Рахіт

Рахіт відноситься до фонових патологічних станів малюків. Він розвивається в перші два роки життя. Інша назва цієї патології – «англійська хвороба», що обумовлено її частою появою в минулому в промислових районах Англії. Провідною причиною хвороби «рахіт» вважається недолік вітаміну Д, який бере безпосередню участь в нормальному фосфорно-кальцієвому обміні людини.

Значення вивчення даної хвороби дуже велике, так як рахіт може приймати важкий перебіг, залишаючи після себе серйозні наслідки. Про те як починається рахіт у немовлят (симптоми та лабораторні критерії) важливо знати всім молодим батькам. Адже саме вони найчастіше першими помічають неполадки в стані здоров’я свого малюка. Як лікувати рахіт після того, як дитині було встановлено відповідний діагноз?

Що таке захворювання «рахіт»?

Рахіт – захворювання, яке дуже поширене серед немовлят і дітей другого року життя. Розвиток хвороби пов’язаний з тим, що у зростаючого організму не збігаються потреби в таких мінералах як кальцій і фосфор, а також недосконало працюють системи, які забезпечують їх транспортування в організм. Основними симптомами хвороби «рахіт» є зміни з боку кісткової тканини.

Рахіт – хвороба зростаючого організму

Багато хто помилково вважає, що рахіт – хвороба, яка характерна тільки для дітей з соціально-неблагополучних сімей. Насправді, на цю недугу страждають діти з будь-яких соціальних верств, адже в першу чергу, захворювання «рахіт» – проблема інтенсивно зростаючого організму.

З чим же пов’язаний розвиток патологічних процесів? При хворобі вітамін Д обмежено надходить з продуктами харчування, дитині його не вистачає. Крім того, знижено його синтезування в шкірі малюка. Значиму роль у розвитку патологічного процесу відіграють і такі фактори як порушення метаболічних процесів фосфору і кальцію в печінці та нирках.

Причини рахіту у немовлят і дітей старшого віку

У розвитку рахіту у немовлят і дітей старшого віку грають роль сприятливі фактори, які бувають обумовлені як станом здоров’я і способом життя матері, так і особливостями з боку малюка.

Які материнські фактори відіграють найбільше значення в розвитку рахіту у дітей до року і старше?

• Юний вік мами (до 18 років), а також вік мами старше 35 років.
• Важкий перебіг вагітності (особливо гестози).
• Різні хвороби внутрішніх органів (розлади ендокринної системи, проблеми травного тракту і ін.).
• Харчування під час вагітності продуктами, збідненими вітамінами і мікроелементами.
• Малорухливий спосіб життя і недостатність ультрафіолетового опромінення для організму під час виношування малюка.
• Пологи, які протікали з ускладненнями.
• Незадовільні соціально-економічні умови, низький матеріальний статус.

Які чинники з боку дитини сприяють розвитку рахіту?

• Поява дитини на світ раніше покладеного терміну, її незрілість.
• Народження малюка в другій половині року.
• Велика вага при народженні (вище 4 кг)
• Інтенсивні збільшення ваги і зростання на першому році життя, особливо в перші 3 місяці.
• Вигодовування дитини неадаптованими молочними сумішами і коров’ячим молоком.
• Рідкісні прогулянки.
• Малорухливість малюка, обумовлена не тільки особливостями самої дитини, але і помилками батьків (відсутність масажу і гімнастики, туге сповивання).
• Перинатальне ураження нервової системи.
• Хвороби шкіри і внутрішніх органів (печінки, нирок, кишечника і ін.).
• Часта захворюваність малюка респіраторними і кишковими інфекціями.
• Прийом деяких ліків (наприклад, фенобарбіталу, диакарба і ін.).
• Гіперпігментація шкіри і інші більш рідкісні причини.

Які саме патологічні процеси відбуваються при рахіті внаслідок нестачі вітаміну Д?

При захворюванні «рахіт» вітамін Д в організмі присутній в недостатній кількості. Це призводить до того, що в кишечнику зменшується всмоктування кальцію, слідом за ним – фосфору. Посилюється виведення нирками фосфатів, амінокислот і лимонної кислоти.

