Розсіяний склероз

Зміст Сховати

Розсіяний склероз відноситься до аутоімунних захворювань, яке в звичайному житті помилково плутають з порушеннями пам’яті, характерними для літніх людей. Це захворювання виникає в молодому і зрілому віці, вражаючи нервові волокна головного та спинного мозку, що призводить до появи найрізноманітніших неврологічних симптомів. Важливо розуміти, що в цьому випадку слово «розсіяний» не має відношення до пам’яті та уваги, а характеризує розташування вогнищ хвороби.

Хвороба розсіяний склероз

Розсіяний склероз – широко поширена хвороба, і цей діагноз підтверджений більш ніж у 2 мільйонів людей по всьому світу. Нервові волокна головного та спинного мозку в нормі покриті мієліновою оболонкою, але при розвитку розсіяного склерозу ця оболонка руйнується. Утворюються бляшки, які порушують цілісність мієліну, заміщаючи його сполучною тканиною, через що відбувається порушення передачі електричного імпульсу по нервових волокнах. На ранніх стадіях прояви практично непомітні, оскільки здорові волокна здатні взяти на себе функції уражених. Однак з плином часу захворювання прогресує, і симптоми розсіяного склерозу стають все більш помітними.

Розсіяний склероз: загострення

Загострення розсіяного склерозу – це фаза хвороби, в якій існуючі симптоми починають проявлятися більш яскраво, а симптоматична картина в цілому може збагатитися новими ознаками. Хвороба загострюється в тому випадку, коли клітини імунної системи починають активно руйнувати мієлінову оболонку нервів головного або спинного мозку. Це може статися в будь-якому відділі, і від того, де саме постраждала мієлінова оболонка нервових волокон, будуть залежати симптоми загострення.

Тривалість загострення розсіяного склерозу становить мінімум добу, максимум – до 30 днів. У однієї і тієї ж людини два випадки рецидиву хвороби можуть відрізнятися. Найбільш часто в період загострення у хворого проявляється раптова слабкість, порушення зору, відчуття поколювання й оніміння в кінцівках, а також погіршення розумової діяльності і деякі інші симптоми. Частота появи загострень залежить від того, як протікає хвороба у конкретного пацієнта. Знизити ймовірність їх появи можна, якщо створити хворому відповідні умови і приймати відповідні препарати.

Чи дає розсіяний склероз інвалідність

Розсіяний склероз дуже часто призводить до інвалідності, проте при встановленні груп інвалідності можуть виникнути певні складнощі через велику кількість симптомів. Клінічна форма захворювання також не може виступати в якості основного критерію. Одна і та ж форма може протікати по-різному і мати певну частоту рецидивів. Тому інвалідність при розсіяному склерозі встановлюється на підставі того, наскільки порушені рухові функції людини. Відповідно до цього виділяють три групи:

  • 1 група: яскраво виражені рухові розлади.
  • 2 група: виражені розлади рухової системи.
  • 3 група: збереження працездатності, присутні рухові розлади в легкій або помірній формі.

У кожного пацієнта терміни переходу на інвалідність при розсіяному склерозі індивідуальні. Як правило, виражені порушення рухів можуть розвинутися вже в перші три роки захворювання, проте відомі і випадки, коли інвалідність встановлювалася тільки через 19 років після початку захворювання.

Скільки живуть з розсіяним склерозом

Розсіяний склероз – хвороба, яка поступово прогресує. Перебіг її у різних пацієнтів може суттєво відрізнятися, тому і тривалість життя різна. Гостра форма хвороби, яка відзначається приблизно у одного пацієнта з чотирьох, може скоротити життя на 5-6 років. Однак це не настільки поширені випадки, і при звичайному перебігу хвороби (а також своєчасно призначеному адекватному лікуванні) тривалість життя хворих практично не відрізняється від тривалості життя здорової людини. Наприклад, якщо розсіяний склероз був діагностований у 40 років, у людини є всі шанси дожити до 70 і більше років.

Розсіяний склероз у дорослих

Основна категорія хворих на розсіяний склероз – це працездатні люди віком від 20 до 45 років, хоча ця хвороба може проявитися і в іншому віці. Жінки схильні до цього захворювання в три рази частіше, ніж чоловіки.

