Кашлюк (Коклюш)

Тривалий болісний кашель, складно піддається лікуванню, – основний симптом інфекційного захворювання. Кашлюк прийнято вважати дитячою інфекцією, але і дорослі нерідко страждають від її проявів. Як розвивається ця хвороба, якими ознаками характеризується, чому важко піддається лікуванню? Важливо знати відповіді на питання, щоб вчасно звернувшись до лікаря, впоратися з недугою на ранній стадії.

Що таке кашлюк

Інфекція, якою частіше хворіють діти, носить бактеріальний характер. Кашлюк – захворювання, викликане аеробним грамнегативним коком Bordetella pertussis (коклюшною паличкою), протікає в гострій формі. Для мікроорганізму характерна низька стійкість до зовнішнього впливу. Патогенна бактерія:

• не переносить температуру вище 56 градусів;
• гине при використанні дезінфікуючих засобів;
• протягом години втрачає життєздатність від прямих сонячних променів, дії ультрафіолету;
• гине при низьких температурах.

Коклюшна паличка, потрапляючи на слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, поширюється на бронхи, гортань, трахею. Цим обмежується зона її дії – рознесення бактерій в глибокі тканини і по організму не відбувається завдяки спеціальним ворсинкам, що допомагає утриматися на епітелії. Bordetella pertussis виробляє ендотоксин, який:

• дратівливо діє на блукаючий нерв;
• провокує проходження сигналу в дихальний центр довгастого мозку;
• формує в ньому осередок збудження;
• викликає відповідь на роздратування – рефлекторний кашель.

Після процесу збудження в нервовому центрі відбувається вплив на сусідні області мозку, що провокує блювоту, судинні спазми, судоми. Проблема цього інфекційного захворювання в тому, що:

• кашльовий рефлекс надовго закріплюється в мозку;
• важко піддається лікуванню;
• зберігається кілька тижнів після загибелі бактерій;
• продукти життєдіяльності мікроорганізмів призводять до загальної інтоксикації;
• ендотоксин знижує захисні сили організму.

Інкубаційний період коклюшу має тривалість від 3 до 14 днів. Імунітет від інфекції виробляється тільки у перехворiвшої людини. Захворювання передається повітряно-крапельним шляхом. Необхідно врахувати:

• джерело інфекції – хвора з вираженими клінічними ознаками кашлюку;
• збудник поширюється при кашлі, чханні, розмові на відстань не більше двох метрів – зараження відбувається тільки при тісному спілкуванні;
• частіше хворіють діти;
• контактний шлях зараження неможливий – збудник не зберігає життєздатність у зовнішньому середовищі.

Інфекція небезпечна своїми ускладненнями. У дитячому віці несвоєчасно надана допомога може закінчитися летальним результатом. До тяжких наслідків коклюшу відносять:

• крововиливи в мозок;
• ушкодження внутрішніх органів – печінки, нирок;
• захворювання легенів;
• епілептичні припадки;
• розрив барабанної перетинки;
• зупинку дихання;
• запалення середнього вуха.

Симптоми кашлюку

На самому початку хвороби коклюш схожий на застуду, має аналогічні ознаки – слабкість, головний біль, озноб і тільки потім починається сухий кашель. Досвідчений лікар може запідозрити інфекцію по тому, що звичні протикашльові засоби не дають результатів. Захворювання проходить кілька періодів, які відрізняються за симптомами. Катаральний етап характеризує:

• нежить;
• помірний кашель;
• погіршення апетиту;
• субфебрильна температура;
• зміна тиску;
• слабкість;
• дратівливість;
• сльозотеча;
• біль в горлі;
• напади кашлю по ночах;
• нездужання.

Приблизно через два тижні настає спазматичний етап, який відрізняється судомним кашлем. Напади стають частими, інтенсивними, відбувається спастичне  (викликане спазмом) звуження голосової щілини, що породжує свистячий звук перед вдихом. Період може тривати до місяця, характеризується симптомами:

• першіння в горлі;
• занепокоєння перед нападом кашлю;
• крововиливи на слизовій носоглоткі, шкірі обличчя, кон’юнктиві;
• почастішання нападів вночі, вранці;
• гіперемія обличчя;
• запаморочення;
• набряклість;
• нудота;
• непритомність;
• судоми;
• блювота.