Чому так відбувається? Внаслідок нестачі в кровотоці вітаміну Д посилюється активність паращитовидних залоз, тобто їх гормон (паратгормон) викидаються в підвищеній кількості. Паратгормон відповідає за підтримання нормальної концентрації кальцію в крові людини. Адже кальцій – дуже важливий електроліт крові, зміст якого має утримуватися на певному рівні. Кальцій потрібен для проведення нервового збудження, нормальної роботи серця, він бере участь в згортанні крові.

Для того щоб утримати кальцій в крові на необхідному рівні, починається його мобілізація в кров з кісток. Це пояснює те, що при хворобі у дітей з’являються симптоми розм’якшення кісткової тканини.

Вдруге, зменшується всмоктування фосфору, так як фосфор зв’язується з кальцієм. Тобто, при нестачі кальцію, фосфор не може всмоктуватися в потрібній кількості. Крім цього, посилюється виведення фосфатів з організму, що обумовлено активацією роботи паращитовидних залоз. Щоб компенсувати нестачу фосфору в кровотоці, він починає також вимиватися з кісткової тканини. Таким чином, процес звапнення кісткової тканини у дитини порушується.

Стадії рахіту у дітей

Рахіт у немовлят і дітей старшого віку в своїй течії має кілька періодів або стадій.

• Початковий період. Він триває від 2 тижнів до 2-3 місяців.
• Період розпалу. Тривалість його становить кілька місяців, в залежності від того, коли було розпочато лікування.
• Період одужання (реконвалесценції), продовжується кілька місяців.
• Період залишкових явищ. Після перенесеної хвороби у дітей деякі симптоми можуть залишитися довічно. В основному вони стосуються змін з боку кістково-м’язового апарату.

Ознаки рахіту у дітей

Початкові симптоми рахіту у немовлят стають помітними у віці одного-двох місяців. До віку 3-6 місяців при відсутності терапії ознаки рахіту у дітей стають явними, тобто клінічна картина стає розгорнутою.

Початкові симптоми рахіту у немовлят

початкові симптоми рахіту у немовлят наступні:

• Малюк стає полохливим, дратівливим, негативно реагує на яскраве світло або гучний звук (здригається).
• Мами починають помічати, що порушився сон у малюка (спить неспокійно, часто прокидається).
• З’являється пітливість, зниження апетиту, тургор тканин і м’язовий тонус знижуються, починають турбувати запори.
• Одним з перших симптомів рахіту у дітей є облисіння потилиці, хоча у здорових немовлят це теж зустрічається.
• З боку кісткових тканин можна відзначити деяку податливість країв великого джерельця, тобто вони стають гнучкими і м’якими.
• Якщо провести рентгенологічне дослідження кісток на ранній стадії хвороби, то ніяких відхилень не буде виявлено.
• При дослідженні біохімічного аналізу крові відзначається фізіологічний вміст кальцію і знижена або нормальна кількість фосфору. Зростає вміст лужної фосфатази.
• При дослідженні сечі в аналізі виявляються фосфати.
• Специфічна проба Сулковича для діагностиці рахіту стає позитивною (на +).

Симптоми рахіту у дітей в періоді розпалу хвороби

Хвороба «рахіт» в періоді розпалу проявляється наступними симптомами:

