Ендометріоз – захворювання, яке зустрічається тільки у представниць прекрасної статі. Ендометріоз не має ніякого відношення до ендометриту, хоча назви недуг дуже схожі. Обидві хвороби об’єднує те, що патологічний процес зачіпає внутрішній слизовий шар матки – ендометрій, тільки при ендометриті в ньому розвивається запалення, а при ендометріозі – надмірне його розростання. У цій статті ми розповімо про ендометріоз, що це таке і як його лікувати.
Ендометріоз, що це таке?
Як вже говорилося, Ендометріоз- це надмірне розростання клітин ендометрію, що вистилають матку зсередини. Ендометріоз не є ні раком ні навіть передраковим станом, проте подібно до злоякісної пухлини здатний рости і проростати навколишні тканини, проникати через стінки судин і розноситися по всьому організму. На відміну від раку розростання при ендометріозі складаються з високо диференційованих клітин ендометрія, тобто повністю дозрілих і здатних виконувати характерну для них функцію. Злоякісна пухлина росте з недиференційованих клітин, тобто таких, які не дозріли до кінця, і не придбали характерні для будь-якої тканини морфологічні та функціональні ознаки, іншими словами, ракові клітини абсолютно чужорідні організму, в якому ростуть.
У нормі ендометрій існує тільки в матці і вистилає її зсередини. При ендометріозі ендометріоїдні клітини проникають в товщу стінки матки, в довколишні тканини і органи (в яєчники, маткові труби, очеревину, сечовий міхур і пряму кишку) і навіть можуть розповсюджуватись в віддалені частини жіночого організму (наприклад, в легені або очі). Залозиста тканина ендометрія є гормонозалежна і зазнає змін у відповідність з менструальним циклом, при цьому ендометріоїдним клітинам абсолютно не важливо де вони знаходяться. Тому одночасно починає менструювати ендометрій, розташований в матці і ендометрій, зростаючий далеко за її межами.
Розвиток ендометріозу характерно для статевозрілих жінок репродуктивного віку, проте зустрічається і у дівчаток.
Чому з’являється ендометріоз
Незважаючи на досягнення сучасної клінічної медицини, точні причин розвитку ендометріозу до цих пір не встановлені. Однак існує кілька теорій, які здатні пояснити це доброякісне розростання:
- Згідно імплантаціоній теорії, для розвитку захворювання необхідно, щоб клітини ендометрія через маткові труби потрапили в область черевної порожнини. Далі клітини прикріплюються до якого-небудь органу (яєчнику, очеревини) і активно діляться і розмножуються.
- Вчені, які схиляються до ембріональної теорії, переконані, що патологічне розростання залозистої тканини відбувається з клітин целомічного епітелію, який знаходився в цій області з моменту ембріонального розвитку сечостатевої системи.
- Спадкова теорія підтверджена даними статистики: у дівчаток, чиї матері страждають від цього захворювання, ризик розвитку ендометріозу в кілька разів вище.
- Прихильники індукційної теорії дотримуються думки, що патологічне розростання ендометрія пов’язане з впливом зовнішніх факторів.
- Гормональна теорія заснована на стимуляції росту ендометрія при недостатній продукції простагландинів.
- Теорія лімфатичної або венозної емболії передбачає, що клітини ендометрія потрапляють в кров в результаті проростання судинних стінок або, що більш імовірно, при проведенні будь-яких медичних процедур, пов’язаних з механічним впливом на внутрішній шар матки, наприклад, кесарів розтин, аборт і т. д.
Незважаючи на те, що єдиної теорії виникнення ендометріозу не існує, досить чітко визначені фактори ризику розвитку цього захворювання, тобто такі зовнішні і внутрішні чинники, при яких ризик захворіти ендометріозом буде збільшуватися:
- наявність у жінки сечостатевих інфекцій;
- перенесені оперативні втручання на матці (вишкрібання, встановлення спіралі) і родові розриви;
- супутні ендокринні патології і гормональні порушення;
- супутні захворювання внутрішніх органів;
- ведення нездорового способу життя, в тому числі невикористання засобів запобігання, нерозбірливість у виборі статевих партнерів.
Класифікація ендометріозу
Одна з класифікацій ендометріозу заснована на місці локалізації патологічного процесу:
- Генітальний ендометріоз:
- Внутрішній:
- Ендометріоз тіла матки (аденоміоз), буває двох форм: дифузний і вогнищевий, і четвертих ступенів, аж до проростання в малий таз;
- Ендометріоз шийки матки. Локалізується в зовнішній частині цервікального каналу (ектоцервікальний ендометріоз), або у внутрішній його частині (ендоцервікальний);
- Ендометріоз яєчників (псевдокісти);
- Ендометріоз маткових труб (нерідко ускладнюється спаєчним процесом в трубі, в результаті якого вона втрачає прохідність для заплідненої яйцеклітини).
