Бронхіт

Бронхіт – являє собою захворювання, при якому в стінці бронхів розвивається запальний процес. Це одна з найпоширеніших хвороб нижніх дихальних шляхів. Які основні форми його існують, як проводять діагностику і як лікувати бронхіт?

Бронхіт у дорослих

Бронхіт у чоловіків

Бронхіт виникає у чоловіків набагато частіше, ніж у жінок. Це стосується як гострої, так і хронічної форми. Причина полягає в тому, що серед чоловіків набагато більше курців і працюють на шкідливому виробництві.

Бронхіт у жінок

Жінки хворіють бронхітом рідше, ніж чоловіки. Однак період вагітності та годування груддю супроводжується зниженням захисних сил, тому шанси захворіти у них порівнюються. Складність в лікуванні вагітних полягає в неможливості проведення у них рентгенівського дослідження і обмеження у виборі ліків.

Бронхіт у дітей

Бронхіт у дітей грудного віку

У дітей грудного віку дане захворювання протікає у формі бронхіоліту. На першому році життя його переносять близько 3% всіх малюків. Шанси захворіти збільшуються у недоношених, маловагих дітей, тих, хто знаходиться на грудному вигодовуванні або має анатомічні особливості будови бронхо-легеневої системи. Бронхіоліт – це вкрай небезпечне для немовлят захворювання, адже воно за лічені години призводить до вираженої дихальної недостатності.

Бронхіт у дітей дошкільного віку

У дітей дошкільного віку до 3 років це захворювання найчастіше протікає по типу обструктивного бронхіту. Причина полягає в анатомічній вузькості дихальних шляхів і схильності їх до спазму під впливом різних вірусних збудників (найчастіше, його викликають РС-віруси). Обструктивний бронхіт небезпечний для малюка, тому він потребує стаціонарного лікування і цілодобового спостереження. Діти у віці від 3 до 7 років можуть захворіти і простою необструктивною формою захворювання. Вона менш небезпечна і при відсутності ознак дихальної недостатності лікується в домашніх умовах.

Бронхіт у школярів

Бронхіт у дітей шкільного віку найчастіше протікає по типу простого необструктивного і не становить загрози для життя. І, тим не менш, він вимагає обов’язкового виклику лікаря додому і ретельного лікування.

Що таке бронхіт

Бронхіт є одним з найбільш поширених захворювань нижніх дихальних шляхів, при якій запальний процес розвивається в стінках бронхів. Він є досить поширеною причиною звернення за допомогою до лікаря, причому, як серед дітей, так і дорослих людей різного віку. Існує дві принципово різні форми цього захворювання, які відрізняються по причинам, проявам і лікувальної тактики: гострий бронхіт і хронічний бронхіт.

Причини виникнення бронхіту

Бронхіт у дорослих і дітей є в переважній більшості випадків інфекційним захворюванням, і викликають його різні збудники. У такому випадку говорять про бронхіт, як про первинне захворювання. Найбільш поширені такі причини розвитку запального процесу:

• віруси (парагрипу, кору, грипу, аденовіруси, РС-віруси, риновіруси, ентеровіруси).
• бактерії (різні види стрептокока, стафілокока, збудник коклюшу, респіраторні мікоплазма і хламідофіла, гемофільна паличка),
• гриби (роду кандида або Аспергіл).

Найчастіше бронхіт у дітей і дорослих викликають віруси, на частку яких припадає близько 85% випадків цього захворювання. Однак, нерідко у людей зі зниженим імунітетом, вони викликають активацію умовно-патогенних бактерій (різні стрептококи, стафілококи), тому причиною запального процесу стає вже змішана флора. Тому лікування бронхіту повинно в першу чергу враховувати те, який фактор з’явився провокатором інфекційного процесу.

Грибковий бронхіт – велика рідкість і у спочатку здорової людини він практично ніколи не з’являється. Мікотичне ураження бронхів розвивається у людей з серйозними порушеннями в роботі імунної системи (діти з вродженим імунодефіцитом, люди з ВІЛ-інфекцією або СНІДом, хворі, які перенесли променеву або хіміолікування з приводу раку, приймаючи цитостатики).

Також в якості провокаторів запального процесу при гострому або хронічному бронхіті іноді виступають і неінфекційні причини:

• фізичні фактори (пил, дим, дія радіації, професійні шкідливості),
• тривале куріння,
• хімічні фактори (вдихання парів різних газів, отруйних хімічних речовин і ін.),
• аномалія будови бронхолегеневої системи, яка сприяє більш важкому протіканню інфекційних захворювань нижніх дихальних шляхів,
• наявність запалень хронічної інфекції в мигдалинах, пазухах носа і його порожнини.

Поширеність бронхіту у дітей і дорослих

Поширеність хронічного і гострого бронхіту неоднакова, адже це зовсім різні захворювання, як за клінічними проявами, так і з причини, яка їх викликає.

Гострий бронхіт – це захворювання, яке протікає найчастіше у вигляді гострої респіраторної вірусної інфекції. Причому поразку бронхів викликають далеко не всі віруси, але іноді вони значно послаблюють імунні сили організму, що сприяє розвитку даного захворювання, як ускладнення. Щорічно гострим бронхітом захворює близько 5% всього населення нашої країни, причому в рівній мірі, і дорослого, і дитячого. При правильному лікувальному підході і відсутності ускладнень захворювання проходить за 10-20 днів без будь-яких наслідків. Гострий бронхіт у дорослих частіше реєструють у чоловіків середнього та похилого віку з тривалим стажем куріння або які мають певні професійні шкідливості. У дітей це захворювання є серйозною небезпекою, особливо обструктивний бронхіт або бронхіоліт, так як при цьому розвиваються ознаки дихальної недостатності. Кожна дитина дошкільного віку хворіє на цю недугу приблизно 1 раз в 1-2 року.