• симптоми розм’якшення кісток стають більш вираженими (стають податливими черепні шви, ущільнюється потилиця, може стати розм’якшеною потиличні кістки).
• Так як кістки стають податливими, то вони змінюють свою форму під впливом фізичних навантажень і певного положення тіла. Тому з’являються такі симптоми рахіту у дітей як порушення постави і викривлення хребта, зміна форми грудної клітини (дзвоноподібна  грудна клітка, вдавлення грудини всередину і ін.), Викривлення тазових кісток (плоский таз), Х-образне і О-подібне викривлення ніг. Зміни з боку кінцівок стають помітними, коли малюк починає довго стояти і ходити, так як на ноги зростає навантаження.
• З’являються ознаки розростання кісткової тканини: в тому місці, де 7-10 ребра приєднуються до грудини відзначається потовщення ( «чотки»), потовщення в області епіфізів трубчастих кісток ( «браслетки»), епіфізарні потовщення на фалангах пальців ( «нитки перлів»), зміна форми черепа.
• Уповільнено і несиметрично прорізуються молочні зуби. Присутні такі симптоми рахіту як недорозвинення кісток черепа, в результаті якого формуються високий «олімпійський лоб», сідлоподібний ніс.
• Стають більш вираженими пітливість, зниження тонусу м’язів. Результатом зниженого м’язового тонусу стають запори, розпластаний «жаб’ячий» живіт, підвищена рухливість в суглобах.
• Емоційно малюк стає нестійким, нерідко дратується, він відстає в нервово-психічному розвитку, нерідко хворіє респіраторними інфекціями.
• В біохімічному аналізі крові визначається знижений вміст кальцію і фосфору, вміст лужної фосфатази ще більше збільшується.
• При дослідженні загального аналізу крові звертає на себе увагу анемія.
• В аналізі сечі фосфор залишається нормальним або збільшується.
• Рентгенологічне дослідження кісток вже вкаже на ознаки рахіту (недолік мінералізації кісток): остеопороз, збільшення в ширину середньої частини трубчастих кісток, розмиті зони звапніння.

Період реконвалесценції при рахіті у дітей

При захворюванні «рахіт» симптоми в періоді одужання поступово згасають. Самопочуття дитини поліпшується, вона стає веселішою, допитливою, краще просувається в нервово-психічному розвитку. У малюка проходять запори, поліпшується м’язовий тонус, йде пітливість, нормалізується сон.

В аналізі крові нормалізується співвідношення і кількість кальцію і фосфору. При рентгенологічному дослідженні відзначається ущільнення кісткової тканини в зонах зростання.

Які ознаки перенесеного до року рахіту у дітей можуть залишитися на все життя?

Заключним етапом хвороби є період залишкових явищ, що починається приблизно з віку 2-3 років. Чи бувають при хворобі «рахіт» симптоми, які залишаються у людини на все життя? Правильніше їх називати залишковими явищами.

Про те, що людина в дитинстві перенесла захворювання «рахіт», можуть сказати наступні ознаки: деформації кісток, плоскостопість, порушення постави аж до сколіозу, змін форми таза. Такі діти більш схильні до карієсу зубів. Може відзначатися відставання в рості, порушення зору (міопія).

Ступені рахіту і перебіг хвороби

Рахіт у дітей до року і старше може протікати в різному ступені. Виділяють три ступеня вираженості рахіту: від легкого до важкого. Ступінь вираженості рахіту встановлюється від наявності тих чи інших ознак і того, наскільки вони яскраві.

За перебігом хвороба у немовлят і дітей другого року життя може протікати гостро, підгостро або мати рецидивуючий перебіг.

Ознаки рахіту у дітей до року при гострому перебігу процесу наростають дуже швидко. Для такого перебігу характерні симптоми розм’якшення кісткової тканини. Процес зазвичай стартує в першому півріччі.

Підгострий рахіт у дітей до року характеризується повільним розвитком клінічної картини. Переважають симптоми розростання кісткової тканини. Такий перебіг хвороби частіше зустрічається у малюків другого півріччя життя. З підгострого рахіт може перейти в гострий. На це може вплинути виникнення у дитини будь-якого гострого захворювання.

Ознаки рецидивуючого рахіту у дітей до року і старше не постійні. Періоди поліпшення змінюються погіршенням. На це впливають умови догляду за дитиною, тип його вигодовування, наявність супутніх хвороб, адекватність лікування. Основні ознаки рецидивуючого рахіту у дітей до року і старше такі: на тлі вже наявних симптомів розростання кісткової тканини знову починають з’являтися ознаки її розм’якшення.

Легкий ступінь рахіту

Легка ступінь рахіту проявляється вираженими неврологічними симптомами (плаксивість, дратівливість, поганий сон). Серед кісткових змін звертає на себе увагу розм’якшення країв великого джерельця.

