Відшарування сітківки – що робити?

Сітківка – це світлочутлива мембрана, що розташована в задній частині ока. Коли світло проходить через око, кришталик фокусує зображення на сітківці. Вона ж перетворює зображення в сигнали, які посилає в мозок через зоровий нерв.

Що таке відшарування сітківки?

Відшарування сітківки позначає стан, при якому сітківка відділяється від задньої частини ока, що призводить до часткової або повної втрати зору (все залежить від того, яка частина сітківки була відділена).

Коли сітківка відшаровується, її клітини можуть відчувати серйозну нестачу кисню. Чим довше сітківка обходиться без лікування, тим вище ризик втрати зору.

Причини і симптоми відшарування сітківки

Існує три типи відшарування сітківки:

  • регматогенне відшарування сітківки;
  • тракційне відшарування сітківки;
  • ексудативне відшарування сітківки.

Регматогенне відшарування сітківки виникає, якщо в сітківці з’являються розриви. Це дозволяє очній рідини потрапити в простір позаду сітківки. Очна рідина відокремлює сітківку від епітелію, який постачає її киснем і корисними речовинами. Це найпоширеніший тип відшарування сітківки, причиною якого, найчастіше, є травма.

Тракційне відшарування сітківки відбувається, коли рубцева тканина на її поверхні стискається, відокремлюючи сітківку від задньої частини ока. Цей тип найчастіше зустрічається у людей з діабетом, через якого страждає судинна система очей, що призводить до появи рубців на поверхні сітківки.

Ексудативне відшарування сітківки виникає на тлі певних захворювань і не супроводжується появою розривів на самій сітківці:

  • запальні захворювання, що викликають скупчення рідини позаду сітківки;
  • рак ока;
  • хвороба Коатса, що характеризується аномальним розвитком кровоносних судин позаду сітківки.

Фактори, що підвищують ризик відшарування сітківки, включають:

  • відшарування заднього склоподібного тіла, часто зустрічається серед людей похилого віку;
  • сильна короткозорість, що надає навантаження на око;
  • випадки відшарування сітківки в сім’ї;
  • травми ока і голови;
  • вік;
  • відшарування сітківки в минулому;
  • операція з видалення катаракти;
  • цукровий діабет.

Відшарування сітківки не супроводжується болем, але її від’єднанню передують певні симптоми:

  • помутніння зору;
  • часткова втрата зору з ефектом затемнення, немов на око понасували штори;
  • раптові спалахи світла, що з’являються при погляді в сторону;
  • плаваючі точки перед очима.

При появі цих симптомів слід негайно звернутися до лікаря.

Діагностика і лікування відшарування сітківки

Діагностика відшарування сітківки включає ретельний огляд пошкодженого ока. Лікар зобов’язаний перевірити:

  • зір;
  • внутрішньоочний тиск;
  • оцінити зовнішній вигляд очей;
  • здатність розрізняти кольори.

Також лікар може перевірити здатність сітківки відправляти сигнали в мозок, і провести УЗД очей з метою вивчити і оцінити кровоток.

Лікування відшарування сітківки може вестися декількома способами:

  • Фотокоагуляція ефективна, якщо в сітківці є розриви, але вона все ще прикріплена до задньої стінки ока. Процедура виконується за допомогою лазера, який запаює розриви. Новоутворена в цьому місці рубцева тканина прикріплює сітківку до ока.
  • Кріопексія – це процес приєднання сітківки до судинної сітки за допомогою сильного холоду. При кріопексії механізм відновлення цілісності сітківки той же, що і при фотокоагуляції, де рубцева тканина допомагає зафіксувати сітківку.
  • Пневматична ретінопексія – ще один метод лікування відшарування сітківки, суть якого полягає у введенні в склоподібну порожнину невелику кількість спеціального газу, який допомагає сітківці повернутися на місце. Як тільки це відбудеться, лікар може вдатися до фотокоагуляції або кріопексії, щоб закрити розриви і прикріпити сітківку. Ретінопексія практично не використовується в сучасній медицині.
  • Пломбування склери допомагає зблизити шари сітківки, склери і судинної оболонки.

Найефективнішим методом лікування відшарування сітківки є вітректомія.

Вітректомія – це видалення з ока склоподібного тіла, яке замінюється силіконовим маслом або газом, що дозволяє забезпечити прилягання відшарованої сітківки до задньої поверхні ока.

В цілому, прогноз для пацієнтів з відшаруванням сітківки сприятливий.