Кропива: розповідаємо все про цікаві та корисні властивості рослини

Всім траплялося в дитинстві з розгону влітати в зарості кропиви: шкіра тут же покривалася опіками та червоніла. Виявляється, на подібне катування люди йдуть і добровільно, якщо хочуть вилікувати судини та суглоби, зробити шкіру рівною і чистою або схуднути.

Від північних широт до тропіків: місця проживання кропиви

Багаторічна висока рослина на вигляд не так помітна, як, наприклад, кипрій або пижмо. Так що її буває непросто побачити серед інших трав. У неї немає яскравих кольорів або чарівного аромату, але зустріч з нею запам’ятовується надовго.

На планеті більше тисячі видів кропиви. Деякі з них, що ростуть в тропічних непролазних лісах, дуже отруйні: навіть після невеликого опіку на шкірі людина або тварина можуть впасти в кому.

У нашій країні найпоширенішими є кропива дводомна (Urtica dioica) і кропива пекуча (Urtica urens). Латинська назва утворена від слова uro, що дослівно перекладається як «обпалюю».

За що почитали кропиву стародавні слов’яни

Назви, які кропиві давали наші предки, повною мірою показують норовливий пекучий характер рослини: жегала, вогонь-трава, жгучка, стрекалка і відьомський хлист.

Кропиву, нарівні з полином і осикою, використовували для захисту від нечистої сили, розвішували в будинку в якості засобів від комах, перед купанням кидали в воду, щоб відлякати русалок.

Кропивою шмагали по голій шкірі в лазні, щоб зняти як передбачуване прокляття, так і біль в суглобах і хребті, тим же способом підвищували силу і витривалість воїнів. Для позбавлення від страху й нерішучості чоловікові потрібно було зрізати кропиву гострим ножем і взяти голими руками – тоді захист повинен був стати максимальної (за легендою, так робив сам Перун – верховний бог у слов’ян).

Порошком рослини присипали рани, відваром кропиви відновлювали сили після тяжких хвороб, довгих військових переходів і далекої дороги. Для того, щоб відкрилося друге дихання, кропиву клали під п’яти в взуття – так важкий шлях ставав легше, а втома відступала.

Деякі до цього часу вірять, що якщо покласти полотняний мішечок червоного кольору з подрібненим листям кропиви в офісі (наприклад, на столі або в ящику столу), то можна незабаром досягти фінансового добробуту і запаморочливих висот в бізнесі. Раніше так завжди робили купці та воєначальники.

Чому кропива пече

Пече кропива зовсім не тому, що вона така вже зла, а тому, що їй потрібен захист від травоїдних ненажерливих тварин. Кожен з численних коротких тонких волосків на стеблі й листках є мікроголки, які наповнена гістаміном, мурашиною кислотою і холіном. Після уколу голка обламується, а вміст впорскується під шкіру, викликаючи відчуття опіку.

Деякі живі істоти, втім, зовсім не бояться пекучого листя: свині, кролики та кози наминали їх з великим задоволенням. Обожнюють ласувати соком кропиви деякі види метеликів: вони живуть в заростях рослини, не побоюючись, що хтось із птахів або тварин захоче їх з’їсти. Непогана тактика захисту! А огірки, помідори, капуста, перець і полуниця дуже люблять, коли їх поливають і обприскують настоєм кропиви: так вони краще ростуть і плодоносять.

Що роблять з кропиви

Пам’ятаєте казку, в якій дівчина плела зі стебел кропиви сорочки для порятунку своїх братів-лебедів? Але ж рослина дійсно широко використовувалася у виробництві тканини по всьому світу: з такого полотна робили найміцніші вітрила, яким були дарма навіть найсильніші вітри та шторми.

Японські самураї виготовляли вручну міцні й легкі обладунки з кропиви, шовку і золота: деякі з них могли коштувати цілий стан, зате були «не вбивається» і служили господареві довго. Задерев’янілі стебла пекучої рослини йшли на щити, які було неможливо розрубати навіть гострим мечем, а з крученого і ретельно натертого бджолиним воском кропив’яного шнура робили пружні тятиви для луків.

Практично у всіх країнах з висушених стебел кропиви шили міцні мішки та кулі для транспортування сипучих продуктів і піску, в Радянському Союзі виробляли легку і дихаючу тканину шевйот з волокон рослини, а китайці віртуозно виготовляють дорогоцінну тканину, схожу на шовк. Вона однаково добре захищає від спеки та холоду, не мнеться і не стирається десятиліттями.

В Індонезії і на Філіппінах, в Японії і Кореї кропива цінується приблизно так само, як льон в країнах Заходу: з кропив’яного полотна шиють національні костюми і роблять перев’язувальні матеріали.

Що лікує кропива: склад і корисні властивості рослини

Лікарі Стародавньої Греції та Риму прекрасно знали про цілющі властивості скромної колючої рослини. Наприклад, Діоскорид пропонував використовувати свіжий кропив’яний сік для лікування захворювань органів травлення, при гнійних захворюваннях і алергіях.

Кропивою рекомендували лікувати облисіння і шкірні висипання, отруєння і запалення в печінці та нирках, гнійні, погано загоюються рани, свищі та нариви.