Поступово інфекція переходить в стадію дозволу (одужання). Знижується частота нападів, вони втрачають спазматичний характер. Основні симптоми стихають, але зберігається нервова збудливість, стан слабкості, втоми. У пацієнтів відзначається:

• поява слизового мокротиння;
• можливість її відхаркування;
• поступове припинення нападів;
• покашлювання, які залишаються на тривалий час

Лікування дорослих

Рання діагностика інфекції допомагає уникнути розвитку сильних нападів кашлю. Лікування кашлюку у дорослих проводять амбулаторно. Захворювання проходить у легкій формі, якщо проведена вакцинація. Обов’язкові вимоги – дотримання режиму, вживання великої кількості рідини для виведення токсинів. Лікарі рекомендують:

• дихати вологим повітрям, збагаченим киснем;
• здійснювати прогулянки на природі, біля водоймищ;
• харчуватися повноцінно, часто, але невеликими порціями;
• висипатися;
• виключити фізичні навантаження;
• вживати вітаміни.

Фахівці вважають важливим формування позитивних емоцій, які стимулюють вироблення ендорфіну. Викид гормону знижує частоту нападів кашлю. При лікуванні коклюшу необхідно:

• обмежити нервові враження – слухові, зорові – не дивитися телевізор, не користуватися комп’ютером;
• виконувати комплекс дихальної гімнастики;
• проводити масаж для кращого відходження мокроти.

Лікування починається з прийому антибіотиків, які лікар підбирає індивідуально. У перші дні недуги вводять специфічний противококлюшний гамма-глобулін. Схема терапії при інфекційному захворюванні включає засоби:

• розріджують мокротиння для зменшення в’язкості, кращого виведення слизу;
• від кашлю, що знижують частоту нападів;
• протиалергічні – для усунення набряклості;
• кортикостероїди – при сильному запаленні.

При лікуванні кашлюку муколітичні, відхаркувальні засоби мають невеликий єфект. Для усунення симптомів інфекції призначають:

• спазмолітики, при важких приступах – нейролептики;
• антигістамінні препарати з седативною дією;
• оксигенотерапію – насичення тканин киснем;
• при ускладненнях з боку центральної нервової системи – засоби, що покращують мозковий кровообіг;
• інгаляції з протеолітичними ферментами, позбавляють мікробів харчування, що розріджують мокротиння;
• судинорозширювальні препарати, що запобігають кисневому голодуванню мозку

Медикаментозна терапія

Лікування кашлюку на ранній стадії захворювання починають з прийому антибіотиків. Якщо вчасно знищити бактерії, можна виключити розвиток кашлю. Тривалість курсу терапії визначає лікар, враховуючи стан пацієнта. При кашлюку призначають антибіотики для профілактичних цілей:

• якщо в сім’ї є хворий;
• в дитячому, медичній установі всім, хто контактував з інфікованою людиною.

Антибіотикотерапія при кашлюку не допускає самолікування. Одночасно з препаратами призначаються пробіотики Хілак Форте, Лінекс, щоб виключити порушення мікрофлори кишечника. Схема лікування включає застосування:

• в перші дні – пеніцилінів – Флемоклав, Амоксиклав;
• в наступні – антибіотиків групи макролідів – Рокситроміцин, Кларитроміцин, Мидекаміцин;
• при запальних процесах в легенях, важкій формі інфекції: цефалоспорини – Цефтриаксон, Цефалексин, аміноглікозиди – Канаміцин, Гентаміцин.

Терапія при кашлюку передбачає використання декількох груп протикашльових препаратів, спрямованих на усунення важких симптомів. Для лікування призначають лікарські засоби:

• муколітики – розріджують мокротиння, полегшують його відходження, – Амбробене, Амброксол;
• бронхолітики – зменшують спазми – Еуфілін, Бронхолітин;
• протитривожні – при важких приступах кашлю – Седуксен, Реланіум;
• відхаркувальні – посилюють секрецію мокротиння, покращують виведення – туссин, Бронхикум, Стоптусин;
• пригнічують напади, впливаючи на кашльовий центр головного мозку, – Синекод, Лібексін.

При лікуванні кашлюку у дорослих лікарі призначають лікарські препарати, що покращують стан пацієнта, що знімають симптоми інфікування. Серед часто використовуваних медикаментозних засобів:

• Аміназин – усуває занепокоєння, тривогу, блювотний рефлекс;
• Преднізолон – глюкокортикостероїд – запобігає набряку легенів;
• Хімопсін – протеолітичний фермент, розріджує мокротиння.