Хронічний бронхіт – це захворювання, яке виникає, як правило, у дорослих. Причини в тому, що головними чинниками, які сприяють його появі, є тривале куріння або професійні шкідливості. У цьому випадку ймовірність розвитку хронічного бронхіту становить 30-50% через 10 років від початку дії причинного фактора. У дітей хронічний бронхіт є рідкістю, однак імовірність його значно підвищується при наявності аномалій бронхолегеневої системи, вродженого імунодефіциту, прийому імунодепресантів, або при проживанні в одній квартирі з людиною, що палить, яка робить це, не виходячи з квартири.

Фактори ризику розвитку бронхіту

Серед причин розвитку гострого бронхіту на першому місці знаходяться різні вірусні агенти (РС-віруси, аденовіруси, віруси грипу і парагрипу та ін.). Однак для того, щоб людина захворіла, має виникнути певний збіг обставин, що збільшує ризик передачі інфекції. До цих причин відносяться:

• перебування на холоді, наскрізному вітрі,
• наявність інфекційного ураження верхніх дихальних шляхів (гострого або хронічного). До нього відносяться синусити, риніти, фарингіти, тонзиліти.
• зниження сили імунітету (хронічні захворювання, прийом ліків, які ослаблюють імунітет, стан після променевої хвороби або хіміотерапії, вагітність і годування грудьми),
• куріння і частий прийом алкогольних напоїв,
• аномалії будови бронхів і легенів, які сприяють більш важкому перебігу респіраторного захворювання.

Гострий бронхіт у дітей часто розвивається в зимово-весняний період, особливо ймовірність його збільшується з початком відвідування дошкільного закладу.

Класифікація бронхіту

Виділяють дві основні форми захворювання у дітей і дорослих: гострий і хронічний бронхіт.

Гострий бронхіт

Гострий бронхіт – це захворювання, при якому різні причинні фактори сприяють виникненню запального процесу в клітинах стінки бронхів. Серед них на першому місці знаходяться віруси і бактерії, рідше – гриби і неінфекційні фактори (пил, гар, гази і ін.). Запалення найбільш бурхливо протікає перші 7-10 діб, після чого при правильному лікуванні клітини епітелію починають самостійно відновлюватися. Повне одужання після бронхіту, викликаного вірусами або бактеріями, настає через 3 тижні від початку захворювання.

Бронхіт у дітей і дорослих може бути 3 ступенів тяжкості:

• легка ступінь,
• середня ступінь,
• важка ступінь.

Цей параметр визначають за допомогою ряду показників, серед яких головними є ступінь дихальної недостатності, результати аналізу крові, мокротиння і рентгенівського дослідження.

Також за характером запального ексудату гострий бронхіт у дорослих і дітей може бути:

• катаральним,
• гнійним,
• катарально-гнійним,
• атрофічним.

Це можна легко визначити при дослідженні мокротиння – при гнійному бронхіті в ексудаті буде багато лейкоцитів і макрофагів.

Залежно від ступеня закупорки бронхів запальним вмістом виділяють дві основні форми захворювання: гострий необструктивний і обструктивний бронхіт. У малюків першого року життя він протікає у вигляді бронхіоліту з ураженням найглибших і дрібних бронхів.

Гострий необструктивний бронхіт

Для гострого необструктивного або простого бронхіту не характерна виражена закупорка мокротою бронхів. Як правило, при цьому розвивається катаральний запальний процес в бронхах великого або середнього калібру. Найчастіше причиною є віруси або неінфекційні агенти. З перебігом захворювання мокрота поступово покидає бронхи з кашлем, однак відчуття нестачі повітря у людини не виникає. Це найсприятливіший варіант перебігу гострого бронхіту у дітей і дорослих.

Гострий обструктивний бронхіт

Гострий обструктивний бронхіт – це досить серйозне захворювання, яке небезпечно більшою мірою для дітей дошкільного віку. Запальний процес буває гнійним або катарально-гнійним і розвивається він в бронхах середнього і дрібного калібру, стінка яких при цьому ще і рефлекторно скорочується, викликаючи спазм. Ексудат закупорює їх просвіт, що значно утруднює дихання хворого. Розвиваються ознаки дихальної недостатності, яка призводить до кисневого голодування всіх органів (особливо, головного мозку).

Обструктивний бронхіт небезпечний більшою мірою в дитячому віці, адже дихальні шляхи у дітей спочатку дуже вузькі, а м’язова стінка бронхів схильна до спазму і для обструкції досить зовсім незначної кількості харкотиння.

Хронічний бронхіт

Хронічний бронхіт – це захворювання, при якому ознаки запального процесу в бронхах тривають протягом більш ніж 3 місяців. Це може бути малопродуктивний кашель (частіше в ранковий час), задишка, яка посилюється при фізичному навантаженні і ін. Запалення в стінці бронхів не проходить, так як, найчастіше на них продовжує тривало діяти будь-який провокуючий фактор (сигаретний дим, гази, кіптява, пари хімічних речовин на робочому місці). Захворювання має періоди загострення (яке часто протікає аналогічно гострому бронхіту) і ремісії, коли прояви недуги мінімальні.

З огляду на основні причини хвороби, найчастіше розвивається хронічний бронхіт у дорослих. У дитячому віці він буває рідше, зазвичай це малюки з вродженим імунодефіцитом, важкими хронічними хворобами, аномалією будови легенів і бронхів, після променевої або хіміотерапії з приводу онкологічних хвороб.

Бронхіт: симптоми хвороби

Якщо у хворого розвинувся бронхіт, симптоми хвороби, як правило, досить специфічні і дозволяють доктору (та й часто самій людині) швидко запідозрити цю недугу. Однак ознаки гострої і хронічної форми відрізняються, також по-різному він протікає у дітей і дорослих. З огляду на, що захворювання це досить серйозне, якщо людина запідозрила у себе бронхіт, симптоми хвороби повинні стати важливим сигналом для обов’язкового звернення до лікаря, адже іноді він викликає ускладнення (найпоширенішим з них є пневмонія).