Розсіяний склероз у жінок

Розсіяний склероз, як і всі аутоімунні захворювання, характеризується тим, що імунітет організму починає помилково вважати деякі власні тканини (в даному випадку – мієлінову оболонку, якою покриті нерви) чужорідними. Так як жінки частіше стикаються з цим діагнозом, то окремим напрямком вивчення цієї хвороби є гормональні зміни, які відбуваються в організмі і мають певний вплив на перебіг і симптоми хвороби. Однак до сих пір не доведено вплив гормональної системи на появу і перебіг розсіяного склерозу.

Розсіяний склероз і вагітність

Найбільш часто розсіяний склероз проявляється у віці 20-40 років, але ж саме цей період (його перша половина) вважається найбільш сприятливою для народження і зачаття дитини. Тим жінкам, у яких вже діагностовано хворобу, необхідно в першу чергу ретельно підійти до питання планування сім’ї, проконсультуватися з лікарем і скорегувати лікарську терапію таким чином, щоб препарати від розсіяного склерозу не нашкодили дитині. Після пологів прийом медикаментів відновлюють відповідно до лікарських рекомендацій.

Розсіяний склероз у жінок не збільшує ймовірності появи якихось проблем під час вагітності та при пологах, при цьому активність самої хвороби може істотно знизитися. Швидше за все, це пов’язано саме із зниженням активності імунної системи.

Але у деяких жінок під час вагітності відбувається погіршення перебігу хвороби, що провокується стресом і підвищеним навантаженням (які є фактором ризику розсіяного склерозу), пов’язані з виношуванням плоду.

Розсіяний склероз у чоловіків

Хоча жінки частіше хворіють на розсіяний склероз, у багатьох чоловіків хвороба розвивається стрімкіше, характеризується яскраво вираженими симптомами і великою кількістю загострень. Велика частина чоловіків зауважує перші ознаки хвороби вже в зрілому віці.

Розсіяний склероз в літньому віці

Розсіяний склероз в літньому віці в основному протікає в первинно-прогресуючій формі, при якій симптоми, які проявляються спочатку, розвиваються поступово. В цьому випадку перерви на ремісії, як правило, відсутні. Незважаючи на поширену думку, що склероз характерний для пацієнтів похилого віку, ризик зіткнутися з ним після 50 років істотно знижується.

Чи зустрічається розсіяний склероз у дітей

Не так давно наявність дитячого розсіяного склерозу ставилося під сумнів, однак розширення діагностичних можливостей дозволило встановити, що ця хвороба може зустрічатися не тільки у дорослих, але і у дітей і підлітків. Механізм ураження нервової системи залишається тим же: імунітет організму впливає на мієлінову оболонку нервових волокон, руйнуючи її і тим самим роблячи неможливим нормальне проходження нервового імпульсу.

Для дитячого розсіяного склерозу зазвичай характерно більш гострий прояв симптомів, ніж для дорослих. При цьому найбільш частою скаргою є підвищена стомлюваність, що виникає незалежно від фізичних і розумових навантажень, які відчуває дитина.

Симптоми розсіяного склерозу

Розсіяний склероз називають «органічним хамелеоном», оскільки його симптоми вкрай різноманітні. До симптоматичної картині розсіяного склерозу відносять понад півсотні різноманітних ознак. Це відбувається через те, що прояв хвороби у конкретного пацієнта залежить від місця ураження мієлінової оболонки нервових волокон. Коли хвороба тільки починає розвиватися, симптоми можуть бути непомітними, так як функції пошкоджених волокон виконується здоровими клітинами мозку. А ось коли вражена велика частина нервових волокон, починають проявлятися ті чи інші симптоми, до основних з яких відносяться:

  • Зорові порушення
  • Оніміння пальців
  • Знижена тактильна чутливість
  • Слабкість в м’язах
  • Проблеми з координацією

Розсіяний склероз – хвороба, яка прогресує з плином часу, і руйнування поступово охоплює все більше нервових волокон. Це призводить до того, що кількість симптомів значно збільшується:

  • З’являються м’язові спазми,
  • Проблеми з сечовипусканням і дефекацією,
  • У багатьох пацієнтів відбувається параліч одного або декількох черепних нервів (через що людина нездатна контролювати м’язи обличчя).
  • Помітними стають і порушення в поведінці, які обумовлені не тільки пошкодженням нервових волокон, а й усвідомленням пацієнтом своєї хвороби і перспектив, пов’язаних з ним. З’являється емоційна нестійкість, депресивні стани, періодично змінюються періодами ейфорії, можливий розвиток неврозів.

