Лапароскопія: плюси і мінуси

Сучасна ендоскопічна хірургія, на відміну від своєї попередниці – традиційної хірургії, вважає за краще використання невеликих доступів з мінімальним пошкодженням тканин. З цією метою застосовується лапароскопія. Перші передумови і експериментальні методики були розроблені ще на початку позаминулого століття. Зараз же малоінвазивна хірургія по праву займає одну з головних ніш в лікуванні багатьох хвороб.

Що таке лапароскопія

Лапароскопія – це високотехнологічне оперативне втручання, в результаті якого доступ до внутрішніх органів проводиться не через великий розріз, а через невеликий отвір. Для її проведення необхідно спеціальне обладнання: лапароскоп, оснащений системою лінз, відеокамера і інструменти. Існує два основні різновиди лапароскопії:

  • Діагностична

Вона проводиться з метою підтвердження або спростування діагнозу в сумнівних ситуаціях. Це дозволяє уникнути невиправданих хірургічних втручань і дозволяє вчасно почати терапію.

  • Лікувальна

Мета цієї операції – безпосереднє лікування основного захворювання. Наприклад, лапароскопія в гінекології дозволяє вирішити ряд серйозних проблем, з якими не впорається консервативне лікування.

Переваги і недоліки методу

Як і будь-яка інша хірургічна процедура, лапароскопія має свої плюси і мінуси. При виборі методу лікування доктор оцінює ризики індивідуально для кожного пацієнта, що дозволяє звести кількість небажаних наслідків до мінімуму. До основних переваг методу відносять:

  • невеликі розміри розрізів: шви після лапароскопії пацієнт може обробляти самостійно;
  • практично не залишається шрамів;
  • менше ризику занесення інфекції з навколишнього середовища, ніж при традиційних великих розрізах;
  • крововтрата мінімальна (не потрібне додаткове переливання крові або її компонентів);
  • відновлення триває не більше тижня;
  • больовий синдром практично відсутній.

Майже всі недоліки процедури мають значення тільки для оперуючих лікарів. Однак досвідчений хірург успішно впорається з усіма труднощами. Серед недоліків подібного оперативного втручання виділяють наступні моменти:

  • хірургу потрібно пройти додаткові курси і оволодіти спеціальними навичками: тому лапароскопія не застосовується в дрібних лікарнях або госпіталях;
  • є ризик випадкового пошкодження судин або нервів;
  • обмеження обсягу рухів;
  • необхідно придбання дорогого устаткування.

Як використовується лапароскопія в гінекології

Акушерство і гінекологія – одне з тих напрямків в медицині, в якому широко використовуються малоінвазивні доступи. Це дозволяє знизити ризик нанесення шкоди репродуктивному здоров’ю жінки. Лапароскопія в гінекології застосовується при наявності наступних показань:

  • вроджені чи набуті деформації статевих органів;
  • розростання внутрішньої оболонки матки (ендометріоз);
  • гнійно-запальні захворювання матки і придатків (ендометрит, сальпінгіт, оофорит);
  • доброякісні та злоякісні пухлини органів малого таза;
  • порушення прохідності маткових труб;
  • підозра на атипову розташовану вагітність;
  • безпліддя з нез’ясованої причиною.

Підготовка до операції: які загальні аналізи потрібні

Перед хірургічним втручанням обов’язково пацієнту потрібно здати загальні аналізи сечі, крові. Також обов’язково проведення інструментальних обстежень (рентгенографія, ЕКГ і ЕХО-КГ). При застосуванні лапароскопії в гінекології пацієнтка повинна здати мазок, щоб лікарі змогли виявити бактерії і зайнятися лікуванням інфекцій до призначення операції.

За 2 тижні до хірургічного втручання хворому потрібно дотримуватися спеціальної дієти зі зниженим вмістом жирів, повністю відмовитися від вживання спиртних напоїв, прийому оральних контрацептивів та інших препаратів, що збільшують в’язкість крові. За 8-12 годин до проведення операції забороняється вживання їжі.

Як обробляти шви після лапароскопії

Виписка пацієнта проводиться на 1-3 добу після хірургічного втручання. У стаціонарі медична сестра навчає хворого правильному догляду за післяопераційною раною. Шви після лапароскопії потрібно обробляти особливо ретельно, щоб не занести інфекцію. Для цього використовують такі групи засобів:

  1. Антисептичні препарати місцевої дії: хлоргексидин, мірамістин, діамантовий зелений, перекис водню.
  2. Засоби, що покращують загоєння тканин і забезпечують профілактику формування рубців: Контрактубекс, Камелокс, Долобене.

Всі препарати повинні наноситься на суху і чисту шкіру попередньо вимитими руками: це зменшить ймовірність занесення інфекції в рану. Закрити шви після лапароскопії зверху можна пластирною пов’язкою.

Реабілітація після операції

Незважаючи на мінімальне пошкодження тканин, організму все ж потрібне відновлення після хірургічного лікування. Для профілактики післяопераційних ускладнень необхідно дотримуватися наступних правил:

  1. Протягом місяця заборонені будь-які фізичні навантаження, а особливо – підйоми і переноси тягарів. Це може викликати розбіжність швів: потрібно повторна лапароскопія для усунення небажаних наслідків.
  2. Має бути дотриманий психологічний спокій: пацієнтові не можна піддаватися серйозним стресам. Під дією стресових факторів в організмі виробляється гормон кортизол, який зменшує швидкість загоєння м’яких тканин.
  3. Протягом 7-25 днів після хірургічного лікування необхідно носити спеціальний компресійний трикотаж (білизна або бинти). Це дозволяє зменшити ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень.
  4. Дотримання легкої дієти. Наркоз і операція – це серйозний стрес для організму. Тому необхідно забезпечити повноцінне надходження білків, жирів, вуглеводів і вітамінно-мінеральних компонентів з їжею.

Соцмережі

Exit mobile version