Симптоми бронхіту у дорослих

Симптоми бронхіту гострої і хронічної форми у дорослих людей відрізняються, тому є сенс розглянути їх окремо один від одного.

Симптоми гострого бронхіту

Гострий бронхіт є в більшості випадків наслідком гострої респіраторної вірусної інфекції. Початок захворювання зазвичай досить стрімкий. Хворий відзначає появу неприємного відчуття в грудях, нападів сухого болісного кашлю, який посилюється в нічні години і викликає хворобливість в області грудних м’язів. Поряд з цим часто присутня лихоманка і симптоми загальної інтоксикації (слабкість, головний біль, ломота в м’язах, кістках, суглобах). Іноді ці симптоми бронхіту поєднуються з іншими проявами вірусної інфекції – нежить, біль у горлі, сльозотеча та ін.

На 3-5 добу хвороби кашель стає продуктивним, тобто починає виділятися харкотиння. Цей симптом бронхіту приносить хворому деяке полегшення, адже після відкашлювання його самопочуття поліпшується. Доктор може почути в грудній клітці поява вологих хрипів, які часто відчуває навіть сама людина, або вони чутні на відстані. Кашель при бронхіті є захисним механізмом, який сприяє виведенню запального ексудату з бронхів і прискоренню одужання. Зазвичай на 3-5 добу також знижується або повністю проходить лихоманка і симптоми інтоксикації, якщо цього не відбулося, то велика ймовірність приєднання вторинної бактеріальної інфекції та розвитку ускладнень.

Кашель при бронхіті триває близько 10-14 діб до тих пір, поки все мокротиння не покине бронхіальне дерево. Після цього ще близько 1 тижня триває відновлення клітин слизової. Зазвичай гострий неускладнений бронхіт у спочатку здорової людини протікає близько 2-3 тижнів і закінчується повним одужанням без наслідків.

Гострий обструктивний бронхіт у дорослих людей розвивається не так часто, як у дітей і він не становить такої серйозної небезпеки. Однак прогноз залежить головним чином від ступеня дихальної недостатності, а вона, в свою чергу, від того, наскільки сильно закупорені бронхи спазмом і запальним ексудатом. Обструктивний бронхіт частіше розвивається у дорослих людей, які страждають на бронхіальну астму, які тривалий час курили, літніх, які страждають хронічними хворобами легенів або серця. Для цієї форми захворювання на перший план виходять такі симптоми, як задишка, викликана дефіцитом кисню, болісний, що не приносить полегшення, малопродуктивний кашель, хрипи в грудях, які посилюються на видиху. Іноді вони настільки сильні, що їх може почути не тільки лікар за допомогою стетоскопа, а й людина, яка знаходиться поруч з хворим.

Якщо ступінь дихальної недостатності середня або важка, то пацієнт займає вимушене положення сидячи, з опорою на передпліччя, для дихання він усвідомлено підключає допоміжну мускулатуру грудної клітини, крила носа розширюються. Якщо хворий відчуває серйозну гіпоксію можна побачити ціаноз носогубного трикутника, темний колір нігтів на пальцях рук і ніг, йому важко говорити, після короткої ходьби або іншого фізичного навантаження йому потрібен час, щоб віддихатися.

Через 5-7 днів, коли мокрота стане рідшою і почне з кашлем залишати бронхи, стан хворого поліпшується: зменшується задишка і хрипи, збільшується переносимість фізичного навантаження. Перебіг гострого обструктивного бронхіту у дорослих більш тривалий, ніж простий і іноді повне одужання настає через 3-4 тижні.

Симптоми хронічного бронхіту

Діагноз «хронічний бронхіт» встановлюють при наявності певних факторів ризику і кашлю протягом мінімум трьох місяців. Багато курців сприймають кашель як щось само собою зрозуміле, однак саме він є головною ознакою цього хронічного захворювання. Найчастіше він з’являється у них вранці після першої викуреної сигарети і кілька зменшується протягом дня.

Хронічний бронхіт протікає у вигляді двох періодично змінюючи один одного фаз: загострення і ремісії. Загострення захворювання розвивається під дією вірусних або бактеріальних збудників. Однак на відміну від здорових людей, які хворіють на гострий бронхіт, в даному випадку прояви тривають довше, більш виражені, нерідко супроводжуються бактеріальними ускладненнями (в той час, як гострий бронхіт є в 85% випадків вірусним захворюванням). Загострення виникають також у сиру, прохолодну погоду, при зміні клімату. Кожне наступне протікає важче попереднього, так як хронічний бронхіт без лікування поступово прогресує і викликає появу дихальної недостатності.

Під час ремісії на ранніх стадіях хвороби така людина може вважати себе практично здоровою, адже його турбує лише епізодичний ранковий кашель. У міру прогресування захворювання, або при частих загостреннях, до нього приєднуються також задишка при фізичному навантаженні (тривалій ходьбі, підйомі по сходах), пітливість, втомлюваність, кашель набуває характеру нападів, які найчастіше виникають вночі. Хворий постійно відчуває себе нездоровим і, незважаючи на це, зазвичай симптоми бронхіту не зупиняють багатьох хронічних курців, які не бачать трагедії в своєму стані.

На пізніх стадіях хронічного бронхіту грудна клітка людини набуває бочкообразної форми, з’являються вологі хрипи в грудях, кашель стає постійним з виділенням гнійного мокротиння, шкіра набуває землистого відтінку, характерний ціаноз носогубного трикутника і пальців рук і ніг. Зазвичай згодом ця форма захворювання переходить в хронічну обструктивну хворобу легенів, яка вкрай важко піддається лікуванню.