Симптоми розсіяного склерозу у дорослих

Дорослі люди в віці від 30 до 40 років складають більшу частину хворих на розсіяний склероз. Симптоми можуть не проявлятися досить довго, і спочатку картина хвороби характеризується наступними порушеннями:

  • Слабкість в ногах
  • Оніміння кінцівок
  • Біль в животі і попереку
  • Проблеми з зором
  • Запаморочення, під час яких можлива нудота і позиви до блювоти
  • Емоційна нестійкість

Наявність або відсутність симптомів залежить від того, де саме локалізована хвороба. Наприклад, тимчасове зниження гостроти зору присутня тільки у тих пацієнтів, у яких розсіяний склероз встиг торкнутися зорового нерву.

Симптоми розсіяного склерозу у жінок

Ознаки розсіяного склерозу у жінок практично не відрізняються від проявів хвороби у чоловіків, однак специфічні зміни гормонального фону в різні періоди життя можуть впливати на інтенсивність симптомів. Так, за пару днів до початку менструації симптоми можуть набрати велику інтенсивність, проте з менструацією настає поліпшення стану. Є думка, що деякі гормональні протизаплідні препарати також можуть впливати на симптоми.

Вагітність – ще один специфічний стан, що робить вплив на ознаки розсіяного склерозу. Згідно з медичними дослідженнями, у більшості жінок стан під час вагітності поліпшується, що особливо помітно до третього триместру. А ось після пологів в перші місяці зростає ризик як активного прояву раніше існуючих симптомів, так і поява нових.

Ознаки розсіяного склерозу у чоловіків

У більшої частини чоловіків розсіяний склероз виникає в досить пізньому віці, тому їм складно змиритися з втратою певних функцій. Більше 80% пацієнтів чоловічої статі з цим діагнозом страждають від порушень сексуального характеру, які в першу чергу проявляються в порушенні ерекції. Проблеми з сечовипусканням – ще одна характерна ознака розсіяного склерозу, при цьому порушення можуть бути найрізноманітнішими: нетримання, затримка сечовипускання та інші патології. Інші ознаки залежать від того, які саме нервові волокна вражені.

Симптоми розсіяного склерозу у літніх

У літньому віці основна відмінність ознак розсіяного склерозу характеризується частою появою хворобливих відчуттів. В основному біль носить невропатичний характер і може виявлятися у формі поколювання, печіння або інших неприємних відчуттів. Також до симптомів розсіяного склерозу у літніх відносяться:

  • Порушення чутливості різних ділянок тіла
  • Проблеми в руховій сфері – порушується координація, з’являється невиправдана напруга кінцівок, знижується сила.
  • Порушення зору: поява чорних крапок в полі зору, зниження сприйняття кольору, «двоїння» в очах
  • Інтелектуальні порушення: проблеми із запам’ятовуванням, складності з засвоєнням інформації.

Симптоми розсіяного склерозу у дітей

Розсіяний склероз у дітей проявляється такими ж симптомами, як і у дорослих: це порушення зору, рухової сфери, інші характерні прояви. Однак у дітей гострота первинних симптомів вище, ніж у дорослих, тому хвороба часто проявляється запамороченням, судомами, нудотою і блювотою. У самих маленьких пацієнтів, яким ще не виповнилося 6 років, частіше, ніж у молодших школярів та підлітків, проявляються загальномозкові симптоми: кома, летаргія. Втім, різкий початок хвороби у дитини далеко не завжди є ознакою поганого прогнозу в подальшому.

До основних симптомів розсіяного склерозу у дітей відносяться:

  • Синдром хронічної втоми. Вірогідність його появи вище, коли дитина знаходиться в умовах підвищеної вологості або при високій температурі довкілля.
  • Проблеми з зором.
  • Порушення рухових функцій: може змінитися хода, з’явитися слабкість в м’язах.
  • Порушення чутливості, які можуть проявлятися як у зниженні тактильних відчуттів, так і в нетипових формах: відчуття гострого предмета або кубики льоду всередині ноги – цілком звичайне пояснення для хворого на розсіяний склероз.

Форми розсіяного склерозу

Відповідно до локалізацією вогнищ ураження спинного та головного мозку виділяють кілька різних форм розсіяного склерозу, кожна з яких характеризується певними проявами і особливості, що відрізняють її від інших форм. Чисті форми хвороби зустрічаються досить рідко, і в більшості випадків присутні симптоми, пов’язані з двома формами відразу. У цьому випадку говорять про змішані форми.