Лікарські препарати при лікуванні коклюшу застосовують у формі таблеток, ін’єкцій, аерозольних балончиків, засобів для інгаляцій. Лікарі призначають:

• Еуфілін – судинорозширювальний засіб, відновлює процес дихання, покращує мозковий кровообіг;
• Лоратадин – антигістамінний препарат, протидіє алергічним реакціям;
• Вінпоцетин – служить профілактикою гіпоксії при важких приступах кашлю.

Засіб Синекод пригнічує кашльовий рефлекс, впливаючи на центральну нервову систему. Препарат розширює просвіт бронхів, сприяє насиченню крові киснем. Синекод відрізняють:

• діюча речовина – бутамірат;
• показання – придушення кашлю при хворобах, діагностичних процедурах;
• дозування – встановлює лікар, залежить від форми випуску, віку пацієнта;
• особливі умови – не застосовують разом з муколістичними, відхаркувальними засобами;
• протипоказання – чутливість до компонентів, вагітність;
• побічні ефекти – сонливість, нудота.

Препарат на рослинній основі Бронхікум має відхаркувальну, протимікробну дію. Випускається у формі розчину для прийому всередину. Ліки мають:

• активні речовини – екстракт трави чебрецю, коренів первоцвіту;
• показання для застосування – кашель з мокротою;
• дозування – чайна ложка до 6 разів на день;
• протипоказання – серцева недостатність, патології печінки, нирок, індивідуальна чутливість до компонентів, період грудного вигодовування, вагітність;
• побічні ефекти – алергічні реакції, нудота.

Антибіотик Мидекаміцин входить в групу макролідів, зупиняє синтез білків в бактеріях, містить однойменну діючу речовина. Препарат випускають у формі таблеток, порошку для виготовлення суспензії. Мидекаміцин характеризують:

• показання для застосування – інфекційні захворювання;
• дозування дорослим – максимум 1,6 грама на добу;
• протипоказання – патології нирок, печінки, алергія в анамнезі;
• побічні ефекти – тяжкість в епігастрії, підвищені печінкові проби, анорексія.

Лікування кашлюку у дітей

Якщо малюкові зробили щеплення, то при інфікуванні він хворіє атиповою формою кашлюку. Хвороба протікає без виражених симптомів, що ускладнює діагностику і відкладає початок лікування. У грудному віці:

• хвороба розвивається стрімко;
• вимагає негайної госпіталізації;
• лікарі рекомендують збільшити кількість годувань грудьми, зменшивши порцію молока;
• відсутність своєчасної допомоги може закінчитися летальним результатом.

Лікування при кашлюку у дітей старшого віку, якщо відсутні ускладнення, зупинка дихання під час нападу, проводять амбулаторно. Батькам потрібно створити вдома сприятливі умови:

• виключити хвилювання, переляк;
• відвернути від нападу іграшками, мультфільмами – мозок перемикається, знижується чутливість до подразнення кашльового центру;
• знизити температуру в кімнаті до 16 градусів;
• зволожити повітря спеціальним приладом або розприскувачем;
• годувати дитину рідкою їжею, щоб жувальними рухами не викликати кашель;
• здійснювати прогулянки на повітрі біля води.

Для виведення токсинів рекомендується давати малюкові рясне пиття – лужну мінералку, морси, компоти, соки, молоко. Лікування кашлюку у дітей антибіотиками ефективно на ранній стадії, поки не почалися напади кашлю. Профілактичний прийом препаратів за призначенням лікаря попередить розвиток інфекції, якщо хворіє хтось із членів в сім’ї. Лікування дітей починають з введення імуноглобуліну. Для усунення симптомів використовують:

• спазмолітики, нейролептики, що зменшують кількість нападів;
• антигістамінні засоби для зняття набряку гортані;
• препарати від нежиті.

Популярністю користується лікування кашлюку у дітей народними засобами, але воно може використовуватися як доповнення до основного курсу терапії. Для поліпшення стану при інфекції використовують:

• заспокійливі засоби для зняття нервового збудження;
• препарати для розрідження, виведення мокротиння;
• антигістамінні ліки для усунення алергічних реакцій;
• оксигенотерапію;
• вітамінні комплекси;
• дихальну гімнастику;
• іглорефлексотерапію;
• масаж.

