Струс мозку

Про цей діагноз хоча б один раз в житті чув практично кожен – струс головного мозку діагностується як у маленьких дітей, так і у літніх людей. Будь-який незначний удар, отриманий по голові, може мати непередбачувані наслідки. Найчастіше струс мозку отримують маленькі діти: в силу своєї недосвідченості і цікавості вони активно рухаються, падають з коляски або ліжечка, не вміють розраховувати траєкторію руху і вдаряються у різні предмети.

Струс мозку відноситься до легкої форми черепно-мозкових травм, і фіксується у 60-70 пацієнтів із 100. При ударі або різкому русі голови відбувається незначне і оборотне порушення функцій мозку: він на короткий проміжок часу змінює звичайне місце розташування, а потім різко повертається назад. У цей час частина нервових відростків (нейронів) може деформуватися або втратити зв’язок з іншими клітинами.

Як зрозуміти, що стався струс мозку

Будь-яка травма голови, отримана при падінні, несильному ударі, під час бійки або через різкі рухи головою, може стати причиною струсу головного мозку. Сам факт отримання травми – привід запідозрити струс. Щоб визначити, чи дійсно стався струс, необхідно знати його симптоми. Найчастіше це:

  • Запаморочення. Воно посилюється, якщо міняти положення голови або тіла. З’являється через порушення кровообігу в вестибулярній системі;
  • тимчасова сплутаність свідомості;
  • пульсуючий головний біль;
  • слабкість, відчуття втоми, загальмованість;
  • шум у вухах;
  • двоїння в очах, біль при їх русі;
  • боязнь яскравого світла, хворобливість при включенні світла або появі сонця;
  • нудота, можлива блювота;
  • дратівливість при шумі, іноді вимога повної тиші;
  • проблеми з координацією руху.

Медичні працівники швидко можуть визначити, чи є струс мозку. Для звичайних людей це викликає труднощі, оскільки з такими випадками в житті стикаються нечасто. Найбільш часто у людини, яка отримала травму, спостерігаються такі проблеми:

  1. Біль при русі очима, неможливість відвести погляд в крайнє положення.
  2. Незначне розширення (звуження) зіниць при нормальній реакції на світло.
  3. Відмінності в шкірних і сухожильних рефлексах.
  4. При відведенні очей в сторону під час стеження за рухомим предметом спостерігається невеликий ністагм (легкі горизонтальні поворотні рухи очей).
  5. Нестійкість в позі Ромберга (у хворого ноги разом, руки витягнуті горизонтально вперед і закриті очі).
  6. Неприродне напруження м’язів потилиці, яке проходить протягом декількох діб.

Найскладніше – визначити струс головного мозку у дитини, оскільки в більшості випадків малюк не може ні на що поскаржитися, не відбувається втрати свідомості. Розпізнати струс можна за такими ознаками:

  • блідість шкіри (в першу чергу – обличчя), частішає пульс і відразу ж з’являється сонливість;
  • у грудничка відзначається нудота при годуванні. Сон стає переривчастим і неспокійним. Через 2-3 доби все проходить;
  • у дошкільнят зазвичай немає втрати свідомості, відзначається погіршення стану. Через 2-3 дні стан нормалізується.

Втрата свідомості не характерна при струсі мозку у літніх людей, але у них часто відзначається порушення орієнтації в просторі і в часі. При цьому головний біль концентрується в потиличній області, а відновлювальний період триває близько 7 діб. Особливо тривалим відновлення буває у гіпертоніків – ця категорія хворих потребує детального обстеження.

Надання першої допомоги

Якщо після отриманої травми людина знаходиться в несвідомому стані, в першу чергу викликають швидку допомогу, і тільки після цього потрібно проводити допоміжні дії.

Покладіть її на тверду поверхню, поверніть на правий бік, зігніть ноги в колінах і руки в ліктях. Голову потрібно злегка закинути вгору, а потім повернути до землі, щоб забезпечити хорошу прохідність повітря і виключити можливість потрапляння блювотних мас в дихальні шляхи.

Якщо на голові утворилася рана, накладіть кровоспинну пов’язку. Коли пацієнт прийде до тями, його треба вкласти горизонтально, підклавши що-небудь зручне під голову. Слідкуйте за тим, щоб хворий не заснув або не було повторної втрати свідомості.

Після огляду лікар «швидкої» оцінює тяжкість травми і вирішує, який вид лікування слід призначити. Як правило, пропонують госпіталізацію на кілька днів для подальшого спостереження.

У разі якщо пацієнт знаходиться в несвідомому стані і ви не можете правильно оцінити тяжкість отриманої травми, до приїзду медиків не слід повертати або рухати його. Досить усунути предмети, які можуть заподіяти йому будь-якої шкоди або потрапити в дихальні шляхи.

Ступені струсу головного мозку

Залежно від сили отриманого удару і інтенсивності впливу на мозок визначається ступінь отриманих порушень. При струсі мозку відбувається контакт речовини мозку з кістками черепної коробки. Його результатом є:

  • Незначна зміна фізичних і хімічних властивостей клітин головного мозку;
  • Патологічний вплив на всі речовини головного мозку;
  • Розрізненість в повідомленні і передачі сигналів між нейронами і відділами мозку, що викликає функціональні порушення в організмі.

Важкість стану пацієнта визначається в залежності від симптомів і перебування в свідомості пацієнта. Залежно від клінічних симптомів струс головного мозку поділяють на три ступені:

Струс легкого ступеня. Потерпілий у свідомості, відзначається легке запаморочення або головний біль, можливе порушення орієнтації в просторі, нудота. Протягом 15-20 хвилин після отримання травми самопочуття нормалізується. У деяких випадках можливе підвищення температури до 38 Со на короткий термін.

