Що потрібно знати про ліки проти болю

В аптечці у кожного з нас обов’язково є один або кілька знеболюючих засобів, більшість з яких продаються без рецепта і застосовуються без консультації з лікарем. Аспірин, парацетамол, ібупрофен – ліки, знайомі всім. Але чи знаємо ми про відмінності між ними, особливості застосування, рівні безпеки і протипоказання? Що краще взяти при суглобових болях, а що полегшує головний або менструальний біль? HealthApple допоможе розібратися.

Аспірин при запаленнях і серцево-судинних хворобах

Один з найбільш відомих знеболюючих засобів – аспірин (ацетилсаліцилова кислота) – відноситься до групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Як і всі препарати зазначеної групи, він не тільки знеболює, але також має протизапальну та жарознижувальну дію. Ефективний при спеці, больовому синдромі, що супроводжує простудні і грипозні стани, а також головний і зубний біль.

Крім цього ацетилсаліцилова кислота має властивість розріджувати кров і широко застосовується в кардіології для лікування серцево-судинних захворювань. Будучи антикоагулянтом, аспірин запобігає агрегації тромбоцитів і утворенню тромбів, зокрема, в коронарних судинах, що живлять серце. Це дозволяє значно знизити ризик інфаркту міокарда, а також інших захворювань, пов’язаних з підвищеним тромбоутворення (ішемічний інсульт, тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легеневої артерії).

Дозування препарату залежить від терапевтичних цілей. При болях середньої інтенсивності і високій температурі звичайна доза на один прийом становить 500 мг (0,5 г), повторний прийом в разі необхідності можливий не раніше, ніж через 4 години. У разі сильних болів дозу можна подвоїти і прийняти 1 г ліків, добова кількість препарату при цьому не повинна перевищувати 3 грам. Для дітей дози розраховуються по вазі дитини. Рекомендована добова доза аспірину становить приблизно 60 мг / кг і ділиться на 4-6 прийомів.

Дія аспірину на організм залежить від його дози. У великих дозах проявляється протизапальний і знеболюючий ефект препарату, в малих – антитромботичний. Тому для лікування і профілактики серцево-судинних захворювань його призначають у невеликих дозах (від 75 до 160 мг на день). Особливістю кардіологічного використання ліків є його тривале, іноді довічне, застосування.

Прийом ацетилсаліцилової кислоти повинен супроводжуватися певними заходами. Володіючи властивістю розріджувати кров, препарат може провокувати, або посилювати наявні, кровотечі. Тому протипоказаннями до його застосування є:

  • місячні;
  • схильність до кровотеч;
  • виразки і ерозії шлунково-кишкового тракту (ШКТ).

Заборонений до застосування аспірин також при вагітності (1-й і 3-й триместри), грудному вигодовуванні, астмі, алергії на НПЗЗ.

Ібупрофен: м’язові і суглобові болі

Так само як і аспірин, ібупрофен відноситься до НПЗЗ і застосовується як протизапальний, знеболюючий і жарознижуючий засіб в основному для лікування запальних процесів в суглобових тканинах, ревматоїдному артриті, при скелетно-м’язових болях. Може також використовуватися для полегшення гарячкового стану при застудах, хворобливій менструації, головному і зубному болю.

Звичайне дозування для дорослого становить 1 таблетка (400 мг) на один прийом. Максимальна добова доза – 3 таблетки, тобто 1200 мг. Курс лікування без консультації з лікарем не повинен перевищувати 5 днів. Приймати ібупрофену краще після або під час їжі, роблячи перерву між прийомами в 4-6 годин. Не слід самостійно використовувати препарат для лікування дітей.

Оскільки ібупрофен, як і аспірин, володіє розріджуючою кров дією, хоч і не настільки вираженою, протипоказання до його застосування ті ж, що і для ацетилсаліцилової кислоти: схильність до кровотеч і кровотечі, виразкова хвороба. Ібупрофен не призначають також при: астмі, вагітності та грудному вигодовуванні, ниркової, печінкової і серцевої недостатності.

Парацетамол – препарат, безпечний при вагітності

Найбільш безпечним зі знеболюючих препаратів вважається парацетамол. Він не розріджує кров, подібно до аспірину та ібупрофену, не дратує слизову шлунку, не робить негативного впливу на розвиток плода, тому дозволений до застосування під час вагітності. Парацетамол не володіє такою ж високою протизапальною активністю, як згадані засоби, але добре знижує високу температуру і усуває біль помірної і слабкої інтенсивності, тому широко використовується при простудних і грипозних станах, а також больових синдромах різної локалізації.

Звичайна разова доза препарату для дорослих і дітей старше 12 років не повинна перевищувати 1000 мг, добова – 3000 мг. Період напіввиведення – 6-8 годин. У разі необхідності кількість прийомів можна збільшити, скоротивши розрив між ними до 4 годин і довівши добову кількість прийнятого парацетамолу до 4000 мг. Перевищення цієї дози неприпустимо. Для дітей від 6 до 12 років разова доза становить 250-500 мг. Максимальна добова – 2000 мг.

Незважаючи на відносну безпеку препарату, деякі запобіжні заходи необхідні. Слід знати, що парацетамол протипоказаний при важких ураженнях печінки і нирок. Токсична дія може надавати прийом великих доз ліків, а також поєднання його з алкоголем. Протипоказанням є і хвороби крові.

Запобіжні заходи при самостійному застосуванні знеболюючих ліків

Для безпечного самостійного застосування анальгетиків необхідно враховувати наступне:

  • Самолікування знеболюючими препаратами може бути тільки разовим або короткостроковим. Якщо висока температура не проходить протягом 3 днів, а біль – протягом 5, а також в разі появи будь-яких додаткових симптомів, слід негайно звернутися до лікаря.
  • Перед прийомом ліків потрібно уважно прочитати інструкцію, звернувши увагу на дози, спосіб прийому і протипоказання до застосування.
  • Існує проблема синонімії назв лікарських засобів. Наприклад, парацетамол може мати такі фірмові найменування, як Панадол, Тайленол, Ефералган, Ацетамінофен та ін. Ібупрофен – Нурофен, Ібуфен ®. Тому щоб уникнути передозування при прийомі одних і тих же ліків під різними назвами необхідно звертати увагу на діючу речовину, яка пишеться більш дрібним шрифтом під фірмовим найменуванням.
  • Лікарські засоби на основі однієї лікарської речовини (аспірин, парацетамол, ібупрофен) можуть входити до складу комбінованих препаратів. Наприклад, парацетамол є основним компонентом Солпадеїну, протигрипозних порошків (Колдрекс, Терафлю і ін.). Ібупрофен міститься в препаратах Брустан, Ібуклін. Щоб не перевищити безпечну дозу ліків в разі наявності його в різних прийнятих одночасно препаратах, перед прийомом слід вивчити склад комбінованих засобів.
  • При наявності хронічних захворювань або сумнівів щодо вживання знеболюючих препаратів правильним рішенням буде звернення за порадою до лікаря.