Цуцугамуши: причини і симптоми інфекції

Цуцугамуши – це не часто зустрічаєма інфекція, що характеризується гострим перебігом, природною осередковістю і трансмісивним шляхом поширення. При цьому захворюванні відзначається стрімке наростання загального інтоксикаційного синдрому. Крім цього, присутні ознаки, що вказують на запалення судин різного калібру, а також тих оточуючі їх тканини. За рахунок розвиваючих васкулітів і періваскулітів страждають багато внутрішніх органів, наприклад, центральна нервова система, серце, нирки і так далі. У тому випадку, якщо медична допомога була надана, цей патологічний процес закінчується одужанням.

Цуцугамуши також називається японською річковою лихоманкою або висипний тиф джунглів. Дана інфекція належить до групи рикетсіозів. Вона зустрічається на території Південно-Східної, Центральної та Східної Азії. Також зовсім невелика кількість випадків щорічно реєструється в Австралії. Найчастіше з таким патологічним процесом стикаються сільські жителі.

Виникнення цієї хвороби обумовлено проникненням в організм специфічного збудника, що називається Rickettsia tsutsugamushi. Морфологічні особливості даної бактерії полягають в тому, що вона належить до грамнегативної флори, має зовсім невеликі розміри, а також кулясту або паличкоподібну форму. У довжину такий мікроорганізм не перевищує двох мікрометрів. Існує кілька штамів збудника, які відрізняються своїми антигенами і ступенем вірулентності. У зв’язку з цим дана інфекція може протікати з різним ступенем тяжкості. Стійкість рикетсій до впливу факторів зовнішнього середовища не висока. Вони досить швидко гинуть при впливі на них високих температур і хімічних дезінфікуючих засобів.

Джерелом цієї інфекції є червонотелкові кліщі, що передають збудника людині при укусі. Таким чином реалізується трансмісивний шлях зараження. Даний патологічний процес має чітко виражену сезонність, яка припадає на період максимальної активності кліщів. Найбільша кількість випадків, як правило, реєструється в травні і вересні. Після перенесеного захворювання залишається нестійкий імунітет, за рахунок чого повторний випадок зараження може статися вже через три роки.

Механізм розвитку даної хвороби полягає в первинному впровадженні збудника через шкіру під час укусу кліща. Цікаво те, що на шкірі при цьому залишається специфічний елемент, який має назву первинний афект. Подальше поширення бактерії відбувається по лімфатичних судинах. В результаті цього в регіонарних лімфатичних вузлах виникає запальна реакція. Наступним етапом розвитку такої інфекції є прорив збудника в кровоносне русло. Циркулюючи по кровоносних судинах рикетсії сприяють формуванню в них гранулематозного запалення. Крім судинної стінки, в патологічний процес також залучаються тканини, що оточують судини. За рахунок активного розмноження бактерій відзначається наростання вираженого інтоксикаційного синдрому.

Симптоми, характерні для цуцугамуши

З моменту проникнення збудника в організм до появи перших симптомів може проходити від п’яти до двадцяти одного дня. Однак найчастіше тривалість інкубаційного періоду становить від семи до одинадцяти діб. У ряді випадків цуцугамуши протікає в стертій формі, при якій виражені клінічні прояви відсутні.

Однак найбільш часто симптоми при цьому захворюванні наростають раптово і стрімко. Відзначається підвищення температури тіла до фебрильних значень, що супроводжується головними болями, підвищеною слабкістю, ознобом, пітливістю, нудотою та іншими ознаками, що вказують на загальну інтоксикацію організму. При огляді виявляється збільшення регіонарних лімфатичних вузлів в розмірах.

Раніше ми вже говорили про наявність первинного афекту. Як правило, він виглядає як ущільнене і гіперемоване вогнище, що має зовсім невеликі розміри. На поверхні такого вогнища утворюється пухирець, який через деякий час розкривається і залишає після себе виразковий дефект, злегка збільшується в периферичному напрямку. В кінцевому підсумку розміри первинного афекту доходять до двох або трьох сантиметрів в діаметрі.

Практично з самого початку захворювання обличчя хворої людини набрякає і червоніє. Ще однією характерною ознакою є запалення кон’юнктиви очних яблук. В обов’язковому порядку на поверхні тіла виявляються висипання, які мають макуло-папульозний характер. Важливим є те, що періодично з’являються все нові підсипання. У разі тяжкого перебігу висип стає геморагічним.

З плином часу наростають симптоми, які вказують на ураження внутрішніх органів. З боку серцево-судинної системи це може проявлятися зниженням артеріального тиску, прискоренням серцевих скорочень і багатьма іншими ознаками. Також досить часто в патологічний процес втягуються органи дихання і центральна нервова система.

Діагностика та лікування інфекції

Така хвороба діагностується на підставі супутньої клінічної картини в сукупності з епідеміологічними даними. Для ідентифікації збудника показано проведення різних серологічних аналізів.

Лікування цієї інфекції починається з призначення антибактеріальних препаратів. Найчастіше використовуються антибіотики , які стосуються тетрациклінового ряду. Загальна тривалість терапії не може бути менше одного тижня. Додатково проводяться дезінтоксикаційні заходи, застосовуються засоби, спрямовані на корекцію серцево-судинної діяльності. В особливо важких випадках показані глюкокортикоїди.

Профілактика розвитку хвороби

Принципи профілактики зводяться до захисту від укусів кліщів. Для цього слід надягати закритий одяг при прогулянках по лісових зонах, використовувати спеціальні відлякуючі засоби.