Хімічний склад кропиви вражає, в ньому можна виявити безліч мікроелементів:

1. Вітаміни: A, K, С, а також групи В. За кількістю вітаміну С кропива обганяє лимони і яблука.
2. Мінерали: кальцій, залізо, магній, фосфор, калій і натрій.
3. Жирні кислоти: лінолева, ліноленова, пальмітинова, стеаринова та олеїнова, а також всі незамінні амінокислоти.
4. Поліфеноли: кемпферол, кверцетин, кавова кислота, кумарин та інші флавоноїди.
5. Пігменти: бета-каротин (більше, ніж у моркві та авокадо, разом узятих!), Лютеїн, лютеоксантін і інші каротиноїди.

У складі кропиви також є:

• хлорофіл,
• дубильні речовини,
• фітонциди,
• порфірини,
• глікозиди,
• ацетилхолін.

В офіційній та народній медицині й харчовій промисловості прийнято широко використовувати листя, кореневища і насіння кропиви. З них виготовляють порошок для внутрішнього і зовнішнього застосування, мазі, чаї, водні та спиртові екстракти, виробляють шампуні й бальзами. Одне з популярних ліків на основі екстракту кропиви – «Алохол», жовчогінний і поліпшує перистальтику препарат.

Настій кропиви застосовують при лікуванні:

• захворювань травної системи,
• порушень ліпідного обміну,
• зайвої ваги,
• підвищеного рівня холестерину в крові,
• тривалих кровотеч (в тому числі післяпологових),
• серйозних набряків,
• отруєнь токсинами,
• ослабленого імунітету,
• випадання волосся,
• зниженого рівня гемоглобіну (в кропиві міститься велика кількість заліза!),
• авітамінозів,
• порушень роботи судин і серця,
• виразок, опіків, тріщин на шкірі.

Рослина відома своїми кровоспинними та властивостями що згущують кров. Людям з розширеними та збільшеними венами й тромбофлебітом потрібно використовувати його тільки після консультації з фахівцем. Те ж саме стосується вагітних жінок: збори з кропивою застосовуються для стимуляції родової діяльності та післяпологового відновлення, але тільки за призначенням лікаря.

Зовнішнє застосування кропиви

Деякі світила народної медицини і професійні лазнюки вважають корисним використовувати віники зі свіжої або сухої кропиви, хоча задоволення виходить сильно на любителя. Однак якщо немає бажання в буквальному сенсі стикатися з дитячими спогадами, можна скористатися зовнішньо мазями, відварами і примочками з кропиви. Вони ефективні для лікування вугрів і запалень, ран і алергічної висипки.

Кропива для зростання і зміцнення волосся

Відваром кропиви можна злегка підфарбувати волосся в темний відтінок. Це чудовий і абсолютно безпечний природний барвник, але на дуже світлих пасмах його застосовувати не варто, якщо не хочеться отримати зачіску русалки – зеленуватого кольору.

Відвар-ополіскувач використовують на свіжовимите волосся. Змивати його не потрібно: висушіть локони природним чином. Вони будуть блищати і довше залишаться чистими і пишними. При регулярному використанні відвару кропиви волосся почнуть краще і швидше рости, їх випадання сповільниться, а лупа зникне.

З кропиви готують салати, супи, песто, пироги та вітамінні смузі

Вважається, що найкорисніша кропива – молода, травнева і червнева. Її зручніше збирати й готувати, вона ніжніше і м’якше за структурою. Але за кількістю корисних речовин і вітамінів серпнева або вереснева кропива нітрохи не поступається ранньою. Її теж можна використовувати в їжу: найрозумніше надіти щільні рукавички, щоб не обпекти руки, коли будете зрізати стебла.

Далі потрібно опустити кропиву в окріп на пару хвилин, облити холодною водою і дати стекти. Після цього рослину можна спокійно різати голими руками та використовувати для приготування салатів: наприклад, зі свіжими огірками та помідорами або іншими сезонними овочами з грядки. Так ви отримаєте дієтичне блюдо з безліччю вітамінів і корисних речовин і мінімальною кількістю калорій, яке допоможе позбутися зайвої ваги.

Страви з кропивою швидко насичують, а відчуття голоду (головний страх і жах всіх тих, що худнуть) відступає надовго, так що процедура схуднення стає приємною і комфортною.

Зі свіжої кропиви можна готувати смузі: якщо відправити її в блендер без отримання опіків, збережуться всі вітаміни і мікроелементи. Однак випити коктейль потрібно якомога швидше.

У смузі добре поєднувати кропиву з іншими зеленими листовими овочами (щавлем або салатом, руколою або шпинатом), сезонними ягодами, яблуками або навіть тропічними фруктами. Кропива сама по собі досить нейтральна до смаку, так що напій можна доповнювати і збагачувати, як хочеться.

У перші страви кропиву додають в останні хвилини варіння, щоб зберегти її корисні властивості. Нею можна замінювати капусту в таких супах, як щі і борщ, або готувати з неї суп-пюре (по аналогії з супом зі шпинату).

З кропиви роблять смачну і легку начинку для пирогів, поєднуючи рослина з часником, рубаними вареними яйцями і тертим сиром.

Як правильно заварювати й пити чай з кропиви

Вітамінний чай, який заварюється окропом і настоюється під кришкою кілька хвилин, можна пити дітям і дорослим в будь-який час дня. Безпечним вважається приймання до трьох чашок в день. Зазвичай такий чай продається вже розфасованим по одноразових пакетиках, перевищувати дозування не варто. У напій можна додавати мед, пити його зі свіжими або замороженими ягодами, поєднувати з іншими корисними фітосбори.