Пневмосклероз – захворювання дихальної системи, що характеризується заміщенням легеневої тканини на сполучну, яке розвивається в результаті дистрофічних процесів в легенях. Це заміщення супроводжується порушеннями: еластичності, газообміну в патологічно змінених ділянках. Заміщення і розростання сполучної тканини викликає деформацію бронхіального дерева, ущільнення тканини. Легені зменшуються в об’ємі, обсяг повітря в них знижується.
Причини
Пневмосклероз зазвичай розвивається як наслідок ряду інших захворювань органів дихання, але іноді розвивається як самостійне захворювання. Найбільш поширені причини розвитку пневмосклерозу:
- Пневмонії в результаті аспірації, туберкульоз відкритої і закритої форми, мікози легенів
- Хронічна обструктивна хвороба легень, хронічні бронхіти, в тому числі обструктивні, ателектази легенів, плеврити
- Альвеоліт, пневмоконіози, саркоїдоз легенів а також різні ушкодження грудної клітини, переломи ребер з порушенням цілісності плеври і тканини легенів
- Спадкові захворювання легень
Види і форми
За ступенем вираженості заміщення і процесу виділяють фіброз легенів (обмежені зміни паренхіми) у вигляді тяжів, які чергуються з нормальною повітряною легеневою тканиною. Другий вид – власне склероз легенів. Характеризується безпосереднім заміщенням і ущільненням паренхіми легенів сполучною тканиною. Найважча форма пневмосклерозу – цироз легенів. При цій формі відбувається повне заміщення всіх елементів і структур легенів на сполучну тканину, плевра ущільнюється, відбувається зміщення органів середостіння (серце, аорта, легеневі артерії, порожнисті вени) в уражену сторону.
За ступенем поширення розрізняють пневмосклерози – обмежені (осередковані) і дифузні (поширені). Обмежений пневмосклероз в свою чергу ділиться на крупно і дрібноосередкований.
Обмежений пневмосклероз є зміна в обмеженої частини легенів і зменшенням обсягу саме в цій частині. Особливим різновидом осередкового пневмосклерозу прийнято вважати карніфікацію – постпневмонічний склероз, при якому легенева тканина має вигляд і консистенцію сирого м’яса. Обмежений склероз зазвичай не має значного впливу на функцію газообміну. Дифузний пневмосклероз вражає ціле легке, у важких випадках обидва легенів. Легенева тканина в уражених легенях ущільнена, об’єм легенів значно знижений, нормальна структура втрачена. При такому вигляді ураження легень легкі ригідні, вентиляція знижена.
Симптоми
- При обмеженому пневмосклерозі зазвичай не спостерігається ніяких зовнішніх симптомів, іноді з’являється кашель з малою кількістю мокротиння. При огляді лікарем пульмонологом може виявитися западання грудної клітини на ураженій стороні.
- При дифузному пневмосклерозі пацієнта турбують задишка, яка на початку захворювання з’являється тільки при фізичних навантаженнях, але з плином процесу з’являється в стані спокою. При огляді: шкіра пацієнта бліда, ціанотична. Характерний симптом – пальці Гіппократа, які представляють собою потовщення і видозміни пальців, які стають схожими на барабанні палички. В основному, дифузний пневмосклероз має клінічну картинку хронічного бронхіту. Пацієнти скаржаться на кашель, іноді з виділенням гнійного мокротиння. Можуть з’явитися ниючі болі в грудній клітці, втрата маси тіла, нездужання і підвищена стомлюваність. Також розвивається гіпертензія по малому колу кровообігу.
- При цирозі легенів розвиваються такі симптоми – грубі порушення будови грудної клітки, міжреберні м’язи атрофуються, органи середостіння і трахея зміщені в уражену сторону.
Ускладнення
- Грубі порушення вентиляції легенів
- Серцево-судинна недостатність
- Дихальна недостатність
- Емфізема легенів
Діагностика
- Опитування і огляд пацієнта.
- Аускультація, перкусія – над ураженою ділянкою вислуховуються ослаблення дихання, різні хрипи, при перкусії – тупі звуки.
- Рентгенографія легенів
- Бронхографія
- Комп’ютерна томографія
- Магнітно-резонансна томографія
Лікування
Головним в лікуванні пневмосклерозу є усунення причин, що призвели до розвитку пневмосклерозу. У запальний період пацієнтам показана госпіталізація. Обмежений пневмосклероз, як правило, не вимагає активних медичних втручань. Якщо він загострюється запальними процесами – призначається адекватна антибактеріальна терапія, призначаються відхаркувальні препарати, муколітики і від кашлю. Іноді проводиться бронхоальвеолярний лаваж (поліпшення дренажу бронхів). При розвитку серцево-судинної недостатності призначають серцеві глікозиди, препарати калію.
Крім медикаментозної терапії хорошу дію надає фізіотерапія. Призначають масаж грудної клітини, лікувальну фізичну культуру, курси оксигенотерапії.
У деяких випадках пневмокслероз вимагає хірургічного втручання. Проводиться резекція ураженої ділянки легені.
Головний видавець і засновник сайту healthapple.info з 31 травня 2017 року. Редактор статей на сайті.