Бронхіт у дітей: симптоми хвороби

Бронхіт у дітей, симптоми якого часто змушують батьків звертатися за допомогою до педіатра і навіть викликати швидку допомогу, є однією з найбільш поширених респіраторних хвороб. З усіх простудних захворювань кожне десяте є гострим бронхітом. Це захворювання виникає у дітей будь-якого віку, але найбільш часто у дошкільнят. З огляду на анатомічні особливості дітей молодшого віку (особливо, немовлят), ця недуга представляє для них іноді реальну небезпеку.

Бронхіт у дітей, симптоми якого іноді становлять загрозу для життя, вимагає обов’язково огляду фахівцем, а саме виклик лікаря-педіатра. Самолікування або занадто поверхове ставлення до цього захворювання можуть привести до сумних наслідків, особливо це стосується дітей першого року життя.

Основні причини розвитку симптомів бронхіту у дітей:

• віруси (РС-вірус, аденовірус, риновіруси, вірус грипу і парагрипу, ентеровіруси та ін.),
• бактерії (пневмокок, стафілокок, гемофільна паличка і ін.),
• атипові збудники (мікоплазма, хламідофіла респіраторна, легіонела),
• період перебігу однієї з наступних хвороб: кір, краснуха, коклюш,
• аероалергени (пилок рослин, домашній пил, пліснявий грибок),
• гриби (кандида, Аспергіл).

Схильність до розвитку бронхіту є у недоношених і маловагих дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні, мають вроджені аномалії будови бронхів і легенів, які страждають порушенням носового дихання (внаслідок сильного розростання аденоїдів, хронічного синуситу, риніту, викривлення носової перегородки), що володіють хронічними спалахами інфекції в органах дихальної системи.

Найбільш часто гострий бронхіт розвивається у дітей, які відвідують дошкільні установи, в зимово-весняний період, що проживають в неблагополучних сім’ях, або у тих, чиї батьки не обтяжують себе виходити покурити за стіни квартири і роблять це вдома.

Простий гострий бронхіт

При гострому простому необструктивному бронхіті у дітей запальний процес розвивається в бронхах середнього або великого калібру. Це найсприятливіший варіант перебігу даного захворювання у малюків, адже він в переважній більшості випадків закінчується благополучно. Захворювання, як правило, починається гостро з появи сухого болісного кашлю, болю в грудях (за рахунок постійної напруги грудних м’язів), лихоманки, яка зазвичай не досягає дуже великих цифр (38-39 ° С), симптомів загальної інтоксикації (ломота в суглобах, м’язах, кістках, слабкість, озноб, запаморочення). Іноді симптоми бронхіту у дітей можуть поєднуватися і з іншими ознаками вірусної інфекції (біль, першіння в горлі, нежить, чхання, виділення з очей і ін.).

Як правило, на 5-7 добу хвороби (на тлі специфічного лікування, може бути і раніше) кашель стає вологим. Одночасно з цим проходить і лихоманка. При сприятливому перебігу хвороби і відсутності ускладнень дитина повністю одужує через 2-3 тижні.

Особливістю гострого необструктивного бронхіту є те, що запальний процес розвивається в великих бронхах і не спускається в глибокі їх відділи. В результаті не виникає закупорки їх через спазм стінки і слизу, що скупчився. Для простого бронхіту не характерна задишка і ознаки дихальної недостатності, тому протікає він відносно благополучно. На жаль, у малюків він зустрічається рідше, в той час як найбільш часто у них виникають дві інші вкрай небезпечні форми захворювання: бронхіоліт і обструктивний бронхіт у дітей.

Гострий обструктивний бронхіт у дітей

Обструктивний бронхіт у дітей – досить поширене захворювання. До настання 3 років їм хоча б одноразово хворіють 25% малюків, однак, як показує практика, після першого епізоду нерідко виникають і наступні. Кілька повторюваних обструктивних бронхітів протягом одного року можуть свідчити про початок такого важкого захворювання, як бронхіальна астма, так як вони мають схожу природу. Крім цього, часті епізоди цієї недуги (частіше 2-3 разів на рік) значно збільшують ризик розвитку хронічного бронхіту, бронхоектатичної хвороби, емфіземи легенів.

Гострий обструктивний бронхіт у дітей виникає тоді, коли запальний процес вражає бронхи дрібного і середнього калібру. Деякі види вірусів (наприклад, РС-віруси) мають тропність до слизової саме цих видів бронхів. Вони сприяють спазму м’язових клітин стінки, в результаті чого слиз накопичується в їх просвіті та в найглибших відділах дихальних шляхів. Порушується процес нормального газообміну, що сприяє розвитку дихальної недостатності. Небезпека захворювання в дитячому віці полягає в початковій анатомічній вузькості бронхів, тому ймовірність обструкції значно зростає.

Протягом обструктивного бронхіту у дітей на перший план виходять такі симптоми:

• поява свистячих хрипів (їх нерідко можна почути навіть без спеціальних медичних приладів на відстані або відчути, приклавши долоні до грудей дитину),
• задишка, яка посилюється при розмові, іграх, бігу. Характерним є те, що дитині важче зробити видих, ніж вдих. Цей симптом говорить саме про бронхіальну обструкцію. Якщо порахувати частоту дихальних рухів, вона може досягати 50-60 в хвилину,
• кашель буває сухий, малопродуктивний і не приносить полегшення. У деяких випадках він може взагалі бути відсутнім (особливо у маленьких і ослаблених дітей),
• уважні батьки можуть побачити ціаноз носогубного-трикутника і іноді нігтів на пальцях рук і ніг, втягнення міжреберних проміжків на видиху і розширення крил носа,
• лихоманка зазвичай не буває дуже високою, в більшості випадків температура не перевищує 38 ° С,
• іноді поряд з проявами самого обструктивного бронхіту у дітей виникають і інші симптоми вірусної інфекції: нежить, чхання, біль або першіння в горлі, виділення з очей.

