Сибірська виразка

Сибірська виразка (антракс) – це гостра інфекційна хвороба, що вражає як тварин, так і людину. Збудник хвороби – Bacillus anthracis – стійка до зовнішніх впливів форма бактерій, здатних формувати спори. Хвороба має низку шляхів передачі, серед яких контакт зі шкірою, вживання зараженої їжі, інгаляція спор та ін.’ За своїм патогенезом сибірська виразка може бути класифікована як шкірна, легенева та кишкова форми.

Етіологія та епідеміологія

Збудник

• Bacillus anthracis – грампозитивна, аеробна, спороутворююча бактерія.

Середовище існування

• Живі організми (в основному тварини);
• Ґрунт – спори можуть перебувати в стані спокою протягом десятиліть.

Резервуар

• Домашній та дикий копитні (велика рогата худоба, овець, кози, верблюди та ін.).

Передача

• Прямий шлях: контакт з контамінованими тканинами або рідинами із заражених тварин;
• Непрямий шлях: вживання заражених продуктів, інгаляція спор.

Патогенез

Вхідні ворота інфекції

• Шкірні ушкодження;
• Респіраторний тракт;
• Шлунково-кишковий тракт.

Розвиток інфекції

1. Гематогенне розповсюдження;
2. Утворення токсинів;
3. Імунна відповідь організму;
4. Можливе розвиток септикемії.

Клінічні прояви

Шкірна форма (найпоширеніша)

• Вугриця;
• Некротичний есхар;
• Набряклість і болісність регіонарних лімфовузлів.

Легенева форма

• Висока температура;
• Дихальна недостатність;
• Пневмонія.

Кишкова форма

• Нудота;
• Блювота;
• Кров’янистий пронос.

Діагностика

Лабораторні методи

• Мікроскопія;
• Культуральні методи;
• Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР).

Серологічні методи

• Імуноферментний аналіз (ІФА);
• Преципітаційна реакція.

Інструментальні методи

• Рентгенографія грудної клітки;
• Комп’ютерна томографія.

Лікування

Антибіотикотерапія

• Пеніциліни;
• Тетрацикліни;
• Макроліди.

Підтримуюча терапія

• Гідратація;
• Симптоматичне лікування;
• Лікування шоку.

Профілактика

• Вакцинація тварин;
• Контроль за обробкою продуктів харчування;
• Регулярний моніторинг здоров’я працівників ветеринарної служби.

Висновок

Сибірська виразка є серйозною інфекційною хворобою, що вимагає своєчасної діагностики та ефективного лікування. Незважаючи на наявність вакцин, повністю викорінити хворобу досі не представляється можливим через високу стійкість спор бактерії до зовнішніх впливів і великого числа природних резервуарів. Тому важлива профілактика, контроль за обробкою тваринницької продукції та вакцинація в групах ризику.