Гліцин

Гліцин – протеіногенна амінокислота, яка використовується організмом для побудови білків. Це з’єднання також є основою для утворення молекул креатину, порфірину, серотоніну, пуринових нуклеотидів в клітинах.

Препарати з цієї амінокислотою застосовуються в медицині як нейрометаболічні стимулятори. У спортивному харчуванні використовується частіше як харчова добавка, що модифікує смак і запах продукту, іноді – в якості седативного компонента.

Вплив на організм

Гліцин – це нейромедіаторна кислота. У мозку як в головному, так і в спинному, гліцинові є найбільш поширеними гальмівними рецепторами.

Приєднуючись до них, ця амінокислота знижує виділення з нервових клітин збудливих речовин і підвищує виділення гамма-аміномасляної кислоти – найважливішого гальмівного нейромедіатора ЦНС. Надає гліцин гальмівний вплив і на нейрони спинного мозку, що відповідають за підтримання м’язового тонусу і моторну координацію.

Гліцин має наступні ефекти:

• зниження емоційної напруги;
• зменшення агресивності;
• поліпшення здатності до соціальної адаптації;
• підвищення емоційного тонусу;
• полегшення засипання, нормалізація сну;
• зниження негативних наслідків впливу отруйних речовин на тканини мозку (в тому числі етанолу, токсичних з’єднань медикаментозних препаратів);
• відновлення структури і функції мозкових клітин після травм, запалень, при ішемії.

Молекули гліцину невеликі, тому вільно потрапляють в тканини і рідини організму, долають гематоенцефалічний бар’єр. У клітинах з’єднання розпадається до води і вуглекислого газу, які легко виводяться, в зв’язку з чим в тканинах не акумулюється.

Застосування в медицині

Гліцин використовують в основному в неврологічній практиці як ноотропний і протитревожний препарат, легкий антидепресант. Його призначають пацієнтам, які приймають важкі антипсихотики, нейролептики, сильні снодійні препарати, антиконвульсивні засоби для зниження інтенсивності негативних побічних реакцій.

Також амінокислоту використовують деякі наркологи при лікуванні абстинентних синдромів, що розвиваються на тлі відміни алкоголю, опіатів і інших психоактивних речовин в якості седативу, транквілізатора. Також він призначається для поліпшення пам’яті і розумової діяльності, асоціативних процесів.

1,5% розчин гліцину використовується в ході трансуретральних хірургічних втручань в урологічній практиці для промивання сечівника.

Показання до застосування

Показаннями до прийому препаратів з амінокислотою є:

• зниження інтелектуальної працездатності;
• перебування в стані стресу, серйозного емоційного перенапруження протягом деякого часу;
• соціальна девіація дітей і підлітків;
• ішемічний інсульт;
• вегето-судинна дистонія;
• неврози і неврозоподібні стани;
• різні форми енцефалопатій (в тому числі, що розвиваються у внутрішньоутробному періоді);
• патології ЦНС, що характеризуються порушеннями психоемоційного фону, розладами сну, надмірною збудливістю, погіршенням інтелектуальних здібностей.

Гліцин рекомендується приймати для зменшення наслідків черепно-мозкових травм, інфекційних захворювань головного мозку.

В анотації сказано, що протипоказань препарат не має. Виняток становлять випадки індивідуальної непереносимості речовини. Призначають амінокислоту навіть вагітним і годуючим жінкам, однак приймати засіб можна тільки після консультації з лікарем.

Користь гліцину для спортсменів

Гліцин необхідний спортсменам, як і всі інші амінокислоти, з яких організм може будувати білкові молекули.

Важливо вживати його з їжею, а додатковий прийом рекомендується в період підвищених навантажень, особливо психоемоційних. Для спортсменів це час змагань, коли необхідні не тільки хороші фізичні дані, але і здатність оцінювати обстановку, концентруватися на досягненні мети. Спокій, витримка, висока розумова працездатність необхідні в спорті не менше, ніж відмінні силові, швидкісні і інші показники.

Зазвичай спортсмени приймають гліцин курсами по 2-4 тижні в період передзмагальних тренувань і змагань. Він допомагає підняти настрій, посилити мотивацію, знизити рівень стресу.

