Подагра: чи можлива ремісія?

Подагра – це хронічно протікаюче захворювання, в основі якого лежать метаболічні розлади. Говорячи конкретніше, при цьому патологічному процесі в області суглобів відкладаються солі сечової кислоти у вигляді кристалів. Така патологія має рецидивуючий перебіг, при цьому з кожним разом проміжки між нападами стають все коротшими. Основним клінічним проявом при цій хворобі є больовий синдром, що локалізується в суглобах. При своєчасній діагностиці і правильно підібраній тактиці лікування результатом даного захворювання, як правило, стає стійка ремісія. Дещо інша ситуація складається при запущеному характері такого патологічного процесу. У цьому випадку він може стати причиною ряду вкрай серйозних ускладнень.

Основна стаття про подагру – тут

На сьогоднішній момент подагра є надзвичайно актуальною проблемою для медицини. Серед всіх ревматичних хвороб на її частку припадає близько п’яти відсотків. Перший класичний опис цього патологічного процесу було зроблено в 1683 р англійськими лікарями. У 1961 році вдалося довести роль уратів у розвитку даної патології.

За різними відомостями, з таким захворюванням стикається від одного до трьох відсотків усього дорослого населення України. При цьому найбільш часто даний патологічний процес діагностується серед людей старше сорока років. Примітно те, що чоловіки в набагато більшому ступені, ніж жінки, схильні до виникнення цієї патології. В даний час дана хвороба все ще активно вивчається. Найбільш важливим питанням для медицини є питання про те, як за допомогою підібраної терапії домогтися стійкої ремісії.

У переважній більшості випадків при відсутності обтяжливих факторів подагра має сприятливий прогноз. Виняток становлять ті ситуації, коли захворювання розвивається у людей молодше тридцяти років, а також у осіб, що мають різні проблеми з боку сечовидільної системи. Найбільш часто зустрічається ускладненням даного патологічного процесу є подагричний нефрит, в подальшому переходить в хронічну ниркову недостатність. Однак при правильно підібраному лікуванні і строгому дотриманні всіх рекомендацій лікаря результатом цієї патології, як правило, стає стійка ремісія.

В основі розвитку подагри лежить порушення обміну сечової кислоти, в результаті чого утворюються уратні кристали, що відкладаються в суглобах, а потім і в нирках. Існує три можливих варіанти розвитку даної патології: нирковий, метаболічний і змішаний. При нирковому варіанті виниклі розлади обумовлені зниженою екскрецією сечової кислоти. Метаболічний варіант характеризується надмірним утворенням сечової кислоти. При змішаному варіанті мають місце обидва ці механізму.

Крім цього, в класифікацію даного захворювання включені його первинна та вторинна форми. В основі розвитку первинної форми лежать генетично обумовлені дефекти з боку ферментів, які беруть участь в обміні сечової кислоти. Як фактори розглядаються надмірне вживання їжі, багатої пуринами, наприклад, м’яса, частий прийом алкоголю, низький рівень рухової активності і так далі. Вторинна форма виникає на тлі інших патологій, наприклад, з боку нирок або крові, при прийомі певних видів лікарських препаратів і так далі.

Додатково існує поділ даного захворювання на кілька клінічних варіантів, про які ми більш детально поговоримо нижче.

Симптоми при подагрі: біль в суглобах, подагричні вузлики, проблеми з нирками

В своєму розвитку подагра проходить три етапи: преморбідний, інтермітуючий і хронічний. Преморбідний етап характеризується підвищенням рівня сечової кислоти в крові, однак клінічні прояви ще відсутні. Інтермітуючий варіант встановлюється тоді, коли з’являється нападоподібний біль в області суглобів. Хронічний варіант має на увазі під собою появу подагричних вузликів, проблем з нирками і так далі.

У класичних випадках первинний напад виникає раптово, частіше в нічний час доби. При цьому з’являється вкрай інтенсивний біль, що супроводжується почервонінням шкіри в проекції суглоба, наростаючим набряком і так далі. Як правило, порушується перший плюснефаланговий суглоб стопи. Через кілька днів больовий синдром стихає і настає тривала ремісія. Повторні напади найчастіше спостерігаються через кілька місяців. Однак з кожним новим нападом тривалість безсимптомного періоду коротшає.

Ще одним можливим варіантом даного захворювання є інфекційно-алергійний. Він характеризується появою мігруючих болів, які зачіпають відразу кілька суглобів. При ревматоідноподобному варіанті уражаються суглоби рук за типом моно- або олігоартрита. Деякі пацієнти стикаються з малосимптомним варіантом, при якому клінічна картина має стертий характер.

Діагностика подагри

Діагностувати подагру можна на підставі супутніх скарг в сукупності із загальним і біохімічним аналізами крові. З інструментальних методів вдаються до допомоги рентгенографічного дослідження. Остаточне підтвердження діагнозу проводиться за допомогою пункції суглоба з подальшим мікроскопічним дослідженням синовіальної рідини.

Лікування подагри – чи можлива ремісія?

Важливим моментом для настання ремісії є суворе дотримання спеціальної дієти. З лікарських препаратів використовуються нестероїдні протизапальні засоби, рослинні алкалоїди. Малі дози рослинних алкалоїдів призначаються і в період між нападами для запобігання повторних загострень. Додатково можуть застосовуватися урикозуричні препарати і засоби, що інгібують синтез сечової кислоти.

Принципи профілактики

Принципи профілактики зводяться до ведення здорового способу життя, правильного і збалансованого харчування, підтримання високого рівня рухової активності і так далі.