Церебральна форма

Про церебральну форму розсіяного склерозу йдеться в тому випадку, коли хвороба зачіпає нервові волокна в головному мозку. Основними симптомами даної форми є

  • порушення довільності рухів,
  • тремтіння кінцівок,
  • ністагм (коливальні рухів очей, які людина не може контролювати),
  • порушення мови (вона стає уривчастою, скандованою).

Подальший розвиток церебральної форми призводить до неможливості здійснювати точні рухи через високий ступінь тремтіння рук, а також до зниження гостроти зору на одному оці або на обох відразу.

Мозочкова форма

Мозочкова форма розсіяного склерозу не завжди проявляється виключно симптомами ураження мозочка, а поєднується в більшості випадків з ознаками ураження стовбура мозку. У пацієнтів з такою формою склерозу відзначається ністагм різних видів, тремтіння в кінцівках (що у випадку з руками призводить в результаті до розладу почерку). Прогресуючи, Мозочковий розсіяний склероз проявляє себе переходом інтенціонного тремтіння кінцівок в гіперкінетичний розлад, що поширюється не тільки на кінцівки, але і на тулуб і голову.

Стовбурова форма

Стовбурова форма в чистому вигляді зустрічається рідко, при цьому зважаючись самим несприятливим видом розсіяного склерозу. Прогрес хвороби йде дуже швидкими темпами, проте хворий перебуває в стані ейфорії і неадекватно оцінює власний стан. У людини проявляється бульбарний синдром, що полягає в паралічі м’якого піднебіння, глотки, голосових зв’язок, губ і язика, а також з’являється дизартрія (порушення мови). Часто стовбурова форма супроводжується порушенням роботи вегетативної нервової системи, яке проявляється по-різному у кожного пацієнта: це може бути розлад травлення, проблеми з судинами і серцем, порушення в роботі сечостатевої системи і інші прояви.

Оптична форма

У хворих з оптичною формою розсіяного склерозу основою симптоматичною картиною захворювання є порушення зору. Гострота зору знижується, при цьому найчастіше симптом проявляється тільки на одному оці. Через деякий час зір може відновитися або сам по собі, або в ході лікування.

Спінальна форма

Спінальна форма розсіяного склерозу проявляється в разі поразки нервових волокон спинного мозку. У пацієнтів з цією формою присутні прояви нижнього спастичного парапареза, тобто легкого ступеня паралічу ніг, при якій людина втрачає чутливість шкіри, відчуває труднощі в згинанні і розгинанні ноги, страждає від набряків, постійно відчуває слабкість в м’язах. До проявів спінальної форми відносяться також різні види тазових розладів, які проявляються в порушеннях сечовипускання, дефекації і статевої діяльності.

Цереброспінальна форма

З усіх форм розсіяного склерозу саме ця вважається найбільш поширеною. Навіть на самому початку захворювання, коли симптоми проявляються неяскраво, вже можна говорити про те, що в нервовій системі (як в головному, так і в спинному мозку) присутні численні вогнища ураження. Дуже часто першою ознакою цереброспінальної форми стають проблеми із зором, проте симптоми можуть вказувати і на поразку інших відділів нервової системи.

Перебіг розсіяного склерозу

Кожен пацієнт, у якого діагностовано розсіяний склероз, володіє одним з чотирьох типів перебігу захворювання. Це не статична величина, і з розвитком часу характер протікання захворювання може змінюватися.

Ремітуючий-прогресуючий тип (найчастіший)

У пацієнтів з ремітуючим плином розсіяного склерозу періоди загострень, під час яких симптоми проявляються найбільш яскраво, змінюються ремісіями. У період ремісії симптоматика може зникнути або повністю, або частково. Але на зміну такому затишшю рано чи пізно приходить нове погіршення, здатне принести не тільки загострення старих симптомів, але і продемонструвати нові. У кожного пацієнта тривалість періодів загострення і ремісії індивідуальна. У деяких випадках симптоми можуть згасати на довгі роки. Багато що тут залежить і від лікування, яке здатне не тільки продовжити безсимптомний період захворювання, але і згладити загострення розсіяного склерозу.

