Розтягування нирки, а точніше її чашок і мисок, називається гідронефрозом. Ця хвороба може протікати в гострій або хронічній формі, турбувати людину довгий час або вже за короткий період приводити до серйозних ускладнень, таких як розрив органу. Чому виникає гідронефроз, якого лікування вимагає.
Особливості гідронефрозу: ураження нирок
Нирки відповідають за фільтрацію крові, виведення з організму токсинів, зайвої рідини і солей. Процес очищення бесперевний, і в його результаті органи постійно виробляють сечу, яка, стікаючи по сечоводу, збирається в сечовому міхурі. Якщо з яких-небудь причин відтік заблокований, сеча починає накопичуватися в ниркових чашечках і мисках, що призводить до їх розтягування. Саме такий механізм і викликає гідронефроз. Застій сечі провокує різні порушення в роботі органів, зокрема, може призводити до некрозу структурних одиниць нефронів і розвитку ниркової недостатності. Крім цього, гідронефроз підвищує ризики розвитку бактеріальної інфекції, і в цьому випадку лікування нирок, крім інших заходів, потребують застосування антибіотиків.
До хвороби схильні пацієнти будь-якого віку, в тому числі і маленькі діти, у яких обструкція може бути спровокована вродженими патологіями. У більшості випадків страждає тільки одна нирка, двосторонній гідронефроз зустрічається рідко.
Лікарі виділяють кілька стадій захворювання. Найлегшим варіантом є розтягнення мисок, при якому орган ще не страждає від патологічних змін. Якщо ж процес захоплює ниркові чашечки, можна припустити різний ступінь атрофії. Збільшення нирки в 1,5-2 рази вважається важким станом, при якому орган вже не може виконувати свої функції.
Причини розтягнення нирки
Первинний гідронефроз діагностується у новонароджених або дітей першого року життя. Спровокована хвороба вродженими аномаліями, серед яких:
- Недорозвиненість, стеноз сечоводу.
- Неправильне розташування ниркової артерії, в результаті чого вона здавлює сечовід.
- Звуження мисок.
- При повному або частковому зрощенні сечівника.
При підозрі на вроджений гідронефроз новонародженому призначається УЗД нирки і аналіз сечі.
Набутий гідронефроз розвивається на тлі іншого захворювання, найчастіше мова йде про поразку сечоводу. Так, розтягнення нирки можуть викликати:
- Сечокам’яна хвороба, при якій конкременти блокують сечовивідні шляхи.
- Поліпи, кісти.
- Травми органів черевної порожнини або сечового міхура.
- Хронічні вогнища запалення, які зачіпають сечовід.
- Пухлини нирок або сусідніх органів.
- Запалення органів малого таза, в тому числі цистит і уретрит.
- Грибкові інфекції, що вражають уретру.
- Аденома або рак простати.
Біль в попереку й інші симптоми
Гидронефроз може протікати гостро або хронічно, і симптоми двох форм захворювання будуть відрізнятися. Гострий стан викликано різкою обструкцією сечовивідних шляхів, наприклад, при травмі або русі конкременту. В цьому випадку у пацієнта виникають такі симптоми:
- Різкий наростаючий біль впопереку, що дуже нагадує ниркову кольку. Біль може віддавати в стегно і промежину.
- Часті позиви до сечовипускання, при цьому кількість сечі різко зменшується, аж до анурії (припинення надходження сечі в сечовий міхур). Можуть спостерігатися домішки крові.
- Нудота, блювота.
- Підвищення температури тіла.
Хронічний гідронефроз розвивається при неповному перекритті сечовивідних ходів. В цьому випадку відтік сечі лише сповільнюється, в нирках її кількість збільшується поступово. Хвороба довгий час протікає безсимптомно, проте це не означає, що вона менш небезпечна. Навпаки, при стертій симптоматиці людина не звертається до лікаря і відповідно починає лікування нирок вже при запущеної хвороби.
Ознаками хронічної форми гідронефрозу можуть стати:
- Відчуття дискомфорту в попереку, болі, частіше локалізовані з одного боку.
- Неприємні відчуття в спині, відчуття тяжкості після рясного пиття або фізичного навантаження.
- Підвищення артеріального тиску.
- Втома, сонливість.
Діагностика: УЗД нирки, рентгенографія
Діагностика гідронефрозу можлива тільки після повноцінного обстеження. Оскільки часто симптоматика хвороби стерта, визначити патологію при зборі анамнезу неможливо. При пальпації збільшення нирки виявляється тільки в занедбаній хворобі, коли гідронефроз вже призвів до серйозних уражень органу. Тому при підозрі на обструкцію сечовивідних шляхів лікар призначає такі методи діагностики:
- Аналіз сечі.
- Аналіз крові.
- УЗД нирки.
- Рентгенографія нирок (проводиться з контрастною речовиною).
- КТ і МРТ (призначаються в тому випадку, якщо УЗД і рентген виявилися малоінформативними).
- Уретероскопія (ендоскопічне дослідження сечовивідних шляхів, одночасно може бути проведена проста операція – видалення поліпів, каменів, кров’яних згустків).
При гострій формі і швидкму погіршенні стану пацієнт госпіталізується, і йому в першу чергу проводиться УЗД нирки. В екстрених випадках цієї діагностики може бути досить для початку лікування.
Лікування нирки при гідронефрозі
Консервативна терапія при гідронефрозі малоефективна. Медикаменти використовуються виключно для полегшення стану пацієнта, зняття болю. При гострому перебігу хвороби і при анурії хворому проводиться катетеризація сечового міхура. Якщо це не дає ефекту, значить, сечовивідні шляхи перекриті вище, і тоді лікарі вдаються до черезшкірної нефростомії – зайва рідина виводиться безпосередньо з миски, через невеликий прокол.
Основне лікування нирки при гідронефрозі хірургічне, причому сьогодні найчастіше проводяться ендоскопічні малоінвазивні втручання. Таким способом видаляються конкременти, поліпи, новоутворення. При запальному процесі часто спостерігаються пошкодження сечоводу, в цьому випадку операція допомагає розширити просвіт і забезпечити нормальний відтік сечі. Для відновлення функцій сечоводу може застосовуватися стентування – установка розширює просвіт гнучкого стента.
Без необхідного лікування у пацієнта розвивається ниркова недостатність. В результаті хвороба може призвести до атрофії органу, і тоді призначається видалення нирки.
Головний видавець і засновник сайту healthapple.info з 31 травня 2017 року. Редактор статей на сайті.