залози. Однак, поодинокі, рідко виникають запальні вогнища не можна назвати цілим захворюванням. Під фурункульоз розуміють множинні, постійно рецидивні, мігруючі по поверхні тіла вогнища запалення.
Причиною запалення є золотистий стафілокок – Staphylococcus aureus. Цей мікроорганізм належить до сімейства мікрококів, має повсюдне поширення. В основі запального процесу, що викликається ним в цибулині волосяного фолікула, лежить гнійне розплавлення тканин за допомогою агресивних ферментів, що виділяються мікроорганізмом. Тому при попаданні в сприятливу, живильне середовище, стафілокок починає розмножуватися і продукувати токсини. З’являються всі ознаки запалення навколо волоска:
● почервоніння поверхневого шару епідермісу;
● ущільнення тканин навколо вогнища запалення;
● хворобливість при дотику;
● підвищення температури;
● зниження функціональності органу.
Залежно від масовості висипань розрізняють фурункульоз місцевий, тобто розташовується на одній ділянці тіла, і розлитої – зачіпає велику площу шкірного покриву. При схильності до злиття фурункульозних вогнищ можна говорити про карбункул.
Стафілокок
Стафілокок, навіть золотистий є одним з представників нормальної мікрофлори людини, представленої в біоценозі носоглотки. У незначних кількостях може міститися в мікрофлорі кишківника, шкіри. Його патогенні властивості проявляються тільки при наявності супутніх захворювань або провокуючих чинників. В здоровому організмі достатньо сил опору, щоб тримати кількість стафілококів на безпечних рівнях.
Джерелом попадання мікроорганізму на шкіру, в протоки сальної залози можуть бути хворі люди. Особливо небезпечні в цьому відношенні мікроорганізми – збудники внутрішньолікарняних інфекцій. Бувши постійними мешканцями стаціонарів, вони набувають множинну лікарську стійкість, підвищену агресивність, здатність до виживання.
Також стафілококи можуть мігрувати по організму з потоком крові з вогнищ хронічної інфекції: запалені глоткові мигдалини, каріозні зуби, аденоїдальні розростання, синусити, інфекції шкірних покривів і так далі. Крім фурункульоза стафілококи, що циркулюють в крові, здатні викликати хронічні внутрішні запалення, при значному падінні імунітету – долати гематоенцефалічний бар’єр і проникати в тканини мозку і спинномозкову рідину.
Супутні фактори
Для того, щоб картина захворювання прийняла характерний клінічний характер необхідне поєднання екзогенних (зовнішніх) і ендогенних (внутрішніх) чинників і причин, які сприяють заселенню і виживання стафілококів в організмі.
Екзогенні фактори, що привертають можуть бути наступні:
● постійні механічні пошкодження шкірних покривів;
● наявність шкідливих умов виробництва;
● недостатня гігієна при шкірних інфекціях;
● різке переохолодження або гіпертермія.
З внутрішніх чинників важлива роль належить захворювань різних органів і систем, а також причин, пов’язаних з похибками способу життя.
Патології організму, які мають значний вплив на стан імунної системи, можуть бути наступними:
● ожиріння;
● цукровий діабет;
● захворювання щитоподібної залози, інших залоз внутрішньої секреції;
● гіпо- і авітамінози;
● хронічні інфекційні процеси в тонзіллярних мигдалинах, зубах, фізіологічних порожнинах;
● фізичне і психологічне виснаження;
● лабільність вегетативної нервової системи.
Шкідливі звички
Спосіб життя і звички визначають здоров’я людини і якість його життя практично на 60 відсотків. Тому споживче і зневажливе ставлення до свого здоров’я призводить до різних захворювань, в тому числі й шкірним. Цьому сприяють:
● алкоголізм;
● неправильне, незбалансоване харчування;
● носіння синтетичного одягу, особливо, білизни;
● вживання великої кількості легких вуглеводів;
● відсутність мінімальних фізичних навантажень.
Загальні чинники захворювання
Ожиріння призводить до надлишкової роботи сальних залоз, в той самий час секрет в такій кількості не має можливості розкладатися шкірними бактеріями. Він накопичується в протоках, утворюючи пробки, які є гарним живильним середовищем для стафілококів. При цукровому діабеті змінюється значення водневого показника шкірного покриву, мікроорганізми нормальної мікрофлори перестають розмножуватися і виконувати захисну функцію. Їх місце займають стафілококи, які швидко колонізують не тільки шкіру, але і сальні протоки.
При хронічному зниженні захисних сил місцевого опору, не має значення, чим воно викликане, механізм утворення фурункульозних вогнищ однаковий. При недостатності вітамінів, білків, заліза, а також при наявності вогнищ поширення стафілококів, вони активно розносяться кров’ю і знаходять сприятливі місця для життя і розмноження.