Первинно-прогресуючий

Первинно-прогресуючий перебіг хвороби проявляється яскравою симптоматикою з самого початку, при цьому стан пацієнта поступово погіршується, зрідка можлива поява періодів короткочасного поліпшення. Це досить рідкісний тип розсіяного склерозу, який присутній тільки у одного пацієнта з десяти. При цьому відсутність безсимптомних періодів не говорить про те, що в цьому випадку хвороба дуже швидко приведе пацієнта до інвалідності, так як швидкість прогресування хвороби може бути вкрай низькою. При такому розкладі людина цілком зможе прожити довгі роки повноцінного життя без втрати працездатності.

Вторинно-прогресуючий

Часто ремітуючий перебіг розсіяного склерозу з плином часу (10-15 років після первинної діагностики захворювання) перетікає у вторинно-прогресуючий. В цьому випадку відсутні періоди ремісій, при цьому очевидно повільне, але неухильне погіршення стану і наростання симптоматики. Причиною переходу розсіяного склерозу в таку форму може бути відсутність адекватного лікування хвороби.

Прогресуючий із загостреннями

Найрідкісніший тип перебігу розсіяного склерозу, яким страждають близько 5% хворих. У цьому випадку лікар, який спостерігає пацієнта, може легко відзначити не тільки наявність періодів загострення і поліпшення стану, але і неухильний прогрес самого захворювання в цілому. Швидкість руйнування нервових волокон і появи неврологічних симптомів також залишається індивідуальною і залежить від застосовуваного лікування і конкретних фізіологічних особливостей пацієнта.

Причини розсіяного склерозу

Розсіяний склероз відносять до розряду аутоімунних захворювань, при яких в результаті певних порушень імунна система організму починає руйнувати свої власні клітини. Антитіла, що виробляються лімфоцитами, в даному випадку атакують мієлінову оболонку нервових волокон, в результаті чого активізується запальний процес, і мієлінова тканина заміщується сполучною. Хоча остаточні причини розсіяного склерозу сьогодні досі точно не визначені, більшість вчених схиляються до того, що хвороба активізується в результаті поєднання генетичної схильності і негативних зовнішніх чинників.

Причини розсіяного склерозу у дорослих

Дорослі люди віку 20-40 років – основна категорія хворих на розсіяний склероз. Ризик захворіти вище у тих людей, у кого в роду вже зустрічалися випадки цієї хвороби, проте не йдеться про те, що склероз передається у спадок. Виняток чинників, здатних спровокувати розвиток захворювання, допоможе уникнути його навіть при генетичній схильності. До основних причин прийнято відносити:

  • Стресові ситуації. Хоча на даний момент точних доказів прямого зв’язку рівня стресу і розсіяного склерозу немає, статистика показує, що сильні нервові потрясіння можуть стати причиною розвитку хвороби.
  • Місце проживання. Встановлено, що розсіяний склероз зустрічається частіше у людей, які проживають далеко від екваторіальної зони. Це пов’язують з тим, що мала кількість сонячного світла призводить до зниженого рівня вироблення вітаміну D.
  • Куріння. Ця шкідлива звичка може спровокувати розвиток розсіяного склерозу.
  • Вакцинація проти вірусного гепатиту В (до кінця не доведено, але в деяких дослідженнях був знайдений зв’язок між вакцинацією і появою розсіяного склерозу)
  • Радіоактивне опромінення
  • Отруєння токсичними речовинами
  • Деякі віруси, в тому числі віруси герпесу, краснухи, кору, ретровіруси, які є безпосередньою причиною виникнення розсіяного склерозу, впливають на імунітет, тому теж можуть спровокувати розвиток хвороби.

Причини розсіяного склерозу у літніх

Ризик розвитку розсіяного склерозу в літньому віці набагато нижчий. У літньому віці в якості причин розвитку хвороби виділяють такі самі чинники, що і для дорослих людей. До них можна додати певні вікові зміни, а також хронічні хвороби, які можуть спровокувати розвиток розсіяного склерозу.

Причини розсіяного склерозу у дітей

Розсіяний склероз у дітей виникає з тих же причин, що і у дорослих. Основну роль відіграє порушення імунітету, в результаті чого відбувається утворення антимієлінових аутоантитіл, що руйнують оболонку нервових волокон. Процес може бути спровокований зовнішніми факторами; в дитячому віці особливо небезпечна несприятлива екологія, яка призводить до інтоксикації організму, наприклад, проживання в області з великою кількістю промислових підприємств.