Як не дивно, але навіть при вираженій задишці і сильних хрипах діти з обструктивним бронхітом досить тривалий час можуть цілком нормально себе почувати. Нерідко вони бігають, грають і розмовляють, зупиняючись для того, щоб зробити кілька вдихів. Однак небезпека цього захворювання полягає в тому, що воно може привести до важкої дихальної недостатності, а та, в свою чергу, до серйозного кисневого голодування. Якщо це настає, то малюк займає вимушене положення сидячи або стоячи, спираючись на лікті або передпліччя. У положенні лежачи задишка посилюється, тому дитині буде легше, якщо його посадять у м’які подушки. Ціаноз носогубного трикутника і нігтів в поєднанні з блідістю шкіри говорить про серйозну гіпоксію і загрозу для хворого. Якщо батьки помітили, що вона став млявою, сонливою, насилу відповідає на питання, це означає, що стан її вкрай важкий і негайно потрібно викликати швидку допомогу.

Найбільш небезпечний обструктивний бронхіт у дітей перших 3 років, і реальну загрозу він представляє для життя грудних немовлят. Від початку хвороби до стану вираженої обструкції у них може пройти всього кілька годин. Крім небезпеки гіпоксії, це захворювання може ускладнитися розвитком бронхопневмонії.

При сприятливому перебігу захворювання, адекватному лікуванні (яке краще проводити в стаціонарі, особливо, якщо мова йде про дітей перших 3 років життя) обструкція бронхів проходить на 3-7 добу. Після цього у дитини з’являється вологий кашель з мокротою і стан значно полегшується. У більшості випадків захворювання завершується на 10-14 добу без будь-яких наслідків, однак нерідко епізоди обструктивного бронхіту повторюються під час кожного наступного простудного захворювання. Велика частина дітей згодом «переростає» цей стан, однак у кожного третього малюка з рецидивуючими обструктивними бронхітами в дитинстві згодом розвивається бронхіальна астма.

Бронхіоліт

Найнебезпечнішим різновидом запального ураження бронхів у малюків є гострий бронхіоліт. Він розвивається, як правило, у дітей перших 3 років життя і особливо небезпечний для грудних немовлят, адже для них він представляє серйозну загрозу для життя. Смертність від цього захворювання на сьогоднішній день складає близько 1% від усіх захворілих, проте в більшості випадків це діти у віці 5-7 місяців, недоношені або маловагі, що знаходяться на штучному вигодовуванні, мають вроджені вади розвитку дихальної системи або серця. З усіх дітей першого року життя приблизно 3% переносять бронхіоліт.

Основною причиною цього захворювання є РС-віруси, які мають тропність до тканини слизової дрібних бронхів. Крім нього бронхіоліт можуть викликати цитомегаловіруси, вірус герпесу і вітряної віспи, хламідії і мікоплазми. При тяжкому перебігу захворювання розвиваються бактеріальні ускладнення, які виникають в результаті активації умовно-патогенної флори (стрептококи, стафілококи). Це іноді призводить до розвитку важкої пневмонії.

Розвивається бронхіоліт, як правило, стрімко. Спочатку він проявляється симптомами інтоксикації, невисокою лихоманкою і нежиттю. На 2-3 добу малюк стає неспокійним, відмовляється від їжі, не може смоктати груди. У нього з’являється задишка, безліч свистячих хрипів, які чути на відстані. Діти молодше 6 місяців не завжди вміють кашляти, тому вся слиз і ексудат накопичується у них в глибоких відділах дихальних шляхів. Частота дихальних рухів досягає 60-80, а пульс 160-180 в хвилину. Візуально можна побачити ціаноз носогубного трикутника і пальчиків на тлі загальної блідості шкіри, або посиніння шкірного покриву всього тіла. Дитина стає млявою, сонливою, погано реагує на звернення до нього.

Цей вкрай небезпечний стан вимагає негайного виклику швидкої допомоги та лікування в умовах цілодобового стаціонару. Без терапії малюк може загинути від дихальної недостатності і гіпоксії, зневоднення, пневмонії або інших ускладнень.

Небезпека бронхіту для маленьких дітей

Найбільшу небезпеку для дітей грудного віку представляє гострий бронхіоліт. Незважаючи на всі сучасні досягнення медицини смертність від цього захворювання на сьогоднішній день складає близько 1%, і це незважаючи на те, що кожен тридцятий малюк першого року життя переносить його хоча б одноразово.

Діти 2-3 років життя схильні до розвитку обструктивного бронхіту. При своєчасному і правильному лікуванні зазвичай він закінчується благополучно, проте часті рецидивні епізоди є фактором ризику розвитку бронхіальної астми в подальшому.

Уважні батьки повинні вчасно розпізнати перші симптоми цих двох захворювань у своєї дитину і як можна швидше викликати лікаря-педіатра. Якщо дитина стає млявою, сонливою, не активною і задишка досягає 50-60 дихальних рухів в хвилину, то в цьому випадку необхідно викликати бригаду швидкої допомоги, так як дитині загрожує серйозне кисневе голодування.

Кашель при бронхіті: яка його роль

Кашель при бронхіті є найважливішим захисним механізмом, адже саме так слизова бронхів намагається позбутися від слизу і запального ексудату, який на ній накопичився. Складність в лікуванні малюків полягає в тому, що сила їх грудних м’язів недостатня для повноцінного кашлю, а діти першого півріччя взагалі не вміють це робити. В результаті вся мокрота накопичується в бронхах, що багаторазово підсилює обструкцію і запальний процес.