Середньотяжкий ступінь рахіту

При середньотяжкому ступеню рахіту фігурують кісткові зміни, але їх налічується не більше, ніж в двох-трьох групах кісток.

Важкий ступінь рахіту

Рахіт у дітей до року і старше тяжкого ступеня має яскраву клінічну симптоматику: розм’якшення кісток основи черепа, сідловидне перенісся, виражені деформації кісток, значна гіпотонія м’язів, затримка нервово-психічного розвитку, залучення в патологічний процес внутрішніх органів, важка анемія і ін .

Лікування рахіту у дітей

Лікування рахіту у дітей має бути розпочато якомога раніше. Тоді воно буде ефективніше, і хвороба з більшим ступенем ймовірністю буде протікати без ускладнень. Як правильно лікувати рахіт, щоб дитина швидше одужала?

До кого звернутися у разі виявлення у грудничка ознак рахіту?

При виявленні ознак рахіту у дітей до року і старше необхідно якнайшвидше звернутися до дільничного педіатра. Він огляне дитину, проведе необхідні діагностичні дослідження, направить дитину на консультацію до вузьких спеціалістів. Чим раніше буде розпочато лікування рахіту у дітей, тим краще буде результат хвороби.

Ні в якому разі не можна займатися самодіагностикою і лікуванням. Існують рахітоподібні захворювання, які не пов’язані з дефіцитом вітаміну Д. Помилкове лікування не того захворювання загрожує ускладненнями. Тому дуже важливо відповідально поставитися до питань діагностики та тільки після неї приступати безпосередньо до лікування хвороби.

Режим при лікуванні рахіту

Особливості режиму немовлят і дітей старшого віку при лікуванні рахіту:

• Регулярні прогулянки на вулиці (від 4 годин на день). Гуляти бажано не рідше двох разів щодня, намагатися не пропускати сонячні дні, можна спати на вулиці (в колясці, в санках).
• Потрібно досить спати дитині, багато рухатися. Батькам варто зацікавити її книжками, розвиваючими іграшками, музикою, максимально обмеживши проведення часу за телевізором або комп’ютером, що нерідко зустрічається навіть в такому малому віці.
• Правильне і збалансоване харчування дитини. При грудному вигодовуванні важливо повноцінно харчуватися мамі.
• Дуже корисні соляно-хвойні ванни. Їх призначають курсами, від 15 до 20 процедур по 10 хвилин. Проводяться такі ванни раз в два-три дня. Для того, щоб приготувати таку ванну необхідно взяти 50-100 г морської солі на 10 л води і 10 мл хвойного концентрату на той же самий обсяг води.
• У періоді одужання показано проведення ультрафіолетового опромінення шкіри. Проводиться курс з 15-20 процедур.

Масаж і гімнастика

Масаж і лікувальна гімнастика, що застосовуються в лікуванні рахіту у дітей, дуже важливі і корисні. Завдяки їм поліпшується кровообіг, трофіка тканин, нормалізується м’язовий тонус. У дитини швидше удосконалюються нові рухові навички, за допомогою яких він може освоювати новий простір і розвиватися. Крім того, масаж сприяє швидшому становленню мови.

Особливості харчування дітей при рахіті до року і старше

При лікуванні рахіту велику роль грає годування дитини у віці до року і старше. Варто прагнути зберегти грудне вигодовування хоча б до року. При неможливості годувати дитину грудьми, перевагу варто віддавати адаптованим сумішам.

Прикорм дітям, які страждають на рахіт, варто вводити своєчасно, заздалегідь обговоривши це зі своїм лікуючим лікарем. Варто пам’ятати, що багато продуктів, які багаті вітаміном Д, кальцієм і фосфором, виявляються для деяких дітей алергенами. Тому варто вводити нові продукти поступово.

Не менш важливо гарне харчування матері. В її раціоні обов’язково повинні бути присутніми молочні продукти (молоко, сир, вершкове масло та ін.), зелень і листові овочі, картопля, ягоди, фрукти, м’ясні страви, зернові каші, яйця, рибні страви.

Найбільша кількість кальцію відзначається в сирах, кисломолочних продуктах, молоці, сирі, петрушці, зеленій цибулі, квасолі.

