Діти iПокоління: як їх змінюють гаджети

iПокоління – так назвали дітей, які з раннього віку користуються різними гаджетами – і вже не уявляють, що без них можна жити. Вплив смартфонів на дітей уважно вивчали експерти в різних областях – медицини, соціології, психології. Дізнаємося, що ж з’ясували про представників iПокоління вчені, і чим відрізняються такі діти (в тому числі вже майже дорослі).

Покоління майже не відрізнялися, поки не з’явилися смартфони

В кінці минулого століття Джин М.Твенге зацікавилася відмінностями між поколіннями, і цей інтерес зберігся протягом майже 30 років. І якщо на початку графіки характеристик поколінь були цілком схожі й різких змін не виявлялося, а все зрушення наростали крок за кроком, то останнє покоління показало значні скачки в поведінці та емоційному стані.

Свої спостереження професор психології Університету Сан-Дієго оприлюднила в статті 2017 року про вплив гаджетів на розвиток дітей та підлітків.

До цього раптової зміни основні відмінності серед представників різних поколінь становили погляди на устрій світу і як його треба міняти. Але сьогодні є явні відмінності в тому, як діти й підлітки вважають за краще проводити своє дозвілля і як вони спілкуються один з одним. Розібравшись в причинах, професор схарактеризувала дітей кінця минулого і початку цього тисячоліття як iПокоління. Що це означає?

Хто такі діти iПокоління?

Щоб зрозуміти, в чому ж причина раптових відмінностей, професор поспілкувалася з американськими підлітками. І з’ясувала: якщо минуле покоління тінейджерів США – як, втім, і українських – проводило час поза домом, щоб погуляти без батьків по торговому центру, парку або зустрітися в кафе та обговорити все, що тільки можливо, сучасні діти вважають за краще спілкуватися через інтернет-додатки. А в різні розважальні місця ходять разом з сім’єю, і то нечасто.

Набагато більше часу діти проводять зі смартфонами, сидячи в кімнаті – або на вулиці, якщо батьки вигонять погуляти у вихідні або на канікулах. Вони вважають, що таке проведення часу набагато цікавіше, ніж бути в компанії однолітків.

Якщо до початку 2000 років Інтернет був досить поверхово знаком дітям – а вилазки «в мережу» в основному відбувалися під контролем батьків з єдиного комп’ютера в будинку, то після появи смартфонів і планшетів, підключених до інтернету, все це стало набагато доступнішим. У тому числі й для дітей.

Гаджети: на користь чи на шкоду дітям?

Випуск iPhone та iPad (2007 і 2010 року), без сумніву, змінили життя багатьох. Доступність різних смартфонів змусила батьків почати міркувати, наскільки ці гаджети впливають на здоров’я і поведінку дітей. Це питання стало міжнародним і мультинаціональним – не важливо, скільки грошей у сім’ї та в якому куточку світу живуть люди, якщо у дітей є доступ до мобільних девайсів і інтернету, батьки неминуче замислюються, чи не шкідливо це дітям.

Професор Твенг розділила всі зміни між поколіннями на три види: позитивні, негативні, і ті, що складно віднести до однієї чи іншої категорії – користі чи шкоди. І ось останніх виявилося найбільше. Що це за зміни?

Як часто сучасні підлітки виходять з дому одні

У порівнянні з 2009 роком вже у 2015 підлітки за результатами дослідження поведінки проводили вдома набагато більше часу, ніж на вулиці. Це добре чи погано?

З одного боку, це не такий вже негативний спосіб проведення дозвілля: якщо менше виходити з дому, знижуються ризики постраждати на вулиці – потрапити під машину, в кримінальну ситуацію, зв’язатися з невідповідною компанією або відвідувати вечірки з алкоголем (і не тільки).

З іншого боку, свіже повітря і рух потрібні дітям і дорослим, і гіподинамія в чотирьох стінах загрожує неприємними наслідками для здоров’я. Але навіть якщо дитина не просто сидить, а танцює під відео з TikTok, таке самітництво небезпечно. Дослідники стверджують, що воно робить дітей вкрай уразливими – попри спілкування в мережі, зростає рівень самотності, депресивних станів, недолік живого спілкування призводить до замкнутості й втрати надії на розв’язання особистих проблем. Ознаки підліткової депресії відрізняються від дорослого варіанту.

Зниження потреби у свободі та відділенні від батьків

Винахід і поширення мобільних гаджетів не тільки змінило поведінку – а й вплинуло на ставлення до багатьох факторів. Так, раніше підлітки прагнули до сепарації від батьків, раніше і швидше «вилітали з гнізда», а до цього використовували будь-яку можливість провести хоч якийсь час без батьківського нагляду.