Відсутність фізичних навантажень в сукупності з надмірною вагою створює передумови для зниження кровопостачання шкіри, її іннервації, що призводить до падіння природних бар’єрних якостей. Дуже важливо носити одяг, особливо спідню білизну, виготовлену з натуральних матеріалів. Вони мають гарну повітропроникність і вологопроникність, що сприяє правильному теплообміну, не створює умов для зайвого потовиділення, мацерації шкірного покриву.
Зловживання алкоголем знижує захисні сили організму, негативно впливає на травлення та обмін холестерину. Це створює додаткове навантаження на імунітет, шкіра також втрачає властивість чинити опір при зустрічі з умовно – патогенним збудником.
Високий вміст в раціоні легкозасвоюваних вуглеводів (цукру, кондитерських виробів, газованих напоїв) призводить до надмірного утворення сального секрету, що сприяє його застою в вивідних протоках залоз, як наслідок, утворення гнійних поразок.
Симптоми фурункульоза
Проява одного або двох фурункулів не є фурункульозною поразкою. Якщо такі запалення виникають регулярно на одних і тих же ділянках шкіри, мають тенденцію до поширення і рецидиву, то тоді можна поставити цей діагноз. Заведено виділяти гострий перебіг і хронічне. Гострий початок захворювання може статися на тлі стресу, психологічної травми, в період одужання після важких захворювань. При правильному лікуванні та подальшої профілактичної роботи захворювання не рецидивує і не має хронічного перебігу.
Зазвичай фурункульоз має схильність до хронізації процесу. Це означає наявність вогнищ стафілококового запалення в різній стадії розвитку на різних ділянках шкіри мул ізольованому місці.
Клінічно місцеві явища виглядають наступним чином:
1. Навколо волосяного фолікула з’являється ділянка ущільнення, болючий при пальпації.
2. Через нетривалий час ущільнення червоніє, больові відчуття наростають.
3. В середині ущільнення з’являється конусоподібне піднесення.
4. Шкіра над вогнищем набуває блиску, ціанотичного відтінку.
5. Приблизно на третю – четверту добу в центрі піднесення формується білувато-жовте утворення – головка гнійного стрижня.
6. Зона навколо стрижня розм’якшується, хворобливі відчуття наростають.
7. Потім фурункул прориває, гній виходить назовні.
8. На місці залишається кратероподібне поглиблення, яке в міру очищення поверхні рани заміщується сполучною тканиною.
9. Формується рубець.
Загальна клініка
Кожен фурункул розвивається саме так, незалежно від місця прояву і кількості. Їх утворення відбувається на волосистій частині голови, обличчя – у чоловіків, спини, шиї, стегон, сідниць. Тобто там, де є волосяні фолікули. При постійному контакті з одягом вогнища нагноєння отримують додаткову механічну травматизацію і можливість поширення збудника.
При великих площах поразки може бути присутнім загальна реакція організму: підвищення температури, слабкість, головний біль, збільшення прилеглих груп лімфатичних вузлів. Після розтину фурункула і загоєння місця запалення залишається стійкий дефект шкіри, який можна скорегувати тільки шляхом пластичної хірургії, і то не завжди. Це особливо неприємно при фурункульному ураженні шкіри обличчя або голови. Треба сказати, що фурункульоз волосистої частини голови зустрічається рідко, скоріше, карбункульоз. Після загоєння вогнищ на голові залишаються ділянки алопеції, через те, що цибулина деформується, і волосся вже не можуть рости нормально.
При наявності фурункула на обличчі, особливо в області носогубного трикутника і бровних дуг, де виходять нервові закінчення, не можна самостійно видавлювати або вирізати їх. Це надзвичайно небезпечно для життя, оскільки інфекція може з венозним потоком крові рознестися в порожнині черепа і головного мозку.
Хронічний фурункульоз незначно змінює загальний стан пацієнта, тільки при наявності великих площ поразки. Лімфатичні вузли найближчої групи збільшені практично постійно.
Діагностика
Характерна клінічна картина нагноєня, наявність в анамнезі неодноразово повторюваних подібних явищ, супутніх захворювань, осередків хронічної інфекції дозволяють поставити діагноз фурункульоз.
Для підтвердження висновку, фахівця знадобитися повне обстеження пацієнта, а саме:
● загальний аналіз сечі і крові;
● обстеження гормонального статусу;
● дослідження крові і сечі на вміст цукру;
● бактеріологічні посіви крові, сечі, виділень з виразок на виявлення збудника і визначення антибіотикограми;
● визначення імунного статусу.