Струс середнього ступеня. Стан, близький до непритомності. Головний біль, нудота, дезорієнтація і запаморочення тривають більше 20 хвилин. Можлива нетривала втрата пам’яті (ретроградна амнезія), при якій пацієнт не пам’ятає те, що відбувалося за кілька хвилин до отримання травми.

Важка ступінь струсу. В обов’язковому порядку відбувається короткочасна втрата свідомості: від декількох хвилин, до години і більше. У хворого відзначається порушення пам’яті – розвивається ретроградна амнезія; в зв’язку з цим він не пам’ятає, що сталося, або фрагментами. Хворого протягом деякого періоду (до декількох тижнів) турбують посттравматичні симптоми: запаморочення, головний біль, порушення сну, відсутність апетиту і т. д.

Діагностика

Відразу після отримання травми в обов’язковому порядку потрібно звернутися до лікаря для обстеження. При струсі легкого і середнього ступеня хворий найчастіше в стані сам відвідати травматолога. Якщо стан важкий, необхідно викликати бригаду швидкої допомоги, яка не тільки надасть першу допомогу, а й при необхідності доставить в лікарню для подальшого обстеження.

При будь-якій травмі голови, як і при струсі мозку, первинний огляд проводить травматолог. При необхідності може знадобитися консультація невропатолога, хірурга або терапевта. У пацієнтів зі струсом досить часто відзначається «період уявного благополуччя» – наслідки травми тимчасово вщухають, стираються клінічні симптоми. В цей же період можливе різке погіршення стану, оскільки відбувається процес утворення внутрішньочерепної гематоми. Саме цей фактор є основним при зверненні до лікаря.

Для діагностики важливо уважно вивчити скарги пацієнта, з’ясувати обставини отримання травми і провести повний неврологічний огляд. Крім цього проводяться додаткові інструментальні дослідження:

  • рентгенографія. Найпростіший і доступний вид дослідження, який використовується при обстеженні пацієнтів з черепно-мозковою травмою. Проводиться з метою визначення можливого пошкодження кісток черепа. Метод не дозволяє оцінити стан речовини головного мозку, але визначає наявність або відсутність перелому;
  • Нейросонографія. Це ультразвуковий метод дослідження, що дозволяє виявити осередки ударів, встановити наявність внутрішньочерепних гематом, виявити ознаки набряку головного мозку. Це найбільш інформативний метод, у якого немає протипоказань. Дослідження дозволяє через тонкі скроневі кістки, очну ямку, слуховий прохід або не закрите велике тім’ячко візуалізувати структури мозку. Метод зручно використовувати при обстеженні дітей, оскільки у дорослих кістки черепа досить товсті, і дані можуть бути не зовсім точними;
  • Ехоенцефалографія. Один з методів УЗД, при якому можливо отримати точну інформацію про усунення структур головного мозку. Дослідження також дозволяє виявити наявність гематом або пухлини, дає інформацію про стан шлуночкової системи і стан мозку.
  • Комп’ютерна томографія (КТ). Інформативний метод дослідження, який дає пошарове зображення тканин головного мозку і кісток черепної коробки. Дозволяє діагностувати удари, гематоми, можливі пошкодження кісток основи черепа.
  • Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Найсучасніший і точний спосіб діагностики захворювань центральної нервової системи. Але при діагностиці ЧМТ він мало інформативний, оскільки не визначає переломи кісток. При обстеженні дітей проводиться з використанням наркозу.
  • Електроенцефалографія (ЕЕГ). Досліджує біоелектричну активність головного мозку, допомагає у виявленні вогнищ мозкової речовини зі зниженою активністю нейронів. Наявність таких ділянок провокує епілептичні припадки.

Після отримання результатів досліджень лікар вибирає тактику лікування. Іноді обстеження допомагають виявити більш серйозні захворювання зі схожою симптоматикою: пухлина або запалення головного мозку, внутрішня кровотеча і т.п.

Яким має бути лікування

При струсі головного мозку найголовніше – повний спокій і дотримання постільного режиму. У перші дні не повинно бути ніяких навантажень: фізичних, емоційних, психологічних. Ні в якому разі не слід читати, дивитися телевізор, слухати музику в навушниках. Основне лікування – сон і спокій.

Лікар може призначити препарати, які поліпшують кровообіг головного мозку, знижують головний біль, усувають запаморочення і запобігають ймовірним ускладненням. Можливе призначення снодійного або заспокійливого засобу, загальнотонізуючих препаратів.

Наслідки струсу, заняття спортом

При виконанні всіх призначень і рекомендацій лікаря одужання і повне відновлення настає досить швидко. Після струсу тяжкого ступеня можуть деякий час спостерігатися залишкові наслідки: неуважність, порушення пам’яті, мігрень, безсоння і т. д. Протягом півроку-року вони повністю проходять.

У перший місяць після струсу необхідно обмежити заняття спортом, відмовитися від виконання фізичної роботи. Рекомендовано дотримання режиму, можна слухати спокійну приглушену музику. На цей час краще відмовитися від читання книг, роботи за комп’ютером, перегляду кінофільмів – краще віддати перевагу прогулянкам на свіжому повітрі.

Якщо ігнорувати лікування і безтурботно поставитися до свого здоров’я, організм відреагує належним чином. Близько 3-5% пацієнтів, які нехтували рекомендаціями лікарів, мають ускладнення у вигляді безсоння, постійних мігреней, астенічного синдрому і епілепсії.

Травма, що здається не такою вже й серйозною, може мати відчутні наслідки для організму.

Exit mobile version