Хвороба Шляттера

Хвороба Шляттера є вид остеодистрофії і характеризується руйнуванням ядра і горбистості великогомілкової кістки. Також існує інша назва – остеохондропатія горбистості великогомілкової кістки. Захворювання не є надто поширеним, діагностується в основному у дітей і підлітків в момент найбільш активного їх зростання, починаючи з десятирічного віку і закінчуючи вісімнадцятирічним. Найчастіше діагностується у пацієнтів чоловічої статі.

Причини хвороби Шляттера

Причинами розвитку хвороби Шляттера часто є заняття активними видами спорту в дитячому та підлітковому віці. Суглоби і кістки неминуче отримують мікропошкодження, що і служить початком розвитку цієї недуги. На місці пошкодження хрящів або зон росту кісток виникають вогнища патологічного росту кісткової тканини. Процес починає розвиватися при наявності наступних травм:

  • переломи гомілки;
  • вивихи колінного суглоба;
  • пошкодження зв’язок колінного суглоба;
  • пошкодження надколінка (колінної чашечки);
  • забиті місця, розтягнення.

Симптоми хвороби Шляттера

Симптоми даної патології найчастіше практично не помітні на ранніх стадіях захворювання. Поява невеликих болів в колінному суглобі найчастіше списується пацієнтами та їхніми батьками на звичайну втому. Тим часом болі поступово наростають, знижуючи здатність до ведення активного способу життя підлітком. Тому при появі таких симптомів необхідно терміново звернутися за допомогою до лікаря:

  • болі в колінному суглобі – вони проявляються при фізичних навантаженнях або в стані спокою, посилюється при згинанні коліна, присіданні;
  • запалення або набряк, хворобливі при пальпації; виникають в області трохи нижче колінної чашечки;
  • як правило, уражається тільки одне коліно;
  • відчуття наросту при ретельному обмацуванні (в запущених випадках).

Для діагностики, в першу чергу, необхідно пройти консультацію і огляд лікаря травматолога або ортопеда. При діагностиці враховується вік і фізична активність хворого. Після збору скарг пацієнта і для підтвердження діагнозу фахівцем часто призначаються наступні обстеження:

  • рентгенологічне дослідження коліна в фронтальній і бічній проекціях;
  • Комп’ютерна томографія;
  • Магнітно-резонансна томографія;
  • ультразвукове обстеження.

Рентгенівський знімок є найбільш поширеним способом діагностики. На знімках, як правило, чітко видно розростання кісткової тканини, які є основним проявом хвороби Шляттера.

Лікування хвороби Шляттера

У терапії необхідне спостереження лікаря-ортопеда (або хірурга). Найчастіше хворому призначається медикаментозне лікування і спокій. Для купірування больового синдрому призначаються протизапальні і знеболюючі препарати.

На час лікування хвороби Шляттера варто відмовитися від занять активними видами спорту (зазвичай дитину, що страждає на цю недугу, звільняють від занять фізкультурою), рекомендується більше часу проводити в стані спокою. У деяких випадках коліно фіксується на певний термін за допомогою накладання гіпсової пов’язки або спеціальної фіксуючої шини.

Також для лікування цієї недуги рекомендуються заняття лікувальною фізкультурою (ЛФК), що сприяє розробці підколінних сухожиль і розтягування м’язів стегна і благотворно впливає на стан колінного суглоба.

Для лікування суглобів широко застосовується фізіотерапія. Вона дозволяє зменшити неприємні прояви захворювання при майже повній відсутності протипоказань побічних ефектів.

Вкрай рідко і тільки в особливо запущених випадках проводиться оперативне втручання, для видалення вогнищ розростання і фіксації бугристості кістки.