Сьогодні фактичну свободу їм надає інтернет, в якому можна бути ким завгодно. І потреба швидше ставати «дорослим» і незалежним значно знижується. З одного боку, це начебто зміцнює сімейні зв’язки. З іншого вчені говорять про інфантилізацію, причому настільки серйозною, що вік юнацтва можна продовжити до 23-27 років!

Зміна поглядів на романтику і тілесну любов

Ще на початку цього століття чотири з п’яти старшокласників ходили на побачення, і багато – досить активно, аж до продовження відносин в ліжку ще до повноліття. Сьогодні навряд чи половина учнів зустрічаються з однолітками та однолітками, вважаючи за краще спочатку довго спілкуватися в інтернеті, і вже потім, можливо, зустрітися «в реалі».

За даними дослідження групи вчених з Університету Сан-Дієго, вікові межі дорослішання розширилися, і поведінка сьогоднішніх вісімнадцятирічних можна порівняти з колишніми підлітками 15-ти років. Вони все ще не прагнуть покинути будинок, знайти фінансову незалежність і не настільки цікавляться протилежною статтю, як раніше – кількість ранніх дебютів статевого життя у неповнолітніх теж значно знизилося. Як виявилося, є заняття цікавіше прогулянок під місяцем – по крайній мірі, під реальним небом з реальним світилом.

Залежність від «лайків»

За даними опитування Monitoring the Future, найстарішого інструменту безперервного дослідження поведінки старшокласників (він проводиться з 1975 р), в останні десять років підлітки стали все менше висловлювати задоволеність своїм життям. Причому це явно корелює з часом, які вони проводять в мережі інтернет. Тобто чим більше в їхньому житті соцмереж, тим гірше настрій і менше задоволення від життя.

Хоча соцмережі дозволяють мати хоч тисячу друзів – і заводити десяток нових щодня, більшість підлітків страждають від нестачі спілкування – хоча безпосередньо зазвичай це заперечують.

Професор Твенг назвала iПокоління першим в низці багатьох, в якому безліч дітей замкнуті, самотні, сповнені комплексів і страждають депресивними розладами.

Крім потреби постійно спілкуватися і перебувати на зв’язку зростає бажання посиленої уваги до себе в інтернеті, і якщо його рівень знижується – тобто коментарів, реакції, «лайків» стає менше, діти відчувають себе незадоволеними. І про те, що недостатня увага до профілю або постам впливає на настрій, зізнаються багато.

Особливо серйозна така ситуація серед дівчаток-підлітків. Якщо порівнювати з 2010 роком, число дівчаток, які незадоволені своїм життям, зросла в 1,5 раза. Вони порівнюють себе і пости в соцмережах, де все красивіше, цікавіше, привабливіше, ніж у них. Це – шлях не тільки до депресій, але і до харчових розладів у підлітків.

Крім усього іншого, інтернет – зручний майданчик для Кібербулінгу дітей, як з боку дорослих, так і від своїх же однолітків, а часом і приятелів.

З мобільними не розлучайтеся!

За даними опитування студентів коледжів США, вони не розлучаються зі смартфоном навіть уві сні – а тримають їх під подушкою або прямо поруч під рукою. Вони заходять в інтернет перед сном, відразу після прокидання, а то і зависають там ночами. Все це позначається на якості і тривалості сну. Це, зрозуміло, негативний факт.

Висновки

За результатами об’ємного дослідження складно зробити однозначний висновок – чи добрі зміни принесли нашим дітям гаджети, або ж вони шкодять. Факт в тому, що вони є – і позбутися від них не вдасться. Однак експерти радять контролювати хоча б час, який дитина проводить в соцмережі. Понад дві години на добу загрожує зростанням ризику депресії, суїцидального настрою, а в більш легкому випадку – недосипом, дратівливістю, погіршенням самопочуття.

Є й обнадійливі новини: за даними тих же дослідників, сучасні підлітки почали самі усвідомлювати, наскільки гаджети впливають на їхнє життя. Вони висловлюють скарги на друзів, які сидять в компанії, втупившись в екрани, і не прагнуть до живого спілкування. Поки що батькам доведеться надавати це спілкування самостійно – і намагатися створювати ситуації, в яких руки у дітей будуть зайняті не телефонами.

Ще одна хороша новина: на зір смартфони та інші девайси не впливають. По крайній мірі, безпосередньо – але опосередкований зв’язок захоплення гаджетами та міопією є.