Діагностика розсіяного склерозу

Діагностика розсіяного склерозу може бути утруднена в тому випадку, якщо хвороба тільки починає вражати нервові волокна. Збір анамнезу і скарг пацієнта не може бути єдиним діагностичним способом, оскільки при неявному вираженні симптомів людина цілком може не пов’язувати їх з розсіяним склерозом або зовсім ігнорувати їх як разові прояви. Точний діагноз «розсіяний склероз» зазвичай ставиться через кілька років після появи перших симптомів.

На сьогоднішній день не існує спеціальних методів діагностики для встановлення діагнозу розсіяного склерозу. Методи лабораторної та інструментальної діагностики є додатковими. Основним методом діагностики вважається клінічна картина. Існують критерії постановки діагнозу, за якими тільки лікар-невролог може поставити цей діагноз.

МРТ

Магнітно-резонансна томографія є найбільш точним інструментальним методом діагностики розсіяного склерозу, забезпечуючи чутливість до 99% при виявленні вогнищ, де вже почало відбуватися пошкодження нервових волокон. Якщо на результатах МРТ головного та спинного мозку відсутні видимі вогнища ушкодження (особливо добре помітні на тлі інших тканин головного мозку), з великою ймовірністю можна виключити наявність розсіяного склерозу. Але за критеріями Макдональда, якщо у пацієнта в анамнезі є два і більше загострення захворювання і є ураження двох і більше вогнищ, то навіть дані МРТ не виключають розсіяний склероз.

Спінальна пункція

У ряді випадків для підтвердження діагнозу розсіяного склерозу необхідно проведення спінальної пункції – процедури, при якій здійснюється прокол спинномозкового каналу і збір для аналізу цереброспінальної рідини. Отриманий матеріал направляється в лабораторію для проведення мікроскопічного і біохімічного аналізу. У спинномозковій рідині визначають підвищений індекс імуноглобулінів (антитіл), що виявляється у 90% хворих на розсіяний склероз. Однак оцінюється даний результат в сукупності з іншими критеріями, так як подібні результати можуть спостерігатися і при інших аутоімунних захворюваннях.

Дослідження біоелектричної активності головного мозку

У нормі нервові волокна з цілісною мієліновою оболонкою без перешкод проводять імпульси від органів чуття до мозку. Якщо в ході дослідження біоелектричної активності очевидні ознаки порушень в проведенні цих імпульсів, можна говорити про те, що є пошкодження провідних каналів – ті самі бляшки сполучної тканини, які утворюються на місці зруйнованої оболонки нервового волокна.

Розсіяний склероз: лікування

На сьогоднішній день не існує певних ліків від розсіяного склерозу або методу, що дозволяють назавжди позбутися від захворювання. Однак грамотно підібрана терапія для конкретного випадку захворювання допоможе забезпечити гідну якість життя, згладити симптоми і продовжити життя до рівня, порівнянного з тривалістю життя здорової людини.

Лікування розсіяного склерозу у дорослих

У лікуванні розсіяного склерозу у дорослих будь-який лікар спирається на конкретний клінічний випадок. Багато що залежить від перебігу самого захворювання і від того, в якій саме стадії знаходиться пацієнт. Тому успішне лікування обов’язково має на увазі постійний контакт хворого з фахівцями, які простежують його стан. Медикаментозна терапія може бути призначена або скасована в залежності від стану хворого на розсіяний склероз і перебігу хвороби.

Розсіяний склероз: препарати, що приймаються при загостренні

Загострення захворювання – вкрай складний етап у житті хворого. Основні препарати, що застосовуються при лікуванні загострень, – це кортикостероїди, дія яких спрямована на зменшення запального процесу в оболонці нервових волокон, а також зниження рівня антитіл, що негативно впливають на мієлінову оболонку. До таких препаратів належать дексаметазон, преднізолон і метилпреднізолон. Також використовуються цитостатики, які теж пригнічують імунну систему (азатіоприн, циклофосфан). При тяжкому перебігу можлива комбінація кортикостероїдів і цитостатиків.

Розсіяний склероз: ліки, необхідні в період ремісії

Для пацієнтів, у яких перебіг хвороби характеризується зміною періодів загострення і ремісії, основним завданням є зниження частоти виникнення загострень. У цьому випадку застосовуються такі медикаменти:

  • Авонекс і Бетаферон. Ці ін’єкції допомагають зменшити частоту рецидивів приблизно на 30%. Дія препарату базується на зниженні реакції імунітету, який атакує мієлінову оболонку нервових волокон.
  • Копаксон. До складу препарату входить набір з 4 амінокислот, які за своєю будовою схожі на білок, що міститься в мієліну. Прийом препарату забезпечує блокування аутоімунних реакцій, які і є причиною пошкодження мієлінової оболонки.
  • Тізабрі. Цей медикамент показав високу ефективність, сприяючи зниженню частоти загострень на 60% за рахунок перешкоджання проникненню в головний і спинний мозок клітин, через які виникає запальний процес в мієліновій оболонці.