На початку будь-якого виду гострого бронхіту кашель сухий, малопродуктивний, нападоподібний і приносить серйозні страждання хворому, адже протягом 2-3 перших ночей хвороби він не може спокійно спати через нього. До того ж напади кашлю викликають появу болю в області м’язів грудей, садіння в горлі. Однак на 3-5 добу клітини слизової починають активно виробляти мокротиння і характер кашлю змінюється на вологий. Тепер хворий може відкашлятися і це приносить йому полегшення. На 10-14 добу хвороби кашель зазвичай повністю проходить.

Якщо з перших днів хвороби намагатися повністю усунути кашель при бронхіті, то весь слиз залишається в дихальних шляхах, що анітрохи не прискорить одужання, а навпаки може призвести до розвитку пневмонії. Тому надмірний прийом протикашльових препаратів при цьому захворюванні вкрай небезпечний, особливо у маленьких дітей.

діагностика бронхіту

Бронхіт – це захворювання, яке в будь-якому віці вимагає звернення за допомогою до лікаря. Простий необструктивний бронхіт, який не викликав приєднання вторинної бактеріальної флори, проходить досить швидко і без будь-яких наслідків для здоров’я. Однак, на жаль, ніхто не може передбачити, як поведе себе хвороба, тим більше, якщо мова йде про маленьку дитину. Тому, якщо у людини з’явився сухий надсадний кашель, біль у грудях і лихоманка з симптомами інтоксикації, то велика ймовірність розвитку бронхіту і перше, що потрібно зробити хворому, це записатися на прийом до лікаря.

Лікар проводить загальний огляд пацієнта, розмовляє з ним, уважно вислуховує історію його захворювання і відправляє на додаткові методи діагностики. До них відносяться:

• Загальний аналіз крові.

Він показує підвищення рівня лейкоцитів і ШОЕ. При вірусній природі захворювання підвищується кількість лімфоцитів, а при бактеріальній або змішаній – нейтрофілів.

• Загальний аналіз харкотиння.

Його проводять для того, щоб виявити характер мокротиння (слизове або гнійне), визначити збудника (якщо мова йде про бактеріального агента) і провести аналіз на чутливість до антибіотиків.

• Рентгенівське дослідження.

При простому необструктивному бронхіті воно, як правило, нічого не дає. Однак лікарю важливо вчасно виявити розвиток такого серйозного ускладнення, як пневмонія. При обструктивному бронхіті іноді (особливо у дітей) в укладенні може бути зазначено наявність бронхопневмонії, так як ці стани дуже близькі.

• Спірографія.

Це дослідження відображає ступінь бронхіальної обструкції, дозволяє виявити дихальну недостатність. Однак у дітей до 6 років воно не проводиться, так як діти дошкільного віку не можуть правильно виконати всі необхідні вимоги.

• Бронхоскопія.

Це дуже болючий і серйозний метод обстеження, який проводять в основному при рецидивуючих бронхітах з підозрою на наявність анатомічних аномалій, стороннього тіла, пухлини. Іноді вони маскуються під гострий або хронічний бронхіт.

• Комп’ютерна томографія органів грудної клітини.

Цей метод діагностики також не є рутинним, тобто для нього потрібні серйозні свідчення. Це може бути підозра на наявність стороннього тіла, пухлини, анатомічних особливостей, запалення легенів та інших незрозумілих станів.

Залежно від наявності показань лікар може відправити пацієнта на інші види досліджень.

Лікування бронхіту

Після того, як лікар підтвердить, що причиною погіршення стану дійсно є бронхіт, він обов’язково призначить певне лікування. Воно відрізняється в залежності від форми хвороби: гострий і хронічний бронхіт лікують по-різному. Також різна і лікувальна тактика для дітей і дорослих. Однак найважливішим і принциповим моментом в лікуванні бронхіту є з’ясування ймовірної причини захворювання: віруси, бактерії, гриби, неінфекційні фактори, адже саме цей параметр визначає головний курс терапії.

Лікування бронхіту у дорослих

Лікування бронхіту у дорослих необхідно починати з обов’язкового візиту до лікаря. Він призначить необхідне дообстеження і визначить ймовірну причину хвороби і її форму.

Як лікувати гострий бронхіт

Відповідь на питання як лікувати бронхіт, який не супроводжується бронхообструкцією, досить простий. З огляду на, що в 85% випадків причина його – це віруси, то терапія є симптоматичною. Відповідні противірусні препарати можна застосовувати лише при доведеній причетності вірусу грипу, герпесу або цитомегаловірусу, проте в реальній клінічній практиці верифікація збудника практично ніколи не проводиться. Лікування бронхіту у дорослих, викликаного бактеріями (це має місце в 10% випадків), проводиться антибіотиками, до яких чутливий збудник.

Крім етіотропної терапії лікування бронхіту проводиться і симптоматичними препаратами:

• жарознижуючі (парацетамол, ібупрофен) при високій лихоманці,
• муколітики (амброксол, ацетилцистеїн) при наявності в’язкого мокротиння,
• від кашлю (бутамірат, кодеїн) при сухому надсадному кашлю,
• бронхолітики (Беродуал, Беротек, Атровент) через небулайзер для розширення бронхів при бронхообструктивних формах,
• сольові розчини для інгаляцій і закапування в порожнину носа.

Крім лікарської терапії застосовують різні методи фізіотерапії, масаж, гімнастику.

Лікування хронічного бронхіту

Лікування хронічного бронхіту – більш важке завдання, ніж гострого. Найголовнішою ланкою в ньому є усунення причини, що підтримує тривалий запальний процес в бронхах. Тому головним у лікуванні хронічного бронхіту стає повне виключення куріння, професійних шкідливих умов, усунення інфекційного збудника (частіше їм є бактерії, рідше – гриби), підвищення імунітету. Іноді під маскою цього захворювання ховається зовсім інше, що має схожу симптоматику: новоутворення або чужорідне тіло в дихальних шляхах, анатомічні відхилення, бронхіальна астма і навіть тромбоемболія дрібних гілок легеневої артерії.

