Тополиний пух: Як врятуватися від сезонної алергії

З приходом весни пов’язано багато приємного: нарешті стає тепло і пробивається зелень. Але для багатьох з нас сезон цвітіння привід для радості – ті, хто страждають алергією на пилок рослин, або поліноз, чекають перші квіти з жахом.

 Чому квіти змушують нас страждати?

Коли стає неможливо дихати через алергію, здається, що життя нас незаслужено карає. На ділі так спрацьовують захисні механізми імунної системи: організм сприймає певні речовини – алергени – як потенційну загрозу і виробляє антитіла (також звані імуноглобулінами Е), які намагаються цей алерген знищити. Одночасно в крові підвищується концентрація гістаміну, через що виникає набряклість і загальне нездужання.

Імунна реакція на подразники, або тригери, може виникати цілий рік – наприклад, при контакті з домашнім пилом або шерстю тварин, або в певний сезон, коли з’являється пилок рослин.

Поліноз – одне з найпоширеніших захворювань у світі. За даними ВООЗ, з ним стикається майже кожна третя людина на планеті. В Європі чутливість до пилку спостерігається у 44% людей, в США це 43%, а в Новій Зеландії – 46%. У 2014 році тільки у Великобританії, згідно зі статистикою благодійної організації AllergyUK, з симптомами полінозу до лікаря звернулися 18 мільйонів жителів.

Дослідники припускають, що алергія стала такою масовою не тільки через сучасну їжу і несприятливу екологію, а й через занадто завзяту гігієну. Можливо, грає роль і генетична схильність: за деякими даними, ймовірність того, що діти успадковують гіперчутливість одного з батьків, становить 30-60%, а якщо алергіки обоє батьків, то 50-70%. Хоча поки не можна впевнено сказати, що в усьому винні гени, за останні роки провели безліч наукових експериментів, які підтверджують гіпотезу про родинну спадковість. Якщо алергія не з’явилася в дитинстві, радіти рано: гарантій, що вона не проявить себе взагалі, немає. Сьогодні стало остаточно ясно, що хвороба може вперше виникнути в будь-якому віці, навіть у літніх людей.

 Може, це все-таки застуда?

Симптоми полінозу нагадують звичайну застуду: ніс болить, свербить, стає закладеним, очі сльозяться, в горлі дере і, звичайно, весь час хочеться чхати.

Спробувати відрізнити поліноз від застуди можна, якщо звернути увагу на те, коли все це відбувається. Застуда більш характерна для осінньо-зимового періоду і зазвичай проходить приблизно за тиждень, а ось алергія може бути куди більш впертою і виявлятися під час цвітіння різних рослин. Навесні поширюється пилок дерев (берези, вільхи, ліщини), в червні-липні – злакових (тимофіївки, овсянници, їжаки), а з липня по вересень – бур’янів (лободи, полину, амброзії).

Багато алергіки переконані, що реагують на тополиний пух, але в цьому твердженні більше вигадки, ніж правди. Пластівці пуху занадто великі, щоб потрапити на слизові оболонки, та й сам він не є алергеном: свербіж або чхання можуть виникнути, якщо пух буквально полоскотав вам ніс.

З іншого боку, побоюватися тополиного пуху алергікам все ж варто: він, як губка, збирає на себе пилок інших рослин і розносить її навколо. У весняний та осінній період причиною алергії можуть бути й спори певних грибів – альтернарії, кладоспориум, аспергіллуса.

Бувають випадки чутливості до двох і більше алергенів, і точні відомості про те, який тригер спрацював, може дати тільки спеціальне обстеження. Обстеження може включати так звані шкірні проби, коли алергени наносяться на шкіру або вводяться ін’єкційно. Далі проводиться спостереження за реакцією через двадцять хвилин, п’ять-шість годин і декількох днів. Це випробуваний і надійний метод діагностики. Існує й аналіз крові на специфічні антитіла до окремих алергенів, в тому числі лікарських, побутовим і будівельним.

Що ж робити?

Якщо сезон вже почався та алергія себе проявила, можна скористатися антигістамінними таблетками, назальними спреями, краплями для очей. Ці засоби продаються без рецепта, але краще все-таки звернутися до лікаря. Він порекомендує терапію в залежності від конкретних симптомів. Правда, такий варіант лікування не дає тривалого ефекту: він дозволяє зменшити прояви хвороби, але не позбавляє від неї повністю.

Засоби, доступні сьогодні, ефективні і безпечні: вони не викликають сонливість і практично не впливають на повсякденне життя. Такі препарати пригнічують кількість гістаміну в крові, знижуючи інтенсивність алергічної реакції – набряклість, свербіж і закладеність пропадають.