Новини розсіяного склерозу і сучасні методи лікування

Поки що розсіяний склероз вважається невиліковним захворюванням, проте дослідження, спрямовані на пошук ліків, ведуться постійно. Новини про розсіяний склероз повідомляють, що була встановлена ​​висока ефективність флуорозаміна – препарату, що сприяє відновленню пошкодженої мієлінової оболонки. Експерименти на лабораторних мишах показали, що введення препарату забезпечує хороший рівень регенерації мієлінової оболонки. Прояви парезу кінцівок у тварин були істотно знижені завдяки новим лікам. Випробувань даного препарату від розсіяного склерозу на людях поки що не проводилося.

Хворі на розсіяний склероз і догляд за ними

Якщо на ранніх етапах хвороби людина, що страждає на розсіяний склероз, здатна виконувати більшість дій самостійно, то в міру того, як хвороба прогресує, їй все частіше потрібна допомога. У деяких випадках кращим варіантом є поміщення хворих до спеціалізованих закладів, де для них створюються спеціальні умови. Однак набагато частіше догляд за хворими здійснюється на дому силами родичів.

Що потрібно знати родичам хворого

Основні завдання, що стоять перед родичами хворого на розсіяний склероз, полягають не тільки в забезпеченні умов, зручних для самого хворого, але і в підтримці певного емоційного стану. Емоційна підтримка – важлива умова, оскільки для хвороби характерно погіршення як фізичного, так і психічного стану пацієнтів.

Усвідомлення власного діагнозу часто призводить до депресивних станів, тому родичам потрібно демонструвати готовність допомогти і підтримувати позитивний настрій у хворого. Такі люди можуть відчувати себе тягарем для своїх близьких, і в цьому випадку важливо довести йому протилежне, не допустити емоційної ізоляції, так як це може призвести до погіршення депресії і в цілому негативно вплинути на стан хворого і перебіг хвороби.

В силу наявності певних порушень хворим часто потрібна допомога у виконанні певних дій, однак це не означає, що потрібно робити за нього абсолютно всі дії. Достатній рівень фізичної активності важливий в тому числі і для емоційного стану хворого. Тому потрібно розуміти, що людина може виконати самостійно, а де їй буде потрібна допомога з боку. Але квапити її зробити щось не потрібно – родичам важливо проявляти терпіння і пам’ятати, що всі прояви безпорадності є наслідком хвороби, що впливає на нервові волокна.

Центр розсіяного склерозу

Центри розсіяного склерозу є спеціалізовані медичні установи, в яких догляд і лікування здійснюються силами фахівців за спеціально розробленою програмою. У ряді випадків перебування хворого в такому центрі є більш підходящим варіантом, ніж домашній догляд – особливо в ситуаціях, коли родичі не можуть забезпечити повноцінну підтримку або найняти професійну доглядальницю для догляду.

Центри розсіяного склерозу існують у багатьох містах і надають послуги з діагностики, консультацій і лікування хворих. Питання про госпіталізацію в подібні центри вирішується на підставі огляду хворого. Для лікування розсіяного склерозу в таких центрах застосовується комплексна терапія, що включає прийом медикаментів, фізіотерапевтичні методи, лікувальну фізкультуру і масаж, а також інші способи, що дозволяють уповільнити розвиток хвороби і допомогти пацієнтам.

Ускладнення розсіяного склерозу

Поступове руйнування нервових волокон у людини з розсіяним склерозом призводить до появи різних ускладнень. Багато що залежить від локалізації вогнища ураження головного і спинного мозку, однак є деякі загальні моменти для всіх таких хворих.

Обмеження фізичних можливостей

Порушення проходження імпульсу від м’язів до мозку призводить до різних проблем в руховій сфері. В першу чергу це стомлюваність, яка вже з самого початку розвитку хвороби призводить до того, що хворий може долати значно менші відстані. Згодом у людини виникають парези, що обмежує можливість рухатися і тренувати м’язи, що необхідно для збереження рухової активності. Розвиток і погіршення спастичного паралічу може привести до необхідності використовуватися допоміжними засобами. Можлива поява проблем з суглобами. Обмеження руху може також привести до розвитку пролежнів.