Лікування хронічного бронхіту включає наступні пункти:

• етіотропне лікування (застосування антибіотиків, протигрибкових препаратів),
• муколітики для розрідження мокроти і прискорення її виведення,
• протикашльові засоби при сухому надсадному кашлі,
• бронхолітики або кортикостероїди для інгаляційного введення та ін.

Однак без усунення куріння і професійних шкідливих умов лікування хронічного бронхіту не буде ефективним.

Лікування бронхіту у дітей

Лікування бронхіту у дітей – дуже складне завдання, особливо, якщо мова йде про малюків перших 3 років життя. Терапія обструктивної форми або бронхіоліту у таких пацієнтів проводиться зазвичай в стаціонарі і являє собою комплекс з лікарських препаратів і немедикаментозних методів (фізиолікування, масаж, гімнастика). Для них застосовують все ті ж групи препаратів, що і у дорослих, проте дозування повинно бути з урахуванням віку і ваги малюка. У важких випадках підключають кисневу терапію і бронхолітики у вигляді крапельниць (еуфілін).

Коли застосовують антибіотики при бронхіті

Застосовувати антибіотики при бронхіті чи ні – один з найбільш принципових питань в терапії цього захворювання. Для того, щоб призначити ці препарати потрібні певні свідчення, адже доведено, що при вірусній інфекції вони не тільки не ефективні, але й шкідливі. Причина в тому, що несвоєчасний та неправильний курс антибіотиків при бронхіті може привести до того, що умовно-патогенні мікроорганізми, які постійно присутні в дихальних шляхах, але далеко не завжди викликають бактеріальні ускладнення, стануть до них нечутливими. Якщо ж ця флора активізується, то лікувати такий бронхіт буде вкрай складно, лікарям доведеться вибирати антибіотики з групи резерву.

Гострий бронхіт в 85% випадків викликається вірусами і в 10% бактеріями, на всі інші види припадає решта 5%. Антибіотики при бронхіті призначають в тому разі, коли лікар буде точно впевнений в тому, що у хворого має місце бактеріальна форма хвороби. Для того, щоб переконатися в цьому, є такі основні ознаки.

• Якщо температура тіла не стала знижуватися на 3-5 добу хвороби.
• Якщо у хворого після короткого періоду поліпшення знову настало погіршення.
• Якщо у хворого мокротиння придбало гнійний характер (стало білого або зеленого кольору).
• Якщо в загальному аналізі крові підвищений рівень нейтрофілів.
• Якщо у хворого є супутня хронічна обструктивна хвороба легень, то ймовірність бактеріального бронхіту вище.

Хворих зазвичай дуже цікавить, як лікувати бронхіт, викликаний бактеріями. Єдине правильне рішення – це призначення антибіотиків. Однак далеко не всі з них підходять. Існують певні групи препаратів, які застосовують саме для лікування бактеріальних запальних захворювань нижніх дихальних шляхів.

Основні антибіотики при бронхіті, викликаному бактеріями:

• препарати пеніцилінового ряду (пеніцилін) і амінопеніцилінів (ампіцилін внутрішньом’язово і амоксицилін в таблетках),
• цефалоспорини 2 покоління (Зинацеф, Кетацеф),
• макроліди (азитроміцин, джозаміцин, кларитроміцин),
• респіраторні фторхінолони (левофлоксацин, моксифлоксацин),
• захищені пеніциліни (амоксицилін + клавуланова кислота).

У будь-якому випадку лікування бронхіту антибіотиками проводиться в індивідуальному порядку з урахуванням всіх можливих протипоказань. Доброю допомогою лікаря служить посів мокротиння і визначення чутливості мікроорганізмів до різних антибактеріальних препаратів.

Чи ефективні інгаляції при бронхіті

Інгаляції при бронхіті є одним з найбільш ефективних методів терапії, адже вони дозволяють доставити ліки прямо до вогнища запалення. Їх застосовують як для лікування бронхіту у дітей, так і у дорослих. Проводять їх за допомогою спеціального приладу – небулайзера, який можна придбати практично в будь-якій аптеці. Їх випускають двох основних видів, кожен з яких має ряд переваг і недоліків.

Компресорний небулайзер відрізняється хорошою доступністю, низькою вартістю і за допомогою нього можна застосовувати всі ліки, які випускають у вигляді розчинів для інгаляцій. Ультразвуковий небулайзер стоїть на порядок дорожче, проте плюсом його є відсутність шуму і потреби проводити інгаляцію при бронхіті в положенні сидячи. Тому його можна застосовувати навіть у сплячих дітей, які зазвичай активно пручаються цій процедурі.

У ємність для рідини в небулайзер можна поміщати далеко не всі існуючі розчини, а тільки ті, що спеціально випускають для інгаляційного лікування і на упаковці з ліками є відповідний напис – «розчин для інгаляції». Категорично не можна наливати туди судинозвужувальні краплі в ніс (Називін, ксиліт і ін.), Димедрол, анальгін, преднізолон для ін’єкцій, відвари трав, гомеопатичні засоби.

Список основних препаратів, які застосовують для проведення інгаляції при бронхіті.

• Бронхолітики (Беродуал, Беротек, Атровент).

Вони розширюють просвіт бронхів і сприяють полегшенню дихання і прискоренню виведення мокротиння. Особливо вони ефективні при лікуванні бронхіту у дітей, який супроводжується вираженою бронхообструкцією (обструктивний бронхіт, бронхіоліт).

• Муколітики (Лазолван, Ацетилцистеин).

Вони сприяють зниженню в’язкості мокротиння, прискорюють її виведення. Їх можна застосовувати у дорослих, проте по відношенню до дітей слід бути вкрай обережними. Збільшення вироблення мокротиння у малюків перших 3 років життя при обструктивному бронхіті або бронхіоліті може привести до погіршення дихальної недостатності, адже надлишок слизу не зможе проходити через звужені бронхи.