Вітамін Д в лікуванні рахіту у дітей

Так як при хворобі є нестача вітаміну Д, то саме його дотація є головною ланкою в боротьбі з даною патологією. Як лікувати рахіт за допомогою вітаміну Д?

Найчастіше використовується вітамін Д3 (міжнародна назва Холекальциферол). Він дається малюкам в лікувальних дозах від 2000 до 5000 МО, що залежить від тяжкості хвороби. Обране дозування ліків дається протягом одного-півтора місяців, далі доза поступово знижується, поки не дійде до профілактичної. У цій дозі препарат дається до досягнення дитиною віку двох років, і в зимові місяці або осінньо-зимові місяці на третьому році життя.

Слід починати лікувальні заходи зі стартової дози 2000 МО, вона дається протягом декількох днів, потім поступово збільшується до 3000-5000 МО. Доза вітаміну Д3 в 5000 МО дається дитині при виражених змінах з боку кісткової тканини.

Малюкам, які знаходяться в групі ризику, проводиться ще один курс лікування рахіту через 3 місяці після закінчення першого курсу лікування. Триває таке лікування 3-4 тижні. При цьому дається дозування препарату від 2000 до 5000 МО. Проводиться це з метою профілактики рецидивів хвороби.

Важливо звертати увагу, скільки МО міститься в 1 краплі препарату. Так, в 1 краплі масляного розчину препарату Вігантол міститься 670 МО холекальциферолу. А в 1 краплі водного розчину вітаміну Д3 (Аквадетрим) міститься 500 МО речовини.

Існують ще препарати для лікування рахіту, що містять вітамін Д2 (ергокальциферол). Вони випускаються у вигляді масляних і спиртових розчинів. Однак перевага віддається препаратам, які містять вітамін Д3, так як ця форма вітаміну більш активна.

Крім вітаміну Д, застосовують в лікуванні рахіту у дітей препарати кальцію, фосфору, вітаміни групи В, А, С, препарати калію, магнію, цитратна суміш.

Профілактика рахіту

Профілактика рахіту здійснюється на двох етапах: до народження дитини і після її появи на світ.

Допологова профілактика рахіту:

• Проведення заходів для попередження народження недоношеної дитини.
• Своєчасне виявлення і грамотне ведення жінок з екстрагенітальними хворобами і патологіями вагітності.
• Повноцінне харчування майбутньої матері під час вагітності.
• Правильний режим дня у вагітної (тривалі прогулянки, достатній сон, помірна фізична активність і т.д.).
• Застосування за показаннями полівітамінних комплексів майбутньою матір’ю, до складу яких входять також мікроелементи.
• У жінок, які проживають в районі крайньої півночі рекомендується проведення ультрафіолетового опромінення шкіри, щоб стимулювати вироблення власного вітаміну Д.

Післяпологова неспецифічна профілактика рахіту:

• Грудне вигодовування на першому році життя і далі. При відсутності такого годування адаптованими молочними сумішами.
• Введення прикорму в призначені терміни.
• Дотримання режиму дня (тривалі прогулянки, особливо в сонячну погоду, повноцінний сон).
• Забезпечення дитині умов для нормальної рухової активності (Не сповивати туго, викладати на живіт, заохочувати повзання та ін.).
• Своєчасне виконання дитині курсів медичних масажів і лікувальної фізкультури за показаннями. При відсутності показань слід проводити материнський масаж і гімнастику.

Специфічна профілактика рахіту у немовлят і дітей старшого віку (до 3-х років) полягає в тому, що дітям щодня дається вітамін Д через рот. Існує водний і масляний розчин вітаміну Д. Для більшості дітей профілактичною вважається доза вітаміну Д 500 МО (1 крапля препарату).

Дається вітамін Д доношеним дітям, починаючи з тритижневого віку. Передчасно народженим дітям вітамін Д призначають з двох тижнів після народження. Існують групи ризику дітей по розвитку рахіту, наприклад, діти, що проживають в північних широтах, або діти з певними хворобами. У них профілактична доза може збільшуватися до 2 крапель, рідше до 3 або 4 крапель.