Проблеми з руховими здібностями у хворих на розсіяний склероз можуть стати причиною раннього зношування суглобів і хребта. Це відбувається через те, що таким людям необхідно докладати більше зусиль навіть для елементарних рухів, до того ж через прийом кортикостероїдів може розвинутися остеопороз.

Зміни психіки

Тільки у чверті пацієнтів зміни психіки безпосередньо пов’язані з самою хворобою розсіяного склерозу, так як в решті випадків депресії і зміни емоційного стану викликані усвідомленням самого факту хвороби, її неминучості і невиліковності. До порушень, що виникають через ураження нервових волокон склеротичними бляшками, відносяться циклотимічні прояви (різкі зміни настрою), підвищена стомлюваність, яка зазвичай настає за кілька днів до загострення.

На пізніх стадіях хвороби можливе порушення концентрації уваги, проблеми з рахунком і писанням, рідше – зміни особистості і прояв недоумства. У таких хворих переважає товариський настрій, а прояви агресії бувають виключно рідко.

Інфекційні ускладнення

Інфекційні ускладнення при розсіяному склерозі виникають через малу рухливість людини. Типовим випадком для пацієнтів є інфекція сечовивідних шляхів, яка в першу чергу виникає через неповне випорожнення сечового міхура. Запалення легенів також може виникнути у пацієнтів з розсіяним склерозом, так як обмеження руху призводить до поганої вентиляції легенів, а це означає, що слиз, що накопичується в них, може стати сприятливим середовищем для розвитку бактерій.

Тривале перебування в нерухомому стані призводить до утворення пролежневих виразок, а відкрита виразка може бути легко інфікована. У ряді випадків така інфекція стає причиною сепсису.

Профілактика розсіяного склерозу

В даний час серед фахівців немає єдиної думки з приводу причин, які призводять до розвитку розсіяного склерозу. Є певні чинники, які збільшують ризик розвитку хвороби. Виключення їх з власного життя може знизити ймовірність появи хвороби. Дотримання цих рекомендацій тими, у кого хвороба вже діагностована, також корисно, так як це зменшує частоту загострень і інтенсивність прояву симптомів.

Спосіб життя

Здоровий спосіб життя – один з ключових моментів, що допомагають запобігти розвитку розсіяного склерозу. У це поняття входить забезпечення потрібного рівня рухової активності: навантаження повинні бути регулярними, але і зловживати виснажливими тренуваннями теж не варто. Такі шкідливі звички, як куріння і вживання спиртного, теж потрібно виключити. Уникнення стресів і високої емоційної напруги – ще один важливий фактор, що дозволяє знизити ймовірність виникнення хвороби.

Правильне харчування

Тим, хто хоче надовго зберегти свої нервові волокна здоровими і уникнути розсіяного склерозу, потрібно бути уважнішим і до власного харчування. У раціоні повинні обов’язково бути присутніми фрукти, овочі, зелень і інша рослинна їжа в свіжому вигляді. А ось вживання тваринних жирів варто обмежити, замінивши продукти, що їх містять, на страви з підвищеним вмістом жирних кислот Омега-3: рослинні масла, жирні сорти риби. Цукор, шоколад і цукерки слід виключити з раціону, так само, як і гострі, копчені продукти, жирні сорти сиру і червоне м’ясо.

Зниження ризику інфекції

Попадання в організм людини інфекції будь-якого типу, в тому числі при звичайній застуді, – це сигнал до активізації імунної системи, але ж саме вона при розсіяному склерозі атакує власні клітини мієлінової оболонки нервових волокон. З цієї причини профілактика всіляких інфекцій допоможе уникнути виникнення і розвитку розсіяного склерозу. Уникнути інфікування можна завдяки ретельному дотриманню правил особистої гігієни, особливо в громадських місцях і при контакті з хворими.

Розсіяний склероз – серйозний діагноз, в першу чергу через те, що на даний момент він вважається невиліковним. Однак своєчасна діагностика розсіяного склерозу, дотримання рекомендацій лікаря і правильний підбір медикаментозних препаратів забезпечує таким хворим не тільки високу тривалість життя, порівнянну зі здоровими людьми, але і хороший стан без тривалих і частих періодів загострення.