Необхідно також провести повне обстеження на наявність супутніх захворювань і отримати консультації профільних фахівців: ендокринолога, гінеколога, андролога, невропатолога, окуліста, оториноларинголога, інфекціоніста. При необхідності призначають додаткові інструментальні обстеження: ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, щитоподібної залози, органів травного тракту, електрокардіограма тощо. Таким чином, дерматолог отримає повну картину, встановить причини і лікування призначить найбільш оптимальне.
Лікування фурункульозу
Головне, що повинен запам’ятати пацієнт: не можна займатися самолікуванням в разі підозри на фурункульоз!
Є цілий перелік заборонених для самостійного застосування процедур:
● зігріваючі компреси, як сухі, так і вологі;
● мазі і лініменти з онкотичним ефектом (Вишневського, синтоміцинова мазь);
● видавлювання;
● промивання водними розчинами, травматизація при гігієнічних процедурах;
● самостійне призначення собі антибіотиків або інших антимікробних засобів.
Лікар використовує спочатку терапевтичні засоби, якщо можна уникнути хірургічного втручання:
1. місцева терапія:
● компреси зі спеціальними розчинами і їх поєднаннями;
● опромінення ділянок ураження ультрафіолетовими променями (фізіопроцедури);
● обробка шкіри навколо місця ураження антисептичними розчинами;
● накладання ізолятивних стерильних пов’язок.
2. Загальна терапія:
● призначення при необхідності антибактеріальних препаратів всередину або парентерально;
● внутрішньовенне лазерне опромінення крові;
● призначення імуностимулюючих препаратів;
● профільне лікування вогнищ хронічної інфекції.
Антибіотики та профілактика
Антибіотики бажано призначати після отримання спектра чутливості в ході бактеріологічного аналізу. Якщо необхідно, то фурункул розкривають хірургічним шляхом з наступною серією перев’язок і промивань в умовах стаціонару.
До не давнього часу існував спосіб лікування хронічного фурункульозу за допомогою аутовакцин. Він полягає в наступному: необхідно виділити збудник від конкретного хворого, що і робиться в бактеріологічній лабораторії. Потім даний конкретний стафілокок послаблюється (аттенуірується) за допомогою нагрівання. Збудник втрачає гноєродні властивості, але залишаються імуногенні якості, тобто він не викликає інфекційний процес, але призводить до утворення повноцінної імунної відповіді.
Така вакцина вводиться хворому, у нього починає вироблятися специфічна імунна відповідь на цей мікроорганізм. Таким чином, організм може сам впоратися з хронічною інфекцією. На жаль, сьогодні цей метод лікування практично не застосовується, оскільки є трудомістким і вимагає високої кваліфікації лікаря – бактеріолога.
Крім медикаментозного лікування вогнища інфекції, необхідно пам’ятати про корекцію харчування. Необхідно вивести з ужитку в їжу солодкі кондитерські вироби, газовані напої, гострі, солоні, мариновані страви, не зловживати їжею, що містить тугоплавкі жири.
При виборі страв і продуктів слід вибирати багаті за білковим складом, мікроелементам, вітамінам, особливо групи В і С. При наявності ендокринологічних патологій, особливо цукрового діабету, постійно спостерігатися у лікаря – ендокринолога, приймати цукрознижувальні препарати. Чи не зловживати алкоголем, виключити куріння.
Необхідно займатися фізичною культурою тільки поза загострень і ретельно дотримуватися правил особистої гігієни, особливо при наявності підвищеної роботи потових і сальних залоз. Використовувати для догляду за шкірою дезінфікуючі розчини, обробляючи при цьому кожна ділянка індивідуальним тампоном для виключення механічного поширення інфекції.
Профілактика
Захворювання завжди легше запобігти, ніж лікувати його і його наслідки. Фурункульоз залишає стійкі косметичні дефекти шкіри. Тому для профілактики виникнення подібних нагноєнь необхідно:
● лікувати вогнища хронічної інфекції;
● в період статевого дозрівання при виникненні дерматологічних проблем звертатися за допомогою до дерматолога;
● харчуватися збалансовано і корисно;
● стежити за станом ендокринної системи;
● зміцнювати імунітет і нервову і психологічну стійкість;
● суворо дотримуватися правил особистої гігієни (в тому числі користуватися тільки індивідуальними предметами декоративного або повсякденної косметики, догляду за шкірою);
● виключити носіння синтетичного одягу, що порушує природний повітрообмін шкіри.
Збагачення раціону вітамінами, залізом, цинком, селеном зробить шкірні покриви стійкими до дрібної травматизації, зміцнить нормальний біоценоз шкіри, отже, підвищить бар’єрні якості.
Головний видавець сайту healthapple.info. Редактор статей на сайті.