Амінокислота дозволяє максимально зібратися, сприяє швидкому відновленню при інтенсивних навантаженнях.

Дефіцит гліцину

Брак гліцину в організмі проявляється наступними ознаками:

• зниження імунного статусу;
• уповільнення білкового метаболізму;
• збільшення ризику травм;
• погіршення стану волосся, нігтів, шкіри;
• порушення роботи травної системи.

Недолік цієї амінокислоти в організмі відбивається на виробленні гормону росту.

Харчові джерела гліцину

Як і інші амінокислоти, гліцин людина отримує з їжі. Його основними джерелами є:

• бобові (соя, арахіс);
• яловичина;
• курка;
• м’ясні субпродукти, в основному яловича і куряча печінка;
• горіхи;
• сир;
• насіння гарбуза;
• курячі, перепелині яйця;
• крупи, особливо гречка, вівсяна.

Норми вживання

В період сильного емоційного напруження гліцин рекомендується приймати 2-3 рази на добу по 1 таблетці (100 мг чистої речовини). Засіб приймається сублінгвально (під язик), поза зв’язком з прийомами їжі.

При розладах сну, проблеми із засинанням через емоційні переживання гліцин приймають на ніч, за 20-30 хвилин перед відходом до сну по 1 таблетці.

Побічні ефекти

У деяких випадках при прийомі амінокислоти розвиваються шкірні алергічні реакції у вигляді шкірного висипу, свербіння, кропив’янки.

Передозування гліцином зафіксовані не були. Це обумовлено тим, що ця сполука природним чином присутня в тканинах, і організм завжди знайде застосування амінокислоті, надлишку її бути не може.

Якщо при прийомі препарату розвиваються негативні побічні ефекти, слід припинити вживання і звернутися до лікаря за консультацією.

Гліцин – безрецептурний препарат, його можна вільно придбати в будь-якій аптеці.

Дослідження

Вперше гліцин був виділений і описаний французьким хіміком і фармацевтом Анрі Браконно. Вчений отримав солодкі кристалики в ході дослідів з желатином в 20-х роках 19 століття. І тільки в 1987 році були описані цитопротекторні властивості цієї амінокислоти. Було встановлено, що вона сприяє відновленню живих клітин після гіпоксії. Досліди на тваринах показали, що ця сполука використовується організмом для нівелювання наслідків ішемії – порушення кровопостачання.

Однак в умовах сильного стресу, наприклад, при ішемічному інсульті, гліцин тимчасово стає умовно-незамінною амінокислотою, тобто не може синтезуватися організмом.

При введенні його ззовні він прекрасно захищає клітини від кисневого голодування. Імовірно гліцин знижує проникність клітинної оболонки, тим самим зберігаючи електролітний баланс і запобігаючи руйнуванню клітинної структури.

В основному дослідженнями властивостей амінокислоти займаються українські вчені, на Заході вона визнана неефективною і практично не вивчається. Єдине застосування сполуки в США – це розчин для зрошення при втручаннях, здійснюваних трансуретральним способом.

Українські ж учені більше зайняті дослідженням ноотропних, транквілізаторних, антитоксинних, антидепрессантних властивостей гліцину. У деяких з них був виявлений ефект цього з’єднання при усуненні порушень сну.

Показав гліцин і нейропротекторну дію: при прийомі в перші 3-6 годин після ішемічного інсульту препарат знижує масштаби його наслідків. Також українські вчені прийшли до висновку, що застосування амінокислоти виявляє седативну дію і його можна вживати як ноотропи.

Західні колеги не поділяють точку зору наших дослідників, вважаючи, що всі спостережувані дії обумовлені ефектом плацебо. Дійсно, обґрунтувати ефективність препарату способами доказової медицини до сих пір не вдалося.

В цілому, можна сказати, що гліцин позитивно впливає, проте його механізм не встановлений. Можливо, це плацебо, проте досить ефективне. У будь-якому випадку негативних ефектів від прийому цього препарату не буде, навіть у великих дозах, що дає можливість лікарям призначати його без побоювання широкого кола пацієнтів.