Але навіть вони не ідеальні: варто припинити приймання, як рівень гістаміну відновлюється, а алергічна реакція не тільки відновлюється, а й може стати сильніше. Крім того, якщо в цей сезон препарат виявився ефективним, не факт, що він допоможе в наступний раз. З кожним роком алергія прогресує й інтенсивність імунної реакції зростає – ефективність антигістамінних засобів, відповідно, знижується.

Якщо є можливість, найкраще в буквальному сенсі уникнути полінозу – виїхати в іншу кліматичну зону на період цвітіння рослин. Для тих, хто змушений перебувати в алергенність середовищі, теж є засоби захисту: протиалергічних маски та фільтри. Згідно з результатами деяких досліджень, фільтри виявилися навіть більш ефективними в зниженні симптомів полінозу, ніж антигістамінні препарати. Більш ніж половина учасників експериментів хотіли б продовжити використовувати фільтри в повсякденному житті.

Проте поки вчені не готові впевнено сказати, що назальні фільтри дійсно захищають від полінозу краще, а деякі користувачі відзначають, що з ними важко дихати. У всякому разі, якщо алергічна реакція вже почалася, такий засіб навряд чи допоможе. При закладеності носа будь-яка механічна перешкода тільки сильніше утруднить дихання і погіршить самопочуття.

Чи можна вилікувати алергію раз і назавжди?

Найбільш ефективний метод – це алерген-специфічна імунотерапія, яка впливає на саму причину захворювання і знижує чутливість до тригерів. Проводять її до початку алергічного сезону: лікар виявляє основний алерген, щоб потім вводити його в невеликих дозах і спостерігати за реакцією.

Таке лікування схоже на щеплення: зазвичай це підшкірні ін’єкції або приймання алергену в під’язиковій формі (в таблетках або краплях). Останнє куди зручніше і краще підходить, наприклад, дітям, але деякі алергени доступні тільки для ін’єкцій, і тоді вибирати не доводиться.

В Україні імунотерапію алергії проводять дорослим будь-якого віку і дітям починаючи з п’яти років. Звичайно, до початку лікування лікар проведе загальне обстеження і збере анамнез – воно може бути протипоказано людям з деякими захворюваннями серцево-судинної системи або травного тракту.

Під час вагітності та годування груддю імунотерапію не проводять зовсім. Сам по собі алерген не зашкодить ні матері, ні дитині, але реакція на нього може викликати цілий ряд симптомів, які не можна буде прибрати дозволеними під час вагітності ліками. Простіше почекати та записатися на прийняття до алерголога після завершення грудного вигодовування.

Алерген-специфічну імунотерапію проводять курсами протягом декількох років. Серію процедур починають до початку сезону цвітіння, а коли він закінчується, повторюють. Як правило, лікування алергеном проводиться три роки поспіль, а на четвертий настає ремісія – тобто знижується чутливість до подразників. Це означає, що під час алергічного сезону людина зможе спокійно перебувати на вулиці, не відчуваючи ніякого дискомфорту. Іноді трьох років лікування недостатньо, і тоді курс терапії проводиться додатково на четвертий або навіть п’ятий рік.

Поліпшення зазвичай настає вже після першого курсу терапії, але максимальний ефект, в тому числі по стійкості, досягається через кілька років. Це дозволяє пацієнтові насолоджуватися життям без алергії від трьох до п’яти років, а потім лікування повторюють. Іноді ремісія триває навіть десять років. Кожен випадок індивідуальний, і передбачити, як довго триватиме ефект, неможливо.

А якщо не лікувати?

Всупереч  незручній і витратній необхідності відновлювати курси алерген-специфічної імунотерапії, у цього методу є вагома перевага. Він не дозволяє захворюванню прогресувати в більш важкі та небезпечні для життя форми.

Проблема з алергією, сезонної або постійної, полягає в тому, що ми рідко сприймаємо її як захворювання. А тому іноді ставимося до неї легковажно. Навіть якщо симптоми полінозу не дуже турбують – невелика закладеність носа, свербіж в очах – є ризик, що з часом вони посиляться.

Алергія, якщо її не контролювати, може ускладнюватися; при обстеженні до 50% людей з алергічним ринітом лікарі діагностують бронхіальну астму, для лікування якої потрібні серйозні втручання.

Питання, наскільки виправдано лікування полінозу і який спосіб боротьби з ним краще, залишається відкритим. У будь-якому випадку, якщо ви знаєте про свою алергію і помітили погіршення симптомів, планова перевірка у фахівця і своєчасна терапія захистять вас від більш небезпечних хронічних недуг.

Соцмережі