Щоб підвищити опірність організму, при початку захворювання дитині вводять Гамма-глобулін. Інфекцію викликає не розмноження бактерій, а їх дія на кашльовий центр головного мозку. Застосування антибіотиків дітям:

• виконують тільки за призначенням педіатра;
• результативно на самому початку хвороби, але тоді діагноз ще точно не поставлений;
• призначають в катаральний період розвитку коклюшу;
• проводять короткими курсами препаратами Еритроміцин, Азитроміцин;
• виконують при розвитку гнійного бронхіту, пневмонії засобами Супракс, Амоксиклав, Цефтриаксон.

Оскільки протикашльові препарати при кашлюку малоефективні, при сильних нападах лікарі призначають ліки в дитячих дозуваннях, що усувають окремі симптоми:

• Лазолван, Амброксол – муколітики, розріджують мокротиння;
• Бромгексин – стимулює виведення слизу;
• Синекод – знижує збудження активності кашльового центру;
• Реланіум – седативний засіб, діє заспокійливо;
• Бронхолітин – бронхолітик, усуває спазми;
• Тавегіл – антигістамінний препарат, усуває алергічні прояви;
• Еуфілін – судинорозширювальну, відновлює дихання.

Препарат Лазолван застосовується як муколітичний засіб – розріджує мокротиння, покращує відходження слизу. Випускається у формі розчину для інгаляцій і прийому всередину. Лазолван має:

• діюча речовина – амброксол;
• показання для застосування – захворювання органів дихання, що супроводжуються появою в’язкого мокротиння;
• дозування – залежить від віку дитини, форми використання препарату;
• протипоказання – ниркова, печінкова недостатність, індивідуальна чутливість до компонентів;
• побічні ефекти – рідко висип, кропив’янка, нудота.

Бромгексин володіє муколітичними і відхаркувальними діями. Застосовується при лікуванні захворювань, які супроводжуються важкодістаючим слизом. Препарат випускається в таблетках, у вигляді сиропу, розчину для ін’єкцій, його відрізняє:

• діюча речовина – бромгексина гідрохлорид;
• дозування з 6 років – по таблетці тричі на добу;
• протипоказання – гіперчутливість до бромгексину, лактація, вагітність;
• побічні ефекти – головний біль, висипання, підвищене потовиділення.

Лікування народними засобами

Застосування рецептів з лікарськими рослинами допустимо тільки при узгодженні з лікарем. Це пов’язано з можливим розвитком алергічних реакцій, які поглиблюють симптоми кашлюку. Народні цілителі рекомендують:

• для полегшення дихання у дорослих робити компрес на груди з рівних частин оцту, евкаліптового, камфорного масла;
• при болісному кашлі пити відвар лушпиння 10 цибулин в літрі води – необхідно випарувати розчин наполовину, процідити, вживати по 100 мл тричі на день.

Для лікування кашлюку рекомендують проводити сеанси ароматерапії з ефірною олією ялиці. Кілька крапель наносять на гарячу сковороду, дихають парами. Для усунення кашлю, полегшення стану, застосовують домашні лікарські засоби:

• часникова олія – ​​4 зубчики подрібнюють, додають склянку олії, нагрівають 5 хвилин, охолоджують, п’ють тричі на добу по чайній ложці;
• склад з розчиненого в 50 мл води 0,1 г муміє, приймають вранці, натщесерце протягом 10 днів;
• сік редьки або часнику, ялицеве ​​масло – використовують для проведення масажу спини.

Профілактика

Основний захід по виключенню інфікування кашлюку – вакцинація, яка носить плановий характер, починається з тримісячного віку. Вводять вакцину АКДС три рази з півторамісячним інтервалом. Нажаль, вакцинація не дає повної гарантії від зараження, але хвороба в цьому випадку протікає в легкій формі. Профілактичні заходи включають:

• раннє виявлення інфікованих хворих;
• контроль стану здоров’я осіб, які перебували в контакті;
• обмеження перебування дітей в місцях скупчення великої кількості людей.

Необхідно проводити профілактичні обстеження дітей і дорослих, які працюють, знаходяться в медустановах, дитячих колективах (садках, школах), при виявленні випадків тривалого кашлю. У цій ситуації для виключення захворювання:

• проводять профілактичне лікування антибіотиками;
• виконують аналізи для підтвердження інфекції;
• дорослим ставлять імуноглобулін, який має антитіла до коклюшної палички;
• батьки повідомляють в дитсадок, школу про хвороби дитини;
• медпрацівників з підтвердженим діагнозом коклюш ізолюють від контактів з відвідувачами.