- Зовнішній:
- Ендометріоз піхви;
- Ендометріоз промежини.
- Внутрішній:
- Екстрагенітальний ендометріоз
- Ендометріоз кишечника;
- Ендометріоз малого таза;
- Ендометріоз пупка;
- Ендометріоз легенів, очей, і т.д. Може виявитися в будь-яких органах і тканинах.
У дев’яти випадках з десяти зустрічається генітальний ендометріоз.
Симптоми ендометріозу у жінок
Симптоми ендометріозу не надто специфічні і не завжди залежать від локалізації вогнища патологічного розростання. Найчастіше жінок з цим захворюванням турбують такі симптоми:
- Біль в області малого тазу, який може з’являтися лише перед і під час менструації або бути присутнім постійно. Пов’язаний він з подразненням очеревини, спазмом гладком’язової мускулатури маткових артерій, а також з механічним тиском ендометріоїдної кісти на навколишні органи.
- Альгомонорея (хворобливі місячні) є наслідком одночасного відторгнення залізистих клітин не тільки в області слизової оболонки матки, але і в інших осередках. При цьому виникає кровоточивість, набряк і запалення навколишніх тканин.
- Дисменорея (порушення менструального циклу) пов’язана з гормональними порушеннями і супроводжується постійними мажучими кров’яними виділеннями. При цьому самі місячні стають рясними і тривалими.
- Хворобливі відчуття при дефекації і сечовипусканні, а також під час статевого акту обумовлені відповідною локалізацією вогнищ ендометріозу.
- Якщо залозиста тканина з’являється у віддалених ділянках тіла, то при настанні менструації в них виникають характерні зміни, в тому числі кровотечі, наприклад якщо ендометріоз вразив слизову оболонку ока, то раз на місяць сльози жінки будуть з кров’ю.
Ускладнення
Серед ускладнень ендометріозу найбільш значущими і серйозними є:
- Розрив ендометріоїдної кісти яєчника. При цьому вміст її виходить в черевну порожнину, що призводить до подразнення больових рецепторів. У важких випадках розвивається локальний або розлитий перитоніт.
- Маткова кровотеча з розвитком постгеморагічної анемії нерідко супроводжує це захворювання. При цьому пацієнтки скаржаться на наростаючу слабкість, запаморочення, стомлюваність, з’являється блідість шкірних покривів і тахікардія.
- Безпліддя у жінок з ендометріозом спостерігається приблизно в 30% випадків і пов’язане, в першу чергу, зі зміною регуляції менструального циклу і овуляції. Також відіграє значну роль порушення прохідності маткових труб і зниження місцевого імунітету.
- Вкрай рідко зустрічається злоякісне переродження вогнищ ендометріозу.
Як лікувати ендометріоз
Лікування ендометріозу можна виконувати консервативними методами або радикальним шляхом. Підхід до вибору конкретного способу впливу на патологічні осередки строго індивідуальний і визначається рядом факторів (вік пацієнтки, локалізація вогнища, супутні захворювання і т.д.).
Серед медикаментозних препаратів для лікування ендометріозу використовують такі групи гормональних препаратів:
- Комбіновані ліки (гестаген-естрогенові) пригнічують вироблення естрогенів і овуляцію. Їх використовують лише на початкових стадіях патологічного процесу у молодих пацієнток.
- Гестагени призначають на будь-яких стадіях захворювання тривалими курсами (не менше півроку).
- Антигонадотропні препарати впливають на гіпоталамо-гіпофізарну систему і протипоказані при надлишку андрогенів. Призначають їх так само на тривалий час.
Крім оральних контрацептивів при ендометріозі використовують імуностимулятори, спазмолітики і нестероїдні протизапальні засоби, які сприяють усуненню тяжких симптомів захворювання.
Хірургічне видалення патологічних вогнищ є найбільш дієвим способом лікування. Однак, далеко не завжди можливо радикально видалити всі розростання ендометрія. У зв’язку з цим відзначається рецидивування процесу, яке вимагає повторного втручання. Операцію виконують частіше лапароскопічно через кілька невеликих розрізів. При поширеному процесі роблять розтин черевної порожнини і санацію всіх доступних осередків. Варто відзначити, що перші півроку після операції є оптимальними для зачаття дитини. Крім того, сама вагітність позитивно впливає на клінічний перебіг захворювання і нерідко призводить до зменшення або повного зникнення патологічних вогнищ.
Головний видавець і засновник сайту healthapple.info з 31 травня 2017 року. Редактор статей на сайті.