• Інгаляційні кортикостероїди (Пульмикорт).

Для рутинного лікування бронхіту їх не застосовують, проте вони можуть бути ефективними для купування вираженого бронхоспазму при обструктивному бронхіті або бронхіоліту у дітей.

• Сольові розчини (фізіологічний розчин, мінеральна вода).

Вони зменшують набряк слизової, знижують в’язкість мокротиння, трохи полегшують дихання. Застосовувати можна для лікування бронхіту у дорослих і дітей, протипоказань для цього немає.

Інгаляції при бронхіті є відмінним способом місцевого лікування. Для проведення їх найкраще використовувати той прилад, що був створений спеціально для даної процедури. Не варто захоплюватися гарячими паровими інгаляціями (наприклад, дихати відваром трав над каструлею), адже це сприяє посиленню набряку слизової оболонки, а у маленьких дітей це може привести до посилення бронхообструкції.

Бронхіт: народне лікування

Якщо у людини почався бронхіт, народне лікування може бути використано в якості одного з допоміжних або додаткових методів. Однак не варто захоплюватися цим, адже часто сам хворий не може адекватно оцінити свій стан і визначити точний діагноз. У будь-якому випадку першим пунктом дій повинна бути консультація у фахівця, на якій можна поцікавитися, чи припустимо використовувати при бронхіті народне лікування.

Існує безліч різних рад альтернативної медицини, які застосовують ще з давніх часів для допомоги при даному захворюванні. Ефективність їх викликає сумніви у фахівців, адже вона не підтверджена ніякими спеціальними методами дослідження. Якщо у хворого бронхіт, народне лікування представлено наступними способами:

• застосування різних трав (грудний збір, термопсис, шавлія),
• медолікування,
• застосування гліцерину всередину,
• різні види дихальних вправ (гімнастика Стрельникової),
• застосування цибульного відвару,
• сокотерапія (сік капусти, буряка, моркви та ін.) і т. д.

Однак народне лікування бронхіту повинно супроводжувати виконання всіх стандартних лікарських рекомендацій. У дітей дошкільного віку їх краще не застосовувати взагалі, зважаючи на небезпеку бронхіту в цій особливо вразливій групі хворих і високий ризик ускладнень.

Коли допустимо лікувати бронхіт в домашніх умовах

У дітей і дорослих гострий простий необструктивний бронхіт в домашніх умовах лікувати цілком можливо, проте виклик лікаря додому або відвідування поліклініки обов’язково. При відсутності правильного лікування це захворювання може сприяти розвитку пневмонії і тільки доктор зможе вчасно розпізнати її і відправити пацієнта на рентгенівське дослідження.

Якщо вдома є небулайзер і лікування не передбачає ін’єкцій (наприклад, антибактеріальних препаратів), то бронхіт в домашніх умовах лікують зазвичай протягом 10-14 діб. З огляду на, що іноді виникає необхідність в проведенні фізіопроцедур, лікувального масажу, то лікар може запросити хворого в поліклініку для здійснення цих процедур у відділенні фізіотерапії.

Однак у дітей дошкільного віку лікувати бронхіт в домашніх умовах досить небезпечно, адже загрожуючи життю бронхообструкція може розвинутися у них за лічені години. У такому випадку цей стан може зажадати екстреної госпіталізації. Тому під час огляду педіатром потрібно вирішити з ним питання, чи можна лікувати даний бронхіт в домашніх умовах, або краще вибрати стаціонарне лікування.

Показання для госпіталізації при бронхіті

Якщо для дорослих бронхіт практично ніколи не є серйозною небезпекою, то для малюків це дуже важке захворювання. Особливо мова стосується гострого обструктивного бронхіту або бронхоліту у дітей перших 3 років життя. Тому будь-який кашель в поєднанні з задишкою і хрипами у малюка вимагає обов’язкової госпіталізації в стаціонар. Відносно дитини у віці 3-7 років питання вирішується індивідуально: якщо його стан задовільний, задишка або відсутня, або не заважає йому бігати, грати і розмовляти, ні ознак дихальної недостатності, то лікування може проходити в домашніх умовах. Однак в будь-який момент батьки повинні бути готові до того, що можливо доведеться їхати в лікарню.

У дітей старше 7 років бронхіт найчастіше протікає по типу необструктивного і цілком може лікуватися вдома, як і у дорослих. У рідкісних випадках госпіталізація може знадобитися людям із груп ризику:

• люди похилого віку,
• вагітні жінки,
• особи, які страждають хронічними захворюваннями,
• люди з імунодефіцитом (ВІЛ, лікарська імуносупресія, стан після променевої або хіміотерапії).

Хронічний бронхіт зазвичай можна лікувати в домашніх умовах, лише при підозрі на ускладнення може знадобитися госпіталізація.

Профілактика бронхіту

Профілактика бронхіту є аналогічною тій, що застосовують для попередження будь-яких респіраторних інфекційних захворювань. Основні правила її полягають в наступному:

• Активний спосіб життя, регулярні заняття спортом на свіжому повітрі.

Можна перерахувати великий список відомих лижників, хокеїстів, ковзанярів і біатлоністів, яких батьки відвели до відповідних секції через часті респіраторні хвороби в дитинстві. Одним з них ставили діагноз «бронхіальна астма», іншим «хронічний бронхіт». І лише регулярні тренування на холодному повітрі не тільки зробили їх здоровими і сильними, а й дозволили добитися великих висот в спорті.

• Загартовування, прийом контрастного душу.
• Усунення куріння (в тому числі і пасивного) та професійних шкідливих чинників.
• Повноцінне харчування, курсовий прийом полівітамінів.