В широтах нашої країни, де значну частину часу стоїть сонячна погода з травня по вересень профілактику рахіту препаратами масово не проводять. Питання вирішується індивідуально, виходячи з особливостей кожної дитини.

За тривалістю лікарська профілактика рахіту триває до двох років життя. На третьому році життя вона показана дітям, які перенесли рахіт, іншим дітям – тільки в зимовий або осінньо-зимовий період.

Якщо у дитини великий ризик захворювання на рахіт, то профілактичні заходи доповнюються призначенням вітамінів групи В і С.

Особливості рахіту у недоношених дітей

Діти, що народилися передчасно, відносяться до групи ризику по захворюванню на рахіт на першому році життя. Причому цей ризик підвищується в міру зменшення гестаційного віку, при якому народилися діти. За деякими даними ознаки рахіту тій чи іншій мірі є у 80% недоношених. Ті малюки, які народилися з вагою менше 1500 г, з величезною часткою ймовірності мають рахіт.

Це обумовлено високими темпами росту недоношених дітей, їх великими потребами в кальції і фосфорі. Крім того, у багатьох дітей, що народилися раніше терміну є різні проблеми зі здоров’ям, що посилюють перебіг рахіту. Також впливають на процес лікарські препарати, що приймаються дитиною. Деякі ліки сприяють виведенню без того незайвим кальцію і фосфору.

Проведено дослідження, які свідчать про те, що саме в третьому триместрі вагітності плід посилено запасає кальцій і фосфор, відбувається мінералізація скелета. Відповідно, народження малюка раніше терміну порушує цей природний процес.

Ознаки рахіту у недоношених дітей

Рахіт у недоношених дітей називають остеопенією. Захворювання характеризується гострим перебігом ще з перших тижнів або місяців життя малюка.

При розвитку хвороби у недоношених немовлят симптоми захворювання такі:

• Неврологічні симптоми (плаксивість, дратівливість, проблеми зі сном і ін.).
• Симптоми розм’якшення і патологічного розростання кісткової тканини аналогічні таким у доношених.
• Виникнення спонтанних переломів і тріщин трубчастих кісток (ребер, стегон, плеча і ін.)
• Гіпоплазія зубної емалі, пізнє прорізування зубів.
• М’язова гіпотонія.
• Формування стійких кісткових деформацій (зміна форми черепа, викривлення кінцівок, сплощення кісток тазу).

Не завжди своєчасно розпізнаються ознаки остеопенії у недоношеної дитини. Частково це обумовлено тим, що у недоношених дітей зазвичай має місце інша супутня патологія, що має більш яскраві клінічні ознаки. Іншими словами, на тлі перебігу важких хвороб недоношених дітей, симптоми рахіту можуть бути менш заметнимі.Однако, не можна забувати про те, що рахіт дуже підступний, тому варто бути дуже уважними щодо даної проблеми у малюків, що народилися раніше терміну.

Як лікувати рахіт у недоношених дітей?

Як лікувати рахіт у дітей, що народилися раніше терміну? Режим, харчування, масаж і гімнастика аналогічні таким у дітей, що народилися в покладений термін. Звісно, що враховуються індивідуальні особливості кожного малюка, його супутні хвороби, гестаційний вік.

Дуже важливо максимально зберегти грудне вигодовування. При необхідності догодовування або вигодовування штучними сумішами, варто вибирати суміш, спеціально розроблену для недоношених дітей. За свідченнями застосовуються збагачувачі грудного молока.

Особлива роль належить лікувальному масажу і гімнастики, так як для правильного формування кісток потрібне навантаження на кістки і м’язовий апарат, чого так не вистачає недоношеним дітям.

Призначення лікарських препаратів починається з двотижневого віку. Застосовуються не тільки ліки, що містять вітамін Д, а й препарати, що містять солі кальцію і фосфору. Дозування і препарат визначає лікуючий лікар. На це впливають багато чинників.

Варто уважно вивчати побічні дії всіх ліків, які застосовуються для виходжування і лікування недоношених. Багато з них впливають на фосфорно-кальцієвий обмін в організмі малюка і сприяють розвитку остеопенії.