Дисплазія суглобів

Дисплазія суглобів – це недорозвиненість одного або відразу двох, частіше тазостегнових суглобів. Хоча зустрічаються дисплазійні ураження інших суглобів. Це захворювання, в залежності від тяжкості, проявляється вивихом, підвивихом і передвивіхом суглоба. Природжений вивих стегна є останнім проявом захворювання.

Причини дисплазії суглобів

Захворювання є наслідком порушень сполучної тканини. Існує кілька основних причин дисплазії суглобів:

  • сідничне передлежання плода;
  • гормональні збої в організмі матері під час вагітності;
  • родові травми;
  • генетична схильність;
  • вік батьків понад 40 років.

Симптоми дисплазії суглобів

Симптоматика захворювання помітна відразу після народження дитини, при візуальному огляді:

  • складки сідниць і стегон не симетричні;
  • одна ніжка коротша за іншу;
  • неможливість одночасно зігнути обидві ніжки в колінах, щоб торкнутися ними столу.

Діагностика дисплазії суглобів

Ретельний огляд дитини на предмет патологій тазостегнового суглоба повинен проводитися в пологовому будинку. Стан малюка повинен оцінити педіатр, який спостерігав дитини з моменту його народження, при підозрах на відхилення, призначаються додаткові дослідження (консультація дитячого ортопеда або УЗД).

В обов’язковому порядку необхідно відвідувати дитячого ортопеда, і після того, як дитина піде самостійно.

При підозрі на дисплазію суглобів призначається рентгенівське дослідження, щоб отримати загальне уявлення про стан суглобів.

Лікування дисплазії суглобів

При підтвердженні лікування повинно починатися негайно. При відсутності своєчасного лікування, у міру зростання дитини легка ступінь дисплазії переходить в підвивих, а потім і в вивих.

Для лікування цього захворювання потрібно тривалий період і комплексний підхід. Причому дитина сприймає цю терапію не завжди позитивно.

На першому місяці життя дитини застосовується широке сповивання, для того, щоб ніжки дитини були зігнуті в колінних і тазостегнових суглобах. Діти досить швидко звикають до такого способу сповивання і в рідкісних випадках вередують.

Лікувальна гімнастика теж є невід’ємним складовим терапії дисплазії. Стегна розлучаються при кожному переодяганні дитини.

Якщо широкого сповивання і лікувальної фізкультури недостатньо для отримання позитивного результату, призначаються спеціальні ортопедичні засоби (шини розпірки, подушка Фрейка, стремена Павлика).

Фізіотерапія, а саме електрофорез з кальцієм показують хороші результати при дисплазії.

Лікувальна фізкультура і масаж, повинні здійснюватися тільки фахівцем, оскільки скелет дитини ще дуже крихкий.

Найголовніше в лікуванні – його безперервність. Не можна знімати фіксуючі пристрої без попередньої консультації з ортопедом. Недоліковане захворювання може давати серйозне ускладнення, таке як диспластичний коксартороз, що супроводжується болями, порушенням ходи, інвалідністю.

Дитину не можна ставити на ніжки, без відповідного дозволу ортопеда, навіть якщо батькам цього дуже хочеться, це може перекреслити всі досягнуті успіхи лікування.

Якщо консервативне лікування не приносить позитивного результату, призначається хірургічна операція, для вправлення головки стегнової кістки.

Профілактика дисплазії

Для запобігання дисплазії і нормального розвитку всіх суглобів дитини, лікарі рекомендують застосовувати широке сповивання дитини, або, взагалі, відмовитися від нього.

Не можна застосовувати туге сповивання, при випрямленні ніжок і туге стягання їх пелюшкою. Природжений вивих стегна практично неможливо зустріти в країнах, де не практикується сповивання.

Щоб суглоби дитини розвивалися правильно, потрібно їх регулярний, адекватний рух (фізіологічне, то яке було передбачено природою), коли ніжки дитини розведені і зігнуті в колінах.

Соцмережі